Усі уроки «Історія України». 8 клас

Уроки 14-15

Козаки наприкінці XVI — першій чверті XVII ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати козацьких повстань, імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. ХVІ ст. та другої чверті ХVІІ ст.;

● показувати на карті територію запорозьких земель, напрямки походів козаків на володіння османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. ХVІ ст. і другої чверті ХVІІ ст.;

● пояснювати і застосовувати поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»;

● описувати побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків;

● наводити приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;

● характеризувати військово-політичну організацію козацтва;

● визначати причини, сутність та наслідки козацьких повстань другої чверті ХVІІ ст.;

● висловлювати судження щодо діяльності К. Косинського та С. Наливайка.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Що означає слово «козак»?

2. Яким роком датована перша згадка про козаків?

3. Назвіть причини виникнення козацтва.

4. Хто спорудив першу Запорозьку Січ та де вона виникла?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами з’ясуємо, якою була військово-політична організація козаків, за яких обставин виникло реєстрове козацтво та як козаки відстоювали свої права.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Військово-політична організація козацтва Робота в групах

Опрацюйте матеріали і дайте відповідь на запитання.

1-ша група. Козацька піхота

Текст 1. Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовували й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішатися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 30).

Текст 2. В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором. Коли військо рухалося похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювалися між собою ланцюгами. В голові і в тилу табору встановлювалися гармати, а його лівий і правий фланги прикривали козаки з рушницями. В разі потреби табір зупинявся, вози окопували й заповнювали землею (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001 — С. 38-39).

Текст 3. Козаки найбільше виявляють спритність та доблесть, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар (Гійом де Боплан «З опису України»).

Запитання

1. Визначте, які ознаки військової майстерності мала козацька піхота.

2. Охарактеризуйте бойовий порядок козаків, що називався табором.

3. Як ви гадаєте, чому табір називали «рухомою фортецею»?

2-га група. Козацька розвідка

Козацький сигнальний маяк — так звана фігура, що являла собою піраміду з просмолених бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду. У запорозькому війську були сторожова служба і дозор. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель (Власов В. Історія України. Навчальний посібник. — К. : А. С. К, 2000. — С. 30).

Запитання

1. На основі документа визначте, як була організована і в чому полягала роль козацької розвідки.

2. Як ви вважаєте, які причини зумовили створення в запорозькому війську сторожової служби і дозору?

2-га група. Козацька зброя

Шаблі

Кремневі пістолі

Запитання

1. На основі ілюстрацій охарактеризуйте козацьку зброю.

2. Що вам відомо з попередніх уроків про ставлення козаків до своєї зброї?

4-та група. Козацький флот

Коли у них виникає намір піти у море, то, не маючи дозволу короля, вони беруть його у свого старшого, скликають Раду, і проводять вибори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони вирушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стіп завдовжки, 10-12 стіп завширшки і 12 — завглибшки. Таке судно не має кіля; його основа — це човен з верби або липи, довжиною до 45 стіп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стіп завдовжки і до однієї стопи завширшки.

...Будуються вони так, як звикли і наші теслі, з перегородками і поперечними лавами, а потім просмолюються. Користуються двома стернами по краях човна. .Звичайно, з кожного боку від 10 до 15 весел, швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроблене вітрило; використовують його лише за тихої погоди, а в разі сильного вітру воліють веслувати. Їхні човни не мають верхньої палуби, і коли наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути. До будівництва одного човна приступає 60 чоловік. Закінчують його через два тижні, оскільки вони... майстри на всі руки. Таким чином, за два-три тижні у них готово 80 або 100 човнів. .У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік, кожен з яких має дві рушниці і шаблю; на човні є також 4-6 фальконетів і запас харчів, щоб вистачило на всіх (Гійом де Боплан «З опису України»).

О. Сластіон. Запорізькі чайки переслідують турецьку галеру. Малюнок за д. Ровинським та Г. Бопланом

Запитання

1. Охарактеризуйте козацький флот з допомогою документа та ілюстрації.

2. Як ви вважаєте, чим козацькі чайки були кращими від турецьких галер?

Робота в парах

На основі документа охарактеризуйте політичний устрій Запорозької Січі. Назвіть органи січового правління.

Гетьмана (чи «старшого») обирає військо на раді. На військовій раді обмірковують усі найбільш важливі питання. Часом, коли на військовій раді важко було дійти ладу, то обирали з-поміж себе більш тісну раду, і та, обміркувавши, подавала свої думки усій (широкій) раді. Рада зі своєю старшиною не церемониться, обирає і скидає, але обравши, слухає її в усьому. Голосування в раді не було: рішення приймалося криком та киданням шапок угору. Взагалі військова рада сильно нагадує старе українське віче (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 12).

Робота зі схемою

Розгляньте схему та ключові слова до неї і зробіть узагальнення про політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі.

Політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі

Де:

козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак, і на якій вирішували всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі;

гетьман — старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді;

військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді;

курінь — житло козаків;

кіш — усе козацтво, козацький табір.

Реєстрове козацтво

Робота з історичною інформацією

Опрацювати інформацію і виконати завдання.

Д. Дорошенко про зростання козацької сили наприкінці ХVІ ст.

Литовський і польський уряди спочатку прихильно дивилися на боротьбу козацтва з татарами; вони не мали нічого проти існування козацького війська як сталої постійної організації, вони хотіли лиш, щоб це військо було суворо слухняне і не виходило в своїм житті і в своїх діях поза межі, які йому ставили представники державної влади. Але козацтво ніяк не могло вдержатись в тих рамках, які були бажані литовсько-польському уряду. ...Причіпки старост та намісників, їх втручання у внутрішнє життя козацької верстви примушували сміливіших і вольнолюбніших козаків виселятися на Низ, за пороги, і там заложити новий козацький осередок, куди вже не сягала рука ні князівського, ні королівського намісника. .Козаки у своїй боротьбі з турецько-татарським світом поводилися зовсім самостійно, не рахуючись з думками і планами уряду. Вони входили у спілку з москалями, втручалися у молдавські справи, робили походи на чорноморське убережжя й обурювали цим не тільки кримський, а й турецький уряд. Турки грозили польсько-литовському уряду помстою, якщо він не приборкає своє вільних козаків. Але згодом з’явилася ще одна причина, яка змусила звернути уряд особливо пильну увагу на козацтво. Народні маси з великою довірою і симпатією почали ставитися до козаків як до оборонців від лютого ворога. Козаки стали героями в очах народу, і козак був ідеалом вільної людини для кожного українця з народу (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 86-88).

Завдання

1. Охарактеризуйте відносини, які склалися між польсько-литовським урядом і українським козацтвом.

2. Як ви вважаєте, чи волів бачити польсько-литовський уряд козаків на державній службі? Чому?

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте текст і зробіть два основних висновки з нього.

Із сеймової конституції «Порядок щодо низовців і України» 1590 р. .Відносно тих людей, які перебувають на Низу в Запорожжі: нехай коронний гетьман, зібравши сам особисто або через уповноважених відомості про військо у тих місцях і на тому пограниччі, так впорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони (ті самі або якісь інші, туди приведені) підлягали владі призначеного їм начальника осілого шляхтича, а також ротмістрів чи сотників з числа шляхти. Усі згадані начальники, старшина і сотники, і, нарешті, кожний рядовий повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, зокрема, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни з сусідніми державами. не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина — без дозволу гетьмана. У гетьмана ж завжди має бути їх реєстр, і якби котрийсь пішов зі служби, а на його місце прийняли іншого, старший повинен повідомити про це гетьманові, щоб той мав про них і про їхні імена точні відомості. Присуджених же до смертної кари або до безчестя приймати сюди не дозволяється.

Учитель. Військова майстерність козаків набуває розголосу у світі. Європейські правителі не один раз залучали козацтво для допомоги у війнах. Ще на початку ХVІ ст. польський уряд почав використовувати козаків на державній службі, щоб з їхньою допомогою захистити свої південні кордони. Залучення козацтва до державної служби передбачало також установлення над ними контролю, щоб обмежити їхній вплив на українське суспільство та уникати загострення відносин з Туреччиною.

Структура козацтва наприкінці XVI ст.

● Реєстрове або городове козацтво — заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій;

● запорожці або низове козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах Запорозької Січі;

● нереєстрове козацтво — виникає внаслідок самовільного покозачення, не мало визначеного статусу, проживало в прикордонних районах.

Але попри соціальну неоднорідність, козацтво заявило про себе як про сильну опозиційну силу чинній системі, як про силу, яка несла в собі загрозу польському пануванню в українських землях.

Козацтво в боротьбі за свої права Робота зі схемою

На основі тексту підручника з’ясуйте причини козацьких повстань і складіть відповідну схему.

Орієнтовний вигляд таблиці

Робота в групах

Опрацювати текст підручника та додаткову інформацію. Відповісти на запитання. Скласти хронологічну таблицю про перебіг повстання.

1-ша група. Повстання Криштофа Косинського Битва під П'яткою

Шляхетське військо очолили Я. Острозький та черкаський староста О. Вишневецький. 23 січня 1593 року польські війська й повстанці на чолі з Косинським зустрілися під містечком П’яткою на Волині. Шляхетська армія була добре озброєною, основну її силу становила важка кіннота — закуті в лати гусари, — угорська піхота та артилерія. Переважна частина повстанців — селяни й міщани — були озброєні косами, ціпами, вилами, рідко хто мав вогнепальну зброю. Сильні морози завадили повстанцям отаборитися. Проте вони героїчно відбивали атаки польської кінноти. Тиждень тривала кривава битва. Повстанці втратили понад дві тисячі осіб, 26 гармат. Великих втрат зазнала й польська шляхта. Унаслідок переговорів було підписано спільну угоду. Козаки брали на себе зобов’язання повного «послушенства королю». Вони не мали права підтримувати самостійно дипломатичні відносини з сусідніми державами, жити в магнатський і шляхетських маєтках, здійснювати бойові походи, дали згоду скинути з гетьманства К. Косинського, а також виписати з реєстру всіх, хто був записаний до нього під час повстання (Тара- ненко М. Г. , Левітас Ф. Л. Історія України. Навчальний посібник для 8 класу. — К : Фаренгейт, 2000. — С. 43-44).

Запитання

1. Як ви вважаєте, чому козаки пішли на підписання угоди на невигідних для них умовах?

2. Якими були умови цієї угоди?

Орієнтовний вигляд таблиці

Період

Події

1591-1592 рр.

Повстанці штурмом оволоділи замком Острозького і містом Біла Церква. Згодом захопили Трипілля, Богуслав, Переяслав, Київський замок. Селян-утікачів було оголошено вільними козаками. Київське, Волинське та Брацлавське воєводства було переведено на воєнний стан

23 січня 1593 р.

Битва під містечком П’яткою на Волині. І повстанці, і польські війська зазнали значних втрат. Почалися переговори, що закінчилися підписанням угоди на невигідних для козаків умовах

Період

Події

Травень 1593 р.

Наступ козаків на Черкаси, взяття в облогу замку Вишневецького. Підступне вбивство К. Косинського

Серпень 1593 р.

Підписання Вишневецьким угоди з козаками, яка розширювала козацькі привілеї

2-га група. Повстання Северина Наливайка 1594-1596 рр.

Із записки шляхтича Ф. Євлашевського про повстання під проводом С. Наливайка

У тому 1595 році козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все, об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся був у Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського, де повішено було його, Наливайкового, батька. Цим уже розлючений, ішов він до Луцька, в час ярмарку, де біскуп, із значнішою шляхтою виїхавши, умовляв його і мирив його з містом, а також купці, зібравши кілька тисяч злотих, і все ж не обійшлося без збитків і шкод... (М. Г. Тараненко, Ф. Л. Левітас. Історія України. Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 48-49)

Зі спогадів сучасника повстання

Злучилося з ними (повстанцями) багато шляхти зубожілої чи вигнаної, або на кару смерті скараної, або помсти прагнучої. Маса хлопства збіглася до них (М. Г. Тараненко, Ф. Л. Левітас. Історія України. Навчальний посібник для 8 класу. — К. : Фаренгейт, 2000. — С. 45).

Завдання

На основі опрацьованої інформації охарактеризуйте:

а) соціальну базу повстання під проводом Северина Наливайка;

б) масштаби повстання;

в) визначте характер повстання.

Орієнтовний вигляд таблиці

Період

Події

Жовтень 1594 р.

Повстання охопило Брацлавщину, Київщину і Волинь. Козацько-селянське військо здобуло Гусятин, Бар, Канів, Луцьк

Весна 1595 р.

Повстанці під проводом Наливайка розпочали наступ на Луцьк, потім на Могилів. Другий загін під проводом Лободи і Шаули вирушив до південного Подніпров’я, а потім по Дніпру на північ, щоб об’єднатися з Наливайком

Період

Події

1596 р.

Наступ польських і литовських військ на чолі з командувачем Станіславом Жолкевським

23 березня 1596 р.

Битва на Київщині біля урочища Гострий Камінь, яка не принесла перемоги жодній зі сторін

Травень-червень 1596 р.

Облога польськими військами козацького табору в урочищі Солониця. Полякам удалося внести розкол у лави повстанців і придушити повстання

Метод «Дерево рішень»

Клас об’єднується у дві групи, кожна з яких готує і презентує своє завдання і доводить слушність своїх думок у вигляді «Дерева рішень».

1-ша група. Визначити причини поразки козацько-селянських повстань 90-х років ХVІ ст.

2-га група. З’ясовує, у чому полягало козацько-селянських повстань 90-х років XVI ст.

Орієнтовний вигляд «Дерева рішень»

Козацько-селянські повстання 90-х років XVI ст.

Причини поразки

Значення

● Не мали чіткої програми дій;

● неодноразово переривали свої дії, переключаючись на боротьбу проти турків та татар;

● серед повстанців не було згуртованості та єдності, тривалий час вони діяли розрізнено на різних територіях;

● внутрішні чвари, низька маневреність козацького війська;

● повстання не переросло в загальнонародну національно-визвольну боротьбу, бо повсталі боролися не за свободу українського народу, а за свої станові інтереси

● Повстання охопило значну територію;

● на контрольованих повстанцями територіях запроваджували козацькі порядки, що сприяло набуттю козаками досвіду управління;

● сприяло масовому покозаченню селян та міщан, що спричинило зростання і посилення українського козацтва;

● ці повстання розпочали період тривалого українсько-польського протистояння, яке закінчилося Національно-визвольною війною українського народу проти польського панування в середині XVII ст.

Козацькі повстання другої чверті XVII ст.

Робота з історичною інформацією

Опрацювати інформацію і визначити причину козацьких повстання другої чверті XVII ст.

Текст 1. На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, у якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому забороняли судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!». Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися до шляхетських маєтків, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140-141).

Текст 2. Домінувальні позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали в селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани. зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 58).

Текст 3. Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 59).

Робота в групах

Опрацювати текст підручника і заповнити таблицю «Козацькі повстання другої чверті XVII ст.».

Період повстання

Керівники

Причини

Основні події

Результати

         

1-ша група. Повстання під проводом М. Жмайла 1625 р.

2-га група. Повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.

3-тя група. Повстання під проводом І. Сулими 1635 р.

4-та група. Повстання під проводом П. Бута (Павлюка) 1637 р.

5-та група. Повстання під проводом Я. Острянина та Д. Гуні 1638 р.

Виступ груп. Заповнення таблиці.

Учитель. На початку вересня 1638 р. польський гетьман М. Потоцький скликав у Києві «загальну раду» реєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Війська Запорізького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», ухвалену сеймом 1 березня 1638 року.

«Ординація»

● скасувала на вічні часи привілеї реєстровців;

● заборонялося обирати гетьмана з козацького середовища, за рекомендацією коронного гетьмана сейм призначив королівського комісара (йому належала судова й військова влада в реєстрі);

● скасовувалися виборність старшини й козацьке судочинство;

● реєстр становив 6 тис. козаків (з числа тих, хто не брав участі у повстаннях);

● заборона міщанам і селянам вступати до лав козаків під загрозою конфіскації майна;

● заборона козаками одружуватися;

● полки по черзі мали нести службу на Запорозькій Січі.

Учитель. Десятиліття 1638-1648 рр. через відсутність значних виступів козаків поляки назвали роками «золотого спокою».

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Які основні поняття ми сьогодні розглянули?

2. Охарактеризуйте військово-політичну організацію козацтва.

3. Якими були спільні причини, сутність та наслідки козацьких повстань другої чверті XVII ст.?

5. Яким є ваше ставлення до К. Косинського та С. Наливайка?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.