Історія України. 10 клас: Розробки уроків. Рівень стандарту. Академічний рівень

УРОК № 6 (9)

Тема. Узагальнення знань за темою «Україна на початку XX ст.».

І варіант

Мета: повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати їхні вміння та навички, сформовані на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення учнями розглянутих подій історії України та формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий із перевіркою набутих учнями знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, схеми, таблиці, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

Необхідність здійснення учителем періодичної систематизації знань, умінь і навичок, що набуваються учнями під час вивчення матеріалу, та оцінювання їх рівня не піддається сумніву. У шкільній практиці реалізація цих завдань здійснюється на уроках узагальнення й оцінювання за окремими темами, розділами та за підсумками курсу в цілому.

Метою повторювально-узагальнюючих уроків, відповідно до досягнень вітчизняної педагогіки, вважається: систематизація й узагальнення набутих учнями знань, удосконалення вмінь і навичок; створення в учнів цілісної картини подій, явищ і процесів, які раніше розглядалися частинами; допомога учням у переході від знання окремих фактів до їх узагальнення й установлення причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Унаслідок цього узагальнення як форма навчальної діяльності учнів є процесом формування в них умовиводів загального характеру, які виникають у результаті осмислення окремих історичних фактів, поєднання їх у дещо єдине й формування загального висновку.

Звичайно, кожний урок має також супроводжуватися підбиттям підсумків за розглянутим на ньому матеріалом. Проте саме уроки узагальнення повинні вивести засвоєння учнями окремих фактів на якісно новий рівень.

У сучасній методиці викладання історії в школі використовуються різні форми повторення й узагальнення матеріалу: відповіді на запитання в процесі розгорнутої бесіди за вивченою темою; складання логічних схем, повторювально-узагальнюючих, хронологічних і синхроністичних таблиць; виконання картографічних завдань; аналіз наочних історичних джерел; робота з документами та першоджерелами за розглянутим матеріалом; визначення проблеми й проведення уроку-дискусії з її обговоренням; підготовка й заслуховування повідомлень учнів за матеріалом теми; урок-мандрівка країною, історія якої вивчається.

Урок узагальнення не повинен перетворюватися на механічне відтворення учнями всього вивченого матеріалу. Здійснити це за 45 хвилин усім учням неможливо й недоцільно. Варто також пам’ятати, що одноманітні форми роботи суттєво погіршують пізнавальну діяльність учнів на уроці. Здійснюючи повторення розглянутого раніше матеріалу, учитель, за наявності часу, може викласти нові факти, які учні опанують досить легко, оскільки вони увійдуть до вже сформованої системи знань.

Наведений матеріал для проведення уроку узагальнення за темою має рекомендаційний характер. Обсяг його використання та форму проведення уроку вчитель визначає відповідно до власних педагогічних уподобань і конкретної ситуації.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему, завдання уроку та інформує про заплановані форми роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався впродовж опрацювання теми.

Вступна бесіда

1) Яку назву має тема, вивчення якої ви завершили? Якими є її хронологічні межі?

2) У чому, на вашу думку, полягає важливість цього періоду для курсу історії України в цілому? Обґрунтуйте власну точку зору.

І варіант

Запитання та завдання

1) Складіть перелік подій з історії України початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте власний вибір.

2) Поясніть значення понять і термінів: русифікація, індустріалізація, концентрація виробництва, монополія, кооператив, пролетар, сепаратизм, ради робітничих депутатів, чорносотенці, великодержавний шовінізм, реалізм, модернізм, сектантський рух.

3) На історичній карті покажіть: а) які регіони України у складі яких держав перебували на початку XX ст.; б) якою була господарська спеціалізація українських земель у цей період; в) найбільші місця виступів робітників, селян і військових в Україні в роки революції 1905—1907 рр.; г) місця, пов’язані з розгортанням українського національного руху в Наддніпрянській та Західній Україні; д) місця, пов’язані з розвитком культури України початку XX ст.;

е) регіони переважання православної та греко-католицької церков серед віруючих у цей період.

4) Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України початку XX ст.?

5) Опишіть основні прояви індустріалізації й модернізації суспільного життя в тогочасній Україні.

6) Порівняйте процеси індустріалізації й модернізації суспільного життя в Наддніпрянській та Західній Україні між собою, а також з аналогічними західноєвропейськими та світовими процесами.

7) Наведіть факти політизації тогочасного українського суспільства та національно-визвольного руху.

8) Визначте та схарактеризуйте особливості, прояви й здобутки українського національного руху в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях на початку XX ст.

9) Назвіть та конкретизуйте фактами характерні риси розвитку культури України в цей період.

10) Розкрийте взаємозв’язки між процесами становлення індустріального суспільства, розвитком культури та розгортанням українського національного руху в Україні.

Тестові завдання

1. На скільки губерній поділялася територія Наддніпрянської України?

А шість

Б сім

В вісім

Г дев’ять

2. Яка форма монополістичних об’єднань була найпоширенішою в промисловості Наддніпрянщини?

А трести

Б синдикати

В картелі

Г концерни

3. Яка галузь випереджала інші в розвитку тогочасної промисловості Галичини?

А деревообробна

Б металургійна

В нафтовидобувна

Г текстильна

4. Коли було утворено Революційну українську партію?

А 1900 р.

Б 1901 р.

В 1902 р.

Г 1903 р.

5. Яка політична партія Наддніпрянщини своїм гаслом проголосила: «Україна для українців»?

А УРП

Б РУП

В УНП

Г УДП

6. Хто очолював делегацію галицьких українців, яка 22 січня 1906 р. звернулася до австрійського імператора з проханням про зміни у виборчому законодавстві для населення краю?

А Ю. Романчук

Б А. Шептицький

В А. Потоцький

Г М. Січинський

7. Коли було засновано першу українську фізкультурно-спортивну організацію «Січ»?*

А 1900 р.

Б 1901 р.

В 1904 р.

Г 1905 р.

8. Яка політична партія Наддніпрянщини на з’їзді в грудні 1905 р. змінила свою назву на Українську соціал-демократичну партію?

А УНП

Б УДП

В РУП

Г УРП

9. У складі якої Державної думи 47 українських депутатів створили «Трудову громаду»?

А І

Б II

В III

Г IV

10. Представники якої загальноросійської політичної партії вважали український рух «німецькою інтригою», вигаданою для ослаблення Російської імперії?

А більшовики

Б кадети

В октябристи

Г чорносотенці

11. Хто був автором повісті «Земля»?

А В. Винниченко

Б В. Стефаник

В О. Кобилянська

Г Леся Українка

12. Хто очолював Мукачівську греко-католицьку єпархію в 1891—1914 рр.?

А А. Шептицький

Б Ю. Фірцак

В А. Гриневич

Г М. Сендерко

II варіант

Дидактична гра «Інтелектуальний турнір»

Правила гри. У грі беруть участь пари учнів, які змагаються у своїх знаннях із вивченої теми. Шляхом жеребкування визначається, хто розпочне гру. Перший гравець має поставити запитання за розглянутим матеріалом другому учаснику, а той — відповісти. Якщо його відповідь правильна, то він отримує право поставити власне запитання першому учаснику гри. Тривалість гри можна обмежити кількістю запитань або визначити, що вона припиняється, коли один із її учасників відповість неправильно або не зможе поставити власне запитання іншому гравцю. Перемагає той, хто останнім відповів правильно й поставив запитання, яке залишилося без відповіді. Якщо гра завершується дуже швидко, після двох-трьох запитань, то з переможцем змагається інший гравець. Можна організувати участь у грі всього класу, об’єднавши учнів у дві команди й відповідно скоригувавши умови гри.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель підсумовує роботу учнів на уроці й оцінює результативність їх участі в ньому. Доцільно також акцентувати увагу на тому, якими є навчальні результати учнів за темою в цілому.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть за курсом всесвітньої історії матеріал про утворення Антанти, Троїстого союзу й основні протиріччя між провідними державами світу на початку XX ст.

УРОК № 6 (9)

Тема. Узагальнення знань за темою «Україна на початку XX ст.».

II варіант

Мета: розвивати вміння використовувати набуті знання про розвиток українських земель на початку XX ст.; набувати нові знання під час обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; формувати в учнів якості полемістів, співрозмовників, які мають навички доводити, аргументувати, відстоювати власну точку зору тощо; сприяти вихованню в них толерантного ставлення й поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань, умінь та навичок.

Форма проведення: семінарське заняття.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали для проведення семінарського заняття.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

ПЛАН

1) Місце української економіки в системі господарства Російської та Австро-Угорської імперій.

2) Становище населення України під імперською владою.

3) Новий щабель розвитку українського національно-визвольного руху.

4) Вплив революції 1905—1907 рр. та земельної реформи П. Столипіна на українські землі у складі Російської імперії.

5) Вплив суперечливих процесів модернізації на розвиток тогочасної культури України.

Матеріали, які вчитель може використати для активізації участі учнів в обговоренні проблем, винесених на семінарське заняття:

ТЕМИ ДЛЯ ПОВІДОМЛЕНЬ

1) Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

2) Суперечливі процеси модернізації суспільного життя.

3) Доля жінки в Україні на початку XX ст.

4) Українське селянство на початку нового століття.

5) Політизація українського суспільства й національно-визвольного руху.

6) Взаємозв’язок між розгортанням процесів формування індустріального суспільства в Україні та піднесенням українського національно-визвольного руху.

7) М. Міхновський — «батько» українського націоналізму.

8) Зміни в повсякденному житті тогочасних українців.

9) Вплив процесу формування національної свідомості на розвиток української культури.

10) Духовні цінності українців.

11) Галичина— «український П’ємонт».

12) Роль митрополита А. Шептицького в піднесенні українського національного руху в Галичині.

Запитання та завдання для створення проблемних ситуацій

1) Чи можна стверджувати, що на початку XX ст. Наддніпрянська Україна за місцем в економічній системі Російської імперії була колонією, зберігаючи роль джерела дешевої робочої сили й сировини та ринку збуту готової продукції з інших регіонів імперії? Обґрунтуйте власну думку.

2) Яке місце в економічній системі тогочасної Австро-Угорщини посідала Західна Україна? Наведіть факти, що підтверджують вашу точку зору.

3) На думку сучасних істориків, «належність до складу різних держав — Росії та Австро-Угорщини — суттєво впливала на соціально-політичний розвиток українських земель». Поясніть, як ви розумієте це твердження.

4) Соціально-економічний розвиток України на початку XX ст. слід розглядати в контексті світової історії, зважаючи на те, що у світовій економіці на межі століть відбувалися бурхливі якісні зміни. Обґрунтуйте або спростуйте наведену думку.

5) Стан економіки України на початку XX ст. характеризувався значною регіональною нерівномірністю. З одного боку, потужний індустріальний розвиток Сходу та Півдня, а з другого — однобічний «скалічений» стан західного регіону. Наведіть факти, на підставі яких можна зробити такий висновок.

6) Українські партії в Російській та Австро-Угорській імперіях діяли в неоднакових умовах. Порівняйте ці умови та визначте їхній вплив на діяльність українських партій.

7) У програмі Української народної партії зазначалося, що вона «хоче зорганізувати, приготувати частину українського народу, що стогне під неволею московською у Росії, до здійснення великого національного ідеалу: єдиної нероздільної самостійної демократичної України освічених робочих мас, до заснування тієї великої держави національної, у яку увійдуть усі частини українського народу». Однак УНП зазнавала жорстокої критики з боку значної частини тогочасних українських політичних діячів. Так, С. Єфремов писав, що вона рішуче стала на ґрунт крайнього відвертого шовінізму і, прикриваючись жупаном захисту інтересів трудящих, проповідує неприборкане людиноненависництво. Чи була, на вашу думку, обґрунтованою критика українськими діячами УНП? Яким є ваше ставлення до УНП та проголошуваної неполітичної ідеології? Чи зберігає сьогодні свою політичну актуальність гасло М. Міхновського «Україна для українців»? Поясніть власну точку зору.

8) На початку XX ст. серед українців Росії й Австро-Угорщини існувало різне розуміння проблем державності, її перспектив і шляхів досягнення. Проаналізуйте, у чому полягали ці відмінності. Чим, на вашу думку, вони були спричинені та як впливали на розвиток українського національного руху?

9) Які нові можливості для боротьби українців за свої права відкрилися в роки революції 1905—1907 рр.? Які факти свідчать про посилення політизації українського національного руху в цей період?

10) За висловом західноукраїнського громадсько-політичного діяча К. Левицького, у Галичині боротьба за український університет стала «майже альфою і омегою наших національних змагань». Чому, на вашу думку, цю проблему галичани вважали такою важливою для свого політичного життя?

11) Головним політичним досягненням західних українців на початку XX ст. вважається висунення ідеалу власної Української соборної держави. Чи можна вважати це початком формування новітньої державницької ідеології та доби підготовки українських сил до боротьби за незалежність? Обґрунтуйте власну точку зору.

12) На думку М. Грушевського, на початку XX ст. Галичина, незважаючи на важкі умови національного й культурного життя, стала центром українського руху і своєрідним культурним арсеналом для українських земель Росії. Чи поділяєте ви цю думку? Чому?

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть за курсом всесвітньої історії матеріал про утворення Антанти, Троїстого союзу й основні протиріччя між провідними державами світу на початку XX ст.