Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в IX—X ст. - Русь-Україна за князювання Ольги І та Святослава - Історія України - 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 5

Тема. Русь-Україна за князювання Ольги І та Святослава.

Мета: ознайомити учнів із діяльністю правителів Русі-України Ольги та Святослава; пояснити зміст термінів і понять «реформи», «Балканські походи»; розвивати вміння учнів систематизувати матеріал; виховувати повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання Ольги та Святослава».

Основні терміни і поняття: реформи, Балканські війни.

Основні дати і події: 946 (або 957) р. — відвідання Константинополя руським посольством, очолюваним княгинею Ольгою; 964—966 рр. — похід Святослава проти Хозарського каганату; 968,969—971 р. — Перший та Другий Балканські походи князя Святослава.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи.

2. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

3. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату.

4. Балканські походи.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про тему й основні завдання уроку. Доцільно звернути увагу, що на наступному уроці відбудеться практичне заняття за темою «Князь Святослав та його походи», завдання до якого учні отримають наприкінці уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями

1. Чим уславився князь Аскольд?

2. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне і відмінне.

3. Розгляньте у підручнику картину К. Лебедєва «Полюддя». Як відбувався збір данини? Що саме збиралося з підвладних племен? Чому, на вашу думку, київських правителів цікавили ці продукти?

4. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Яких заходів для зміцнення центральної влади вжив князь Олег?

2. Якою була політика перших князів Київської держави стосовно Візантії?

3. Назвіть східнослов’янські союзи племен, які сплачували данину хозарам.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

Активізації роботи учнів під час сприйняття нового матеріалу сприятиме продовження роботи з таблицею «Правителі Київської держави», що була розпочата на минулому уроці.

1. Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи Розповідь учителя

Після загибелі князя Ігоря його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла його дружина Ольга. Вона правила Руссю до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові.

Постать в історії

Княгиню Ольгу (бл. 910—969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й одночасно далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку. Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його мудрою помічницею у справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі турботи з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Київської держави.

Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання. Деревляни після вбивства Ігоря відправили до Києва послів із пропозицією княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Ольга поступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ деревлянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини.

Цікаві факти

Згідно з літописом, перше посольство Ольга живцем спалила в човні, друге — у лазні. Третя помста своєю жорстокістю перевершила попередні: під приводом справити поминки за своїм чоловіком княгиня влаштувала бенкет, а потім звеліла «посікти п’ять тисяч» п’яних деревлян. Після цього вона протягом року тримала в облозі місто деревлян Іскоростень, а потім спалила його.

Ольга впорядкувала полюддя. Було чітко окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася визначена данина. За княжою казною було закріплено «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало її постійним прибутком. Установлювалися «уроки» й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Влаштовувалися також «становища» й княжі «погости» — місця зберігання зібраної данини та осередки центральної влади.

За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був двоповерховий кам’яний палац, прикрашений мармуром і декоративною керамікою.

Робота з термінами і поняттями

Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.

2. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги

Розповідь учителя

Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною.

У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) вона відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії руським посольством, яке очолювала правителька Київської держави. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.

За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Крім того, була досягнута домовленість, що руські дружини служитимуть імператору, і Візантія за це сплачуватиме данину Русі. Виконуючи домовленості, Ольга надсилала руських воїнів, допомагаючи Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами. Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи — з проханням надати єпископа для хрещення Русі. Через деякий час до Києва прибула християнська місія, очолювана ченцем Адальбертом. Вона діяла на Русі протягом 961—962 рр., проте через протидію язичницької знаті під загрозою фізичної розправи члени місії змушені були рятуватися втечею. Оскільки язичницькі настрої були досить сильними, Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.

Імовірно, ця невдача послабила позиції Ольги, і влада перейшла до її сина Святослава, який був прихильником язичництва.

3. Князь Святослав. Походи проти Хозарського каганату

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступною його систематизацією у формі таблиці.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років. Недовге князювання Святослава було періодом майже безперервних битв і воєнних походів.

Постать в історії

Князь Святослав (бл. 931—972) уславився насамперед як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, Святослав здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі й примусив сусідні держави зважати на її інтереси. Нестор-літописець із великою любов’ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духу епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки свого порівняно нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію й далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.

На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що із цього буде сміятися вся князівська дружина.

У 964—966 рр. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов’янський племінний союз в’ятичів, який мешкав на річці Ока і сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності та примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де був центр Хозарського каганату, і, завдавши поразки хозарам, захопили їхню столицю — місто Ітиль. Він також підкорив і обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), та адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА І ЙОГО БОРОТЬБУ З ХОЗАРАМИ

У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».

У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм... і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.

Запитання до документа

1) Які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава?

2) Знайдіть на карті наведені в літописі назви народів, країн, міст тощо і прослідкуйте напрями воєнних походів Святослава в 964— 966 рр.

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами в 964— 966 рр. стало послаблення і занепад Хозарського каганату. Це сприяло ліквідації хозарської загрози для Київської держави та водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі Сходу, насамперед печенігам.

4. Балканські походи

Розповідь учителя

Скористатися військовим талантом Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу у боротьбі проти болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій Перший Балканський похід до Болгарії. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці. Налякані відмовою Святослава залишити завойовану Болгарію і його намірами перенести до Подунав’я столицю своєї держави, візантійці підбурили до нападу на Київ печенігів.

У 968 р. печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого «стольного града».

Для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав залишив своїм намісником у Києві старшого сина Ярополка, у деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого позашлюбного сина Володимира.

У 969 р. Святослав вирушив у Другий Балканський похід, що став останнім. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, а й із візантійцями. У 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол. Однак візантійцям так і не вдалося здобути місто. Русичі неодноразово виходили з Доростола й біля його стін билися з ворогом. Відтак візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.

Цікаво знати

Візантійський історик Лев Диякон, який сам бачив Святослава, залишив опис його зовнішності: «На вигляд він був таким: середній на зріст, не надто високий, не надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших».

Підписавши мир із візантійцями, Святослав залишив Болгарію і вирушив на Русь. Навесні 972 р. він із невеликою дружиною біля дніпровських порогів потрапив у засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши його золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Учитель перевіряє результати роботи учнів із таблицею «Правителі Київської держави».

II варіант

Бесіда за запитаннями

1. Коли розпочалося князювання Ольги?

2. Яке місто було «стольним градом» деревлянської землі?

3. Коли відбулися перші відвідини Константинополя руським посольством на чолі з княгинею Ольгою?

4. Назвіть племена й народи, які підкорив Святослав і примусив сплачувати данину.

5. Якими були результати Першого Балканського походу?

6. Чим завершився Другий Балканський похід?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.)

Внутрішньополітичні заходи княгині Ольги сприяли об’єднанню східнослов’янських племен у єдину державу. У зовнішньополітичній діяльності княгиня Ольга визначила нові підходи, віддаючи перевагу мирним засобам перед воєнними.

У своїй державотворчій діяльності князь Святослав приділяв увагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість.

Численні війни Святослава призвели до виснаження Русі; було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.

Зі смертю Святослава в історії Київської держави завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 4 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення або презентацію до практичного заняття «Князь Святослав та його походи».

Теми для повідомлень і презентацій:

1) Що розповідає Нестор-літописець у «Повісті минулих літ» про князя Святослава?

2) Яку оцінку дають сучасні історики діяльності князя Святослава?

УРОК № 5

(за II варіантом розгляду розділу)

Тема. Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в IX—X ст.

Мета: пояснити, якою була система правління і склад населення Русі-України в цей період; розповісти про особливості життя у селі та місті; пояснити зміст термінів і понять «дружинна держава», «бояри», «старці», «челядини», «верв», «гради», «дитинець», «посад»; розвивати аналітичні здібності учнів; виховувати повагу до минулого нашої Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас.

Основні терміни і поняття: дружинна держава, бояри, старці, челядини, верв, гради, дитинець, посад.

Основні дати і події: IX—X ст. — існування «дружинної держави» як форми державності на Русі.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Склад населення і система управління Київською державою.

2. Життя людей у селі.

3. Міста і міське життя.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про тему й основні завдання уроку. Доцільно звернути увагу, що на наступному уроці відбудеться практичне заняття за темою «Князь Святослав та його походи», завдання до якого учні отримають наприкінці уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями

1. Охарактеризуйте Київську державу за правління князя Аскольда.

2. Визначте спільне і відмінне в діяльності князів Олега та Ігоря.

3. Що ви знаєте про походження назви «Русь»?

4. Що таке реформи? Які реформи здійснила княгиня Ольга?

5. Охарактеризуйте зовнішньополітичну діяльність княгині Ольги та її значення для Русі.

6. Охарактеризуйте воєнні походи князя Святослава.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Якими були характерні риси суспільного і господарського життя давніх слов’ян?

2. Що таке союзи племен і племінні княжіння?

3. Коли у східних слов’ян виникають племінні княжіння?

4. Як відбувалося стягування данини на Русі за перших князів?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Шість запитань»

(Використання гри сприятиме активізації роботи учнів під час пояснення нового матеріалу.)

Правила гри. Учитель доручає учням упродовж розгляду нового матеріалу скласти і записати на окремих аркушах шість запитань. Після завершення етапу вивчення нового матеріалу учні обмінюються аркушами та відповідають на запитання. Аркуші із запитаннями та відповідями учні здають учителеві. Форму оцінювання результатів роботи учнів учитель визначає самостійно. Найкращі запитання і завдання можна прикріпити до стенду в кабінеті й використати на наступному уроці під час перевірки домашнього завдання.

1. Склад населення і система управління Київською державою

Розповідь учителя

За формою правління Київську державу IX—X ст. історики визначають як «дружинну державу». У її основі була досить проста система управління, яка сформувалася на основі дружини київських князів. Дружина не була лише військом великого князя київського. Старші дружинники ставали його радниками, утворювали апарат управління, чинили від його імені суд на місцях і стягували данину.

Із «Повісті минулих літ» дослідники отримали багато інформації про панівні верстви населення Русі в IX—X ст. Зокрема, розповідаючи про похід Олега на Константинополь 907 р. та умови русько-візантійської угоди 911 р., він повідомляє, що, крім великого князя київського, на Русі були князі та «світлі бояри». Більшість істориків вважають, що це місцеві східнослов’янські племінні князі й вожді, яких підкорили київські князі.

Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями». Із розповіді Нестора-літописця про події 945 р. можна дізнатися, що деревлянський князь Мал приймав рішення про переговори з київською княгинею Ольгою, попередньо порадившись зі старійшинами землі.

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО БОРОТЬБУ КНЯЗЯ ОЛЕГА З ВІЗАНТІЙЦЯМИ

У рік 907. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... і зажадав Олег давати щорічну данину на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, на Переяславль, і Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи,— бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі (залежні від Олега).

У рік 912. Послав Олег мужів своїх налагодити мир і укласти договір між Греками і Руссю. І послав він, мовлячи: «Згідно з другою угодою, що відбулась при тих же цесарях, Льві й Олександрові, ми, мужі від народу руського — Карл, Інгельд, Фарлоф, Вермуд, Рунав, Гуди,

Руальд, Карп, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лідул, Фост, Стемид,— послані від Олега, великого князя руського, і всіх, що є під рукою його, світлих бояр до вас... цесарів грецьких, для збереження і на засвідчення дружби, яка од багатьох літ була між християнами і Руссю, за бажанням наших князів і за їхнім велінням, і від усіх, що є під рукою його, Олега, сущих русів...»

Запитання до документа

1) Яким титулом називає літописець князя Олега?

2) Про які панівні верстви, що існували на Русі, крім великого князя руського, згадується в літописі?

3) Які міста існували на Русі на початку X ст., за повідомленням Нестора? Знайдіть їх на карті.

Спочатку данину на користь Києва збирали зі східних слов’ян у формі полюддя. Приблизно в другій половині X ст. воно втратило своє значення. У містах і землях з’явилися намісники великого князя київського. Це зробило непотрібними щорічні князівські об’їзди земель. Відтепер намісники збирали данину і передавали її до Києва. Данину, як стверджує Нестор-літописець, збирали на Русі від окремого будинку — «диму». Більшість населення Київської держави, яке обкладалося даниною, становили вільні селяни, або «люди», і ремісники. Існував також нечисленний прошарок залежних людей, або «челядинів».

2. Життя людей у селі

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступним визначенням особливостей життя у селі в зазначений період.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

У IX—X ст. більшість населених пунктів Русі-України становили села. їхні жителі займалися землеробством, присадибним тваринництвом та промислами (мисливством, рибальством, бортництвом тощо).

Археологічні дослідження дозволили історикам дізнатися про те, який вигляд мали сільські поселення на Русі. Вони розташовувалися в місцевості зі сприятливими для ведення сільського господарства природними умовами. Це були неукріплені поселення з 30— 50 селянських садиб, які розміщувалися довільно, без дотримання якого-небудь плану.

До складу селянської садиби входили житлові та господарські будівлі. їхні господарі вели власне самостійне господарство, маючи для цього практично все необхідне. Розміри житла дозволяють висловити припущення, що селянська сім’я складалася, як правило, із шести осіб. Крім садиби, сім’ї належали предмети домашнього вжитку, худоба, знаряддя для обробітку землі й збирання врожаю.

Селянські господарства одного або декількох сусідніх сіл об’єднувалися в сільську територіальну общину, яку називали «верв» або «мир». Члени общини були пов’язані круговою порукою, разом відповідали за сплату данини і скоєні на її території злочини.

Мешканці окремих общин не мали міцних зв’язків і жили відокремлено. За свідченнями літописця, для укладання шлюбів влаштовувалися спеціальні «ігрища між селами». Місцями для зустрічей представників окремих общин найчастіше ставали погости. Тут відбувалися релігійні свята, періодичні торги, збирання данини тощо.

Цікаво знати

У житті східних слов’ян землеробство відігравало важливу роль і користувалося особливою повагою. Недарма свою основну зернову культуру вони називали «житом», від дієслова «жити». Давні язичницькі обряди і весь цикл річних язичницьких свят східних слов’ян відображав глибоко вкорінену традицію вважати обробіток землі джерелом свого існування.

У IX—X ст., як засвідчують дані археології, на Русі вже існувала велика кількість розчищених від лісу орних земель та була досить значною густота населення.

3. Міста і міське життя

Розповідь учителя

Виникнення найдавніших поселень міського типу на Русі історики відносять до третьої чверті І тис., коли в середовищі східних слов’ян розгорталися етнічні й державотворчі процеси. У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець називає східнослов’янські поселення «градами». Зокрема, розповідаючи про уличів, тиверців, він пише, що «сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть гради їх і до сьогодні».

На думку дослідників, східнослов’янські гради були адміністративними й релігійними центрами союзів племен, фортецями в прикордонних районах. їхні залишки археологи знаходили в Києві, Чернігові, селі Зимне поблизу міста Володимира-Волинського, селі Пастирське на Черкащині та інших місцях.

У IX — першій половині X ст. в Київській державі, за повідомленням літописця, існувало 16 міст: Київ, Новгород, Ростов, Полоцьк, Ладога, Білоозеро, Муром, Ізборськ, Смоленськ, Любеч, Псков, Чернігів, Переяслав, Пересечен, Вишгород, Іскоростень.

Більшість міст Русі починалася із замків-фортець. Під їхніми стінами селилися ремісники і купці, а в межах стін перебували князі й воєнні дружини, які в разі потреби могли захистити місто від ворогів. Варяги називали Русь-Україну IX—X ст. «країною міст (замків)», або «Гардарики».

Міста були центрами розвитку ремісничого виробництва і торгівлі. Проте їхні мешканці на Русі, як і в містах тогочасної Європи, поєднували заняття ремеслом і торгівлею із сільськогосподарським виробництвом.

Населення міст Русі було неоднорідним за своїм складом. Як правило, воно поділялося на міську знать і міські низи. До першої групи населення належали князі, бояри, жерці, князівські дружинники, багаті купці й заможні ремісники. Другу групу складали міщани, бідні ремісники, дрібні торговці й челядь.

Центром міста на Русі був добре укріплений замок — дитинець. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад. У разі небезпеки його мешканці шукали захисту в дитинці. У княжому місті всі вулиці вели до дитинця, в інших містах — на дороги, що вели до сусідніх міст та на пристань. Доріг було тоді дуже мало, користувалися переважно річковими шляхами.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Учитель перевіряє результати виконання завдань до гри «Шість запитань», отриманих перед початком розгляду нового матеріалу.

II варіант

Бесіда за запитаннями

1. Що таке «дружинна держава»?

2. Кого Нестор-літописець називав «старцями»?

3. Кого на Русі називали «челядинами»?

4. Що таке «верв»?

5. Скільки міст існувало в Київській державі у IX— першій половині X ст.?

6. Як варяги називали Київську державу?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.)

У IX—X ст. на Русі встановилася форма правління державою, за якої головною фігурою був князь, що керував країною за допомогою своєї дружини.

У складі населення Русі-України в IX—X ст. сформувалася панівна верства, до якої належали великий князь київський, племінні князі, бояри і князівські дружинники.

Переважна більшість населення Київської держави жила в селах і займалася сільським господарством.

Міста Київської держави були важливими соціально-економічними, політичними і культурними центрами країни. Вони були осередками ремесла, торгівлі, державної влади й управління.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 5 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення або презентацію до практичного заняття «Князь Святослав та його походи».

Теми для повідомлень і презентацій:

1) Що розповідає Нестор-літописець у «Повісті минулих літ» про князя Святослава?

2) Яку оцінку дають сучасні історики діяльності князя Святослава?