Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 4*

Тема. Київська держава за перших князів. (Слайд 1)

Мета: пояснити, як відбувався розвиток Київського князівства за князя Аскольда; розповісти про розвиток Київської держави за правління Олега та Ігоря; пояснити зміст термінів і понять «Рюриковичі», «Київська держава (Русь-Україна)», «полюддя», «печеніги», «Русь»; розвивати вміння учнів систематизувати матеріал; виховувати повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за перших князів».

Основні терміни і поняття: Рюриковичі, Київська держава (Русь-Україна), полюддя, печеніги, Русь.

Основні дати і події: 860 р. — перший похід русичів на Константинополь на чолі з князем Аскольдом; 882 р. — виникнення Київської держави.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу (Слайд 2)

1. Київське князівство Аскольда.

2. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега.

3. Правління князя Ігоря.

4. Походження назви «Русь».

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

* До уроків позначених зірочкою, розроблені мультимедійні презентації.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

I варіант

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник гри називає історичний факт, подію, явище тощо, які стосуються проблеми, котру доручив розкрити вчитель. Кожен наступний учасник гри має повторити те, що називали його попередники, і додати своє. У результаті утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник припускається помилки або робить довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає той, хто створить найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри доцільно залучити не весь клас, а кількох учнів, яких потрібно викликати до дошки. Бажано також призначити учня, який контролюватиме правильність відповідей.

Гра дозволяє активізувати процес відтворення основних фактів вивченого матеріалу.

II варіант

Запитання і завдання (Слайди 3—4)

1. Охарактеризуйте Велике розселення слов’ян та його результати.

2. Покажіть на карті союзи східнослов’янських племен — предків українців у місцях їхнього розселення.

3. Охарактеризуйте господарство і спосіб життя східних слов’ян.

4. Використовуючи карту, розкажіть про сусідів східнослов’янських племен.

5. Якими були особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян у VIII—IX ст.?

6. Заслуховування повідомлень про Нестора-літописця, підготовлених учнями до уроку.

7. Візантійський імператор Константин Багрянородний (912—959) писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть, що він мав на увазі.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями (Слайд 5)

1. Яку територію заселили східні слов’яни? Покажіть її на карті.

2. Що таке союзи племен?

3. Хто такі варяги?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання (Слайд 6)

Впродовж розгляду нового матеріалу систематизуйте його у формі таблиці «Правителі Київської держави».

Князь, роки правління

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Значення діяльності

       

1. Київське князівство Аскольда Розповідь учителя

На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. (Слайд 7) За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало здебільшого полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Вони вважаються представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів», володів великими містами й багатьма населеними країнами». Правив він, імовірно, від 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди згадують разом: вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з деревлянами й уличами».

Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) руського флоту князя Аскольда під стінами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

З ім’ям князя Аскольда пов’язана перша спроба хрещення Русі. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

2. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега Розповідь учителя

У той час коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося і міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора-літописця, у 862 р. ільменські словени і кривичі запросили варязького вождя Рюрика з дружиною княжити і володіти ними.

(Слайд 8) Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор, яким опікувався воєвода Олег. У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Припускають, що його запросила туди місцева знать, невдоволена розпочатою князем Аскольдом християнізацією. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які пливуть до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, із допомогою знаті захопив владу в Києві.

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування й утвердилася нова династія Рюриковичів. Відбулося об’єднання східнослов’янських Півночі і Півдня, розпочалося перетворення Київського князівства на об’єднану Київську державу. Своїм стольним градом, «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Постать в історії

Князь Олег (? — бл. 912), імовірно, правив у 882—912 рр. Вважається, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. Олег князював на Русі від імені сина Рюрика Ігоря. У літописах його називають як повновладним київським князем, так і лише воєводою Ігоря. (Слайд 9) Послідовно і наполегливо він підкорював східнослов’янські племінні союзи і княжіння, сприяючи перетворенню Русі на централізовану державу. Обставини смерті Олега остаточно не з’ясовані. За свідченням Нестора-літописця, князь помер після 911 р. від укусу гадюки, за іншою версією — загинув у поході на Каспій.

Олег затверджував свою владу силою меча. За повідомленням літописця, 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він звільнив перед цим від сплати данини хозарам.

Князь Олег правив Київською державою одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину. Варяги здійснювали збір данини в найпримітивнішій і насильницькій формі, яка мала назву полюддя.

Робота з документом (Слайди 10—11)

ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІМПЕРАТОР КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ ПРО ЗБИРАННЯ ДАНИНИ НА РУСІ

Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушають у полюддя, що йменується кружлянням, а саме — у Славінії (союзи племен) деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там протягом усієї зими, вони починаючи з квітня, коли розтане крига на річці Дніпро, знову повертаються до Києва. Зібравши данину, варяги пливли до Константинополя її продавати.

Запитання до документа

На підставі документа і картосхеми в підручнику поясніть, чому збирання данини називали «кружлянням».

У 907 та 911 рр. Олег здійснив успішні походи на Візантію. Необхідність у воєнних походах проти візантійців для нього, як і для інших руських князів, обумовлювалася тим, що Константинополь був для них головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.

У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до стін Константинополя (у слов’янських літописах — Царгорода), оскільки візантійці порушували укладену раніше угоду.

За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за вчинені злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним суднам.

Розповідаючи про похід Олега на Константинополь, Нестор-літописець стверджує, що в ньому брали участь 80 тис. воїнів на двох тисячах човнів. Діставшись околиць Константинополя, Олег наказав прикріпити до лодій колеса. Коли повіяв погожий вітер, човни суходолом рушили до стін міста з того боку, де їх ніхто не чекав. Приголомшені раптовою появою війська русичів, візантійці запропонували їм укласти мирну угоду. Відповідно до цього договору, Візантія гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп, обіцяла давати щорічну данину Києву та іншим руським містам. На знак своєї перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя.

Робота з термінами і поняттями

Полюддя — збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.

3. Правління князя Ігоря

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступною його систематизацією у формі таблиці.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор.

Постать в історії (Слайд 12)

Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. На відміну від Олега, він діяв жорстокіше і відвертіше, зміцнюючи центральну владу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув Ігор під час повстання деревлян.

Князь Ігор розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. Вогнем і мечем перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Русі вперше з’явилися нові кочівники — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Проте невдовзі вона була порушена через Візантію, яка підштовхувала печенігів до нападів на Русь. Ігор, як і його попередники, воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, як пише літописець, залучивши 10 тис. лодій. Проте цей похід завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем».

Цікаво знати

«Грецький вогонь» — таємна зброя візантійців. Це була палаюча суміш, яку під тиском викидали з бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Склад цієї суміші настільки ретельно приховувався, що всі її складники дотепер невідомі. Імовірно, вона містила смолу, сірку, селітру і нафту. «Грецький вогонь» не можна було загасити, він горів навіть на воді.

Через три роки, зібравши ще більші сили, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег, та уклали нову угоду, яка підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії. У 944 р. Ігор також здійснив похід на Закавказзя проти войовничих горців, які були союзниками візантійців. Унаслідок перемоги русичам вдалося оволодіти багатими містами Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернутися додому.

Утримання великої дружини і здійснення далеких походів потребували значних ресурсів. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге додатково зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Очолювані князем Малом деревляни восени 945 р. розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя. «Якщо внадиться вовк до овець,— пояснювали вони свій вчинок,— то повиносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». Смерть Ігоря знаменувала завершення початкового етапу становлення Київської держави.

Робота з термінами і поняттями

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.

4. Походження назви «Русь»

Розповідь учителя

У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував стосовно Київського князівства. Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давньоруських джерелах вона використовувалася в різних значеннях. Уперше назва «Русь» у письмових джерелах згадується під 839 р. при описі прибуття посольства русів до Константинополя.

За останніми дослідженнями, багато істориків схиляються до думки, що слово «русь» фінського або скандинавського походження і ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину давньоруських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» став поширюватися на всіх князівських дружинників взагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні «Руською землею» були, насамперед, полянські землі в Середньому Подніпров’ї.

Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її стали називати Руссю. Із того часу назва «Русь» або «Руська земля» стала використовуватися в широкому розумінні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни. Згодом історики стали називати цю державу Київською, щоб акцентувати на провідній ролі Києва в державі.

Робота з документом (Слайди 13—15)

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО ЗАПРОШЕННЯ ВАРЯГІВ НА РУСЬ

У рік 859. Варяги, приходячи із замор’я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, і з кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в’ятичів...

У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами...» Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так називали варягів — русь. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами. І вибралося троє з родами своїми, і з собою всю узяли русь».

Запитання до документа

1) Знайдіть і покажіть на карті місця розселення племен, про які йдеться в літописі.

2) Як Нестор-літописець пояснює значення назви «Русь»?

3) Як, за повідомленням літописця, варяги стали князювати на східнослов’янських землях?

Хоча перші відомі історикам князі Київської держави були за походженням скандинавами і в їхніх дружинах було чимало варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні східнослов’янської державності. Її виникнення передусім спричинили внутрішні державотворчі процеси в самому слов’янському світі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Учитель перевіряє результати роботи учнів із таблицею «Правителі Київської держави».

II варіант

Бесіда за запитаннями (Слайд 16)

1. З яким князем пов’язана перша спроба хрещення Русі?

2. Коли відбувся перший відомий воєнний похід русичів під проводом князя Аскольда проти Візантії?

3. Коли і як утворилася Київська держава?

4. Що таке полюддя?

5. Коли біля кордонів Русі вперше з’явилися печеніги?

6. Що відбулося на Русі 945 р.?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.)

За правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту і міжнародного визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

Князь Олег об’єднав Північну Русь із Південною в єдину державу, здійснював збирання східнослов’янських земель навколо Києва.

Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над східнослов’янськими княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави виникла потреба впорядкувати питання щодо розмірів і порядку збирання данини.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд 17)

1. Опрацюйте § 3 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про князів Аскольда, Олега, Ігоря (на вибір учнів).