Усі уроки «Історія України». 8 клас

Розділ ІІ.

Українське козацтво в XVI — першій половині XVII ст.

УРОК 13

Запорозька Січ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати першої згадки про козаків у писемних джерелах та утворення першої Запорозької Січі;

● показувати на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння османської імперії;

● пояснювати і застосовувати поняття: «козак», «Запорозька Січ»;

● визначати причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва;

● висловлювати судження щодо діяльності Д. Вишневецького.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Що означає слово «козак»?

2. Пригадайте причини виникнення українського козацтва.

3. У зв’язку з якими подіями в писемних джерелах уперше згадано українських козаків?

Робота з картою

Покажіть на карті території, на яких формувалося українське козацтво.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Перші згадки про козацтво датовано ще ХІІІ ст. (1240 р.) у Початковій монгольській хроніці, а також XIV ст. (1303 р.) у словнику половецької мови «Кодекс Куманікус». Уживається воно у протилежних значеннях «страж» і «розбійник». А польський хроніст М. Стрийковський уважає, що козаки походять від ватажка «Козака», який боровся з татарами.

Гійом Левасер де Боплан уважав, що козаки — «той благородний люд, який називається нині запорозькими козаками і котрий протягом стількох уже літ заселює різні місця уздовж Дніпра і в суміжних землях».

На сьогоднішньому уроці ми з вами говоритимемо про козацтво, з’ясуємо причини його появи, а також розглянемо процес утворення Запорозької Січі. Наприкінці уроку вам належить дати відповідь на запитання:

Яка із вище наведених теорій щодо походження козацтва, на вашу думку, є найбільш вірогідною? Чому?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Виникнення та становлення козацького стану

Учитель. У XV ст. на історичній арені з’явилося українське козацтво, яке майже три століття визначало внутрішнє життя, господарство, побут, культуру, відносини із сусідніми державами, антифеодальний і національно-визвольний рух українського народу.

Робота з підручником

Опрацювати відповідний текст у підручнику і визначити головні причини виникнення козацтва.

Учитель. Витоки української козаччини стали предметом однієї з найдовших дискусій, яка точиться між істориками з XVIII ст. й донині. Історик Наталія Яковенко наводить гіпотези походження козаків.

1. Хозарська теорія поширилась у XVIII ст., ототожнювала козаків з давньою степовою людністю — козарами, або хозарами.

2. Прихильники чорноклобуцької теорії вважають козаків нащадками «чорних клобуків» — тюркського племені, яке в давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі.

3. Черкаська теорія пов’язує появу козаків з переселенням до Подніпров’я черкесів, або черкасів — гілки чорних клобуків, які заселяли Тмуторокань, а згодом мігрували з Передкавказзя до Дніпра, де нібито заснували м. Черкаси.

4. Татарська теорія вбачає початки козацтва в татарських колоніях, утворених на Київщині за Володимира Ольгердовича й Вітовта, де татарський елемент перемішувався з місцевою бродячою людністю.

5. Автохтонна теорія проводить паралель між козацькою спільнотою і вічовими громадами Київської Русі, котрі в литовські часи нібито перетворилися на військово-службові колективи, підлеглі великому князю литовському, зберігаючи свій вічовий устрій.

6. Болохівська теорія вбачає корені козаччини в давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після монголо- татарського завоювання вийшли з-під влади місцевих князів і добровільно визнали протекторат Орди.

7. Бродницька теорія пов’язує козаччину зі слов’янською степовою людністю княжої доби — так званими «бродниками», що мешкали в пониззях Дунаю.

8. Уходницька теорія виводить початки козацтва з промислових ватаг, які в певну пору року спускалися для риболовецького і мисливського промислів у Дніпровий Низ.

9. Утікацька, або класова теорія пояснює появу козацького пограничного населення загостренням соціальних суперечностей, які спонукали феодально залежне селянство до масових втеч на вільні землі.

Таке розмаїття теорій свідчить, що проблема походження козацтва на сьогодні залишається дискусійною.

Робота з терміном

Опрацювати визначення терміну «козак» і дати відповіді на запитання.

1. Козак — у перекладі з тюркської мови означає воїн, охоронець або ще — вільна людина. Появу козацтва як історичного явища нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так званими бродниками — населенням південно-руських степів, що не підкорялося князівській владі (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 228).

2. Слово «козак» тюркського походження. Воно мало різні значення: вільна людина, воїн-найманець, шукач пригод, вигнанець та ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в необжитих степах, а також брали участь у походах проти татар, почали називатися козаками (Сас П. М. Історія України XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 27).

3. Тюркським за походженням словом «козак» позначали вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: «Либідь», 1991. — С. 100).

4. ...Слово «козак» широко розповсюджене в народів турецького кореня; воно було уживане в половців і досі вживається у турецько- татарських народів, а значить волоцюгу, що промишляє війною й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, перейшло й на наших українських (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: «Наукова думка», 1992. — С. 173).

Запитання

1. Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що відмінного?

2. Як ви вважаєте, чому слово «козак» має різні значення?

3. Яка з названих версій слова «козак», на вашу думку, ближча до істини?

4. Запропонуйте свій варіант визначення цього слова.

Робота з історичним джерелом

Опрацювати в парах текст і виконати завдання.

Гійом Боплан про козаків

Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Вони добре загартовані, легко зносять холод і спеку, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать. Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі. Відзначаються міцним здоров’ям і навіть не хворіють. Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави.

Завдання

Підкресліть дві характерні риси козаків, наведені Бопланом, які, на вашу думку, є визначальними.

Учитель. Унікальність українського козацтва в тому, що воно стало особливим суспільним станом в Україні з певними правами та привілеями, мало свою територію, незалежну від державної адміністрації.

Виникнення перших Січей

Учитель. Першою літописною Січчю є Томаківська — саме про цей острів, писав Марцін Бельський: «...здавна на ньому низові козаки мешкають, яко ж їм стоїть за найміцніший замок». Достовірний опис Томаківки вже з укріпленням та козацькою радою початку 80-х р. XVI ст. подав Бартош Папроцький, котрий розповів про поїздку на Запорожжя польського шляхтича Самуеля (Самійла) Зборовського. До першої половини 80-х належать і перші згадки про дерев’яні січові укріплення — засіки, що їх будували козаки. Секретар папського нунція в Польщі Карло Гамберіні 1584 р. сповіщав: «Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід».

Робота з візуальним джерелом

Працюючи в групах, розглянути ілюстрацію «Запорозька Січ», ознайомитись з історичною інформацією і дати відповіді на запитання.

Т. Калинський. Козацька рада на Січі. Гравюра з «Літописної оповіді про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» о. Рігельмана

Січ — то була простора площа на Дніпровім острові (спочатку на Хортиці, потім на Базавлуці і Томаківці). З усіх боків омивали ці

острови могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа...

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані. «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. У тій хатці жив один курінь з курінним отаманом.

Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору навіть скромна, але в середині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла нічна сторожа (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза», 1994. — С. 74-76).

Запитання

1. Користуючись документом та ілюстрацією, опишіть Запорозьку Січ.

2. Як ви вважаєте, чому Запорозьку Січ будували на острові?

3. Які факти свідчать про те, що козаки були людьми побожними?

Учитель. Сама Запорозька Січ — це місто-фортеця. На підконтрольних Січі землях існували козацькі господарства — зимівники.

За етнічним походженням запорозькі козаки були переважно вихідцями з Русі; також до лав запорожців вливалися татари, поляки, вихідці з інших народів.

Політичний режим Запорозької Січі Д. І. Яворницький порівняв з вічовою демократією слов’ян. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у Січі була рада, у якій брали участь усі козаки. Козацькі ради за традицією збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини. Виконавча влада належала кошовому отаману і центральному органу управління Січі — Кошу.

Основною галуззю господарства Запорозької Січі були промисли, передусім це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів.

У другій половині ХVІ-ХVII ст. запорозькі козаки здійснили десятки походів до Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному Причорномор’ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда.

Робота над поняттям

Запорозька Січ — центральне укріплення козаків, де були розміщені також військове та адміністративне керівництво контрольованих козаками територій.

Учитель. Основним центром життя козаків було Запорожжя, або Низ, — звідси назва «запорожці» або «низові козаки».

Згодом козаки почали ставити для безпеки від татар «городці» й «засіки», які також називали «січі». Чимало таких укріплень виникло на Дніпровському Низу (за порогами Дніпра), де починався Великий Луг — дніпровські плавні з численними островами, озерами й протоками. Козацтво міцно закріпилося в цьому регіоні. Татарські кочів’я були витіснені ближче до чорноморського узбережжя. Спорудження першої великої фортеці в пониззі Дніпра пов’язане з ім’ям Дмитра Вишневецького.

1556 року український князь, староста канівський та черкаський Дмитро Вишневецький спорудив на острові Мала Хортиця замок, у якому постійно перебувало 300 чоловік залоги. Залогу Хортицького замку становили козаки, бояри, служебники та інший військовий люд. У січні 1557 року кримський хан Девлет-Гірей з ордою упродовж 24 днів безуспішно намагався взяти цей замок. «Цар кримський з усіма людьми кримськими підступив під моє місто на Хортиць- кий острів і приступом брав 24 дні. Божим милосердям... відбився і побив у царя багатьох найкращих і пішов цар від мене з великим соромом».

На відміну від багатьох старост, які організовували козаків у південних українських степах на боротьбу з турками та татарами, Дмитро Вишневецький уперше розгорнув цю діяльність саме на Запорожжі і побудував першу козацьку фортецю на острові Хортиця. Це сприяло збагаченню організаційного і військового досвіду козаків.

Дмитро Вишневецький

Завдання

Охарактеризуйте значення діяльності Дмитра Вишневецького в історії козацтва.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Виникнення козацтва відіграло визначальну роль в історії українського народу. Козак-запорожець став для українців уособленням найкращих людських якостей, його непримиренність до поневолювачів і героїзм підтримував надію українського народу на визволення.

14 жовтня на свято пресвятої Богородиці ми відзначаємо День українського козацтва.

Учні повертаються до запитання, поставленого на початку уроку.

Яка із запропонованих теорій походження козацтва, на вашу думку, є найбільш вірогідною? Чому?

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте сучасну реконструкцію фортеці козаків на о. Хортиця у Запоріжжі порівняйте її з описом ХVІ ст.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.