Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 34

Тема. Китай. Індія.

Мета: схарактеризувати економічне й політичне становище Китаю (кінець правління династії Мін — початок правління династії Цин) та імперії Великих Моголів; визначити внесок Китаю та Індії в розвиток світової культури; розвивати в учнів уміння аналізувати невеликі за обсягом джерела інформації, робити висновки, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати простий план, висловлювати власну точку зору; викликати в учнів зацікавленість до своєрідного історичного розвитку східних цивілізацій.

Основні поняття: деспотія, династія, імперія Великих Моголів, касти.

Обладнання: картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати початок правління династії Цин у Китаї, характерні риси державного устрою, основні здобутки культури, релігії;

показувати на карті територію Китаю та Індії;

називати час заснування держави Великих Моголів в Індії, основні здобутки культури, релігії, характерні риси державного устрою;

пояснювати значення понять: конфуціанство, індуїзм; описувати пам’ятки культури;

наводити приклади високого рівня розвитку культури Китаю та Індії, впливу європейців, культури цих держав на європейську культуру;

висловлювати власне судження щодо особливостей Східного світу.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Економічне й політичне становище Китаю.

2. Культура Китаю.

3. Політичне та соціально-економічне становище імперії Великих Моголів.

4. Культура Індії.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) У чому полягають особливості розвитку східних цивілізацій?

2) Що таке деспотія?

3) Що вам відомо з життя Китаю за античних часів і часів Середньовіччя?

4) Яку назву мала Китайська держава? Чому її так називали?

5) Чим є цікавою та своєрідною ця держава?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

У XVI—XVIII ст. у той час, коли європейські держави переживали період бурхливого розвитку та становлення капіталістичного суспільства, східні держави у своєму суспільно-політичному розвитку стояли на місці й задовольнялися колишніми досягненнями. Європейські держави прагнули світового панування, тому знову загострився конфлікт цивілізацій Заходу та Сходу. Наприкінці XVII ст. Схід за темпами розвитку значно поступався передовим країнам Європи. Надзвичайно багата Індія стала жертвою колоніальних завоювань європейських країн. Китайська ж імперія стала пасивним учасником основних подій світової історії та переймалася виключно власними проблемами. Більш детально становище цих двох держав ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Економічне й політичне становище Китаю.

Робота з джерелами інформації.

Для роботи з джерелами інформації учні об’єднуються в три групи, кожна з яких отримує текст із характеристикою економічного й соціально-політичного становища Китаю в період правління династії Мін для опрацювання. Для цього надається 5 хв, після чого учні виконують завдання.

ПЕРША ГРУПА

Про виробництво паперу

В області дуже широке виробництво, але ніщо так не поширене, як виробництво паперу. У північно-східних повітах є місце, де росте паперове дерево... Господарі наймають людей, які, використовуючи матеріал, виробляють папір. Труднощі неможливо перелічити... Жителі місцевості Шитань майстерно роблять папір бяочжи, товчуть для цього бамбук [3, с. 80].

Про виробництво порцеляни

Виробництво порцеляни здавна було широко розвинене в Китаї. Найбільшим центром порцелянового виробництва був Цаїндечжень, місто з населенням близько мільйона осіб. Тут було зосереджено десь 3 тис. дрібних і великих майстерень. Сучасники говорили: «Робітники приходять з усіх сторін, посуд розходиться по всій Піднебесній». Продукція мала попит у всьому Китаї та на 9/10 складалася з предметів першої необхідності. Великі порцелянові майстерні були тільки державними, але в XV ст. існувало й приватне виробництво порцелянових виробів. Але уряд Мінської династії видав указ, який забороняв приватне виробництво порцеляни всіх кольорів. Порушення цієї заборони каралося смертю. Надалі був установлений суворий державний контроль над виробництвом порцеляни. Об’єм виробництва визначався урядом.

Вироблені порцелянові вироби в певний термін доставляють до столиці. Кожного року восени та взимку наймають людей; робітники на човнах доставляють порцеляну. Щорічна норма блюд, чаш, посудини для вина, блюдець та іншого першосортного посуду — лише 16—17 тисяч. Крім того, 6—7 тис. предметів другого ґатунку відвозять до столиці... [3, с. 80—81].

Запитання та завдання до документів.

1) Які види господарства розвивалися в Китаї?

2) Пригадайте, у якій державі вперше почали виготовляти папір.

3) Чому держава заборонила приватне виробництво порцеляни?

4) Як ви вважаєте, чи залишався Китай сільськогосподарською країною? Пригадайте, яка культура була тут основною.

ДРУГА ГРУПА

Із законів династії Мін

Утеча на територію сусідніх повітів із метою уникнення повинностей карається 100 ударами палицею. Потім утікачі повертаються на місце приписки й обкладаються повинностями. Старости й повітові чиновники, що допустили їхню втечу, а також особи, які їх переховували на новому місці, несуть таке ж покарання. 60 ударів палицею отримують старости, які знали про втечу й не послали погоню; повітові чиновники, які не відіслали вимогу повернути втікачів на попереднє місце проживання; чиновники сусідніх повітів, які отримали вимогу про повернення втікачів, але не затримали їх і не відправили назад [3, с. 81].

Запитання до документа.

1) Як ви гадаєте, чому за часів правління династії Мін заборонялося переселятися з одного місця до іншого?

2) Як цей документ виявляє характер влади в Китаї?

ТРЕТЯ ГРУПА

Про становище селян у Китаї

В окрузі протягом року не було дощів. У серпні-вересні народ їв полин, у жовтні стали їсти кору з дерев, на кінець року всю кору було обдерто, тому почали їсти крейду. Через кілька днів розпухав живіт, люди падали та були приречені на смерть. В усіх повітах за містом викопані великі ями, у кожній із яких ховають по кілька сотень осіб [4, с. 145].

Завдання та запитання до документа.

1) Схарактеризуйте становище селян у Китаї.

2) Як ви гадаєте, чи тільки через посуху населення держави голодувало?

Робота зі схемою.

Доповнюючи відповіді учнів, учитель демонструє схему «Зміни, які відбулися в економіці Китаю в XVI ст.».

Розповідь учителя*.

Отже, економічне й політичне становище Китаю залишалося складним. Через податкову реформу селяни мали сплачувати податок сріблом замість відпрацювання на землі. Оскільки податок був великим, селяни розорялися, перетворюючись на жебраків, часто голодували. Традиційним привітанням для них стало: «Ти сьогодні їв?». Ремесло було розвинене тільки на південному сході Китаю. Мануфактур було мало. Власники мали також сплачувати великий податок. У Китаї продовжувала правити династія Мін (1368—1644 рр.), що в перекладі означає «Блискуча». Війни за підкорення В’єтнаму, із Японією на Корейському півострові послабили імперію. Отже, як уже зазначалося, щоб покращити торгівлю та ремесла, новий імператор почав проводити реформи. Але його отруїли, і реформи не змогли втілитися в життя. Ситуація в країні почала погіршуватися. Лі Цзичен, що зібрав навколо себе відчайдушних розбишак, із часом очолив 200-тисячне військо й оголосив себе імператором. Разом вони захопили Пекін, після чого імператор династії Мін повісився, а чиновників і вельмож було страчено. Скориставшись ситуацією, із півночі на Китай напали маньчжури. Війська династії Мін, об’єднавшись із маньчжурами, напали на повстанців, але Лі Цзичен утік разом зі скарбами, підпаливши міську браму. Його війська відступили. Пізніше Лі Цзичен загинув десь на півдні країни. Маньчжури відмовилися залишити Китай, заявивши: «Ми забрали його в бунтівників, а не в народу». Малолітній син вождя маньчжурів заснував династію Цин, що правила до 1911 р. До кінця XVII ст. маньчжури встановили режим насильства над Китаєм. Маньчжурські імператори (богдихани) проводили політику національного пригноблення китайського народу. Вони ввели великі податки й трудові повинності. Маньчжури не становили й десятої частини населення Китаю та правили завдяки власній жорстокості та підтримці місцевих феодалів. Були знищені всі, хто виступав проти нової династії. У місті Наньчені загинули майже всі жителі, а в Ґуанчжоу були вбиті понад 100 тис. осіб.

* Супроводжується демонстрацією карти.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Визначте причини селянської війни під проводом Лі Цзичена.

2) Які наслідки мала ця війна для Китаю?

Робота з документами.

Учні опрацьовують тексти, після чого дають відповіді на запитання.

Про стани імперії Цин

До вищого стану, привілеї якого передавалися в спадок, належали маньчжури: родичі імператора та їхні нащадки, що мали привілей носити пояс імператорського жовтого кольору.

Привілейованим станом, приналежність до якого не передавалася в спадок, були шеньши — учені. Щоб стати шеньши, необхідно було скласти іспит та отримати вчену ступінь. Формально право складати іспит мали не тільки поміщики, але й селяни, ремісники, проте на підготовку до іспиту потрібно було витратити багато років, мати кошти для оплати вчителям тощо. Зазвичай іспит витримувало не більше ніж 80 %, в основному діти заможних батьків. Із шеньши призначалися управителі міст, судді й інші вищі чиновники. Європейці прозвали їх мандаринами (від порт. «мандар» — управляти) [3, с. 82].

Маньчжури в Китаї

В одному з наказів маньчжурського імператора зазначалося: «Маньчжури — люди особливої раси, які є громадянами своєї особливої держави». Вони вважали для себе принизливим займатися торгівлею, промислом і сільським господарством. Сферою їхньої діяльності була політика та військова справа. Вони не прагнули здобути освіту: для отримання посади чиновника їм не треба було складати державні іспити. Тілесним покаранням і жорстоким катуванням підлягали тільки китайці [2, с. 109].

Запитання до документів.

1) Чому Китай не зміг відвернути маньчжурської агресії?

2) Які зміни відбулися в китайському суспільстві з приходом до влади династії Цин?

3) Чи можна стверджувати, що влада маньчжурів у Китаї мала деспотичний характер? Чому?

2. Культура Китаю.

Розповідь учителя.

У XVI—XVII ст. у Китаї зросла зацікавленість технікою та математикою. Удосконалюється водопідйомне колесо для зрошення полів, використовуються ковальські міхи при виплавленні металу, будуються великі кораблі зі значною вантажопідйомністю. У цей період поширюються енциклопедії з різних наук, підвищується інтерес до ботаніки й медицини. У XVI ст. з’являється багатотомна праця з фармакології (науки, яка вивчає вплив ліків на людський організм) «Трактат про дерева та рослини». Величезним внеском до світової культури стали китайські методи лікування — масаж, голкотерапія, гімнастика, бальзам, які лікують не лише хворобу, а й увесь людський організм. У монастирях Китаю започатковані бойові мистецтва захисту без зброї.

Загальновідомим є китайський літопис «Усезагальне дзеркало, що допомагає управлінню». Важливим географічним твором була «Книга про недоліки та користь областей і повітів». У XVII ст. вийшов і літературний збірник «Надзвичайні історії нашого часу й давнини».

В архітектурі відбувається зміна стилю. Замість суворих споруд з’являються будови, прикрашені орнаментом, різьбленням, ліпкою, але зберігається типовий для Китаю чотирикутний дах, загнутий по краях. Визначними пам’ятками є «Ворота небесного спокою» та «Храм Неба». І сьогодні вражає світ вишукане мистецтво Китаю — живопис на шовку, різьбярство, кольорові розписи.

Робота з ілюстраціями підручника.

Учні уважно розглядають ілюстрації (рис. 1. Виробництво порцеляни; рис. 2. Китайське місто в XVII ст.), після чого дають відповідь на запитання: Як можна оцінити рівень розвитку китайської культури?

3. Політичне та соціально-економічне становище імперії Великих Моголів.

Бесіда за запитаннями.

1) Пригадайте, що вам відомо про Індію з курсу історії стародавнього світу?

2) Якими винаходами та відкриттями прославилися стародавні індійці?

3) Що таке каста?

4) Які касти існували в Індії?

5) Чим, на вашу думку, є цікавою та своєрідною Індійська держава?

Розповідь учителя*.

У XV—XVI ст. Індія залишалася сільськогосподарською країною. Земля оброблялася найпростішими знаряддями праці. Селяни жили общиною та 30 % свого врожаю віддавали феодалу. Внутрішня торгівля була майже відсутня. Усі люди в Індії були поділені на касти, яких було чотири. Перейти з однієї касти до іншої було неможливо.

На початку XVI ст. на території Індії вже не було єдиної держави. Між незалежними князівствами всюди велися міжусобиці.

Отже, до основних рис розвитку Індії належали:

• необмежена влада шаха, централізована система управління;

• земля — власність держави, її частина передавалася в тимчасове володіння землевласникам-джагірдарам, які зобов’язані були нести військову службу й утримувати загони воїнів;

• землею володіли селянські общини, вони ж були й платниками податків;

• селяни були вільними, але не мали права залишати общину;

• Індія залишалася сільськогосподарською країною;

• земля оброблялася найпростішими знаряддями праці. 30 % свого врожаю селяни віддавали феодалу;

• внутрішня торгівля була майже відсутня;

• усі люди в Індії були поділені на касти;

• на початку XVI ст. на території Індії вже не було єдиної держави, а між незалежними князівствами велися міжусобиці.

* Супроводжується складанням простого плану до теми «Політичний і соціально-економічний розвиток імперії Великих Моголів» (зразок див. с. 324).

У 1526 р. нащадок Тимура Бабур розгромив військо індійських князів і заснував державу Великих Моголів, яка проіснувала в Індії 200 років. Після смерті шаха Бабура кілька десятиліть тривали міжусобиці, поки престолу не посів Акбар, онук Бабура. Він правив 49 років і втілив у життя кілька реформ. У його палаці утвердилися деякі звичаї християн, індусів, персів-вогнепоклонників, що викликало повстання мусульманської знаті. Він запровадив нову релігію «дін-і-ілахі» («Божественна віра»), у якій поєдналися моральні ідеї багатьох релігій, але після його смерті вона майже зникла, залишивши лише малочисленні секти.

Після смерті Акбара між родичами знову розпочалася боротьба за владу, у якій активну роль відігравали місцеві князі та власники землі. Перші не хотіли сплачувати до державної скарбниці щорічну данину, а другі прагнули отримати землю не в умовне користування, а в спадкову власність. Онук Акбара Шах-Джахан повстав проти батька Джангіра та після чотирьох років війни став правити державою. За часів його правління держава, досягши найбільшого розміру, почала занепадати, а за його сина Аурангзеба, який захопив престол після дворічної війни зі своїми трьома братами, цей процес став дуже помітним. Він зруйнував усі індуські храми та знову ввів величезний податок з немусульман. У країні, часто охопленій голодом, спалахували повстання. Результатом одного з них було заснування держави, незалежної від Моголів, на чолі з Аурангзебом, який правив 49 років. Перед смертю 89-річний старик зі скорботою зізнався: «Життя, таке дорогоцінне, пішло ні на що». Після нього імперія розпалася та перетворилася на арену міжусобних війн.

Зразок плану.

Політичний і соціально-економічний розвиток імперії Великих Моголів

1) Економічне й політичне становище Індії в XV — на початку XVI ст.

2) Утворення імперії Великих Моголів.

3) Розквіт держави в період правління Акбара.

4) Міжусобні війни.

5) Занепад держави за наступників Акбара.

Робота з документом та ілюстрацією підручника.

Учні опрацьовують текст та рис. 5 «Акбар», після чого виконують завдання.

Про Акбара

Акбар посів престол у 13-річному віці. Спочатку за нього правив візир (перший міністр) — Байрам, але коли Акбару виповнилося 16 років, він узяв владу у свої руки.

Акбар виграв десятки битв і не зазнав жодної поразки. Він був наділений значною фізичною силою, волею та сміливістю. Усі ці якості поєднувалися в ньому з мудрістю та обережністю.

Акбар зумів запобігти кільком змовам і зібрав навколо себе вірних помічників. Він увів нову систему податків, які тепер збирали столичні чиновники. Народ знав свої обов’язки перед державою, припинилися крадіжки, скарбниця швидко наповнилася грішми. Про багатства Великих Моголів складалися легенди. Індію називали казковою країною.

Акбар ставився до індусів як до своїх підданих. Він скасував податок на немусульман. Акбар одружився з дочкою одного з раджів. Багато з його чиновників і придворних були індусами. Із касти воїнів Акбар створив кінноту, завдяки якій його військо стало непереможним.

Наприкінці життя Акбар створив нову релігію, склавши її закони з найкращих правил і положень індуїзму, мусульманства та християнства.

Творець імперії Великих Моголів був великою людиною. Він мав незвичайну пам’ять — міг назвати клички всіх бойових слонів, яких у його війську налічувалося кілька тисяч. Невтомний і допитливий, Акбар спав кілька годин на добу, не боявся жодної роботи, а замість відпочинку кував у кузні залізо, тесав каміння, займався різьбленням на деревині і міг швидше за будь-якого пастуха постригти верблюда.

Акбар не вмів ані читати, ані писати. Йому читали вголос, і він прославився як тонкий знавець літератури. За наказом Акбара багато індійських творів переклали перською мовою, при його дворі жили відомий поет — перекладач «Рамаяни» та легендарний співак Тансен [3, с. 83—84].

Завдання до документа.

Схарактеризуйте історичну постать Акбара та його діяльність за таким планом: а) зовнішній вигляд; б) риси характеру; в) внутрішня політика; г) ставлення до індусів; д) ставлення до освіти й мистецтва.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Пригадайте, чому Іспанія, Португалія, а за ними й інші європейські країни намагалися досягти Індії?

2) Хто й коли відкрив морський шлях до Індії? Які це мало наслідки?

Розповідь учителя.

У XVI ст. європейці досягають Індії. У XVII ст. португальські, голландські й особливо англійські купці починають відігравати велику роль не тільки в економіці, а й у політиці, користуючись чварами між місцевими князями (раджами). Значний вплив у цей період мають Ост-Індські компанії Голландії та Англії. Згодом вони домоглися цілої низки привілеїв і, як наслідок, у руках індійських купців залишилася лише прибережна торгівля, а іноземні купці, зокрема англійські, відкривали представництва в багатьох містах і селах Індії, будували укріплення, створювали торговельні бази. Згодом на території Індії з’явилися й французькі купці. Іноземці часто втручалися у внутрішні справи Індії, у боротьбу між індусами й монголами, постачаючи їм зброю або беручи участь у військових діях.

У XVIII ст. імперія Великих Моголів розпалася. Цією ситуацією скористалися англійці, які витіснили інших європейців з Індії, розширили там свої володіння, а згодом перетворили Індію на власну колонію.

Бесіда за запитаннями.

1) Чим закінчилося для Індії проникнення європейців на її територію?

2) Що таке колонія?

3) Що означало для Індії перетворення на колонію Англії?

Складання таблиці.

Учні складають хронологічну таблицю «Держава Великих Моголів».

Зразок таблиці.

Дата

Подія

1526 р

Завоювання моголами на чолі з Бабуром більшої частини Індії. Утворення держави Великих Моголів. Прийняття Бабуром титула імператора

1556—1605 рр.

Правління Акбара, онука Бабура. Період розквіту держави Великих Моголів. Припинення міжусобних війн, розвиток господарства

Початок XVII ст.

Активне проникнення європейців (португальців, голландців, англійців) на територію Індії. Заснування Ост-Індської торговельної компанії. Побудова європейцями фортець і торговельних пунктів

Початок XVIII ст.

Розпад імперії Великих Моголів. Розширення англійських володінь в Індії. Поступове перетворення Індії на англійську колонію

4. Культура Індії.

Розповідь учителя.

Три чверті населення Індії сповідували індуїзм, що являв собою систему місцевих вірувань. Основними богами індусів є Брахма, Вішну та Шіва. Індуси вірили в перевтілення після смерті в рослини й тварини, тому не боялися померти. Головне — жити праведно й виконувати всі вимоги жерців стосовно своєї касти. Відповідати насильством закон касти забороняв. В Індії виникла й така релігія, як буддизм. Принц Гаутама став першим Буддою (просвітленим). Він уважав, що для того, щоб позбутися страждань, треба звільнитися від бажань. Тільки тоді людина досягне «нірвани» — стану вічного блаженства. Терпіння — основна заповідь релігії.

Архітектура Індії досягла високого рівня. Уражає уяву столиця, що була побудована за часів Акбара, — Фатехпур («місто перемоги»). За його сина була побудована всесвітньо відома гробниця Тадж-Махал («вінець Моголів»). Щоб увічнити свою любов до дружини, Шах-Джахан зібрав найкращих майстрів із різних країн, будівельний матеріал з усієї Азії, у тому числі уральський малахіт, і побудував мавзолей. Незважаючи на висоту 57 м, він здавався невагомим, подібним до коштовної перлини. Через річку, навпроти нього, Шах-Джахан замислив побудувати мавзолей собі, тільки вже із чорного мармуру, але хвороба, а потім і смерть завадили втілити цей план у життя.

На цей період припадає також розквіт живопису. Імператори запрошували художників з Ірану, Іраку, Середньої Азії, які малювали портрети, книжкові мініатюри.

Була створена поема « Рамаяна» — величезний індійський епос. Мовою хінді також написана «Сурасагастра» — поема про життя бога Крішни.

Вироби індійських ремісників були відомі далеко за межами країни. Значного поширення в Індії набув металевий посуд із карбівки.

Значного розвитку досягла й наука. Саме індійські математики ввели поняття «нуль» і десяткову систему написання цифр, але ця система була запозичена в індійців арабами, а вже від них потрапила до Європи, тому ці цифри зараз називають арабськими. Також в Індії розвивалася медицина. Наприклад, записи про методи індійських хірургів можна знайти в давньоіндійських книгах. Існувала в державі й обсерваторія для астрономічних досліджень. Але вторгнення європейців і перетворення Індії на англійську колонію на деякий час загальмувало розвиток не тільки індійської науки, а й культури в цілому.

Цікаво знати!

Тадж-Махал — це білосніжна споруда з мармуру, що легко підноситься до неба. Вона прикрашена дивним різьбленням і має вигляд чотиригранника, а завершується легким куполом заввишки 75 м. На кожному розі розміщені ще чотири куполи менших розмірів. Стрункі вежі, розміщені навколо, становлять ніби єдине ціле з мавзолеєм.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Назвіть досягнення індійської культури. Які з них запозичили інші народи?

2) У чому полягали особливості індійської архітектури?

3) Яке враження на вас справила споруда Тадж-Махал?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Розв’язування кросворда.

1) Столиця Китаю. (Пекін.)

2) Маньчжурський імператор. (Богдихан.)

3) «Усезагальне дзеркало, що допомагає управлінню», — це китайський ... . (Літопис.)

4) Наука про вплив ліків на організм, яка розвивалася в Китаї. (Фармакологія.)

5) Збірник «... історії нашого часу й давнини». (Надзвичайні.)

Історичний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правильні твердження учні позначають знаком (+), а помилкові — (-). Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1) Індія була сільськогосподарською країною.

2) Усе населення Індії сповідувало мусульманську релігію.

3) Вторгнення Бабура до Індії відбулося на початку XVI ст.

4) Бабур був нащадком Тимура та Чинґісхана.

5) Акбар був сином Бабура.

6) Столицею імперії Великих Моголів було місто Делі.

7) У 1680 р. Акбар запровадив нову релігію.

8) Акбар проводив політику жорстокого пригноблення індуського населення.

9) Васко да Ґама відкрив морський шлях до Індії.

10) Індія є батьківщиною буддизму.

11) «Рамаяна» — це давньоіндійська епічна поема.

12) Імперія Великих Моголів занепала на початку XVII ст.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 29, 30 підручника.

2) Повторити матеріал § 27, 28 підручника, підготуватися до уроку узагальнення.