Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 25

Практичне заняття. Історичні джерела про військо запорозьке в системі міжнародних відносин

УРОК 26

Українсько-російський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1655 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-російського договору 1654 р.;

● показувати на карті напрямки походів українського війська 16541657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів;

● пояснювати і застосовувати поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; висловлювати судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● описувати перебіг подій у Переяславі 1654 р.;

● наводити приклади відносин Війська Запорозького з державами- сусідами;

● визначати причини, сутність та наслідки українсько-російського договору 1654 р.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Від початку Національно-визвольної війни Б. Хмельницький дбав про добрі відносини з Московською державою. Оскільки, по-перше, у разі виступу московського війська на боці поляків у їхній боротьбі проти українців для останніх це мало б катастрофічні наслідки.

По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними разом з московітами до одного православного народу, тому очікували від братів одновірців допомоги у війні проти католицької Польщі. Тому в українському суспільстві протягом війни поширювалися саме промосковські настрої.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Військо запорозьке і московська держава

Робота з підручником

Опрацюйте текст підручника і дайте відповіді на запитання.

1. Коли та за яких обставин Б. Хмельницький звернувся до Московської держави з наміром заручитися її підтримкою у війні з поляками?

2. Коли уперше Б. Хмельницький відправив посольство до Московської держави з проханням надати воєнну допомогу та прийняти Військо Запорозьке «під свою государеву руку»?

3. Що змусило московського царя прийняти рішення про прийняття Війська Запорозького під государеву руку?

Українсько-російський договір 1654 р.

Учитель. 1 жовтня 1653 року на скликаному в Московській державі Земському соборі було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі Посполитій. До Гетьманщини вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутур- ліним. В останні дні 1653 р. московське посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним зустрілося з гетьманом, його полковниками та генеральним штабом Війська Запорозького в Переяславі, біля Києва. 18 січня 1654 р. Хмельницький скликав раду козацької верхівки, на якій було ухвалено остаточне рішення про перехід України під зверхність царя. Того ж дня було скликано людей на міський майдан, де у своєму виступі гетьман наголосив на потребі України у верховному володарі, назвав чотирьох потенційних кандидатів на цю роль: польського короля, кримського хана, турецького султана та московського царя — й заявив, що найкращим для цього є православний цар. Задоволений тим, що вибір упав на православного правителя, натовп схвально відгукнувся на промову гетьмана. Тоді Бутурлін, Хмельницький та присутня там козацька старшина увійшли до міської церкви, щоб скріпити це рішення спільною присягою.

Та несподіваний випадок завів справу у глухий кут. За прийнятою в Польщі традицією Хмельницький сподівався, що присягатимуть обидві сторони, — українці заприсягнуть на відданість цареві, а той пообіцяє боронити їх від поляків і шанувати їхні права й привілеї. Але Бутурлін відмовився присягати від імені свого монарха, кажучи, що, на відміну від польського короля, цар є самодержцем і не присягає своїм підданим. Роздратований відмовою Бутурліна, Хмельницький гордо вийшов із церкви, погрозивши взагалі скасувати угоду.

Проте Бутурлін уперто стояв на своєму. Нарешті, побоюючись втратити підтримку царя через, здавалося б, простісіньку формальність, Хмельницький погодився дати клятву на відданість цареві.

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте історичні тексти і дайте відповіді на запитання.

М. Аркас про Переяславську раду

...І от восени, коли стояв Хмельницький на Поділлі, прийшла звістка, що вже їдуть до нього посли з Москви і цар обіцяє на весну прислати військо. Посли московські — боярин Бутурлін, окольничий Ольферєв і думний дяк Лопухін із військовим почтом з 200 стрільців, приїхали у Переяслав саме під Новий рік. Стрів їх переяславський полковник Павло Тетеря та протопоп. На Водохреще року 1654 приїхав у Переяслав і гетьман і на 8 січня скликав велику раду. Уся старшина, з усіх полків, з усієї України з’їхалися до Переяслава. Об 11-й годині вийшов на майдан гетьман і почав свою промову до війська... Потім прочитано царську грамоту — і в ній цар обіцяв Україну в ласці держати і від ворогів обороняти. Посли покликав тепер гетьман у церкву до присяги. Гетьман з старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її на оддасть на поталу. На те бояри сказали, що вони сього не зроблять, бо московський цар — «самодержець» і присяги своїм підданим не складає. Але нехай люде не бояться: цар їх не видасть і всі вольності й права оборонить та збільшить. Ся несподіванка дуже здивувала гетьмана і старшину. Не знали, що робити. Вийшли з церкви і радилися на подвір’ї... Послали до Бутурліна, щоб таки присягнув, іначе військо буде вагатися і не схоче цареві присягати. Посли стояли на своєму. Довго так тяглося. Нарешті Хмельницький і старшина, щоб помочі московської не втрачати, згодилися присягнути й так і постановили, що пізніше вони пошлють до Москви своїх послів, і ті з царем і боярами умовляться про українські порядки...

Запитання

1. Використовуючи документ та ілюстрацію, складіть розповідь про перебіг подій на Переяславській раді в січні 1654 року.

2. Як ви вважаєте, чому Хмельницький і старшина, попри відмову московських послів присягнути, самі склали присягу?

3. Чому серед населення України не було одностайності у сприйнятті подій у Переяславі?

4. Як ви вважаєте, яке значення мала Переяславська рада для України і для Московської держави?

Учитель. Таким чином, у Переяславі було узгоджено принципові засади майбутнього договору (антипольський військовий союз України та Московської держави, протекторат московського царя над Україною, збереження основних прав і вольностей Війська Запорозького) і здійснено усний акт присяги. У березні 1654 року в Московській державі козацька делегація передала на розгляд росіянам проект договору із 23 пунктів, спрямованих на збереження української автономії. Після двотижневих переговорів сторони підписали договір. Кількість статей було зменшено до 11, затверджених царською грамотою. Цей українсько-російський договір увійшов в історію під назвою «Березневі статті» або «Статті Б. Хмельницького».

Робота з термінами

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюють у межах загальнодержавного закону.

Конфедерація — союз самостійних держав, створених із пев- ною метою.

Робота з історичним джерелом

Прочитайте документ і дайте відповіді на запитання.

Із «Привілеїв Війську Запорозькому», наданого російським царем Олексієм Михайловичем (27 березня 1654 року)

То ми, великий государ, підданого нашого Богдана Хмельницького і все наше Військо Запорозьке пожалували — веліли їм бути під нашою, царського величества, високою рукою, згідно з давнішими їх правами і привілеями, даними їм від королів польських і великих князів литовських, і тих прав і вольностей нічим нарушати не веліли. Судитися веліли їм у своїх старших по давніших правах їх, а наші царського величества бояри і воєводи в їх військові суди мішатися не будуть. Число Запорозького Війська, на їх власне прохання, веліли ми означити в 60 000 реєстрових, і щоб завжди се число було повне. А коли б волею Божою прийшла гетьманові смерть, ми, великий государ, лишили Запорозькому Війську вибрати гетьмана самим між собою, за давнім звичаєм, а кого виберуть гетьманом, про те писати до нас, великого государя; а той ново- вибраний гетьман аби вчинив присягу нам, великому государю, при тому, на кого ми вкажемо. А при булаві гетьманській веліли ми бути Чигиринському староству попередньому, з усіма приналежностями, які були при нім давніше. Також маєтків козацьких і земель, які вони мають для прожитку, від них і від дітей удів, які зостаються по козаках, ми не веліли відбирати, а бути при них по-давньому. А коли почнуть приходити у Військо Запорозьке до гетьмана Богдана Хмельницького посли з котрихось пограничних держав з чимось добрим, ми, великий государ, таких послів гетьманові лишили приймати й відправляти, а нам, великому государеві, зараз писати про все: з яких держав і в яких справах ті посли були прислані і з чим відправлені. А коли б якісь посли були прислані від когось з якоюсь справою, противною нам, великому государеві, — таких послів війську затримувати і також зараз писати про них до нас, а без нашого указу назад їх не пускати. А з турецьким султаном і польським королем без нашого указу зносин не мати.

...Богданові Хмельницькому, гетьманові, і всьому Війську Запорозькому бути під нашою високою рукою. Служити нам. Всякого добра шукати і на наших неприятелів, куди їх буде наш государів наказ, ходити і битися, і всім нам бути в нашій государевій волі вовіки.

Запитання

1. Як змінилося становище Української козацької держави після

Переяславського договору?

2. У чому, на вашу думку, права України були обмежені?

3. Як би ви визначили суть українсько-московського договору?

а) Московська держава встановила протекторат над Україною;

б) Україна та Московська держава об’єдналися в конфедерацію;

в) Україна отримала автономію у складі Московської держави.

Свою відповідь обґрунтуйте.

Робота з таблицею

Учні об’єднуються у дві групи і працюють самостійно. За підсумками роботи груп складають таблицю «Становище України за умовами

Переяславського договору».

1-ша група. Опрацьовує питання «Права».

2-га група. Опрацьовує питання «Обов’язки».

Орієнтовний вигляд таблиці

Повноваження

Права

Обов’язки

1. Управління

Збереження управління та території держави

Бути «під високою рукою» московського царя

2. Гетьман

Виборність гетьмана за старими звичаями

Присяга гетьмана на відданість московському царю

Повноваження

Права

Обов’язки

3. Суд

Судочинство залишалося за старими звичаями

Невтручання московського уряду в судочинство в Україні

4. Військова справа

Козацький реєстр 60 тис. козаків

Розміщення в Києві та Чернігові московських воєвод з військовими загонами.

Ходити у військові походи за наказом московського царя

5. Міжнародні відносини

Право на дипломатичні відносини з іншими державами

Доповідати московському царю все про зовнішньополітичну діяльність.

Заборона дипломатичних відносин з Польщею та Туреччиною

6. Фінанси

Збереження старої фінансової системи

Сплачувати грошову данину на користь московського царя

7. Привілеї

Збереження традиційних станових прав і привілеїв населення, зокрема козацтва

Не порушувати козацькі права, привілеї та землеволодіння

Військові дії 1654-1657 рр.

Учитель. Навесні 1654 р. Московська держава, як було передбачено Переяславським договором, вступила у війну з Річчю Посполитою. Військові дії розгорнулися на території Білорусії. На допомогу росіянам прийшло 18-тисячне козацьке угруповання на чолі з наказним гетьманом Іваном Золотаренком. У липні козаки зайняли декілька східних білоруських повітів. Тим часом польські загони вторглися в Подністров’я. Навесні вони розпочали криваві рейди по Брацлавщині. Проте під тиском козаків змушені були відступити.

У липні 1654 року Польща і Кримське ханство уклали воєнний союз проти козацької України та Московської держави. Б. Хмельницький запропонував цареві розпочати великий спільний наступ на поляків, які стягували свої війська під Зборовом. Однак царський уряд вирішує продовжити воєнні дії та території Білорусії. Українське ж козацтво самостійно продовжувало чинити героїчний опір полякам на Брацлавщині.

Таким чином, вступ Московської держави 1654 р. у війну з Польщею не вплинув на становище козацької України, оскільки царський уряд дбав про власні стратегічні інтереси. На шляху польсько-татарського війська, що вторглося в Україну, героїчно постали козацькі загони, а також місцеве населення, яке не бажало повернення польсько-шляхетського ярма.

Бесіда

1. Як розгорталися воєнні дії 1654 року на території Білорусії?

2. Якими були причини походу Хмельницького на Львів 1655 року? Які це мало наслідки?

Події 1656-1657 рр. учні опрацьовують самостійно за допомогою підручника. Основні події вони виписують у зошит.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. В історичній науці досі немає сталої думки щодо характеру Переяславського договору. Але українсько-московський договір 1654 р. був непростою подією в діяльності Б. Хмельницького та історії України. Переяславська рада відіграла значну роль в утвердженні Української держави, а правовою суттю Березневих статей став розрив з Річчю Посполитою і вступ України в міжнародні відносини як суб’єкта тогочасного міжнародного права.

Приблизно 350 років точиться гостра полеміка навколо договору Б. Хмельницького та російського царя Олексія Михайловича. У правовому відношенні договір 1654 року був не зовсім чітко сформульований, що дало змогу кожній зі сторін трактувати його зміст з урахуванням власних інтересів. У різні часи історики висловлювали різні погляди на проблему українсько-московського договору.

1. Договір є персональною унією, яка об’єднувала дві держави під владою одного царя.

2. Договір закріплював протекторат Московської держави над Україною, перетворюючи її на васальну, залежну від Москви, територію.

3. Договір призвів до інкорпорації (входження) українських земель до складу Московської держави.

4. Договір утворив військово-політичний союз Московської держави та України.

5. Договір утворив конфедерацію Московської держави та української Гетьманщини.

6. Договір сприяв возз’єднанню України з історичними землями Московської держави.

Попри суперечності, більшість істориків намагається надати українсько-московському договору об’єктивну значимість, який сприяв:

● збереженню власної державності, військового, адміністративного та судового устрою, українських традицій;

● успіхам у військових діях проти Польщі;

● появі сильного союзника для протистояння зовнішньому тискові з боку Туреччини та Речі Посполитої;

● захисту від релігійних переслідувань православної церкви.

Цей договір був вигідним для Московської держави:

● під впливом Московської держави опинилися боєздатні українські війська (піхота, кіннота, артилерія), за допомогою яких невдовзі буде повернуто Смоленськ та інші міста, які перебували у складі Білорусі та Литві;

● вона отримала родючі землі та сировину, що матимуть неабияке значення для подальшого економічного розвитку Московської держави;

● на півдні Україна захищала Московську державу від турецько- татарських набігів:

● царська скарбниця постійно поповнювалася за рахунок податків з України.

Із часом Московська держава приєднала до себе інші українські території, які посіли важливе місце в зовнішній і внутрішній політиці імперії, а також відіграли провідну роль у формуванні московського ринку.

Робота з картою

Покажіть на карті напрямки походів українського війська протягом 1654-1657 рр.

Метод «Мікрофон»

Як би ви одним реченням визначили причини, сутність та наслідки українсько-московського договору 1654 р.?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.