Відповіді до всіх тестових завдань - Історія України. 11 клас

Узагальнюючий контроль

Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)

Варіант 1

1. Б

2. А

3. Г

4. В

5. 3, 5,6

6. 1966—1970 рр. — восьма («золота») п’ятирічка

7.

1-Б

2-А

3-В

4-Г

8.

Економічні реформи 1950—1960-х рр.

Галузь економіки

Реформи часів М. Хрущова

Реформи другої половини 1960-х рр.

Промисловість

Поява нових галузей виробництва (легке автобудівництво, авіабудівництво, кібернетика тощо).

Спроба модернізації та структурної перебудови промисловості.

Використання досягнень НТР.

Реорганізація системи управління та створення раднаргоспів.

Поширення гігантоманії. Зростання частки нафти та газу

Запроваджувалося матеріальне стимулювання трудових колективів.

Запровадження елементів госпрозрахунку.

Ліквідація раднаргоспів і відновлення галузевої системи управління через союзні та союзно-республіканські міністерства.

Удосконалення системи планування

Сільське господарство

Створення раднаргоспів в УРСР.

Зростання закупівельних цін.

Розширення товарно- грошових відносин.

Участь в освоєнні цілинних земель.

Підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

Встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції.

Перерозподіл національного доходу на користь сільського

 

Збільшення площі земель, відведених під кукурудзу. Скасування натуральної оплати та списання заборгованості.

Видача паспортів селянам

господарства.

Заходи щодо розвитку соціальної сфери села

Висновок: реформи у галузі промисловості та сільського господарства як за часів Хрущова, так і у другій половині 1960-х рр. не були доведені до кінця. Промисловість і сільське господарство України за часів Хрущова перебували на піднесенні й динамічно розвивалися. Але реформи і підгрунтя, на якому розвивалась економіка України, заклали той негативний потенціал, який згодом призвів до втрати динамізму і кризи.

Реформи ж 1960-х рр., швидше, розладнали старий господарський механізм, ніж створили новий. Вони лише визначили раціональні економічні перспективи. Та результатом запровадження реформ стали деякі позитивні зміни у показниках економічного і соціального розвитку республіки.

Варіант 2

1. В

2. А

3. А

4. Г

5. 2, 3,6

6. «Тіні забутих предав»

7.

1-Б

2-В

3-А

4-Г

8.

Дисидентський рух в Україні

Критерії для порівняння

Дисидентський рух в умовах лібералізації суспільства

Опозиційний рух наприкінці 1960-х —у 1970-ті рр.

Основні вимоги

Створення самостійної України зі своєю міцною економікою і високорозвиненою національною культурою. Встановлення режиму законності;

відновлення і дотримання демократичних норм Конституції

Створення правової демократичної незалежної держави Україна. Демократизація суспільства вільний розвиток української культури та мови, забезпечення та захист громадянських і національних прав українського народу.

Вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих Звільнення засуджених за віру, реабілітація страченого духовенства.

Дотримання Конституції та законів, ідей гуманізму і демократії, свобод і прав людини

Форми боротьби дисидентів

Протести, звернення на адресу керівників країни.

«Відкриті листи» до ООН.

Поширення нелегальної літератури (самвидав). Створення в Україні дисидентських організацій

Масові заходи; листи- протести до керівних органів УРСР і СРСР; протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій, урядів демократичних країн; виникнення й

розповсюдження самвидаву; акції солідарності з іншими народами, що зазнали утисків від тоталітарної системи;

   

підтримка кримських татар у їх прагненні повернутися на батьківщину; відстоювання ідеї рівноправ’я народів; вивішування синьо- жовтих прапорів; розповсюдження листівок; індивідуальні протести; створення правозахисних організацій.

Висновок: дисидентський рух в Україні, що виник у середині 1950-х рр., був загальноукраїнським явищем. Він охоплював різні соціальні прошарки населення всіх регіонів республіки. Представники як дисидентського так і опозиційного руху в Україні виступали проти недоліків існуючої системи, порушення законів, прав людини, свободи слова, совісті (віросповідання), друку, були за вільний розвиток української мови і культури, за правду історії. Завдяки самовідданій діяльності українських дисидентів визрівала ідея про необхідність утворення власної незалежної держави, про необхідність кардинальних перетворень у всіх сферах життя радянського суспільства.