Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 9

Тема. Київська держава за правління князя Ярослава Мудрого.

Мета: проаналізувати внутрішню і зовнішню політику князя Ярослава Мудрого; пояснити зміст термінів і понять «міжусобна боротьба», «Руська правда», «правові норми», «лавра», «митрополія», «митрополит», «єпископ»; на прикладах діяльності князя Ярослава Мудрого визначити роль особистості в історії; виховувати повагу до видатних діячів минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого».

Основні терміни і поняття: міжусобна боротьба, Руська правда, правові норми, лавра, митрополія, митрополит, єпископ.

Основні дати і події: 1019—1054 рр. — князювання Ярослава Мудрого в Києві; 1036 р. — розгром князем Ярославом печенігів під Києвом; 1051 р. — перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві.

2. Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава.

3. Церковне та культурно-освітнє життя.

4. Зовнішня політика князя Ярослава.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

І варіант

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри наведені в розробці уроку № 4. Для гри використовуються запитання і завдання з II варіанта перевірки домашнього завдання.

II варіант

Запитання і завдання

1. Які внутрішньополітичні перетворення здійснив князь Володимир? Чи сприяли вони зміцненню Київської держави? Обґрунтуйте свою думку.

2. Розкрийте передумови й історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі.

3. Охарактеризуйте зовнішню політику князя Володимира.

4. Покажіть на карті територію Київської держави наприкінці князювання Володимира і визначте, якими були її межі на півночі, сході, півдні й заході.

5. У «Повісті минулих літ» Нестор писав про князя Володимира, що він є «новим Константином великого Риму». Пригадайте, чим уславився римський імператор Константин. Чому, на вашу думку, літописець порівнює князя Володимира саме з ним?

6. Розгляньте картину «Хрещення киян» художника К. Лебедєва у підручнику і розкажіть за нею про хрещення населення Києва князем Володимиром.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда за запитаннями

1. Як розгорталася боротьба за владу синів Святослава після смерті батька?

2. Що було зроблено для зміцнення князівської влади Святославом і Володимиром?

3. У чому полягала судова реформа князя Володимира?

4. Що таке «шлюбна дипломатія»? Із якою метою її здійснював князь Володимир?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

Упродовж розгляду нового матеріалу систематизуйте його за формою таблиці «Правителі Київської держави». 1

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира.

Утвердження Ярослава в Києві

Розповідь учителя

Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса.

Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса.

Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула міжусобна боротьба за великокнязівську владу, у якій Борис, Гліб і Святослав загинули. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.

Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго. Останній під приводом допомоги зятю спочатку захопив Червенські міста, а потім разом зі Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив столицю. Святополк приєднався до печенігів і навесні 1019 р. з великою ордою рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою і незабаром загинув.

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО ПОХІД ЯРОСЛАВА НА СВЯТОПОЛКА І ПОЧАТОК ЙОГО КНЯЗЮВАННЯ В КИЄВІ

У рік 1016. Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони по обидва боки Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних.

І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега і говорячи: «Чого прийшли ви із шкандибою оцим? (Ярослав був кульгавим. — Авт.) А ви теслярі є! Ось ми заставимо вас хороми зводити наші!» Це почувши, новгородці сказали Ярославу: «Завтра переправимось на них. Якщо хтось не піде з нами, то ми самі його порубаєм».

А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав, упившись з дружиною. Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину, перед світлом переправився, і, висівши на берег, одпихнули вони човни од берега. І пішли війська одні проти одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було із-за озера печенігам помагати Святополкові. І притиснули Святополкових воїв до озера, і ступили вони на лід, і одломився лід із воями Святополковими, і багато втопилося у водах, і одолівати почав Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав. А Святополк утік у Ляхи.

Ярослав же сів у Києві на столі отчім. Було ж тоді Ярославу літ тридцять і вісім.

Запитання до документа

1) Як, за повідомленням літописця, відбувалася битва Ярослава зі Святополком?

2) У яку пору року, імовірно, відбулася битва?

3) Яким, на вашу думку, є ставлення літописця до описуваних подій? Чому ви так вважаєте?

4) Ярослав Мудрий помер у віці 76 років. За наведеним уривком із літопису визначте роки народження і смерті князя.

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмутаракані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».

2. Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава

Розповідь учителя

Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської держави.

Постать в історії

Князь Ярослав (978—1054) — син Володимира Святославича. Був посаджений батьком намісником спочатку в Ростові, а потім у Новгороді. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю разом із братом Мстиславом. Князь Ярослав увійшов в історію Русі як правитель, який докладав багато зусиль для зміцнення держави, захисту її кордонів, розвитку господарства і розширення міжнародних зв’язків. Помер у Києві й похований у Софійському соборі.

На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Русі від нападів печенігів. Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Проте печенізькі орди змогли подолати ці укріплення і в 1036 р., як розповідає літописець, прорвалися до Києва. Унаслідок здобутої перемоги Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі. За літописним переказом, на місці битви було збудовано Софійський собор.

За князювання Ярослава було укладено перший писемний звід правових норм на Русі, що дістав назву «Найдавніша правда, або Правда Ярослава». Вона містила 18 статей і стала основою «Руської правди» — писаного зводу норм давньоруського права.

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО БИТВУ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА

З ПЕЧЕНІГАМИ БІЛЯ КИЄВА

А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словен, прийшов до Києва і ввійшов у город свій.

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні.

Запитання до документа

1) Як князь Ярослав розташував свої війська?

2) Де відбулася битва?

3) Яким був результат битви?

«Правда Ярослава» захищала людське життя, установлювала штрафи за вбивства і приниження людської гідності. При цьому смертної кари вона не передбачала, але звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.

Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної боротьби між синами Володимира. Опорою князя були бояри, а в головних містах Київської держави він посадив своїх синів.

Багато зусиль докладав Ярослав для створення нових і розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та баштами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних на Русі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».

За зразком візантійської столиці було зведено Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва, збудовано Софійський собор, закладено Георгіївський та Ірпинський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру. Із часом цей монастир перетворився на провідний осередок культурного життя і взірець для наслідування.

Робота з термінами і поняттями

Правові норми — загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлюються й охороняються державою.

3. Церковне та культурно-освітнє життя

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступною його систематизацією за формою таблиці.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Після запровадження християнства на Русі було засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася константинопольському патріархові. Митрополитом ставав єпископ, якого призначали з Константинополя. Його резиденцією за князювання Ярослава став Софійський собор.

У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів уперше обрав, без погодження з константинопольським патріархом, загальноруським митрополитом русича Іларіона. На жаль, його подальша доля невідома, а в 1054 р. Київську митрополію знову очолив грек, якого призначив константинопольський патріарх.

Князь Ярослав опікувався церквою, віддаючи на її утримання десяту частину своїх прибутків. Церкви і монастирі були осередками освіти — при них працювали школи. Князь постійно наголошував, що священики повинні «навчати людей».

Робота з термінами і поняттями

Митрополія — церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит.

Митрополит — вище звання православних єпископів.

Єпископ — вищий духовний сан у християнській церкві.

Лавра — назва великого православного чоловічого монастиря, у своїй діяльності підпорядкованого безпосередньо вищій церковній владі.

З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець пише, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава було створено перший літописний звід 1037—1039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка, ймовірно, зберігалася при Софійському соборі.

Цікаво знати

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого й сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі й загинула під

час штурму монголами Києва в грудні 1240 р. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики-аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околиці Києва. Проте підтверджень цього немає. Сучасний український історик М. Котляр вважає логічним припустити, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва. Однак і досі залишаються ті, хто не втрачає надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

4. Зовнішня політика князя Ярослава

Розповідь учителя

Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями Польщі після смерті короля Болеслава Хороброго, він у 1030—1031 рр. відвоював у поляків Червенські міста. На північному заході князь розширив кордони своєї держави до Фінської затоки і заснував на завойованих землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя).

За Ярослава провідним напрямком зовнішньої політики Київської держави залишався південний. Протягом майже всього періоду його правління відносини з Візантією були дружніми.

Проте в 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна, спричинена погіршенням відносин візантійців із руськими купцями. Морський похід русичів на Константинополь закінчився поразкою. Однак через деякий час візантійці змушені були шукати шляхи примирення з київським князем, оскільки потребували його допомоги в боротьбі з печенігами.

Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посідала «шлюбна дипломатія». Зокрема, він віддав за польського короля Казимира третю з доньок Володимира, свою сестру Марію-Доброгневу, а свого сина Ізяслава одружив із сестрою Казимира. Цей союз закріпив за київським князем Червенські міста.

Цікаво знати

Володимир, старший син Ярослава, був одружений із Гідою, донькою англійського короля Гарольда, переможеного Вільгельмом Завойовником. Русько-візантійську угоду 1046 р., яка врегульовувала відносини двох держав після війни 1043 р., було незабаром скріплено шлюбом сина Ярослава Всеволода з Марією, дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха. Шлюб його сина Святослава з онукою німецького імператора Генріха II сприяв зміцненню відносин Київської держави з Німеччиною.

За європейських правителів вийшли заміж також три доньки князя: Анна — за французького короля Генріха І, Анастасія — за угорського короля Андрія І, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда III.

Укладання вигідних союзів шляхом шлюбів із членами родин правителів різних країн сприяли зміцненню авторитету Київської держави й були свідченням далекоглядності Ярослава.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Бесіда за запитаннями

1. Що таке міжусобна боротьба?

2. Коли розпочалося князювання Ярослава в Києві?

3. Якими були наслідки Лиственської битви 1024 р.?

4. Коли відбулася битва князя Ярослава з печенігами біля Києва?

5. Що таке «Руська правда»?

6. Що було зроблено Ярославом для зміцнення центральної влади?

7. Кого було обрано київським митрополитом 1051 р.?

8. За правителів яких держав вийшли заміж доньки князя Ярослава?

9. Порівняйте межі Київської держави на кінець правління Володимира і Ярослава Мудрого.

II варіант

Учитель організовує перевірку результатів роботи учнів із таблицею «Правителі Київської держави», обговорює й уточнює їхні висновки.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці, за потребою супроводжує їх коротким коментарем.) Князювання Ярослава Мудрого стало періодом подальшого піднесення Русі. У цей час завершилося становлення її державності: стабілізувалися кордони, було вдосконалено систему управління, упорядковано правові норми, розвивалися культура, освіта і церковне життя.

Київська держава сягнула вершини свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами середньовічної Європи.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 7 підручника.

2. Підготуйте есе за темою «Чому вважають, що за часів Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини свого розквіту?»