Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 7

Тема. Поширення Реформації. Контрреформація.

Мета: дослідити процес появи лютеранської церкви в Європі; визначити основні положення вчення Ж. Кальвіна; схарактеризувати діяльність ордена єзуїтів як найбільш послідовного вираження Контрреформації; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їхню суть і значення, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну думку; виховувати в учнів непримиренне ставлення до жорстокості, пов’язаної з діяльністю інквізиції та ордену єзуїтів.

Основні поняття: Реформація, Контрреформація, лютеранство, кальвінізм, протестантська церква, англіканська церква, орден єзуїтів.

Обладнання: картки з документами, карта, портрет Ж. Кальвіна, ілюстрації підручника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати час Реформації, імена видатних постатей цього періоду (Ж. Кальвін, І. Лойола), характерні риси реформаційних учень, Контрреформації;

показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков;

пояснювати значення понять: Реформація, Контрреформація, протестантизм, кальвінізм, єзуїти;

описувати протестантську церкву;

порівнювати реформаційні вчення;

наводити приклади контрреформаційних заходів католицької церкви;

висловлювати власне судження щодо значення Реформації.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Кальвінізм.

2. Контрреформація.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Що таке Реформація? Назвіть її причини.

2) Як проходила Реформація в Німеччині?

3) Чи можна вважати Селянську війну в Німеччині продовженням реформаційного руху?

4) Поміркуйте, яку церкву у зв’язку з якими подіями й чому почали називати лютеранською?

5) Яке значення мало укладення Ауґсбурзького миру?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

Звістка про виступ М. Лютера, за словами сучасника, «за чотири тижні облетіла весь християнський світ». Католицька церква втрачала свій колишній вплив. У Німеччині деякі князі захопили церковні землі й стали головами церков у своїх князівствах. Церква дістала назву лютеранської. Були скасовані пишні обряди, деякі з численних релігійних свят. Церква стала «дешевшою». Прибічники Реформації дістали назву «протестанти», після того як лютерани на вимоги католицьких князів їх покарати висунули протест. Відтоді прибічників Реформації стали називати протестантами. Почалася релігійна війна між протестантами й католиками, що закінчилася підписанням Ауґсбурзького релігійного миру в 1555 р. Кожний князь тепер вибирав собі віру за правилом: «Чия влада, того й віра».

Протестантська церква — це християнська церква, яка відокремилася від католицької в епоху Реформації.

Основними рисами лютеранської церкви були:

• спасіння душі через особисту віру;

• відмова від пишних церковних обрядів;

• спрощення богослужіння;

• об’єднання в громади на чолі з виборним пастором і церковною радою;

• зосередження найвищої влади в руках єпископів та архієпископа;

• невизнання влади Папи Римського;

• єдине джерело віри — це «Святе письмо» (Біблія).

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Поміркуйте, чому лютеранську церкву було названо протестантською?

2) Складіть визначення поняття протестантська церква за такими опорними словами: християнство, церква, відокремлюватися, католицизм, Реформація. (Протестантська церква — це християнська церква, яка відокремилася від католицької в епоху Реформації.)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Кальвінізм.

Розповідь учителя.

Реформація швидко поширювалася Європою. В Англії, Данії, Швеції її здійснили королі за підтримки дворян. Землі католицької церкви король і дворяни відібрали. Головою церкви в кожній країні став король. Протестантську церкву у Швейцарії очолив француз Жан Кальвін. Заснована ним церква стала називатися кальвіністською.

Робота з документом та ілюстрацією підручника.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та рис. 3 «Жан Кальвін», після чого порівнюють портрет Ж. Кальвіна з його зовнішністю.

Опис зовнішності Ж. Кальвіна

Кальвін був високим на зріст і худорлявим. Уся фігура, видовжене, бліде, змучене обличчя, оточене темним волоссям, запалі щоки, тонкі губи, очі, що висловлювали рішучість, холодний енергійний погляд, тонкий гострий ніс і таке ж підборіддя, яке закінчувалося борідкою клином, наводили жах, але разом із тим навіювали й повагу до нього. Черствість і сухість відштовхували від нього, але, з іншого боку, у ньому відчувалася нескорима воля, якій важко було протистояти [3, с. 21].

Розповідь учителя.

Ж. Кальвін навчав, що Бог передбачив долю кожної людини й говорить своєму обранцеві: твоя душа буде врятована, якщо ти вдатний у справах і тебе супроводжує успіх. Якщо людина зазнає збитків і невдач, отже, Бог прирік її на пекельні муки. Праця стає обов’язком перед Богом. Ж. Кальвін не шанував бідність як ознаку святості, а власність уважав Божим даром, тому він схвалював і лихварство, і работоргівлю. Ж. Кальвін засуджував щедрість як марнотратство, а скупість не визнавав за гріх. Ж. Кальвін наполіг на встановленні особливого ладу в місті Женеві. Там були заборонені веселощі, азартні ігри, танці. За подружню невірність призначалася смертна кара, а раніше було тільки кілька днів в’язниці. До страти могла бути засуджена навіть дитина за особливо зневажливе ставлення до батьків. Заборонялося повертатися додому після дев’ятої години вечора. Весілля мали проходити без музики. У вихідні жителі міста були зобов’язані молитися вдома й відвідувати церкву. Навіть Різдво Христове вважалося робочим днем. Ніщо не повинно відволікати людину від праці, прибутку й родинних клопотів. Той, хто заважав здобувати успіх у справах, той, на думку кальвіністів, порушував божественний порядок. Кальвіністи жорстоко розправлялися з порушниками цих настанов, як і католицька церква з єретиками. Недарма Женева стала «протестантським Римом», а Ж. Кальвіна називали «женевським Папою».

У XVI ст. в Англії в період Реформації була створена англіканська церква. Початок її створення було покладено під час конфлікту англійського короля Генріха VIII з Папою, що завершився створенням національної церкви в Англії, яку очолив сам король. Реформація також відбулася в Шотландії, Данії, Швеції.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Як ви гадаєте, що приваблювало буржуазію в кальвінізмі? Чому вчення Ж. Кальвіна набуло поширення в Англії та Голландії?

2) Чому Ж. Кальвіна прозвали «женевським Папою»?

3) Сформулюйте власне ставлення до вчення Ж. Кальвіна.

2. Контрреформація.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

Із послання Папи Римського

Ми охоплені жахом, дивлячись, якими страшними вченнями... наповнені ми через цей потік книг, творів, усякого роду писанини, якої плачевне виверження розсіяло мерзоту по всій Землі [8, с. 91].

Запитання до документа.

1) Прокоментуйте, про які події йдеться в цьому документі?

2) Як ви гадаєте, як католицька церква відреагувала на початок реформаційного руху та появу антицерковної літератури?

Розповідь учителя*.

Від середини XVI ст. католицька церква почала рішуче виступати проти Реформації. Священики переконували, що протестанти — це втілення сатани, і наближається царство антихриста. Диявол — багатоликий, але з ним можна боротися, передусім знищуючи слуг диявола — протестантів. Так проповідували католицькі священики.

Політика католицької церкви з відновлення свого авторитету дістала назву Контрреформація. Папі Римському вдалося відновити панування католицизму в Південній Німеччині, Італії, Польщі. У цих країнах інквізиція активно переслідувала всіх підозрюваних у відступництві від католицизму. Протестантів спалювали на вогнищах під час церемоній, які називалися «автодафе» (з ісп. — «акт віри»). Спалювали не лише єретиків, а й протестантські книжки. Католицька церква пильно стежила за тим, щоб жодна протестантська книжка не була надрукована. Для цього Папа видав список заборонених для католиків книжок — «Індекс». За словами сучасника, якби на одному майдані вдалося зібрати всі спалені книжки, то «полум’я вогнища піднялося б вище, ніж під час відомої пожежі в Трої».

У 1540 р. для боротьби з Реформацією Папа Римський затвердив Товариство Ісуса, або орден єзуїтів (від латин. «Узус» — Ісус). Засновником ордену був Ігнатій Лойола, а його девізом були слова: «Усе на славу Богові».

Орден мав військову структуру. На чолі стояв генерал, підпорядкований лише Папі. У ченців ордену існувала сувора дисципліна, накази мали виконуватися беззаперечно. У правилах ордену було записано: «Якщо церква визначила, що річ, яка здається нам білою, чорна, ми відразу ж маємо визначити її чорною». Метою єзуїтів було «повернути заблудлі маси до лона церкви». Для цього виправдовувалися всі засоби. На відміну від інших ченців, єзуїти не мали монастирів. Вони носили звичайний одяг і поводилися так, щоб нічим не відрізнятися від інших людей. Лестощами й обманом єзуїти намагалися ввійти в довіру всіх багатих і впливових людей, у тому числі й королів. І якщо хтось виступав проти католицької церкви, вони вдавалися до отрути чи кинджала. Убивство не вважалося злочином, якщо з його допомогою була збережена віра. Для впливу на молодь єзуїти в багатьох країнах відкривали ніколи, що виховували дітей у дусі католицизму. Місіонери єзуїтів енергійно діяли в колоніях і всілякими методами поширювали католицьку віру. Орден єзуїтів володів землями, підприємствами, кораблями й навіть колоніями в Південній Америці.

* Під час розповіді вчителя учні визначають і записують у зошитах засоби боротьби католицької церкви з Реформацією.

Засоби боротьби католицької церкви з Реформацією

• Створення ордену єзуїтів;

• церковний суд — інквізиція;

• спалювання єретиків на вогнищі — автодафе;

• уведення заборони на літературу — індекс;

• масове знищення своїх противників — терор.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагменти історичних джерел, після чого дають відповіді на запитання.

Із «Духовних вправ» І. Лойоли

Хоча похвально служити Богу з чистої любові, проте потрібно ретельно рекомендувати також страх перед божественною величністю, і не тільки той страх, що ми називаємо синівським, але й той страх, що називаємо рабським. Необхідно, щоб віра в Бога була настільки великою, щоб людина не вагаючись пустилася в море на дошці, якщо в неї немає корабля! [6, с. 10].

Папі слід підкорятися без будь-яких розмов, навіть заради гріха, і треба вчинити гріх смертний або простий, якщо начальник вимагає того в ім’я Господа нашого Ісуса Христа [4, с. 48].

Запитання до документів.

1) Як ці слова з документів характеризують І. Лойолу й орден єзуїтів у цілому?

2) Благословляючи створення ордену єзуїтів, Папа говорив, що їхня мета — «повернути заблудлі маси до лона церкви». Як ви розумієте ці слова?

3) Як ви розумієте значення терміна Контрреформація?

Розповідь учителя.

Найбільших успіхів Контрреформація досягла в Іспанії за короля Філіппа II. За період його правління було здійснено майже сто автодафе. Король заявляв: «Я волітиму зовсім не мати підданих, ніж мати такими єретиків». Він прагнув за допомогою армії та інквізиції повсюдно винищити в Європі єретиків, зберегти панування католицизму. Але його боротьба проти Реформації була приречена на невдачу. Філіпп II наприкінці свого правління визнав, що «єретичний дух сприяє торгівлі та процвітанню». Іспанія, яка спочатку була дуже багатою країною, через величезні витрати на армію, флот, війни перетворилася на слабку державу. Мета — торжество католицької віри — так і не була досягнена.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Складання схеми.

Учні складають узагальнюючу схему «Католицька церква» та коментують її.

Зразок схеми.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал § 6 підручника.