Усі уроки «Історія України». 8 клас

Урок 27

Практичне заняття. Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч

УРОК 28

Узагальнення та систематизація знань за розділом III «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.»

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-московського договору 1654 р.;

● показувати на карті напрямки походів українського війська 16481657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;

● пояснювати і застосовувати поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлювати судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● описувати перебіг подій у Переяславі 1654 р., роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини;

● наводити приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після утворення Козацької держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами;

● визначати причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу, українсько-російського договору 1654 р.;

● характеризувати роль найбільших битв війни в розгортанні національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана та особливості управління в Козацькій державі;

● порівнювати причини, перебіг та наслідки Національно-визвольної війни українського народу з європейськими революціями в Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

Урок проходить у вигляді гри — змагання двох команд. За кожну правильну відповідь командам нараховують бали, за доповнення можна отримати додаткові бали. Команда оцінює роботу усіх своїх членів.

II. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання 1. Історична розминка

Кожній команді пропонують 9 запитань, які передбачають знання дат та подій Національно-визвольної війни. Учні одразу мають надати короткі точні відповіді. За кожну правильну відповідь нараховують один бал.

1-ша команда

1. Якого року розпочалася Національно-визвольна війна? (1648 р)

2. Де відбулася перша битва між козаками та поляками? (Під Жовтими Водами)

3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом фортеці Збараж. (Червень-серпень 1649 р.)

4. За яким договором під владу гетьмана переходила територія колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств? (За Зборівським)

5. Коли було укладено Зборівську угоду? (Серпень 1649 р.)

6. За яким договором територію Гетьманщини було обмежено лише Київським воєводством? (Білоцерківським)

7. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я. (Вересень 1651 р.)

8. Яка битва в ході Національно-визвольної війни сталася у травні 1652 року? (Під Батогом)

9. Коли було підписано Віленське перемир’я? (1656 р.)

2-га команда

1. Коли відбулися битви під Жовтими Водами та Корсунем? (Травень 1648 р.)

2. Коли була підписана Переяславська угода? (1654 р.)

3. Коли утворилася Українська козацька держава — Гетьманщина? (1649 рр.)

4. Хто був союзником гетьмана в боротьбі проти Польщі до підписання українсько-московського договору? (Туреччина)

5. Яка битва часів Національно-визвольної війни сталася 1830 червня 1651 року? (Під Берестечком)

6. Протягом якого періоду тривала облога Жванця на Поділлі? (Вересень-грудень 1653 р.)

7. Назвіть соратника Хмельницького, який загинув під Львовом. (Кривоніс)

8. Під час якої битви козаки характеризували військо поляків: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати»? (Під Пилявцями)

9. Коли відбулась битва під Охматовим? (1655 р.)

Завдання 2. З глибини віків

Командам роздають картки з текстом документів. Учні мають проаналізувати документ і визначити, про яку причину Національно-визвольної війни в ньому йдеться, і стисло охарактеризувати її. Максимальна оцінка цього конкурсу — 5 балів.

Картка 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі

Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, «яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне здійснення відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів: у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через вилучення церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і хатах.

Картка 2. Зі скарги Б. Хмельницького до польського короля Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають.

Завдання 3. Упізнай подію

Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні вгадати, про яку з подій Національно-визвольної війни йдеться. Яка команда швидше надасть правильну відповідь, та й отримує 1 бал. Додаткові два бали команда отримує, якщо коротко розкаже про значення цієї події.

1. Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку. й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз. (Битва біля Жовтих Вод)

2. Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибейкалася. І... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися.

Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути. (Битва під Корсунем)

3. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому. (Битва під Пилявцями)

4. Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з іншого боку. ...Пожежа поширилась геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького. (Облога Львова)

5. Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста. Увесь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. (В’їзд Хмельницького до Києва)

6. Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене! (Зборівська битва)

7. Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі по- мчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького. (Битва під Берестечком)

8. Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці. Самого Каліновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко. (Битва під Батогом)

9. Гетьман зі старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її не оддасть на поталу. (Переяславська рада)

Завдання 4. Упізнай героя

Учням роздають картки з портретами (по два на кожну команду) відомих історичних діячів часів Національно-визвольної війни. Учні повинні назвати, хто зображений на портреті, і визначити роль цього діяча в подіях Національно-визвольної війни. Максимальна оцінка — 6 балів.

Завдання 5. Твоя точка зору

Кожна команда, використовуючи метод «Прес», має висловити свою точку зору на запитання. Максимальна оцінка — 5 балів.

1-ша команда

Як ви вважаєте, чи був Переяславський договір 1654 року «примхою волі гетьмана» чи «незаконнонародженим дитям інтриги купки старшини», як це стверджують деякі дослідники?

2-га команда

Чи справедливими є звинувачення гетьмана Б. Хмельницького, що уклавши угоду з Росією, він нібито позбавив Україну незалежності?

Завдання 6. Розгадай кросворд

Командам пропонують протягом 5 хв розгадати однакові кросворди. За кожне правильно відгадане слово нараховують 1 бал.

1. Ім’я гетьмана, який очолив Національно-визвольну війну. (Богдан)

2. Місто на Чернігівщині, жителі якого впустили козаків до міста, виривши підземний хід — ...-Сіверський (Новгород).

3. Зборівський ... 1649 року. (Договір)

4. Він командував польсько-литовським військом, яке 1651 року увійшло до Києва. (Радзивіл)

5. Молдавський воєвода, тесть Тимофія Хмельницького. (Лупул)

6. Місто в Західній Україні, яке козацьке військо обложило в жовтні 1648 року. (Львів)

7. Одна із назв Української козацької держави — ... Запорозьке. (Військо)

8. Фортеця на річці Буг, де було взято в облогу військо Мартина Пушкаря. (Охматів)

9. Польський король. (Владислав)

10. Чигиринський полковник, один зі сподвижників Б. Хмельницького. (Вершняк)

11. Фортеця, споруджена поляками на Дніпрі. (Кодак)

12. Соратник Хмельницького. (Кривоніс)

13. Адміністративно-територіальна одиниця Української козацької держави. (Сотня)

14. Ще один польський король ... Казимір. (Ян)

15. ...-визвольна війна. (Національно)

16. Місто, у якому Хмельницький наприкінці 1648 року видав універсал з вимогою до поляків. (Острог)

17. Головний орган влади в Українській козацькій державі — ... рада (Генеральна)

Додаткове завдання. Графічний диктант

1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету — не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею.

2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті європейськими монархами негативно.

3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річчю Посполитою.

4. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союзника у війні проти Туреччини.

5. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією були встановлені 1650 р.

6. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини.

7. Московська держава тривалий час посідала вичікувальну позицію.

8. Головним завданням міжнародної політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх українських земель.

9. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав гетьман Б. Хмельницький.

III. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки гри, оголошує переможця. Погоджує оцінки з командирами команд, а потім оголошує їх. Учасники команди-переможниці отримують додатково 1 бал.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

За підручником повторити матеріал розділу ІІІ, підготуватися до тематичного контролю.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.