Історія України. 10 клас: Розробки уроків. Рівень стандарту. Академічний рівень

ВСТУПНЕ СЛОВО

Пропоноване видання створене з метою надати методичну та практичну допомогу вчителям, які викладають курс історії України. Розробки уроків складено згідно з чинною навчальною програмою з історії України для 10 класу (рівень стандарту, академічний рівень) 11-річної школи.

Розробки уроків містять змістовний систематизований матеріал, зразки наочності (схеми й таблиці), різнорівневі матеріали для проведення поточного та узагальнюючого контролю навчальних досягнень учнів.

Програма курсу історії України передбачає засвоєння значного за обсягом матеріалу за досить обмежену кількість часу. Це обумовлює необхідність розв’язання вчителем вельми складного завдання: який матеріал необхідно розглянути на уроці обов’язково, який — оглядово, а що — доручити учням опрацювати самостійно. Автори надають власні пропозиції щодо цієї проблеми.

Основною змістовою одиницею посібника обрано урок. У його межах наведений матеріал поділено на окремі модулі, які вчитель може використовувати варіативно, залежно від конкретної ситуації та власних педагогічних уподобань. Саме це обумовлює наявність у розробках таких елементів, як «Додаткова інформація», «Цікаво знати», «Постать в історії», «Робота з термінами та поняттями», «Робота з документом» тощо.

Матеріали уроків структуровані за типовою схемою:

І. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Зміст завдань на етапі закріплення знань, умінь та навичок передбачає активну участь учнів. Це сприяє формуванню навичок самостійної роботи її систематизації одержаних результатів.

Домашнє завдання до уроків автори наводять у мінімальному варіанті, що повинен конкретизуватися вчителем.

Необхідність використання графічної наочності в навчальному процесі визнавалася завжди. Проте, на жаль, сьогодні вчитель часто змушений готувати її самостійно. Автори спробували допомогти йому в цьому. У посібнику ми пропонуємо значну кількість схем і таблиць. Наведена наочність є прикладами систематизації матеріалу. Учитель може вибрати з них ті, які вважає за потрібне, або створити власні.

Чимало уваги автори приділили роботі з писемними та візуальними джерелами (змістові модулі «Робота з документом»).

Їх використання сприятиме розвитку мислення учнів, формуватиме уявлення про «обличчя» епохи, яку вони вивчають. Проте, організовуючи роботу з джерелами на уроці, необхідно пам’ятати про їхню самоцінність і по можливості уникати їх застосування лише як ілюстрацій до тексту.

Змістові модулі «Додаткова інформація» містять матеріал, який використовується вчителем за потребою як для поглиблення знань учнів про певні події та явища, так і для кращої інформованості самого викладача.

Змістові модулі «Цікаво знати» містять інформацію, яка сприятиме кращому засвоєнню матеріалу й до якої вчителеві варто привернути увагу учнів.

Змістові модулі «Постать в історії» висвітлюють найголовніші й найбільш цікаві факти з життя видатних особистостей, що зробили значний внесок у скарбницю нашої історії.

Наприкінці кожного тематичного блоку пропонуються уроки узагальнюючого контролю знань у вигляді тестових завдань, історичних диктантів тощо.

Узагальнюючий контроль навчальних досягнень учнів як засіб визначення їхніх компетенції! за результатами опрацювання певного матеріалу є обов’язковим. Автори пропонують різноманітні запитання та завдання для його здійснення. Проте конкретна форма проведення уроків узагальнюючого контролю може бути, звичайно, визначена лише самим учителем, відповідно до того, що і як було викладено під час розгляду теми.

У процесі проведення узагальнюючого контролю вчитель може запропонувати виконання завдань у повному обсязі варіанта, уміщеного в посібнику, або застосувати диференційний підхід і доручити виконати окремі завдання, виходячи з рівня підготовки кожного конкретного учня.

Крім того, видання містить варіанти проведення нестандартних уроків, що урізноманітнить навчальний процес і зробить його більш цікавим і захопливим.

Для того щоб допомогти учням краще орієнтуватися та засвоїти навчальний матеріал, автори пропонують учителеві активно використовувати класну дошку. Зокрема, доцільно дотримуватися певної сталої системи в записах. Буде корисним, якщо впродовж уроку перед учнями будуть записані на дошці тема, план уроку, основні терміни та поняття, основні дати, домашнє завдання. Відповідно до цих складових розроблені конспекти окремих уроків.

Автори висловлюють надію, що пропоноване видання стане в пригоді як учителю-початківцю, так і досвідченому фахівцеві, спонукаючи його до творчої активності. Автори намагалися зробити посібник зручним і корисним у повсякденній роботі вчителя. Вони будуть вдячні всім, хто висловить зауваження та пропозиції щодо його вдосконалення.

УРОК № 1

Тема. Завдання та структура курсу. Вступ до першого періоду новітньої історії України. Формування індустріального суспільства в українських землях.

Мета: визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснити, якою була територія та населення України на початку XX ст.; пояснити зміст понять і термінів «новітня історія України», «коронний край», «губернія», «русифікація», «індустріалізація»; ознайомити учнів зі структурою та методичним апаратом підручника як передумовою подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в них зацікавленості до навчального предмета.

Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: новітня історія України, коронний край, губернія, русифікація, індустріалізація.

Основні дати: початок XX ст. — 1939 р. — перший період новітньої історії України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності впродовж вивчення нового курсу.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Знайомство з підручником.

Учитель знайомить учнів зі структурою підручника в цілому, його темами та окремими параграфами.

2. Новітня доба в історії України.

Бесіда за запитаннями

1) Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

2) Які події нової історії України вам запам’яталися найбільше?

3) Яким був регіональний поділ та адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у XIX ст.?

4) Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців у XIX ст.?

Розповідь учителя

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви вивчали давню, середньовічну й нову історію України. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення новітньої історії України. (Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

ПЕРІОДИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Давня історія

Середньовічна історія

Нова історія

Новітня історія

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Близько 1 млн років тому — IV ст. н. е.

V — кінець XV ст.

XVI—XVIII ст.

XIX ст.

Початок XX ст — 1939 р.

1939 р. — початок XXI ст.

Перший період новітньої історії України містить багато важливих подій. Важливі зрушення відбувалися в соціально-економічному розвитку українських земель. Суперечності, спричинені розгортанням індустріалізації, поглиблювалися внаслідок політичного безправ’я та національного гноблення українців під владою Російської та Австро-Угорської імперій.

Робота з термінами та поняттями

Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва в yсіx галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її районів) на індустріальну.

Початок XX ст. ознаменувався пожвавленням суспільно-політичного руху в Україні. Одним із його проявів стало піднесення українського національно-визвольного руху та національної самосвідомості українців. Значний вплив на суспільне життя в Україні мали події Першої світової війни. Війна викликала загальнонаціональну кризу в Російській імперії, яка переросла в революцію, і повалення самодержавства. У цей період український народ відразу заявив про свої національні інтереси. Українська революція 1917 р., хоча й завершилася поразкою, привела до відродження традиції української державності, а її уроки мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби українського народу.

3. Територія й населення України на початку XX ст.

Робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника в усній або письмовій формі, складаючи таблицю «Українські землі на початку XX ст.».

Запитання

Російська імперія

Австро-Угорська імперія

1. Назви регіонів українських земель, що перебували у складі імперій

2. Адміністративно-територіальний устрій

3. Кількість і склад населення

4. Політика імперського уряду щодо українців

   

Результати роботи учнів учитель систематизує та уточнює, використовуючи наведений нижче матеріал.

Додаткова інформація

На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80 % становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев’ять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині — Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.

Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, що становило близько 20 % етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.

Робота з термінами та поняттями

Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. — Австро-Угорської) імперії у XVIII — на початку XX ст.

Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку XX ст.; поділялася на повіти.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XX ст.

Наддніпрянська Україна

Правобережжя

Лівобережжя

Слобожанщина

Південь

Київська, Подільська, Волинська

Чернігівська, Полтавська

Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська)

Катеринославська, Таврійська (від 1805 р. — Херсонська)

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XX ст.

Західна Україна

Австрія

Угорщина

Галичина

Буковина

Закарпаття

Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 р., становила 23,5 мли осіб. Із них українці складали 72 %, росіяни та білоруси — 13,1 %, євреї — 8 %. Населення Західної України, за переписом 1900 р., дорівнювало 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68 %, поляки — 13,6 %, євреї — 13,5 %. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р., в Києві 54,4 % жителів становили росіяни та лише 22,1 % — українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста дорівнював близько 16 %. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобідської й Південної України.

На західноукраїнських землях місцеве українство потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. До складу території Галичини входила Східна Галичина, заселена переважно українцями, і Західна Галичина, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була здебільшого українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.

Робота з термінами та поняттями

Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звужування й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Бесіда за запитаннями

1) Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами в цьому навчальному році?

2) Що таке індустріалізація?

3) Якою була загальна площа етнічних українських земель на початку XX ст.?

4) Скільки губерній було створено російською владою на території Наддніпрянської України?

5) Якою була загальна кількість населення Наддніпрянської та Західної України наприкінці XIX ст.?

6) Що таке русифікація?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

У 10 класі ви розпочнете вивчення новітньої історії України та ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях на початку XX ст. — у 1939 р.

Головним здобутком українського національно-визвольного руху цього періоду стала Українська революція.

На початку XX ст. українські землі, як і в попередньому столітті, перебували у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської.

Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперською владою на українських землях, не враховував особливостей розселення українців.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2) Повторіть матеріал про соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XIX ст. (зверніть увагу на наслідки реформ 1860—1870-х рр.).

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст