Історія України. 10 клас: Розробки уроків. Рівень стандарту. Академічний рівень

УРОК № 16 (23)

Тема. Узагальнення знань за темою «Українська державність у 1917—1921 рр.».

І варіант

Мета: повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навички, сформовані на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення учнями розглянутих подій історії України та формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий із перевіркою набутих учнями знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, схеми, таблиці, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку наведено в розробці уроку № 6 (9).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему, завдання уроку та інформує про заплановані форми роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався впродовж опрацювання теми.

Вступна бесіда

1) Яку назву має тема, вивчення якої ви завершили? Якими є її хронологічні межі?

2) У чому, на вашу думку, полягає важливість цього періоду для курсу історії України в цілому? Обґрунтуйте власну точку зору.

Запитання та завдання

1) Складіть перелік подій, що відбулися в період визвольних змагань, які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте власний вибір.

2) Поясніть значення понять і термінів: визвольні змагання, гетьманат, Директорія УНР, отаманщина, ЗУНР, УГА, «червоний терор», воєнний комунізм, продовольча диктатура, продрозкладка, комнезами, націоналізація, соборність, махновщина, білий рух, ревком, націонал-комунізм.

3) Визначте взаємозв’язок між політикою режимів, що існували на території України в 1918—1920 рр. і перебігом бойових дій.

4) Порівняйте державний устрій за часів УЦР, гетьманату, Директорії УНР та УСРР.

5) На історичній карті покажіть: а) межі України за часів УЦР, Української Держави, Директорії УНР, УСРР; б) воєнні дії під час першої та другої війни УНР із радянською Росією; в) перебіг подій в Україні в 1919 р.; г) події радянсько-польської війни, боротьби Червоної армії з П. Врангелем і Н. Махном; д) шлях Першого й Другого зимових походів армії УНР.

6) Складіть розповідь про соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань.

7) Якими є, на вашу думку, причини поразки визвольних змагань українського народу? Сформулюйте здобутки визвольних змагань.

8) Порівняйте та визначте спільне й відмінне в розвитку УНР і ЗУНР.

9) Назвіть факти, які підтверджують прагнення українського народу до створення власної держави.

10) Складіть і заповніть таблицю «Внутрішня й зовнішня політика українських урядів».

11) Чи можна стверджувати, що створення УСРР було наслідком визвольних змагань українського народу? Свою думку обґрунтуйте.

12) У 1917 р. більшовики не мали значної підтримки населення України. Завдяки чому їм удалося перемогти всі українські режими, білогвардійців і до 1920 р. закріпитися в Україні?

Тестові завдання

1. У якому універсалі УЦР оголосила програму перебудови українського суспільства на демократичних засадах?

А І

Б II

В III

Г IV

2. Які політичні погляди були домінуючими серед членів УЦР?

А соціалістичні

Б ліберальні

В націоналістичні

Г консервативні

3. Яка подія стала свідченням патріотизму і самовідданість української молоді в боротьбі з більшовицькою агресією проти УНР?

А бій на горі Маківка

Б бій під Крутами

В бій під Мотовилівкою

Г бій на горі Лисоня

4. «Допомагаючи українському урядові та його боротьбі з насильниками й грабіжниками, ці війська не мають ніяких ворожих нам намірів...». Про війська яких країн ідеться у відозві уряду УНР?

А Англії та Франції

Б Німеччини та Австро-Угорщини

В Польщі та Румунії

Г радянських республік

5. «Що це за уряд український, що його члени зовсім не знають і не хочуть знати української мови? Що не тільки не користуються жодним впливом серед українського суспільства, але воно навіть ніколи й не чуло раніш їхніх прізвищ?...». Якому уряду давав таку характеристику його член В. Шахрай?

А Генеральному Секретаріату Української Центральної Ради

Б Народному Секретаріату радянської Української Народної Республіки

В Раді Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки

Г Кабінету Міністрів Української Держави П. Скоропадського

6. Яка подія за межами України сприяла падінню режиму гетьмана П. Скоропадського?

А прихід більшовиків до влади в Росії

Б Листопадова революція в Німеччині

В відкриття Паризької мирної конференції

Г підписання Брестського миру між радянською Росією та країнами Четверного союзу

7. Хто перебував на посаді головного отамана військ УНР у другій половині 1919 р.?

А С. Петлюра

Б Є. Коновалець

В М. Міхновський

Г Ю. Тютюнник

8. У якому році було проголошено створення Української Соціалістичної Радянської Республіки?

А 1917 р.

Б 1919 р.

В 1920 р.

Г 1922 р.

9. Перший зимовий похід армії УНР відбувався територією України, окупованою:

А Червоною й Білою арміями

Б польською та румунською арміями

В військами Антанти

Г військами Четверного союзу

10. Яке твердження є правильним?

У роки боротьби за збереження державної незалежності України (1918—1920 рр.):

1) було винищено українську інтелігенцію під приводом боротьби з буржуазією;

2) українська інтелігенція залишалася осторонь революційних змін у суспільстві.

А обидва правильні

Б тільки перше правильне

В тільки друге правильне

Г обидва неправильні

11. Утворення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки відбулося :

А у результаті Акта злуки між УНР і ЗУНР

Б під час війни між Польщею та радянською Росією

В після підписання Ризького мирного договору між Польщею та радянськими республіками

Г у результаті Чортківської офензиви

12. Яка подія ознаменувала завершення збройної боротьби регулярних військ УНР за незалежність України?

А Другий зимовий похід військ УНР

Б Чортківська офензива

В бій під Крутами

Г розгром П. Врангеля

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель підсумовує роботу учнів на уроці й оцінює результативність їх участі в ньому. Доцільно акцентувати також увагу на тому, якими є навчальні результати учнів за темою в цілому.

ІI варіант

Мета: розвивати вміння учнів використовувати знання, отримані під час вивчення теми, та набувати нових знань під час обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; формувати в учнів якості полемістів, співрозмовників, які мають навички доводити, аргументувати, відстоювати власну точку зору тощо; сприяти вихованню в них толерантного ставлення й поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань, умінь та навичок.

Форма проведення: семінарське заняття.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріал для проведення семінару.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

ПЛАН

1) Українська Держава П. Скоропадського — маріонетка Німеччини чи єдиний реальний шанс утвердження української державності?

2) Директорія УНР. Від усенародної підтримки до отаманщини.

3) Місце С. Петлюри у визвольних змаганнях.

4) «Білий» рух та Україна.

5) Особливості становлення Української Соціалістичної Радянської Республіки.

6) Радянсько-польська війна. Україна між Польщею та Росією.

Запитання та завдання для створення проблемних ситуацій

1) Чи можна німецькі та австро-угорські війська, що допомагали армії УНР у боротьбі з більшовиками, назвати окупаційними?

2) Чому плани гетьмана П. Скоропадського створити українську армію так і не були реалізовані?

3) Назвіть основні питання, що розглядалися на російсько-українських переговорах у травні—червні 1918 р. Якими були їхні результати?

4) Хто винен у єврейських погромах 1919 р. в Україні?

5) Із якими подіями пов’язане гасло УГА «Шлях на Львів пролягає через Київ»?

6) Чим були зумовлені відмінності політики більшовиків в Україні в 1919 та 1920 р.?

7) Чи можна вважати Варшавську угоду, укладену С. Петлюрою, зрадою інтересів України?

8) Деякі історики стверджують, що в Україні в зазначений період не було громадянської війни, розуміючи під останньою боротьбу між класами й соціальними групами за державну владу. Доберіть аргументи для спростування чи підтвердження цієї думки.

9) Існує точка зору, що якби П. Врангель командував Білою армією в 1919 р., то в нього були б шанси перемогти в боротьбі з більшовиками. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Доберіть аргументи для її підтвердження чи спростування.

10) Поясніть, чому Варшавська угода неоднозначно була зустрінута українськими політиками.

11) Чому Директорія порівняно легко прийшла до влади?

12) Якими були наслідки Акта злуки УНР і ЗУНР?

13) Чому С. Петлюрі не вдалося втілити в життя задуми відродження УНР?

14) Поясніть, чому в 1917—1920 рр., незважаючи на руйнівні революційні процеси в суспільстві, різко підвищилися темпи культурного розвитку.

15) Чому УЦР пішла на мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, а не стала на шлях «війни до переможного кінця» на боці країн Антанти?

16) Брестський мир — це успіх чи поразка української дипломатії? Проведіть паралель між Брестським миром України з державами Четверного союзу та Бухарестським миром Румунії з державами Четверного союзу.

17) Чи мала вплив поява УНР на розвиток подій у Європі?

18) На своєму останньому засіданні УЦР затвердила Основний Закон (Конституцію) й обрала президента УНР (М. Грушевського), хоча ця посада Конституцією не передбачалася. Чим це можна пояснити?

19) Чому П. Скоропадському не вдалося об’єднати всі національні сили для розбудови та зміцнення Української Держави? У чому полягає суть конфлікту між П. Скоропадським та лідерами основних українських політичних партій?

20) 11 листопада 1918 р., коли Німеччина уклала перемир’я з країнами Антанти, яке означало її фактичну капітуляцію, Раднарком РСФРР видав директиву в десятиденний термін підготувати до вторгнення в Україну Червону армії. Чим була викликана така поспішність?

21) На вашу думку, хто мав більше шансів на створення й відстояння незалежної Української держави: УЦР, гетьман П. Скоропадський чи Директорія?

22) Один із діячів українського національно-визвольного руху Ісаак Мазепа писав: «Вожді українського національно-революційного руху в критичний момент втратили голову: замість напружити всі свої сили для усунення проявів внутрішнього розкладу, анархії й “отаманщини”, замість продовжувати організовану боротьбу за певні, ясно поставлені реальні завдання, вони один за одним покинули поле бою...». Кого мав на увазі І. Мазепа?

23) Український учений І. Нагаєвський стверджує, що «Акт соборності 22 січня [1919 р.] не мав практичного значення, а був лише маніфестацією єдності народу в дальшій історичній перспективі». Спростуйте або підтвердьте цю думку.

24) Чим була обумовлена орієнтація частини членів Директорії на країни Антанти, а частини — на більшовиків? Яка з позицій мала більшу перспективу? Чому жодна з них не була реалізована?

25) Чому на Паризькій мирній конференції західноукраїнські землі й Наддніпрянщина розглядалися як окремі території, а не як єдина держава?

26) Чому «білий» рух та Україна не утворили єдиного фронту боротьби проти більшовизму?

27) Перший і Другий зимові походи армії УНР — продуманий крок, мужній учинок, помилка чи безперспективна акція?

28) Політика воєнного комунізму сприяла зміцненню чи поразці влади більшовиків в Україні?

29) Радянська влада в Україні була привнесена ззовні чи мала під собою місцевий ґрунт?

30) Чому керівники селянського й українського національно-визвольного рухів не знайшли спільної мови та були розгромлені більшовиками поодинці?

31) Чи можна вважати С. Петлюру національним героєм?

32) Порівняйте аграрну політику УЦР, гетьмана, Директорії та більшовиків. Що в ній спільного? Який з урядів проводив найбільш доцільну для існуючих умов аграрну політику?

33) Чому Антанта в україно-польському конфлікті стала на бік Польщі? Що не влаштовувало Антанту в існуючій у ЗУНР та УНР владі?

34) Чи можна стверджувати, що створення УСРР було наслідком визвольних змагань? Власну думку обґрунтуйте.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

III варіант

Мета: розвивати вміння використовувати знання про розвиток української державності в 1917—1921 рр. для набуття нових знань, систематизації та поглиблення існуючих; формувати в учнів якості полемістів, співрозмовників, які мають навички доводити, аргументувати, відстоювати власну точку зору тощо; сприяти вихованню в них толерантного ставлення й поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих учнями знань, умінь та навичок.

Форма проведення: дидактична гра.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали для проведення дидактичної гри.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему, завдання уроку та інформує про заплановані форми роботи.

II. ДИДАКТИЧНА ГРА

Ведучий (його роль виконує вчитель)

Усім відомий вислів: «Історія не має умовного способу». Але всупереч цьому твердженню спробуймо поміркувати, що було б, якщо...

1) Українська Центральна Рада зуміла реалізувати декларовані реформи?

2) Гетьман П. Скоропадський зумів утриматися при владі?

3) Варшавська угода між С. Петлюрою та Ю. Пілсудським була повністю втілена в життя?

4) П. Врангель зміг утриматися в Криму до весни 1921 р.?

Правила гри

1. Учні об’єднуються у три команди: доповідачі, опоненти, рецензенти.

2. Команда доповідачів після нетривалого обговорення висловлює власну думку з поставленого питання (не більше ніж 7 хв).

3. Команда опонентів наводить аргументи, які б спростовували висловлені судження доповідачів (не більше ніж 7 хв).

4. Команда рецензентів дає оцінку виступів обох команд, указуючи на переваги і недоліки виступів команд.

5. Ведучий підбиває підсумки обговорення.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Випереджальне завдання. Підготуйте доповіді за темами «Воєнний комунізм (причини впровадження, зміст, наслідки)», «Селянський повстанський рух у 1918—1920 рр.».