Відповіді до всіх тестових завдань - Історія України. 11 клас

Узагальнюючий контроль

Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Й ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985—1991 рр.)

Варіант 1

1. Б

2. В

3. А

4. Г

5.1, 3, 5

6.

1-Б

2-А

3-В

4-Г

7.

1-Г

2-А

3-Б

4-В

8.

Етапи здобуття Україною незалежності

Назва документа

Дата прийняття

Основні положення

Роль і місце в законодавчому оформленні незалежності України

Декларація про державний суверенітет України

16 липня 1990 р.

Право української нації на

самовизначення. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Принцип народовладдя. Економічна самостійність.

Гарантія прав і свобод громадян, передбачених Конституцією.

Територіальна недоторканість України, самостійне визначення адміністративно-територіального

Заклала основні принципи майбутніх державотворчих процесів, стала основою нового законодавства України, кроком на шляху просування до незалежності

   

устрою.

Екологічна безпека України.

Право на власні збройні сили, внутрішні війська й органи держбезпеки. УРСР — суб'єкт міжнародного права тощо.

 

Закон «Про економічну самостійність Української РСР»

3 серпня 1990 р.

Власність народу республіки на її національні багатства та національний дохід.

Різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист. Децентралізація власності та роздержавлення економіки.

Повна господарська самостійність і свобода

підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у межах законів УРСР.

Самостійність регулювання грошового обігу. Захист внутрішнього обігу.

Цей документ проголошував самостійність України у визначенні

економічного статусу й стратегії соціально- економічного розвитку, форм і методів господарювання та управління суспільним виробництвом. Суттєво важливими стали положення про самостійне здійснення фінансово-бюджетної, грошово-кредитної, цінової, інвестиційної, науково-технічної і зовнішньоекономічної політики. У законі також були визначені основні принципи економічної самостійності, які створюють умови для реформування економіки.

Акт проголошення незалежності України

24 серпня 1991 р.

Проголошення незалежності України та створення самостійної української держави — України. Неподільність і недоторканість території України. Чинність на території України виключно Конституції і законів України

Віковічна мрія багатьох поколінь українського народу втілилася в життя, українці нарешті здобули власну державу й отримали могутній поштовх для подальшого розвитку національного життя

Висновок: із затвердженням Декларації про державний суверенітет України та прийняттям закону «Про економічну самостійність Української РСР» було закладено основи майбутньої незалежності нашої держави, зроблено перший крок на шляху до неї. А, 24 серпня 1991 р. на позачерговій сесії Верховної Ради, було прийнято Акт проголошення незалежності України: віковічна мрія багатьох поколінь українського народу втілилася в життя.

Варіант 2

1. В

2. Г

3. Г

4. Б

5.1, 4. 5

6.

1-В

2-Б

3-А

4-Г

7.

1-Б

2-Г

3-В

4-А

8.

“Перебудова” в Україні

Напрями перебудови

Заходи, що здійснювалися

Результати і наслідки

Прискорення соціально- економічного розвитку

Широке впровадження досягнень НТР; реорганізація управлінської структури; пріоритетний розвиток машинобудування; вирішення традиційних соціальних проблем — житлової, продовольчої; забезпечення населення товарами повсякденного вжитку тощо.

Програма була утопічною. Вона свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально- економічної кризи, у якій перебувало радянське суспільство.

Проведення економічної реформи

Реформа М. Рижкова—Л. Абалкіна (червень 1987 р.), суть якої полягала в запровадженні принципу трьох «С» — самостійність, самоокупність, самофінансування.

Були прийняті «Закон про державне підприємство (об’єднання)», «Закон про кооперацію» та ін. Передбачалося: переведення підприємств на госпрозрахунок; залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності; сприяння запровадженню досягнень

Непослідовність, половинчастість реформ призвели до їх краху.

Спроби інтенсифікувати економічний розвиток шляхом запровадження досягнень НТР, згодом — елементів ринкової економіки виявилися неможливими і мали катастрофічні наслідки для радянської економічної моделі.

 

НТР; розвиток кооперативної форми власності та індивідуальної Трудової діяльності та ін.

 

Розширення гласності й демократизація суспільства

Відкриття правди «білих плям» щодо історичних фактів та подій, які умисно приховувались (про сталінські репресії, голод 1921—1922 рр., Голодомор 1932—1933 рр., насильницьку колективізацію, діяльність ОУН—УІ ІД та ін.); початок публікацій творів українських письменників- шістдесятників, репресованих у роки застою, — В. Стуса, Є. Сверстюка, Ігоря та Ірини Калинців; представників «розстріляного відродження» М. Хвильового, М. Куліша, М. Зерова; початок публікацій історичних творів М. Грушевського, М. Костомарова, заборонених творів І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?»; послаблення (а потім і скасування) цензури, свобода слова; нова хвиля десталінізації (від 1988 р. за рік було реабілітовано 59 тис. осіб, в Україну повернулось 300 політв’язнів); поява осередків «Меморіалу» в Москві, Києві, Львові.

Підрив монополії КПРС на владу, створення передумов для розвалу СРСР, зростання політичної активності населення., зародження багатопартійності, відродження національної свідомості українського та інших народів, що входили до складу СРСР

«Нове політичне мислення» в зовнішній політиці

Відмова від конфронтації із західними країнами, початок співробітництва; застосування заходів щодо припинення «холодної війни»; втілення нових принципів міжнародної політики: пріоритету загальнолюдських цінностей, відмова від втручання у внутрішні справи інших країн та нав’язування радянської моделі соціалізму.

Припинення гонки озброєнь, вироблення нової концепції забезпечення державної безпеки.

Висновок: безсистемна перебудова та економічні реформи проведені радянським керівництвом, призвели до розвалу народного господарства, зростання інфляції, розбалансованості економіки. Водночас, політика гласності й політичні реформи дали могутній поштовх до зростання громадської й політичної активності українського суспільства.