Навчання дітей з порушенням слуху. 2019. Кульбіда

Раннє втручання та дошкільна підготовка

Передумови успішності учнів з порушенням слуху закладаються на початку життя та великою мірою залежать від того, як розвивається дитина у перші роки.

Орієнтиром для змін в освітній сфері України є європейські норми та стандарти. Це стосується і системи допомоги дітям із порушеннями слуху та їхнім родинам. Перше завдання — вчасно виявити порушення. Єдиний перевірений світовим досвідом спосіб це зробити — скринінг слуху всіх новонароджених. Перевірка слуху новонароджених із груп ризику є недостатньо ефективною (з досвіду Канади, Німеччини та інших країн), оскільки за такого підходу у 50 % випадків порушення слуху залишається не виявленим вчасно. Натомість, скринінг слуху всіх новонароджених дозволяє у перші дні життя малюка виявити наявність проблем зі слухом. Медико-технічні розробки останніх років надають можливості у перші місяці з’ясувати стан слуху та особливості сприйняття звуків, діагностувати ступінь та характер порушення. З огляду на ефективність скринінгу та його важливість для організації комплексної допомоги у 50 країнах світу (серед них США, Канада, Німеччина, Великобританія, Бельгія, Голландія та ін.) було запроваджено обов’язковий неонатальний скринінг слуху всіх новонароджених.

Виявлене порушення слуху розглядається як показання до термінових дій:

• зі слухопротезування;
• зі спеціальної педагогічної допомоги;
• з організації розвивального середовища в родині.

Застосування високотехнологічних слухових апаратів та кохлеарних імплантів суттєво розширяє діапазон та покращує якість сприймання звуків довкілля, у тому числі мовлення. Раннє якісне слухопротезування дозволяє певною мірою наблизити умови розвитку дитини, зокрема мовленнєвого, до звичайних природних. Якість звукосприйняття та можливість опанування словесного мовлення залежить від часу, коли почалася звукова стимуляція.

Стандарт раннього виявлення і корекції порушень слуху, що був розроблений у США у 2007 році, упроваджений у країнах Європи. Він визначає оптимальні граничні вікові межі виявлення порушення слуху, ступеня і характеру порушення та початку корекційно-реабілітаційних заходів.

Стандарт раннього виявлення і корекції порушень слуху

Найбільш перспективним напрямом слухопротезування за глухоти останнім часом визнано кохлеарну імплантацію, яка:

• забезпечує достатній слух для сприймання мовлення;
• створює слухове підґрунтя для розвитку власного мовлення;
• уможливлює процес комунікації на слуховій основі, установлення соціальних контактів із найширшим колом осіб;
• є найбільш ефективним, безпечним і надійним методом медико-педагогічної реабілітації людей із тяжкими порушеннями слуху.

У деяких країнах 80-90 % глухих дітей мають КІ. В Україні теж зростає кількість дітей із кохлеарними імплантами. Актуалізуються питання медичного, технічного, педагогічного супроводу таких дітей у різних інституційних умовах, спеціальних та інклюзивних закладах освіти.

Кожна дитина з порушенням слуху, у тому числі й та, слухові можливості якої скориговані слуховим апаратом або імплантом, потребує фахової допомоги сурдопедагога та систематичного цілеспрямованого впливу на пізнавальний та слухомовленнєвий розвиток з боку значущих дорослих (батьків або осіб, які їх замінюють) й найближчого оточення. Зазвичай батьки не володіють необхідними для цього спеціальними знаннями. Тому важливо з перших днів життя малюка здійснювати супровід родини, який передбачає підтримку і навчання батьків у питаннях медико-технічного, психолого-педагогічного, соціального характеру, та роботу безпосередньо із дитиною. Цей комплекс дій з виявлення порушення слуху, слухопротезування, психологічної підтримки, педагогічного супроводу родини поєднують програми ранньої інтервенції (раннього втручання, або ранньої допомоги).

Раннє втручання — послуга, спрямована на сприяння розвитку дітей від 0 до 4 років, які мають порушення розвитку або належать до групи ризику виникнення порушень, та нормалізацію життя родини.

Основні положення концепції раннього втручання:

• сімейно орієнтований концепт;
• спільна робота мультидисциплінарної команди фахівців (медичної, психологічної, соціальної, педагогічної галузей);
• партнерство фахівців і батьків;
• значущі дорослі (батьки) — основа команди підтримки;
• реалізація принципу нормалізації, за якого родині допомагають адаптуватися до нових умов існування;
• комунікативно орієнтований підхід, спрямування на підтримку комунікації дорослих із дітьми, які мають порушення слуху.

Програми ранньої інтервенції для дітей із порушеннями слуху та їхніх родин діють у світі понад тридцять років. Практика ранньої інтервенції є обов’язковою для країн європейської співдружності. Міжгалузеві дослідження довели її ефективність та економічну доцільність.

Наступна сходинка — дошкільна підготовка. Завдання дошкільної освіти реалізуються у закладах освіти та в родині. Це загальнорозвиткові, навчальні, корекційні, виховні завдання, що у комплексі покликані забезпечити формування компетентностей, необхідних для подальшого навчання та комфортного існування в соціумі.

Педагоги та батьки дітей можуть обирати програму розвитку дошкільника. Спеціальні дошкільні заклади освіти можуть працювати за Програмами розвитку, рекомендованими для дітей із порушеннями слуху, створювати адаптовані варіанти програм або розробляти авторські.

Швидкість засвоєння матеріалу дитиною з порушенням слуху залежить від низки чинників, серед яких:

• вік, у якому втрачено слух;
• ступінь тяжкості порушення;
• ефективність корекції слуху слуховими апаратами та/або кохлеарними імплантами;
• час, коли розпочато комплексну допомогу дитині;
• залученість батьків до корекційно-розвиткової роботи та ін.

Зазначені чинники мають суттєвий вплив на характер засвоєння та можливості презентації знань дитиною. Отже, важливою особливістю дошкільної освіти дітей із порушенням слуху є те, що її зміст не може бути зорієнтований лише на вік дитини та рік її перебування у закладі освіти. Додатковими орієнтирами для структурування змісту та планування освітньої діяльності з дошкільником з порушенням слуху є етапи пізнавального, соціального, мовленнєвого розвитку дитини. Діти переходять від попереднього до наступного етапу не одночасно (відповідно до віку та року перебування у закладі), вони досягають проміжних освітніх цілей у власному темпі.

Освітні завдання виконуються не лише під час перебування дитини у закладі освіти на спеціально організованих заняттях, вони залишаються у полі зору дорослих постійно та реалізуються завдяки доцільній організації життя.

Дошкільник із порушенням слуху має досягти передбаченого законом рівня освіти, опанувати необхідні для подальшого навчання компетенції, перебуваючи у спеціальному або інклюзивному закладі освіти. В умовах інклюзивного навчання необхідно застосовувати певні адаптації для дитини з порушенням слуху, щоб допомогти їй засвоїти матеріал. Важливо забезпечити відвідування корекційно-розвиткових занять з розвитку слухового сприйняття та формування мовлення, ритміки та інших.

Якість освіти та комфортність перебування дитини у закладі великою мірою залежить від того, наскільки враховані її потреби, залучені її сильні сторони.

Визначення особливих потреб здійснюється фахівцями Інклюзивно-ресурсних центрів за результатами комплексного оцінювання розвитку дитини (фізичного, мовленнєвого), когнітивної, емоційно-вольової сфери та навчальної діяльності.