Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 25

Тема. Загибель Галицько-Волинського князівства.

Мета: з'ясувати, яким було правління останнього галицько-волинського князя; визначити причини загибелі Галицько-Волинського князівства; охарактеризувати правління князя Любарта на Волині; розкрити історичне значення Галицько-Волинського князівства в історії України та Європи; вдосконалювати навички давати оцінку історичних явищ; виховувати патріотичні почуття, повагу до історичного минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни і поняття: галицько-волинська спадщина, окатоличення, ополячення.

Основні дати і події: 1325—1340 рр. — правління Юрія II Болеслава; 1325—1385 рр. — правління Любарта Гедиміновича на Волині; 1340—1344 рр. — правління боярина Дмитра Дядька в Галичині; 1349 р. — захоплення Галичини польським королем Казимиром III; 1366 р. — «Вічний мир» між Литвою й Польщею; поділ галицько-волинської спадщини між двома державами: Галичина — Польщі, Волинь — Литві; 1372—1378,1385—1387 рр. — правління Владислава Опольського в Галичині; 1385 р. — Кревська унія; 1387 р. — остаточне встановлення польської влади в Галичині.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Правління Юрія II Болеслава.

2. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинського князівства.

3. Волинь за правління Любарта.

4. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

1. Яким було становище Галицько-Волинської держави після Батиєвої навали?

2. Як складалися відносини Данила Галицького із Золотою Ордою?

3. Поясніть слова Данила Галицького: «О, лихіше лиха честь татарська!»

4. Охарактеризуйте зовнішню політику Данила Галицького. Чому він прийняв королівську корону від Папи Римського?

5. Яку зовнішню політику проводили наступники Данила Галицького?

6. У чому особливість внутрішньої політики галицько-волинських князів?

7. Чим було зумовлено утворення окремої Галицької православної митрополії в 1303 р.?

8. Чому занепало Галицько-Волинське князівство? Які фактори були домінуючими: об’єктивні чи суб’єктивні?

Гра «Продовж розповідь» (за матеріалом попереднього уроку)

Правила гри. У цій грі двоє учнів по черзі повинні розповісти по одному реченню матеріал вивченої теми. Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час як інший вже нічого пригадати не може.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правління Юрія II Болеслава

Розповідь учителя (коментоване читання відповідного пункту параграфа)

Болеслав Тройденович посів галицько-волинський престол у чотирнадцятирічному віці. Він прийняв православ’я і став останнім самостійним володарем князівства під ім’ям Юрій II Болеслав (1325— 1340 рр.).

Незважаючи на своє польське походження, князь вів активну антипольську політику. Для боротьби з нею він уклав союз із Литвою, одружившись із дочкою литовського князя Гедиміна Євфімією. Другий напрям своєї політики він убачав у протидії татарам, для чого уклав союз із Тевтонським орденом. За нього було остаточно втрачено землі Берестейщини, Підляшшя та Пониззя.

Хоча в зовнішній політиці князя були певні успіхи, міцної опори серед місцевої знаті його правління не знайшло. Князю докоряли за надмірну підтримку городян-іноземців — чехів та німців, потурання католицькому духовенству, що слідом за ними простувало на Русь, а також утиски в правах волинської верхівки.

Щоб усунути від влади свавільних бояр, Юрій II намагався реформувати систему управління князівством. Так, до боярської ради були включені лише ті бояри, що безпосередньо служили князеві. Владу на місцях він передав своїм відданим намісникам (палатинам), які зосередили у своїх руках адміністративну, судову і військову владу.

Юрій II знову відновив Галицьку православну митрополію. Митрополитом став Теодор.

Однак боротьба з боярами коштувала Юрію II життя. У 1340 р. він був отруєний.

Цікаво знати

6 квітня 1340 р. князь Юрій прибув до Володимира. Наступного дня, у п’ятницю, володимирський тисяцький Юрій Лисий справив на честь князя бенкет. Під час цього бенкету хтось підсипав до княжиної чаші з вином отруту. Вона виявилася настільки сильною, що князь відразу помер. Організаторів і виконавців злочину так і не знайшли.

Запитання і завдання

1) Укажіть позитивні та негативні прояви політики Юрія II Болеслава.

2) Чому бояри отруїли князя?

2. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинського князівства

Розповідь учителя

Раптова смерть Юрія II не дала новій династії можливості утвердитися в Галицько-Волинському князівстві, і землі князівства стали здобиччю сусідніх держав. Ще в 1339 р. Польща й Угорщина домовилися про спільні дії проти Галицько-Волинської держави. Смерть князя стала сигналом до вторгнення.

За деякими свідченнями, Юрій II Болеслав перед смертю визнав своїм наступником польського короля Казимира III (1333—1370 рр.). Точно невідомо, чи було це насправді, але вже за кілька днів після смерті галицько-волинського правителя Казимир III оволодів Львовом, проте втримати його не зміг, зустрівши сильний опір жителів міста. До того ж бояри на чолі з Дмитром Дядьком (Дедьком) звернулися по допомогу до татар. У результаті досягнутого компромісу Казимир III був змушений визнати владу місцевого боярина Дмитра Дядька. Під титулом управителя, або старости, Руської землі він провадив, по суті, маневри, незалежні від волинського князя Любарта, визнаючи себе васалом одночасно трьох сусідніх володарів — Любарта, Казимира III і тогочасного короля Угорщини Людовіка (Лайоша) Великого. Проте дипломатичні таланти галицького самозванця не надовго врятували незалежність Галичини. По його смерті в 1344—1345 рр. Казимир III зміг відділити від територій, контрольованих Дядьком, Сяноцьку землю, а 1349 р. здійснив масштабний похід, захопивши Львів, Белз, Холм, Берестя та Володимир. Свій завойовницький похід польський король називав хрестовим походом проти схизматиків-православних і литовців-язичників. Наступного року Володимир, Берестейщину і Белзьку та Холмську землі вдалося захопити волинському князеві Любарту, який мав більше підстав на володарювання в Галицько-Волинській державі. Проте поляки перейшли в новий наступ і змогли відвоювати деякі землі. Зрештою в 1352 р. між Польщею і Литвою було укладене перемир’я: Галичина відійшла до Польщі, а Волинь із містами Володимир, Луцьк, Белз, Холм та Берестейщиною — до Литви. Такий поділ був скріплений «вічним миром» 1366 р. У результаті він збільшив територію Польської держави в півтора разу. Проте боротьба за Галичину не припинилася.

Робота з документом

ІЗ ЛИСТА ПАПИ БЕНЕДИКТА XII ДО КРАКІВСЬКОГО РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ЄПИСКОПА (1341 Р.)

Із поданого до нас прохання цього короля (Казимира III, 1341 р.) ми нещодавно довідалися, що коли схизматський (православний) народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі, сина віруючих батьків і двоюрідного родича згаданого короля, а також деяких інших християн, які були слухняними цьому князеві за його життя, тоді король, уражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав зі своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди...

Виконуючи його доручення, король уклав договір із цим старостою (Дмитром Дядьком), який засвідчив присягою, що збереже за старостою і народом усі їхні обряди, права і звичаї. Проте король висловлює сумнів, чи діятиме він тим самим згідно з волею Бога. Тому він просив, щоб ми ласкаво звільнили його від цієї присяги. Дбаючи про спасіння душі згаданого короля і маючи до тебе особливе довір’я в Возі, ми доручаємо апостольською грамотою, щоб ти нашою владою звільнив короля від присяги дотримуватися хибного договору, призначивши йому відповідну спасенну покуту.

Запитання до документа

1) Чим католицька церква обумовлює втручання польського короля в справи Галичини?

2) У чому ви вбачаєте справжню мету польського втручання?

3) Що мав на меті Казимир III, укладаючи угоду з Дмитром Дядьком?

4) Чому Казимир III відмовився від угоди з Дядьком?

5) Як до цієї ситуації поставився Папа Римський?

Розповідь учителя

На захоплених землях польська влада відразу взяла курс на перетворення українських земель на звичайну провінцію з польським правом і адміністративною системою. Одночасно із цим польський уряд силою насаджував католицизм та перешкоджав розвитку православної релігії. Уже в 1361 р. було утворено католицьке архієпископство із центром у Львові. У 1374 р. константинопольський патріарх ліквідував Галицьку православну митрополію. Наприкінці XIV ст. вона відновилася, але на початку XV ст. знову була ліквідована.

По смерті Казимира III Польща за династичною угодою була змушена передати Галичину Угорщині. У складі Угорщини «Королівство Галицьке» стало власним володінням короля Людовіка (Лайоша) Угорського, яке він передав своєму племінникові — силезькому князю Владиславу Опольському. «Королівство Галицьке» стало васально залежним від Угорщини. Проте Владислав, що правив у Галичині в 1372—1378, 1385—1387 рр., прагнув позбутися залежності від Угорщини. Він створив власний апарат управління, карбував власну монету з гербом і навіть титулувався «самодержцем Русі». Для реалізації своїх планів Владислав спирався не на місцеве українське населення, а на переселенців: поляків, німців, угорців; активно насаджував католицизм. Така політика робила його владу непевною, що дало змогу Польщі після смерті Людовіка в 1387 р. знову захопити Галичину. Загарбанню сприяло те, що королевою Польщі було обрано молодшу дочку Людовіка Ядвігу. Чоловіком Ядвіги і королем Польщі став, за умовою Кревської унії (1385 р.), литовський князь Ягайло. Підписуючи унію, Ягайло зобов’язувався «навік приєднати всі свої землі, литовські й руські, до Корони Польської». Таким чином, Галичина майже на 400 років перейшла під владу Польщі.

Бесіда за запитаннями

1) Які країни претендували на галицько-волинську спадщину?

2) Чому точилася така тривала і запекла боротьба?

3) Хто вийшов переможцем у цій боротьбі?

Завдання

Складіть простий план відповіді за темою «Боротьба за галицько-волинську спадщину між сусідніми державами».

3. Волинь за правління Любарта

Самостійне опрацювання (коментоване читання)

Любарт Гедимінович (? — 1385) — син великого князя литовського Гедиміна. Прийняв православну віру й одружився з дочкою галицького і володимиро-волинського князя Андрія Юрійовича Ганною-Бучою. Завдяки цьому династичному шлюбу по смерті братів Андрія та Лева Юрійовичів одержав Східну Волинь із Луцьком як зять померлого, і переселився в ці землі.

Після смерті Юрія II Болеслава Любарт став першим претендентом на Галицьке князівство. (Він був дядьком Болеслава за жіночою лінією.) Але, як уже зазначалося, польський король Казимир III Великий негайно зайняв Перемишльську землю, а потім оволодів і Львовом. Із цього моменту в Любарта Гедиміновича зав’язалася майже сорокарічна суперечка з Казимиром за спадщину галицько-волинських князів. Боротьба велася з перемінним успіхом. Так, у 1349 р. Казимир зайняв Волинь, але коли він розпустив військо, то разом зі своїм братом Любартом Кейстутом, що мав в уділ Берестейську землю, вони витиснули всі військові гарнізони поляків із Волинських, Холмських і Белзьких земель, потім увірвалися у Львівську землю й спустошили польську прикордонну область. Упевненим діям литовських князів сприяло те, що вони заручилися підтримкою великого князя московського Семена Івановича Гордого. Зі згоди останнього Любарт Гедимінович (1349 р.) вдруге взяв шлюб. Цього разу його дружиною стала племінниця московського князя, дочка ростовського князя Костянтина Васильовича Агафія. Але війна на цьому не закінчилася. У 1352 р. після походів Казимира на Волинь Волзьку волость дістав Юрій Наримунтович, Холмщину — Юрій Данилович, Берестейську — Кейстут, Кобринську — Ольгерд. Любарт намагався зберегти самостійність Волині, але це було важко. За «Вічним миром» 1366 р. Любартові залишався лише Луцьк. Решту земель Волині отримав Олександр Коріятович як намісник польського короля.

Але Любарт не змирився. Скориставшись смертю Казимира та присутністю на його похороні Олександра Коріятовича, він легко захопив Володимир і зруйнував польський замок. У 1382 р. після запеклої боротьби Любарт повернув собі й Галичину. Але вже після смерті Любарта Галичину знову здобули поляки.

Незважаючи на тяжкі війни й великі невдачі, доба Любарта мала особливе значення для Волині. Він разом із Кейстутом був найміцнішим із литовських удільних князів, і вони вдвох були постійними радниками Ольгерда. «Любарт,— писав М. Грушевський,— зберіг для Волині виняткове становище: вона була “зовсім осібним світом”, не схожим на Велике князівство Литовське». Любарт дбав про розвиток торгівлі, був засновником оборонного мурованого замку в Луцьку, зводив церкви, побудував місто Любар. А найголовніше — за його князювання Волинь залишалася руською (українською) землею за суттю.

4. Історичне значення Галицько-Волинської держави

(Розгляд цього питання здійснюється за допомогою наведеної схеми.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Експрес-опитування

1. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

2. Які країни претендували на землі Галицько-Волинського князівства?

3. Яким був результат боротьби за галицько-волинську спадщину?

4. Хто такий Владислав Опольський?

5. У якому році Польща остаточно закріпила за собою Галичину?

6. Хто такий Дмитро Дядько?

7. Яку дату можна вважати кінцем існування Галицько-Волинської держави?

8. Який статус мала Галичина за Казимира III?

9. Яке місто стало столицею волинських володінь Любарта?

10. Коли було ліквідовано Галицьку православну митрополію?

11. Коли було засноване католицьке архієпископство?

12. Якими термінами можна охарактеризувати політику Польщі в Галичині?

Завдання

Визначте основні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства та дайте їх характеристику.

Зразок відповіді

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Хронологічні межі етапів

Характеристика

1199—1205 рр.

Утворення та становлення об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича

1205—1238 рр.

Тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави. Посилення боротьби бояр за владу. Агресія Польщі та Угорщини. Боротьба за відновлення єдності

1238—1264 рр.

Відновлення єдності та піднесення Галицько-Волинської держави за Данила Галицького. Протистояння з монголами

1264—1340 рр.

Розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького. Поступове політичне ослаблення і занепад держави

Запитання для дискусії

Чи мало Галицько-Волинське князівство шанс за тих умов зберегти свою незалежність? Свою відповідь обґрунтуйте.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.

Після того як у Галицько-Волинському князівстві перервалася династія Романовичів, воно почало швидко занепадати. Головними причинами цього були боярське свавілля й агресія сусідніх держав — Польщі, Угорщини та Литви. Отруєння Юрія II Болеслава не дало утвердитися новій династії. Зі смертю князя між Польщею, Угорщиною та Литвою розгорілася запекла боротьба за галицько-волинську спадщину. Зрештою Галичину загарбала Польща, а Волинь — Литва. У складі Литви Волинь під владою князя Любарта зберігала свій руський (український) характер, у той час як у Галичині він нещадно нищився.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 17 підручника.

2. Складіть кросворд за темою «Політичний розвиток Галицько-Волинської держави».