Усі уроки «Історія України». 8 клас

Уроки 22-23

Розгортання Національно-визвольної війни 1649-1653 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати основних битв Національно-визвольної війни;

● показувати на карті напрямки походів українського війська 16481653 рр., місця основних битв;

● пояснювати і застосовувати поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлювати судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● наводити приклади взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами;

● характеризувати значення найбільших битв війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон»

Яка із подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої 1648 — початку 1649 років справила на вас найбільше враження? Чому?

Учитель (супроводжує розповідь показом на карті). У лютому 1649 р. Б. Хмельницький і польські комісари уклали в Переяславі перемир’я. За ним лінія територіального розмежування між козацькою Україною і Річчю Посполитою проходила по Прип’яті, Горині, Случі та Кам’янцю-Подільському.

Невдовзі у Варшаві було розроблено план наступу на козацьку територію силами польського і литовського військ. Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь. Залишаючи по собі спалені українські міста і села, вони дійшли до Старокостянтинова. Проти них рушив зі своїми полками Хмельницький і вже 26 травня був під Пилявою. Польське військо почало панічно відступати до Збаража.

Тим часом литовський гетьман Януш Радзивілл готувався вдарити українському війську в спину, з території Білорусії.

Наприкінці червня — на початку липня Хмельницький послав у Білорусію київського полковника Михайла Кричевського. Згодом до нього приєдналися ще декілька козацьких полків. Чернігівський полковник Степан Пободайло отримав від Хмельницького наказ узяти під контроль головну переправу через Дніпро під білоруським містом Лоєвом.

Наприкінці липня М. Кричевський розпочав тяжкі бої з військом Я. Радзивілла під Річицею, однак змушений був відступити в район Лоєва. 30 липня козацькі полки, до складу яких входили переважно учорашні селяни та міщани і майже не мали артилерії, зазнали поразки, а Кричевський був смертельно поранений. Литовці ж не наважилися просуватися далі в глиб території України. Тому подальші воєнні події розгорталися на Тернопільщині, де були зосереджені основні сили супротивників.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розгортання національно-визвольної війни 1649-1653 рр.

Учитель. Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Сюди ж спрямував свої війська і Б. Хмельницький.

Робота з історичною інформацією

Опрацювати історичну інформацію і дати відповіді на запитання.

1-ша група

М. Аркас про облогу Збаража

Козаки й татари дедалі більше стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. ...Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть. Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз у раз вони благали прийти короля скоріше.

2-га група

М. Аркас про Зборівську битву

...Хмельницький покинув частину свого війська під Збаражем, з рештою подався під Зборов, і там застукав короля з його військом. Літо того року було дуже дощове, багнюка по дорогах стояла дуже велика, річки порозливалися, і трудний для поляків був той поход. ...Вони були певні, що Хмельницький із військом був ще далеко, то не дуже й стереглися. А Хмельницький був вже таки тут. Поляки почали переходити по мостах через річку. Ледве половина їх війська перейшла на другий бік і сіла спочити і пообідати, як у Зборові задзвонили в усі дзвони. По тому знаку, як з-під землі, виросли перед переляканими поляками козаки, а з ними й татари, і почалася страшенна різанина. 5 000 поляків, самих панів, не кажучи про слуг, лягло тут трупом. Кров річками текла по рівчаках. Гармати й вози з усяким добром, багато зброї досталося до рук козаків. .Як почув король, яка буча зчинилася у його війську. виїхав, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» Сльози капали з очей короля. .Тим часом на раді начальників положили послати до хана послів, щоб умовити його одступити од козаків. І се удалося! (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 64-65)

Запитання

1. Як відбувалася Збаразько-Зборівська кампанія і чим вона скінчилася?

2. Складіть розповідь про Зборівську битву, використовуючи документ та ілюстрацію в підручнику.

3. Як ви вважаєте, що примусило Б. Хмельницького піти на переговори з Польщею і підписати мирний договір?

Учитель. Зборівський мирний договір укладений 8 серпня 1649 року. За його умовами:

● Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

● Польський уряд не мав права розміщувати свої війська на цій території.

● Державні посади тут могли обіймати лише православні.

● Було встановлено козацький реєстр у 40 тис. козаків.

● Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися до своїх домівок.

Завдання

1. Охарактеризуйте умови, за яких був укладений Зборівський договір.

2. Яке мав значення цей договір в історії України?

3. Чи задовольняли умови договору обидві сторони?

4. Як сприйняли укладення цього договору в Україні і Польщі?

5. Польські магнати, які втратили свої володіння в Україні, заявили: «Такого безчестя Короні Польській і Великому князівству Литовському ніколи не було». Прокоментуйте ці слова.

6. Чимало козаків, селян і міщан не визнали цього договору і звинуватили Хмельницького у зраді. Чому?

Учитель (супроводжує розповідь показом на карті). Отже, умови договору не задовольнили обидві сторони. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймали як угоду, що давала змогу короткотривалого перепочинку. Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну. У лютому 1651 р. польські підрозділи під командуванням польського гетьмана Мартина Калиновського та брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського зосередилися під містечком Бар.

20 лютого авангард польського війська несподівано напав на м. Красне на Східному Поділлі і захопив його. Під час оборони Красного смертельного порання дістав славетний козацький полководець Д. Нечай. Через декілька днів полякам вдалося заволодіти Мурафою та Шаргородом.

До оборони готувалася Вінниця. Під керівництвом полковника

І. Богуна козаки отаборилися в монастирі. Навколо нього були зведені укріплення. На Південному Бузі козаки замаскували ополонки. 11 березня в ці пастки потрапили поляки під командуванням С. Лянцкоронського. Поляки зазнали значних втрат і відступили.

Того самого дня до Вінниці підтягнулися основні сили польського війська на чолі з М. Калиновським. Незважаючи на кількісну перевагу ворога, козаки мужньо оборонялися. На допомогу обложеним Б. Хмельницький спрямував кілька полків. 20 березня під Вінницею з’явився Уманський полк Йосипа Глуха і навально вдарив на поляків. Ворог у паніці почав відступати в напрямку Бара і Кам’янця-Подільського. Згодом головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег річки Стир неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.

Далі учні продовжують роботу в групах, слухають розповідь, працюють з історичною інформацією та картою, виконують завдання.

3-тя група

М. Аркас про Берестецьку битву

...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало військо у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині. Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана, козаки почали помаленьку одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали стріляти з гармат. Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків. Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике військо польське. ...Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утекла і покинула військо на заріз. Тоді сталася страшенна мішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі тисячами, давили, топтали один одного, пхали у воду. Поляки, побачивши се, ударили на табір. Багато тоді народу побито — «мабуть, не було такого, що не вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бойовище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами збігалися справляти свій кровавий бенкет (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 67-68).

П'єр Шевальє про Берестецьку битву

В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих. Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним. Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх ще з великою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть короля в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка (Власов В. Історія України. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 128).

Завдання

1. Використовуючи історичну інформацію та ілюстрацію, опишіть Берестецьку битву та назвіть її результати.

2. Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у Берестецькій битві?

3. Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.

4-та група

М. Аркас про Білоцерківський договір

Як постягалися полки українські, куди їм було визначено, і як побачив Хмельницький, що їх було дуже небагато та що полковники і старшина вже не такі слухняні, як було колись; що власть його хиталася; що на татар надії не було, а до того як почув він, що гетьман литовський Радзивілл хоче поєднати військо своє з військом коронного гетьмана Потоцького і разом напасти на Україну, — то через усе те Хмельницький залишив думку про війну, та надумав краще уложити згоду. Згода ся сталася у Білій Церкві у вересні 1651 року на важких для України умовинах (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 68-69).

Учитель. Білоцерківська угода, підписана 18 вересня 1651 року, значно погіршувала становище Гетьманщини. За його умовами:

● Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч.

● Територія Гетьманщини обмежувалася лише Київщиною.

● До Брацлавщини і Чернігівщини поверталась польська адміністрація, вступало польське військо і польські пани поверталися до своїх маєтків.

● Гетьман мав розірвати союз з татарами і без польського короля не вести жодних закордонних переговорів.

● Гетьман мав присягнути польському королю.

● Усю старшину й полковників затверджував також король.

● Козаки, що залишилися поза реєстром, мали повернутися до своїх панів і виконувати «звикле» послушенство.

● Проголошували амністію для всіх учасників повстання.

Завдання

1. Визначте причини, які спонукали Богдана Хмельницького піти на підписання 1651 року Білоцерківського мирного договору.

2. Охарактеризуйте умови цього договору.

3. Покажіть на карті території Української козацької держави за Білоцерківським мирним договором.

5-та група

Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Батогом ...Війська козацькі й татарські переправилися через Буг, а тільки-но світло прогнало нічний морок і розвиднілося, Хмельницький з усією силою, вирубивши першу семитисячну, що стояла вище Ладижина, польську сторожу, вдарив неждано на все коронне військо, що безпечно спочивало собі в обозі. Це військо, перш ніж змогло виладнатися й дати відсіч, мусило пощербитися від козацької зброї на кільканадцять тисяч, але поляки зуміли отямитися і вигнали Хмельницького зі свого обозу, а тоді почали на нього міцно налягати. Та, ніби сильний дощ із хмари чи вихор у пустелі, несподівано сипнув з-за Батога 40-тисячними своїми ордами Карач-мурза. Він поглинув увесь лядський обоз за винятком восьми піхотних підрозділів, які замкнулися в одному куті понад самим Бугом. Поляки, озирнувшись, побачили, що на них котиться несподівана ординська сила. Вони впали від того у відчай і розпач і. кинулися назустріч Карач-мурзі, прагнучи пробитися крізь татар до свого. обозу. Але відбити його не змогли. почали кидатися в Буг. Гетьман Калиновський метався туди-сюди з голою шаблею, як шалений, він круто кричав, спиняючи своє військо, щоб не тікало й не стрибало в Буг. Однак вже нічого не міг порадити і вдіяти. і грізно наказав. піхотним підрозділам, що врятувалися від ординської шаблі... густо стріляти й палити на військо, що тікає в Буг. Це тим більше було на руку Хмельницькому й Карач-мурзі, вони якнайпотужніше всією своєю силою вдарили на поляків. розірвавши їх на багато частин, погнали порізно, добиваючи голими шаблюками.

М. Аркас про битву під Батогом

Поляки кинулися тікати назад. Калиновський, бачачи, що військо зовсім не хоче слухати його, а навіть хоче самого його віддати татарам або Хмельницькому, повернув гармату на своїх і почав стріляти на тих, що тікали. Тут враз зайнялася скирти сіна, що стояли серед табору польського; переполох зробився ще більший, а тут ще з-за гори виткнулися козаки. Страшенна січ почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося в річці — кілька сотень тільки врятувалося; самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко.

Завдання

1. Складіть розповідь про перебіг Батозької битви, використовуючи історичну інформацію.

2. Якими були результати та наслідки цієї битви?

3. Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.

Учитель. Отже, внаслідок Батозької битви майже всю територію України було звільнено з-під польського ярма, а Білоцерківський договір втратив свою чинність. Б. Хмельницький розумів, що для остаточного розгрому Речі Посполитої і досягнення її цілковитої ізоляції потрібні були надійні союзники. Насамперед він звернув увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдавію. Ще влітку 1648 р. гетьман удавався до спроб схилити молдавського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною. Але польський уряд і собі планував використати Молдавію у своїй боротьбі проти козаків.

Аби завадити цьому, Богдан Хмельницький почав готувати воєнний похід до Молдавського князівства, у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III.

У серпні 1650 року 60-тисячна українська армія під проводом Богдана Хмельницького і 30 тис. кримських татар кількістю перейшли Дністер і вступили на територію Молдавського князівства і згодом заволоділи столицею князівства — містом Ясси. Василь Лупул погодився на мир, головною умовою якого була відмова Молдавії від союзу з Польщею. Так між Україною й Молдавією було встановлено союзницькі відносини. Щоб зміцнити політичні зв’язки з Гетьманщиною, молдавський господар зобов’язався видати свою дочку Розанду за сина Богдана Хмельницького — Тимоша.

Шлюб Тимоша з Розандою потрібен був гетьманові для посилення впливу на Молдавію, а також для зміцнення позицій Української держави.

Але після Берестецької битви Василь Лупул відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України. Тому гетьман готує новий похід проти Молдавії.

6-та група

Д. Дорошенко про перший молдавський похід Хмельницького

Щоб придбати собі більше поваги й авторитету, він (Хмельницький) задумав поріднитися з котримсь з пануючих домів і посватав дочку молдавського господаря Василя Лупула за свого старшого сина Тимоша. Коли Лупул спочатку відмовив, Хмельницький вирядив козацьке військо, яке взяло столицю Молдавії Ясси й страшенно спустошило край. Тоді Лупул згодився, і красуня Домна-Розанда вийшла за Тимоша Хмельниченка.

Із листа Б. Хмельницького М. калиновському (1652 р.)

Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоби змусити до шлюбу за дружину дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, вашу милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя.

Примітка. М. Калиновський був не тільки головнокомандувачем польського війська, а ще й суперником Тимоша Хмельницького у домаганні руки Розанди.

М. Аркас про нові походи українського війська в Молдавію

На весну 1653 року Тимошевого тестя Лупула скинув з господарства його міністр Степан Жирний, піднявши повстання. Тиміш пішов у Молдавію, щоб зарятувати свого тестя, але у бойовищу під Сучавою його поранено з гармати у ногу, і він од того скоро вмер. Тіло його повезли козаки на Україну, у Чигирин. Сумно дзвонили дзвони та стріляли гармати та рушниці, стрічаючи гетьманського сина та проводжаючи його до могили.

Завдання

1. Використовуючи документи визначте, з якою метою здійснювали військові походи в Молдавію і які вони мали наслідки.

2. Як ви вважаєте, з якою метою Хмельницький написав листа Калиновському? Як Калиновський зреагував на цього листа?

Зробіть припущення, як події розгортались надалі.

Робота над поняттям

Гетьманщина (Військо Запорозьке) — назва Української козацької держави другої половини ХVII-ХVIII ст.

Учитель. Наприкінці 1653 року становище Гетьманщини стало критичним. Цілі райони Правобережжя, де відбувалися воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до татар, загинули в боях, померли від голоду, епідемій холери і чуми 1650-1653 рр. За період 1648 — кінець 1653 рр. кількість населення України зменшилась на 30-40 %. Розгорталося масове переселення українців з охоплених війною територій на Лівобережжя, Слобожанщину, до Московії та Молдавії. Поглиблювався занепад сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі, що унеможливлювало подальше ведення війни. 1653 року Б. Хмельницький вперше від початку боротьби не зміг набрати заплановану кількість воїнів до своєї армії і зіткнувся з виступами незадоволених козаків.

Помітно погіршилося зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Воно ускладнилося через помилки, допущені гетьманом в оцінці співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Спроби Хмельницького встановити династичні зв’язки з Молдавським князівством урешті спричинили появу антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, Молдавії. Уряд Речі Посполитої готувався до продовження війни. Україна повинна була знайти сильних союзників. Турецький султан і московський цар висловили принципову згоду надати захист і покровительство Гетьманщині.

Як ви гадаєте, чию допомогу погодиться прийняти Б. Хмельницький?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Завдання

1. Покажіть на карті напрямки походів українського війська 1648-1653 рр.

2. З якими подіями у вас асоціюються поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»?

3. Чим умови Білоцерківського договору відрізнялись від умов Зборівського?

4. Як би ви охарактеризували стосунки Війська Запорозького з державами-сусідами?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.