Усі уроки «Історія України». 8 клас

Уроки 1-2

Вступ до нової історії України

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● пригадати і назвати основні події та видатних діячів в історії України ІХ-ХV ст.;

● показати на карті територіальні зміни в українських землях протягом ІХ-ХV ст.;

● характеризувати особливості розвитку України і світу напередодні Раннього Нового часу;

● називати хронологічні межі та періодизацію історії України Раннього Нового часу;

● пояснювати та застосовувати поняття «Ранній Новий час»;

● характеризувати історичні джерела з історії України Раннього Нового часу.

Тип уроку: повторно-узагальнювальний та засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. ПОВТОРНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ

Учитель. Минулого року ми вивчали епоху Середньовіччя. Ми досліджували процес виникнення і становлення Русі-України, як розвивалась Київська держава наприкінці Х — у першій половині ХІ ст., якою ця держава стала у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст., що собою являла Галицько-Волинська держава, чому українські землі опинились у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині ХІV-ХV ст.

Культурна і політична історія Русі-України — це важлива складова частина національної духовної спадщини нашої історії. А, наприклад, культура Галицько-Волинської держави набуває ваги ще й тому, що додає інформацію для відповіді на сучасні запити

суспільного розвитку України, коли суспільство висуває на передній план питання вироблення ідеалів для його відродження і всілякого піднесення нації.

Історія України є невід’ємною складовою всесвітньої історії. Це наука, що вивчає розвиток людського суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні закономірності. Вона досліджує історію українського народу, його боротьбу за державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, драми, тріумфи і трагедії.

Історична наука не стоїть на місці. Завдяки новим відкриттям вона оновлює й поглиблює наші знання про історичні події. На основі досліджень учених-істориків створено навчальний предмет «історія України», вивчення якого ви продовжите цього року. Він відображає сучасне бачення минулого нашої Батьківщини.

Бесіда

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть

його хронологічні межі.

2. Які події середньовічної історії України вам запам’яталися найбільше?

Учитель. Протягом навчального року ми ознайомились з діяльністю князів Київської держави та Галицько-Волинської держави.

Бесіда

1. Що ви вже знаєте про події цього періоду?

2. Покажіть на карті територію, яку займала Київська Русь.

3. Що вам відомо про цю державу?

4. Якими подіями закінчилось вивчення нами історії цього періоду?

5. Назвіть історичних діячів, які запам’ятались вам найбільше.

Учитель. У 8-му класі ви продовжите вивчати курс історії України. Розглядаючи особливості розвитку суспільства на території нашої держави, ви ознайомитесь з подальшою історією українського народу.

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, суспільного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо.

Разом з учнями створюємо стрічку часу.

ІХ ст.

Кінець XV ст.

XV ст.

Кінець XVIII ст.

Початок ХХ ст.

Середньовічна історія

Нова історія

Робота з таблицею

Періодизація історії України

Назва періоду

Хронологічні межі

Характеристика

Стародавня історія

Близько 1 млн років тому — IV ст. н. е.

Найбільш тривалий період, що охоплює події від появи людей на території України і до Великого переселення народів

Середньовічна історія

V ст. н. е. — кінець XV ст.

Розповідає про події, що відбувалися в період від Великого переселення слов’ян і до кінця XV ст.

Нова історія

XVI-XIX ст.

Характеризує розвиток українських земель у XVI-XIX ст.

Новітня історія

XX — початок XXI ст.

Знайомить із подіями від початку XX ст. і до сьогодення

Робота в групах

Охарактеризувати періоди українського Середньовіччя.

Орієнтовні відповіді

1-ша група. Раннє Середньовіччя: середина І тис. н. е. — перша половина XI ст.

Це період великих племінних об’єднань на території сучасної України, виникнення України-Русі та зростання її могутності, коли був її великий міжнародний авторитет і військова міць, які поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку, час виникнення християнства, зародження нових суспільних відносин.

2-га група. Розвинене Середньовіччя: друга половина XI — середина XIV ст.

Це період роздроблення України-Русі, постійних чвар і зіткнення егоїстичних інтересів різних князівських кланів, а тому вона була ослабленою усобицями. Навала орд Батия завдала непоправної шкоди Русі, бо у вогні пожеж було знищено міста й села, матеріальні й культурні цінності. Ординське іго загальмувало економічний, політичний та культурний розвиток українських земель.

3-тя група. Пізнє Середньовіччя: друга половина XIV — XV ст.

Україна втратила свою панівну династію і не змогла протистояти експансії сусідів (Польщі, Литви, Московського та Молдовського князівств). Нещадно плюндрували Південну Україну орди Кримського ханства.

Територія розселення українського етносу

Бесіда

1. Хто такі слов’яни?

2. До якої гілки слов’ян належать українці?

Робота з картою

1. Покажіть на карті, яку територію заселили слов’яни.

2. Укажіть напрямки та хронологічні межі Великого розселення слов’ян.

Учитель. Праслов’яни виділилися з індоєвропейської групи до середини I тис. до н. е. У Центральній і Східній Європі існували тоді споріднені між собою племена, що займали досить велику територію. У цей період ще не можна виділити суто слов’янську культуру, вона тільки починає утворюватися в надрах цієї давньої культурної спільноти, з якої вийшли не тільки слов’яни, а й деякі інші народи.

Дані про східнослов’янські племена містить «Повість минулих літ». Нестор пише про прабатьківщину слов’ян, яку визначає в басейні Дунаю. (За біблійною легендою, їхню появу на Дунаї Нестор пов’язував з «вавилонським стовпотворінням», що призвів, з волі Бога, до роз’єднання мов і «розсіювання» народів по всьому світу.) Прихід слов’ян на Дніпро з Дунаю він пояснював нападом на них войовничих сусідів — «волохів», що витіснили слов’ян з прабатьківщини. За деякими археологічними даними, прабатьківщиною слов’ян була також територія на схід від германців — від річки Одер на заході до Карпатських гір на сході. Деякі дослідники вважають, що праслов’янська мова почала формуватися пізніше, в середині I тис. до н. е.

Слов’яни займали в першій половині I тис. н. е. землі від Верхньої і Середньої Вісли до Середнього Дніпра.

Розселення у слов’ян збіглося з розпадом родоплемінного ладу.

У результаті дроблення і змішування племен складалися нові спільноти, які носили вже не кровноспоріднений, а територіально- політичний характер.

Племінна роздробленість слов’ян не була подолана, але тенденція до об’єднання зберігалася. Цьому сприяла обстановка епохи (війни з Візантією; необхідність боротьби з кочівниками і варварами: ще у III ст. по наших землях смерчем пройшли готи, у IV ст. сюди приходять гуни, у V ст. розпочалося вторгнення аварів в Придніпров’ї та ін.).

У цей час розпочалося формування союзів слов’янських племен. Ці союзи містили 120-150 окремих племен, назви яких не збереглися до нашого часу.

Процес формування регіональної етнічності поділяється на три основних етапи. Перший охоплює VІ-Х ст. і пов’язаний з етно-пле- менними утвореннями. Населення ранньосередньовічного періоду називало себе полянами, деревлянами, сіверянами, дулібами, волинянами, бужанами, уличами, тиверцями, білими хорватами, русами. Спільною їхньою назвою наприкінці першого періоду стає етнонім «русь (русичі, руські люди)».

Робота з картою

Покажіть на карті землі названих племінних об’єднань.

Учитель. Другий етап тривав у ХІ-ХIV ст. і пов’язаний з процесом дроблення держави на окремі етнотериторіальні частини, головною одиницею серед яких була земля. Вона являла собою територіально-політичне утворення, що на першому етапі зберігало залежність від центральної київської влади, але після міру здобуття «княжого столу» набувала більшої самостійності й навіть незалежності. Однією з перших і головних таких земель стала Київщина, що зароджувалася на етнічному ґрунті Русі, а відтак і Галичина, Чернігівщина, Сіверщина, частково Переяславщина, Підкарпатська Русь, Холмщина, Перемишлянщина, Берестейщина, Підляшшя, Волинь, Поділля, Надбужжя.

Робота з картою

Покажіть на карті ці території.

Учитель. Регіональна своєрідність етнічності населення України різко окреслюється на третьому етапі — ХV-ХІХ ст. у зв’язку з колонізацією її окремих земель сусідніми державами: Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Румунією, Росією, а згодом, у ХVІ-ХVІІІ ст., колонізацією українцями «вільних», «слободних» земель Південного Сходу та Сходу.

Це питання ми розглядатимемо у 8-му класі.

Українські землі у складі різних держав

Робота з таблицею

Скласти таблицю «Українські землі в складі інших держав». Орієнтовний варіант таблиці

Держава

Українські землі

Велике князівство Литовське

Київщина, Переяславщина, частина Волині і Поділля

Польща

Галичина

Молдавія

Буковина і Покуття, яка разом з українськими землями стала васалом Туреччини

Держава

Українські землі

Туреччина

Нижня Наддніпрянщина і Крим входили

до Кримського ханства, який також став васалом

Туреччини

Угорщина

Закарпаття

Московська держава

Чернігово-Сіверщина

Учитель. Як бачимо, більшість українських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці ХV — у першій половині ХVІ ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель. Українські землі позбавляють автономії, вони переходять під управління урядників Великого князя.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Особливості ранньомодерної доби в історії україни

Учитель. Після підписання 1385 р. між Литвою та Польщею Кревської унії польські землевласники — шляхтичі — посилили наступ на українські землі, прилучаючи дедалі нові й нові території до своїх володінь. Спроба великого українського князя Михайла Глинського з братами підняти 1508 року повстання проти Литви та Польщі й створити на українських і білоруських землях окрему державу під протекторатом Московської держави зазнала краху. Після поразки руху його організатори перекинулися на службу до московського князя. Поступово склалася своєрідна матеріальна і духовна культура України. Особливо яскраво неповторні риси українського народу проявилися у звичаях і обрядах: весіллі, зустрічі весни, нового року. Самобутніми були житла, одяг, страви. Характерні риси українців виразно проявилися також в оригінальній мелодійності їхніх пісень, у танцях.

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний текст підручника і визначте особливості ранньомодерної доби.

Учитель. Цього року ми розпочинаємо вивчення нової історії України і ознайомимося з подіями, які відбулися на українських землях у XVI-XVIII ст. Історія Україна — це складова частинка історії всесвітньої. Вона поділяється на:

● Ранній Новий час, який ще зветься ранньомодерною добою (кінець XV — перша половина XVII ст.).

● Новий час, який має назву модерна доба (друга половина XVII- XIX ст.).

Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ними. Для характеристики учнівської діяльності на уроках ознайомлюємо учнів з видами робіт (відповідь на усні питання; відповідь на письмові завдання і запитання; виконання домашніх завдань; виконання тестових завдань; участь у дидактичних іграх).

Учні також знайомляться з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.

Учитель. Історія України, яку ми вивчатимемо у 8-му класі, дозволить ознайомитись з добою Раннього Нового часу і розпочати вивчення історії Нового часу України. Події цього часу стали наслідками економічних та соціальних процесів у всесвітній історії Нового часу, проте вони мали специфічні особливості, зумовлені особливостями розвитку суспільства в українських землях.

Період Нового часу в історії України дістав назву «козацька доба». Українське козацтво на той час відігравало визначальну роль у суспільному розвитку.

Виникнення Української козацької держави, або Гетьманщини, стало одним з основних досягнень цього історичного періоду. Гетьманщина, що утворилася як наслідок національно-визвольної боротьби нашого народу в середині XVII ст. Ми ознайомимося з важливими історичними особистостями того часу — це козацькі ватажки, діячі церкви, вчені, митці та ін. У ці часи тривав процес формування української державності.

Дуже сподіваюся, що вивчення історії України цього часу стане для вас захопливим і цікавим.

Підручник — важливе джерело знань

Учитель. Успішну роботу вдома і у школі гарантують навички роботи з підручником історії. Перш за все доцільно оглянути зміст підручника. У ньому міститься декілька тем, які ми вивчатимемо протягом року. Теми, відповідно, поділяються на параграфи, а параграфи — на підпункти.

Звертайте увагу на дати — їх слід записати до хронологічної таблиці. Для історичних персоналій слід відвести окремий словничок. У ньому записи доцільно вести так: прізвище, ім’я, по батькові діяча, роки життя / правління, ким він був, основний внесок. Туди також доцільно записувати терміни, з якими ви ознайомитеся під час вивчення курсу.

Прочитавши матеріал параграфа, важливо надати відповіді на запитання до нього. Протягом року ми з вами розвиватимемо навички роботи з історичними картами, атласами та заповнення контурних карт. Це дасть вам змогу сформувати системне і просторове

уявлення про виучуваний матеріал, розташування деяких земель і областей, хід війн і битв. Документи, які також уведені до тексту параграфу, також сприяють глибшомурозумінню теми. Робота зі схемами дозволить краще зрозуміти і запам’ятати матеріал, систематизувати уявлення про певні події, явища тощо.

Інтернет-ресурси з історії цього періоду

Інтернет-адреси загального характеру

www.academicpress.com — академічна література;

www.britannica.com — Енциклопедія «Британіка»;

www.internetri.net/vv BCEBIDO: наука, освіта, технології.

Історичні та педагогічні сайти

www.sociology.org — соціологічні науки;

www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;

www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;

www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;

www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних учителів;

www.aboutislam.ws — іслам як він є.

Музеї

www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт- Петербург, Росія);

mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);

www.metmuseum.org — музей мистецтв Метрополітен (Нью- Йорк, США);

museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія);

www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикана;

www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США);

http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут козацтва: тюркського й українського;

http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/ вороги або поляки очима українця XVII-XVIII століть.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Метод «Мікрофон»

Як ви розумієте поняття «Ранній Новий час»?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.