Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 3

Тема. Завоювання Нового Світу.

Мета: з’ясувати, які наслідки мали Великі географічні відкриття, насамперед, для місцевих жителів Американського континенту, а також для розвитку світової торгівлі та становлення індустріальної цивілізації; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з документом, аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, висловлювати власну думку.

Основні поняття: колонія, конкістадори, конкіста, аграрно-сировинний придаток, «революція цін».

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстрації підручника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи;

пояснювати значення понять: колонія, конкістадори, конкіста;

наводити приклади руйнування середньовічного устрою, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців;

висловлювати власне судження щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах у результаті Великих географічних відкриттів.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.

2. Конкістадори в Новому Світі.

3. Наслідки Великих географічних відкриттів.

4. Нова картина світу.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Які події ввійшли в історію під назвою «Великі географічні відкриття»?

2) Назвіть видатних мореплавців і їхні відкриття.

3) У 1519 р. в історії географічних відкриттів відбулося дві події. Одна з них була підтвердженням здогадки стародавніх учених, а інша поклала початок колоніальному загарбанню Америки. Назвіть їх.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розповідь учителя.

До відкритих іспанцями й португальцями земель ринули тисячі шукачів наживи, адже вони визнавали індіанські народи, яких у Південній Америці налічувалося близько 1200, набагато нижчими за себе, і тому вважали за необхідне окатоличити їх або знищити. Ніякого прагнення зрозуміти багатий світ індіанської культури в завойовників не було, а доброзичливість індіанців сприймалася іспанцями як знак покори. Жителі Америки спочатку вважали прибульців богами, однак невдовзі усвідомили, що іспанці є звичайними грабіжниками та вбивцями.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.

Розповідь учителя.

На початку XVI ст. починаються колоніальні загарбання європейців в Америці, Африці, Азії. Іспанські експедиції Ернана Кортеса та Франсіско Пісарро стали трагедією для народів Мексики й Перу, нещадно розграбованих цими завойовниками. Незабаром уся Південна Америка була захоплена іспанцями, а Бразилія — португальцями. Це поклало початок утворенню колоніальних імперій.

Далі вчитель пояснює значення деяких понять:

Колонія — а) поселення на території іншої держави; б) країна, захоплена іноземною державою, яка експлуатує її людські та природні ресурси.

Конкістадори — завойовники, які вирушають до Америки після її відкриття для завоювання та колонізації країни.

Конкіста — завоювання Америки.

Робота з джерелами інформації.

Для роботи з джерелами інформації учні об’єднуються в три групи. Першій групі пропонується дослідити цивілізацію ацтеків, другій — інків, а третій — майя. На виконання цього завдання надається 5 хв. Учні мають дослідити життя народів за таким планом:

1) Господарство.

2) Суспільний устрій.

3) Релігія.

4) Мистецтво.

На опрацювання групам надаються документи. Також використовуються ілюстрації підручника (рис. 5. Піраміда ацтеків; рис. 6. Столиця ацтеків Теночтітлан (сучасна реконструкція); рис. 7. Багато споруд інків, складених із величезних кам’яних блоків без сполучного розчину, збереглося до наших днів).

ПЕРША ГРУПА

Про господарство та державу ацтеків

Головною галуззю в ацтеків було поливне землеробство. Основною їжею був маїс (кукурудза), але, крім цього, саджали бобові, гарбузи, помідори, какао, тютюн, бавовну, а також кактуси. На кактусах розводили кошеніль — комах, які виділяли червону фарбу. Із соку агави виготовляли брагу — пульке. Улюбленим напоєм також був шоколад. Від ацтеків Європа отримала кукурудзу, какао, помідори.

Вони розводили індиків, гусей, качок. Єдиною свійською твариною був собака. Собаче м’ясо також ішло в їжу. Ацтеки не винайшли колеса й гончарного круга. Знаряддя праці виготовлялися з дерева та каменю. Вони не знали заліза.

Релігія ацтеків характеризувалася багатобожжям. Центральне місце посідав бог війни, на честь якого проводилися масові людські жертвопринесення. Дуже великим було значення жерців, які мали великий вплив не тільки на духовний світ ацтеків, але й на всі сторони їх повсякденного життя.

Велися часті війни. Переможених вони обкладали даниною, інколи відбирали в них частину землі, а багатьох брали в полон. Велика кількість полонених приносилася в жертву ацтекським богам, решту обертали на рабів, які обробляли землю, а також використовувалися для будівництва храмів та як домашні слуги. [3, с. 8—9].

ДРУГА ГРУПА

Про господарство та державу інків

Імперія інків була дивовижною, що створила багато чудес. Із них надзвичайними є «магістралі Сонця» — ціла мережа шосейних доріг. Найбільша з них перевищувала 5 тис. км. Через усю країну проходили дві головні дороги. Понад дорогами були проведені канали, на берегах яких росли плодові дерева.

Вантажі вони перевозили на ламах, також використовували для перевезення пороми. Пороми являли собою вдосконалені плоти з палок і брусків дуже легкого дерева.

Плем’я інків у XII—XIII ст. проживало в долині річки Урумамби, де вони побудували місто Куско. Коли у XV ст. на них напало плем’я чанка, інкам удалося об’єднати кечуанські племена. Очоливши військовий союз, вони в 1438 р. розгромили противника. Ця перемога поклала початок створенню могутньої держави. Унаслідок завоювань інська держава менш ніж за століття поширила свою владу на величезну територію від Анд до Тихого океану протяжністю з півночі на південь 5 тис. км. На чолі цієї держави стояв Сапа Інка (Єдиний Інка), який уважався сином Сонця. Інки поклонялися йому як божеству. Існували також культ землі (Мама Пача) і води (Мама Коча). [3, с. 9—10].

ТРЕТЯ ГРУПА

Про господарство та державу майя

Майя мали точний сонячний календар, розвинену ієрогліфічну писемність, використовували поняття нуля. Вони точно передбачали затемнення, досягли вражаючої досконалості в архітектурі, скульптурі, живопису. Але разом із тим їхні знаряддя праці були вкрай примітивними й виготовлялися лише з дерева та каменю. Майя не знали металів, плуга, колеса, гончарного круга.

Майя створили високу культуру, у їхніх містах — Тікалі, Паленке, Чічен-Іці — побудовані храми й палаци, кам’яні стели й вівтарі, піраміди з гробницями царів та членів їхніх родин.

Велику роль у майя відігравав культ предків: померлих ховали або під підлогою будинку, або на полі. Також ушановувався священний птах Кецаль.

Суспільство нагадувало піраміду, на верхівці якої стояв обожнений цар-деспот, духовні та світські аристократи. Середину піраміди займали чиновники, ремісники, торговці, воїни, а внизу перебували землевласники-общинники, залежні люди й раби. [4, с. 19].

Цікаво знати!

Піраміда майя

Квадратна в основі піраміда піднімається вгору дев’ятьма уступами до невеликого храму на її вершині. Кількість східців на чотирьох сходах, що ведуть до храму, разом з одним східцем угорі дорівнює кількості днів у році — 365. 18 уступів на двох половинах кожної сторони відповідає кількості місяців у календарі майя. Сходи прикрашені зображеннями змій.

Робота за підручником.

Питання про життя народів Африки вивчається шляхом опрацювання учнями матеріалу підручника (§ 2, п. 3) та ілюстрацій (рис. 1. Обробіток землі мотикою в Африці; рис. 2. Цариця царства Іфе (Ніґерія); рис. 3. Палац правителя на східному узбережжі Африки (реконструкція); рис. 4. Португальський форт у Момбасі (Східна Африка)). Після цього учні дають відповіді на запитання та виконують завдання:

1) Чому Африку називають «батьківщиною людства»?

2) Чому Африку здавна називали «чорним континентом»?

3) Назвіть основні заняття народів Африки.

4) Як ви гадаєте, чому народи Африканського континенту суттєво відставали у своєму розвитку від провідних цивілізацій Сходу та Заходу?

2. Конкістадори в Новому Світі.

Розгляд другого питання супроводжується складанням хронологічного ланцюжка «Колоніальні загарбання європейців в Америці» (зразок див. с. 40).

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповідь на запитання.

Із «Найкоротшого повідомлення про зруйнування Західних Індій» Бартоломео де Лас Касаса

Єдина і правдива причина того, що християни розорили та знищили велику кількість ні в чому не винних людей, — це бажання захопити їх золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися за рахунок їхніх скарбів. ...Це трапилося через ненаситну жадобу й зверхність, яких не знайдені у цілому світі, а також через бажання осісти на багатих і родючих землях, чиї жителі так легко, покірно й терпляче ставали рабами. [4, с. 25].

Запитання до документа.

Яка причина, на думку автора, призвела до знищення індіанців? Чи погоджуєтеся ви із цим?

Розповідь учителя.

Солдат, купець і священик першими ступали на щойно відкритий берег. Про них казали: «Вони йшли з хрестом у руках і з незгасимою жадобою золота в серці». Католицька церква одержувала частину награбованої в колоніях здобичі. Священики й ченці змушували індіанців приймати їхню католицьку віру, дуже часто катуючи і навіть страчуючи їх. Однак волелюбним індіанцям краще було вмерти, ніж скоритися.

Зразок хронологічного ланцюжка.

Колоніальні загарбання європейців в Америці

У відкриті землі ринули тисячі європейців: збіднілі дворяни-рицарі, які мріяли розбагатіти за рахунок завоювання чужих земель; купці, що хотіли нажитися на торгівлі й пограбуванні підкорених земель; служителі церкви, які прагнули навернути місцеве населення до християнства

У 1519 р. загін іспанців на чолі з Е. Кортесом завоював територію Мексики — державу ацтеків, а загін Ф. Пісарро — територію Перу. Ці завоювання супроводжувалися пограбуванням і знищенням пам’яток культури, поневоленням і винищенням місцевого населення

Через 50 років після відкриття місцеве населення Куби було повністю винищене, а в Перу та Чилі воно зменшилося вп’ятеро. Майже всі народи Південної Америки були підкорені. Лише небагато племен зберегли свою незалежність. Проте культурні досягнення народів Центральної та Південної Америки були майже повністю знищені

Винищення місцевого населення призвело до работоргівлі. Колонізатори почали завозити до Америки рабів з Африки. Спочатку португальці, а потім іспанці, голландці, англійці, французи купували «живий товар» у вождів Африканського узбережжя або захоплювали силою, полюючи на них, як на тварин, і в ланцюгах перевозили в тісних трюмах через Атлантичний океан. Торгівля рабами була дуже вигідною

Через 50 років після відкриття місцеве населення Куби було повністю винищене, а в Перу та Чилі воно зменшилося вп’ятеро. Колонізатори так і не змогли примусити індіанців працювати на них. Вони почали завозити в Америку рабів з Африки. Спочатку португальці, а потім іспанці, голландці, англійці, французи купували «живий товар» у вождів Африканського узбережжя або захоплювали силою, полюючи на них, як на тварин. Полонених у ланцюгах перевозили в тісних трюмах через Атлантичний океан. Хоча в дорозі гинула більшість невільників, торгівля рабами залишалося дуже вигідною. Так, в Африці за чорношкірого раба платили 12 гульденів, а в Америці — 300.

Португалія з населенням в 1 млн осіб захоплювала на берегах Індійського океану великі міста й будувала фортеці. Швидкі, добре озброєні кораблі португальців грабували й топили арабські та індійські кораблі. Індійських князів силою примушували сплачувати данину прянощами, які португальці скуповували за безцінь. Місцеві жителі казали: «Щастя, що португальців так мало, як тигрів і левів, інакше вони винищили б увесь рід людський». Від торгівлі східними товарами португальці мали величезні прибутки. Щоб ціни на прянощі не знижувалися, вони призводили протягом року лише п’ять-шість кораблів із перцем. Якщо на загарбаних ними островах урожаї були високими, то надлишки прянощів спалювали.

В Африці португальці засновували колонії, поступово підкорюючи місцеві племена. Але не всі народи підкорилися відразу. Ангольці все XVII ст. вели боротьбу за свою свободу.

— Поясніть, як Португалія з населенням в 1 млн осіб за життя одного покоління змогла створити величезну колоніальну імперію?

Далі заслуховується повідомлення учня про завоювання Мексики та Перу.

Зразок повідомлення.

Яскравим прикладом «освоєння» іспанцями Південної Америки були завойовницькі походи Е. Кортеса і Ф. Пісарро.

У 1519 р. 508 солдат на чолі з дворянином Е. Кортесом висадилися на березі Мексики. Вони мали гармати та 16 коней. Е. Кортес свідомо спалив кораблі, щоб солдати не думали про відступ, а один корабель, що залишився, відправив за допомогою. Індіанські племена, підкорені ацтеками, сприйняли іспанців за богів із легенди. Вони вважали конкістадорів своїми визволителями та поповнили їхній загін. Е. Кортес навіть одружився з місцевою дівчиною Мариною. Ацтеки сприйняли вершника, коня та мушкет як одну особу, а постріли просто наводили на них жах. Не дивно, що Е. Кортес швидко захопив країну ацтеків, змусивши населення сплачувати данину. У палаці правителя Монтесуми за потаємними дверима іспанці знайшли величезні багатства, які не могли не захопити. Їхня жорстокість і жадібність обурила ацтеків, вони повстали. Е. Кортесу ледве вдалося втекти, але, поповнивши свій загін іспанцями з Куби, він оточив Мехіко. Після того як майже всі жителі міста загинули в облозі від голоду й хвороб, іспанці знову зайняли місто, а Е. Кортеса король призначив намісником «Нової Іспанії» (так вони називали Мексику).

Ф. Пісарро, маючи ще менший загін, ніж Е. Кортес, — 200 солдат — вирішив захопити Перу. Але, користуючись прихильністю племен, підкорених інками, він у кілька разів збільшив свій загін, разом із яким захопив у полон Великого Інка. Ф. Пісарро вимагав такий викуп: інки мали заповнити кімнату завдовжки у 22 фута і завширшки в 16 футів золотом і сріблом на висоту піднятої руки. Ті виконали їхні умови і в результаті іспанці отримали 15,5 млн золотих песо й 11,71 т срібла.

Однак, одержавши викуп, іспанці не відпустили полоненого, а, звинувативши його в багатьох злочинах, примусили прийняти християнство. Після цього Великого Інка не спалили, як обіцяли, а стратили, як звичайного злочинця. Іспанці пограбували всі стародавні храми Перу і, щоб легше було ділити здобич, розплавили золоті та срібні витвори високої південноамериканської культури.

Розповідь учителя.

Майже всі народи Південної Америки були підкорені. Лише небагато племен, з-поміж яких араукани Чилі, зберегли свою незалежність до XIX ст., до утворення республіки в країні. Але культурні досягнення народів Центральної та Південної Америки були майже повністю знищені. Про високий рівень культури цих народів ми можемо судити тільки за висловлюваннями митців, наприклад, художника XVI ст. Альбрехта Дюрера, який сказав: «Я не бачив у своєму житті нічого схожого, що б тішило так моє серце, як ці речі».

Бесіда за запитаннями.

1) Які Великі географічні відкриття позначилися на долях народів Америки, Азії, Африки?

2) Яке ваше ставлення до тих подій, які відбувалися в Америці після її відкриття?

3. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Розповідь учителя.

Великі географічні відкриття зумовили виникнення світової торгівлі. Торговельні шляхи перемістилися із Середземного моря до океанів. Головним центром світової торгівлі було місто Антверпен у Нідерландах. Щороку сюди для торгівлі прибувало до 250 кораблів. Населення міста становило тоді лише 200 тис. осіб. Швидко розвивалася торгівля в Англії. Для ведення заморської торгівлі створювалися компанії, що об’єднували капітали купців і ділили прибуток залежно від унесених коштів. Так, для торгівлі з Московською державою було створено Московську компанію, торгівлею рабами займалася Ґвінейська. Але найбагатшою була Ост-Індська компанія, що торгувала з країнами Індійського й Тихого океанів. Також пожвавилася торгівля Франції через порти Марсель і Бордо.

Золото й срібло, що тоннами прибувало до Іспанії та Португалії, швидко опинялося за кордоном. Ціни на товари з Іспанії зросли в кілька разів, адже золота було багато, і тому дешевше було купувати товари за кордоном. Уже в XVII ст. промисловість в Іспанії занепала: вироби не могли продатися. Із часом ціни зросли в усій Європі, адже поступово в усіх європейських країнах збільшувалася кількість золота. Таке явище дістало назву «революція цін».

Запитання для обговорення*.

Як Великі географічні відкриття вплинули на становлення індустріальної цивілізації?

* Розв’язується шляхом проведення з учнями евристичної бесіди.

Евристична бесіда*.

1) Чи використовували європейські країни людські та природні багатства відкритих земель? Як саме?

2) Чи дало це поштовх для прискореного розвитку європейських країн? Чому?

3) Що спричинило «революцію цін»? До чого вона призвела?

4) Чи сприяло зростання цін нагромадженню капіталу?

5) Який суспільний стан виграв від зростання цін? Як саме?

6) Чи збільшився прибуток капіталістичних господарств?

* Супроводжується складанням логічного ланцюжка.

Зразок логічного ланцюжка.

Вплив географічних відкриттів на становлення індустріального суспільства

4. Нова картина світу.

Розповідь учителя.

Великі географічні відкриття дали поштовх і для розвитку науки, адже було доведено, що земля має форму кулі. Це допомогло скласти нові карти, установити контури материків, оскільки відбулося дослідження значної поверхні Землі. Ці події дали нові факти для розвитку астрономії, геології, географії, ботаніки, зоології.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповідь на запитання.

Про зростання знань про рослинний світ

У сільському господарстві Старого Світу після Великих географічних відкриттів було засновано багато нових культур. Найбільш важливими в цьому значенні були центральноамериканський і мексиканський райони, де здавна вирощували кукурудзу, гарбузи, помідори, какао, квасолю, тютюн, бавовну, а також південноамериканський район, де культивувалося 40 видів рослин, головними з яких були кукурудза та картопля.

Кукурудза була завезена в Іспанію у 20-ті рр. XVI ст. Потім вона стала поширюватися на півдні Європи. Через Дунайські князівства потрапила і на Україну. Картопля стала відомою в Європі від кінця XVI ст. Дуже рано була завезена в Ірландію... і вже в XVII ст. стала там основною культурою. Коли X. Колумб уперше потрапив на Кубу, то побачив, як місцеві жителі курять згорнуте висушене листя рослини, яка називалася тут «табакко». Дуже скоро насіння цієї рослини потрапило до Іспанії. Француз Ж. Ніко дослідив тютюн і знайшов у ньому речовину, що одурманює, яка від його імені була названа нікотином. Із бобами какао і приготовленим із нього напоєм «чоколотлем» іспанці вперше познайомилися в державі ацтеків, які готували шоколад без цукру, але з перцем. Шоколад із цукром — нововведення європейців. Кавове дерево вперше стало вирощуватися в Ефіопії в XV ст. Звідси через Середземномор’я в XVI ст. воно потрапило до мусульманських країн. У XVI ст. голландцям удалося таємно вивезти кілька кавових дерев, і вони почали вирощувати їх у своїх колоніях [3, с. 14—15].

Запитання до документа.

1) Яку роль в аграрному секторі сучасної У країни відіграють сільськогосподарські культури, привезені з Америки?

2) Чи можете ви уявити свій стіл без страв із цих культур?

Додаткова інформація.

Чи знаєте ви, що стручковий перець також прибув до нас з Америки, незважаючи на те, що батьківщиною цих плодів є країни Близького Сходу?

«...Це було восени 1532 р. Конкістадори вишикували свої війська на правому березі річки Оріноко та спостерігали за поведінкою індіанців. Іспанці були впевнені у своїй перемозі. Але сталося зовсім не так. Супроти вогнепальної зброї та метальних снарядів індіанці виставили дерев’яні списи та луки зі стрілами. Але перед атакою вони утворили півколо. Попереду їхніх лав ішли юнаки, тримаючи в руках залізні листи з жевріючими головешками. Вітер доносив якийсь запашний димок. Коли до конкістадорів залишилося сто кроків, юнаки вихопили зі своїх торб, що висіли на стегнах, якийсь порошок і жменями почали сипати його в жар.

— Кличуть на допомогу духів! — посміхалися іспанці. Та не встигли вони оговтатися, як на них війнуло ядучим димом, а потім суцільна хмара заступила шлях білою пеленою. Воїни з переляку падали на землю, кидали зброю та хапалися руками за обличчя, затуляли долонями носи й очі.

— Хмара смерті, хмара смерті! — вигукували завойовники й кидалися навтьоки від задушливого диму... А насправді то був порошок, виготовлений із незнайомого на той час іспанцям стручкового перцю. [10, с. 17].

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Прочитайте уривок із народного епосу індіанців «Чилам Балам».

«О люди! ...будьте готові!

Оплачте себе, бо вони прийшли!»

Про кого розповідається в наведених рядках і чому саме так?

2) Використовуючи знання, здобуті на уроці, учні визначають наслідки Великих географічних відкриттів.

Зразок відповіді.

Наслідки Великих географічних відкриттів

• Небувале розширення торгівлі. Установлення торговельних зв’язків між віддаленими материками й країнами;

• розвиток системи світової торгівлі, переміщення торговельних шляхів із Середземного моря до приатлантичних країн. Поява нових центрів торгівлі;

• зростання виробництва товарів, збагачення частини європейської буржуазії, становлення індустріальної цивілізації;

• створення колоніальних імперій в Іспанії, Португалії, Англії та Голландії;

• початок колоніального пограбування народів Азії, Африки й Америки та перетворення цих території на аграрно-сировинні придатки до європейських держав.

3) Порівняйте наслідки Великих географічних відкриттів із причинами, що їх викликали. Чи досягли європейці мети, яку вони ставили перед собою, вирушаючи в далекі подорожі? Свою думку обґрунтуйте.

«Прес».

Метод «пресу» полягає в тому, що учні висловлюють власні думки за зразком:

Я вважаю ...

... тому, що ...

Наприклад,...

Отже, ...

Учні методом «пресу» дають відповідь на запитання: Яку назву для подорожі X. Колумба ви вважаєте найбільш правильною: «Відкриття Америки» чи «Зустріч двох цивілізацій»? Свою думку обґрунтуйте.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 2 підручника.

2) Письмово виконати завдання 7 § 2 підручника.