Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 35

Тема. Узагальнення знань за темою «Східний світ».

Мета: повторити й узагальнити матеріал із відповідної теми; оцінити рівень навчальних досягнень учнів із теми шляхом проведення уроку-змагання; розвивати в учнів навички роботи в групах, уміння аналізувати й узагальнювати матеріал, робити висновки.

Основні поняття: Схід, Захід, східна цивілізація.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

удосконалити навички роботи в групах;

розвинути вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її;

поглибити вміння зв’язного мовлення, логічного висловлювання думок, роботи з термінами та поняттями.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Урок-змагання

Завдання 1. Кращий знавець карти.

Завдання 2. Влучний постріл.

Завдання 3. Весела абетка.

Завдання 4. Словесний теніс.

Завдання 5. Хто швидший.

Завдання 6. Шкала думок.

III. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Методичні рекомендації.

Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку уроку вчитель об’єднує учнів у три групи, у кожній із яких визначається капітан.

Правила гри — див. урок № 8.

II. УРОК-ЗМАГАННЯ

Учням пропонуються шість конкурсних завдань.

Завдання 1. Кращий знавець карти.

Це завдання передбачає знання учнями карти країн Сходу в XVI—XVIII ст. Для участі в цьому конкурсі запрошуються по одному представнику від кожної команди. За правильне виконання завдання команда отримує 3 бали.

ПЕРША КОМАНДА

Назвати й показати на карті землі, які входили до складу Османської імперії в XVI ст.

ДРУГА КОМАНДА

Показати на карті територію Китаю в XVI ст., а також держави, які були від нього залежні.

ТРЕТЯ КОМАНДА

Показати на карті територію імперії Великих Моголів на початок XVII ст. і назвати землі, які входили до її складу.

Завдання 2. Влучний постріл.

Це завдання нагадує гру «Морський бій». Учитель прикріплює до дошки плакат із літерами О, К, І (по горизонталі) та цифрами 1, 2, 3 (по вертикалі), де зашифровані запитання. Під літерою О розташовані запитання до теми «Османська імперія», під літерою К — до теми «Китай», а під літерою І — до теми «Індія». Ті запитання, які учні вибрали, учитель закреслює.

Кожна команда повинна відповісти на три запитання. Учні можуть самостійно обирати, на запитання з якої теми їм відповідати. На обмірковування учням дається 30 с. Від команди виступає один учень, а решта учасників мають право доповнювати. За кожну правильну відповідь можна отримати 3 бали.

Запитання.

О/1 — Схарактеризуйте економічне становище Османської імперії в XVI—XVII ст.

О/2 — Схарактеризуйте політичне становище Османської імперії в XVI—XVII ст.

О/3 — Із якою метою Османська імперія вела війни в XVI ст.? Якими були їхні наслідки?

K/1 — Схарактеризуйте економічне становище Китаю в XVI—XVII ст.

К/2 — Схарактеризуйте політичне становище Китаю в XVI—XVII ст.

К/3 — Які наслідки мала війна під проводом Лі Цзичена?

І/1 — Схарактеризуйте економічне становище Індії в XVI—XVII ст.

І/2 — Схарактеризуйте політичне становище Індії в XVI—XVII ст.

І/3 — Як відбувалося проникнення європейців до Індії? Які це мало наслідки?

Завдання 3. Весела абетка.

Це завдання на повторення основних понять і термінів із відповідної теми. Учитель вимовляє будь-яку літеру алфавіту, а учні у відповідь називають якийсь історичний термін, поняття, назву чи ім’я історичної особи, що починається із цієї літери, після чого говорять, що означає це слово. Відповідає та команда, у якої швидше буде готова відповідь. За кожне правильно назване слово команда отримує 1 бал. Тривалість гри — 6—7 хв. Наприклад:

Літера Б

Бабур — правитель Афґаністану, який на початку XVI ст. завоював Індію.

Богдихан — маньчжурський імператор.

Буддизм — одна зі світових релігій, яка зародилася в Індії.

«Божественна віра» — нова релігія, запроваджена Акбаром.

Бомбей — місто в Індії, де англійці створили торговельну базу й т. ін.

«Білий лотос» — організація в Китаї, яка спланувала повстання в провінції Шаньдун.

Літера Д

Деспотична монархія — необмежена монархія, яка характеризується повним усевладдям імператора й державного апарату.

Делі — сучасна столиця Індії.

Делійський султанат — мусульманська держава, яка існувала на території Індії в XIII—XIV ст.

Джагіри — земельні наділи в Індії.

Джагірдари — землевласники в Індії.

Літера М

Манускрипт — давній рукопис.

Мініатюра — книжкова ілюстрація.

Мін — династія, яка правила Китаєм у XIV—XVII ст.

Маньчжури — племена, які завоювали Китай у XVII ст.

Мечеть — мусульманський храм.

Медресе — мусульманські духовні ніколи.

Мусульманство (іслам) — одна зі світових релігій, віра в єдиного бога Аллаха.

Мумтаз-Махал — дружина Шах-Джахана, для якої був зведений мавзолей Тадж-Махал.

«Місто імперських палаців» — пам’ятка архітектури в Північному Пекіні.

Мавзолей — усипальниця, гробниця.

Літера Р

«Рамаяна» — давньоіндійська поема.

Раджа — князівський титул в Індії.

Роксолана — українська дівчина Настя Лісовська, яка стала дружиною турецького султана Сулеймана І Пишного.

Завдання 4. Словесний теніс.

Команди швидко ставлять одна одній запитання з теми «Культура країн Сходу». Гру розпочинає перша команда, яка ставить запитання двом іншим, потім те саме роблять друга та третя команди. Часу на обмірковування не надається. Під час гри необхідно стежити, щоб кожна команда поставила однакову кількість запитань і дала однакову кількість відповідей. Словесний теніс триває близько 5—7 хв.

Перед початком змагання команди мають хвилину на підготовку запитань. Учитель наголошує на тому, що запитання мають бути типу:

Перелічіть основні риси ...

Назвіть представників ...

Визначте особливості розвитку...

Розкажіть про основні досягнення ...

Яке значення мало ...

Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів. При цьому враховується і те, які запитання поставили команди, і те, як вони відповідали на запитання своїх суперників.

Завдання 5. Хто швидший.

Учитель називає імена історичних діячів або діячів культури, а учні мають дати швидку відповідь, із якою державою (Османська імперія, Китай, Індія) пов’язана їхня діяльність. Відповідає та команда, у якої швидше буде готова відповідь. За кожну правильну відповідь команди отримують 1 бал.

Зразок.

Сулейман І, Челебі, Лі Цзичен, Ахмед-паша, Бабур, Акбар, Хаджі Халіфе, Чжан Саньчжун, Роксолана, Селім II, Сун Інсін, Гу Янь, Шах-Джахан, Мумтаз-Махал.

Завдання 6. Шкала думок.

Учитель пропонує командам за допомогою методу «пресу»* висловити власні думки з приводу запитань (у кожної команди вони різні). Виступати мають право кілька учнів, але думки не повинні повторюватися. За кожну відповідь можна отримати 1—2 бали.

ПЕРША КОМАНДА

Чи можна стверджувати, що східна та західна цивілізації не мають спільних рис у своєму розвитку?

ДРУГА КОМАНДА

Чи можна стверджувати, що Схід (Азія) і Захід (Європа) — це два різні світи, шляхи яких від самого початку розійшлися?

ТРЕТЯ КОМАНДА

Чи можна стверджувати, що східна цивілізація значно відстає у своєму розвитку від західної?

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються зароблені командами бали й оголошується переможець. Разом із капітанами команд учитель виставляє учням оцінки за роботу на уроці. При цьому учні з команди-переможниці отримують оцінки на один бал вищі.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал § 27—30 підручника, підготуватися до уроку тематичного оцінювання.