Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 23

Тема. Англійська революція.

Мета: розкрити соціально-економічні й політичні причини революції, її перебіг і значення; довести, що всі події революції та громадянської війни були логічним і закономірним розвитком тих процесів, які відбувалися в Англії в XVI ст.; розвивати в учнів уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації, висловлювати та аргументувати власну точку зору; сприяти правовому вихованню учнів.

Основні поняття: революція, монархія, абсолютна монархія, конституційна монархія, республіка, парламент, громадянські війни.

Обладнання: карта, картки з документами, схема, таблиця.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

визначати соціально-економічне й політичне становище Англії напередодні революції;

характеризувати причини, перебіг і результати революції;

давати оцінку діяльності Карла І та О. Кромвеля;

пояснювати значення понять: революція, монархія, абсолютна монархія, конституційна монархія, республіка, парламент;

удосконалити вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації та здобувати з них необхідні знання, висловлювати та аргументувати власну точку зору.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Англія напередодні революції.

2. Карл І. О. Кромвель.

3. Реставрація Стюартів, переворот 1668 р., значення революції.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

1) Знайдіть і покажіть на карті територію Англії.

2) Пригадайте, у чому полягають особливості соціально-економічного й політичного розвитку Англії в XVI ст.?

3) Чому капіталістичні відносини почали розвиватися не в промисловості, а в сільському господарстві?

4) Що таке огороджування? Якими були його наслідки?

5) Хто був власником землі в Англії?

6) Які нові стани суспільства з’являлися в Англії у зв’язку з розвитком капіталістичних відносин?

7) Що означають поняття аграрний переворот і мануфактура?

8) У чому полягали особливості Реформації в Англії?

9) Що вам відомо про англіканську церкву?

10) У чому полягали успіхи в зовнішній політиці Англії?

11) Які особливості англійського абсолютизму ви можете назвати?

12) У чиїх інтересах проводилася політика англійських монархів?

Під час бесіди вчитель має підвести учнів до думки, що в Англії на початку XVII ст. тривав розвиток капіталістичних відносин, а феодальні порядки все більше перешкоджали розвитку промисловості, торгівлі та сільського господарства.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Складання таблиці.

Учні складають таблицю «Розвиток Англії в XVI ст.» (зразок див. с. 209), визначаючи факти, які сприяли розвитку капіталістичних відносин в Англії в XVI ст., і які, навпаки, гальмували його.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Англія напередодні революції.

Розповідь учителя*.

Від XVI ст. в Англії швидкими темпами розпочався розвиток суконної промисловості. По всій країні створюються компанії для торгівлі сукном за кордоном. Це сприяло зростанню портових міст Англії, а особливо її столиці — Лондона. На початок XVII ст. в Лондоні проживали 400 тис. осіб. Цьому збільшенню сприяло й обезземелення селянства. Проте 75 % населення все ж таки проживали в селах. Вони були особисто вільними, і цей факт сприяв поширенню розсіяної мануфактури. Поширювалася також централізована мануфактура. Суспільство країни вже не було таким однорідним, як раніше. Деякі селяни, утративши землю, перетворювалися на найманих робітників, але були й такі, що брали землю в оренду та ставали фермерами. З’явилися селяни, яких називали копигольдерами — держателями землі за угодою. Серед дворянства також не було єдності. На півночі дворяни отримували прибуток від феодальних поборів. Але нові дворяни вже більше ставали схожими на купців і підприємців.

* Під час розповіді вчителя учні записують у зошити передумови революції в Англії (зразок див. с. 210—211).

Зразок таблиці.

Факти, які сприяли розвитку капіталістичних відносин

Факти, які гальмували розвиток капіталістичних відносин

Здійснення аграрного перевороту — вилучення в селян землі на користь землевласників;

зародження мануфактурного виробництва;

проходження через територію Англії світових торговельних шляхів;

великі успіхи в розвитку морської торгівлі;

утворення великих торговельних компаній;

перетворення Англії на колоніальну державу;

утворення англіканської церкви;

поява нових станів суспільства — буржуазії та найманих робітників

Визнання землі власністю короля, а дворян — тільки її держателями;

великі податки на продаж землі або передання її в спадщину;

панування абсолютизму;

прагнення короля одноосібно правити державою;

постійне збільшення податків і введення різних поборів;

ведення політики не в інтересах буржуазії;

визрівання протиріч між королем і парламентом


Яків І (перший представник династії Стюартів), що посів королівський престол після Єлизавети І, був освіченою людиною, хоча його зовнішній вигляд не видавав гострого розуму. Він був кривоногим, боягузливим і брутальним у розмовах, а одного разу заявив у парламенті: «Я не дозволю точити ляси про мою владу». Одруження з католичкою, казнокрадство, загибель 12-тисячного англійського корпусу під час Тридцятилітньої війни, на додаток ще й посланого на допомогу протестантам, не справляли на англійців позитивного враження. А коли парламент заявив, що його члени мають право брати участь у деяких державних справах, то король власноруч розірвав протокол, а кількох депутатів ув’язнив. Його син Карл І також не порозумівся з парламентом, що прагнув ухвалювати податки й позики. І парламент знову був розпущений. Щоб збільшити доходи до державної скарбниці, король обкладав податками буквально все. Наприклад, лондонці сплачували за вікна, суперечки між собою. Але часто ці кошти не надходили до скарбниці, а йшли на витрати двору. Карл І оголосив, що всі його піддані мають перейти до англіканської церкви. Пуритан ув’язнювали, обкладали грошовими штрафами, примушуючи залишати країну. А одному пуританинові взагалі публічно відтяли вуха за те, що він виступив проти театру. Але коли в Шотландії спалахнуло повстання, король змушений був скликати парламент, адже в нього не було ні грошей, ні війська.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповідь на запитання.

Про владу короля в Англії

Необмежена влада короля та зловживання нею давно вже викликали нарікання та невдоволення серед різних станів суспільства. Невдоволеною була буржуазія: король у пошуках грошей широко роздавав патенти (дозволи) на монопольне право виробництва й торгівлі сіллю, пивом, олією, оселедцями, шкірою та багатьма іншими товарами. Це збагачувало монополістів, але призвело до подорожчання продуктів, і тому відсторонило від прибутків широкі стани буржуазії. Король навіть зазіхнув на «священне право» власності, привласнивши собі запаси золота й срібла, які зберігалися в Тауерському замку. Необмежені побори, які йшли один за одним, зачіпали всі групи майнових класів, у тому числі й дворянство. Феодальне всевладдя короля вступило в протиріччя з розвитком капіталізму й інтересами буржуазії та «нового дворянства», яке збагачувалося на розведенні овець і продажу вовни [3, с. 87].

Запитання до документа.

Які стани англійського суспільства були невдоволені абсолютною владою короля? Чому?

Учитель перевіряє складені учнями передумови революції в Англії, за необхідності доповнює їхні відповіді.

Зразок відповіді.

Передумови революції в Англії

• Швидкий розвиток капіталістичних відносин;

• великі успіхи в англійській промисловості;

• поява централізованих мануфактур поряд із розсіяними;

• швидке зростання обсягу торгівлі з іншими державами;

• зростання могутності англійської торгової буржуазії;

• розвиток капіталістичні відносин у сільському господарстві;

• утягування «старого дворянства» та селянства в капіталістичні відносини;

• захист феодалізму новою династією Стюартів;

• тривалий конфлікт монархів із парламентом;

• нехтування владою традицій і звичаїв країни;

• поява та зміцнення опозиції королівській владі;

• поширення невдоволення серед населення англійським абсолютизмом.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Як ви вважаєте, чи було наростання конфлікту в Англії між противниками та прибічниками капіталізму закономірним явищем? Свою думку обґрунтуйте.

2) Пригадайте, що таке громадянська війна.

2. Карл І. О. Кромвель.

Розповідь учителя.

Парламент засідав від 1640 до 1653 р., через що дістав назву «Довгий». День відкриття його засідання — 3 листопада 1640 р. — уважається днем початку Англійської революції. Депутати відразу ж прийняли закони про заборону їхнього розпуску, скасували незаконні побори. Було заборонено збирати податки, не затверджені парламентом. Також було знищено каральні органи при королі. Політичних в’язнів звільнили, а першого міністра стратили. Великим досягненням було ухвалення парламентом «Великої Ремонстрації» (протесту) — документа, у якому наводилися факти зловживання короля владою, через що його повноваження обмежувалися. Уводилося також право парламенту контролювати діяльність королівських міністрів. Цей документ став кроком до переходу від абсолютної монархії до конституційної.

Конституційна монархія — форма державного правління, за якої державна влада поділена між монархом і виборним законодавчим органом влади — парламентом.

— Чи можна назвати прийняття «Великої Ремонстрації» перемогою парламенту над королем?

Після цих подій Карл І, зрозумівши, що втрачає владу, залишив Лондон і виїхав на північ країни збирати військо, оскільки саме на півночі країни перебувала більшість «старого дворянства», прихильників короля — роялістів. Через пишні перуки їх ще називали «кавалерами» (від англ. cavalier — «вершник»). На відміну від них, прихильників парламенту називали «круглоголовими», оскільки вони за звичаєм пуритан голилися «під макітру». Перша ж битва громадянської війни закінчилася перемогою Карла І над армією парламенту, що складалася з найманців, на чолі якої стояли генерали з дворянства. Можливо, революція на цьому б завершилася, якби прибічники короля після перемоги не почали грабувати майно армії парламенту. У цих умовах парламент пішов на створення армії «нового зразка», яку очолив Олівер Кромвель. Ще на початку громадянської війни він власним коштом організував військовий загін. О. Кромвель був вихідцем із «нового дворянства», закінчив університет, визнавав право людини на свободу віросповідання. Він міг годинами молитися та розмовляти із солдатами на релігійні теми. У війську О. Кромвеля панувала залізна дисципліна та релігійний фанатизм. Його воїнів називали і «залізнобокими» через залізні обладунки, і «з армії святих», оскільки вони йшли в бій як на «святе» діло. Сам О. Кромвель був типовим представником «нового дворянства», і завдяки йому армія поповнилася талановитими офіцерами з народу.

Робота з документами.

Учні опрацьовують фрагменти історичних джерел, після чого дають відповіді на запитання.

Про О. Кромвеля

Він був типовим дворянином середньої руки, жінка його була донькою купця, який укладав свої прибутки в купівлю землі. Він був щиро віруючою людиною та власні вчинки часто мотивував «велінням згори», але це не заважало йому мати досить тверезий і розсудливий розум.

О. Кромвель не був військовою людиною, але, коли почалася війна, він власним коштом створив військовий загін. Він накреслив головне завдання: «Якщо ви не хочете, щоб вас били, потрібно завербувати в армію таких людей, які за своїм духом могли б помірятися із джентльменами». ...І він почав вербувати в солдати пуритан. Звичайно, він не покладався виключно на релігійний ентузіазм, а й наполегливо навчав їх тактиці бою та стройовій справі [3, с. 88—89].

Про армію «нового зразка»

15 лютого палата общин прийняла рішення створити замість існуючого територіального ополчення, яке збиралося у своїх графствах і не бажало воювати за його межами, нову регулярну армію, яка буде фінансуватися із загальнодержавних засобів. Це й була армія «нового зразка», або «нової моделі». Основою цієї армії стали кавалерійські полки О. Кромвеля. Шотландський полководець Леслі так відгукнувся про них: «Європа не мала кращих солдат».

Найбільшою особливістю нової армії стала відмова від традиційного принципу, згідно з яким офіцерську посаду міг обіймати лише «благородний джентльмен». Недарма в цій армії висунулася плеяда талановитих полководців із народу: полковник Прайд — колишній кучер, полковник Г’юстон — колишній чоботар, полковник Фокс — колишній котельник, полковник Рейсборо — колишній корабельний шкіпер [3, с. 89].

Запитання до документів.

1) Як ви вважаєте, у чому полягали переваги регулярної армії порівняно з ополченням?

2) Яку роль відіграв О. Кромвель у формуванні армії «нового зразка»?

3. Реставрація Стюартів, переворот 1668 р., значення революції.

Розповідь учителя.

Під селищем Нейзбі в 1645 р. армія «нового зразка» здобула перемогу над військом короля. Майже 5000 «кавалерів» було взято в полон, а серед здобичі знайдено листи Карла І до французького короля із закликом про допомогу. Сам король утік до Шотландії, але згодом він був там заарештований і переданий англійському парламенту за 400 тис. фунтів. Парламент проводить ряд реформ: земля проголошується приватною власністю, установлюється свобода торговельно-підприємницької діяльності. Землі прибічників короля та англіканської церкви були розпродані або роздані за службу в армії, проте більшість населення так і не стали власниками землі. Великі землевласники більше не були держателями землі, а стали її приватними власниками. 9/10 населення не мали виборчих прав, тому виникають ідеї встановлення рівності в правах і володінні майном. Послідовників цієї ідеї називали левеллерами (урівнювачами). Частина депутатів парламенту виступала за примирення з королем, тому армія провела його чистку, усунувши 150 осіб. Решта засудила Карла І як «тирана, зрадника, убивцю та ворога держави» на смерть. У 1649 р. йому відтяли голову, а приблизно через місяць Англія була проголошена республікою.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного документа, після чого дають відповіді на запитання.

Про страту Карла І Стюарта

Зимовий ранок у Лондоні 30 січня 1649 р. починався сиро й похмуро. Але, незважаючи на холод і туман, ще задовго до світанку натовп людей став збиратися на вулиці Вайт-холл, і до полудня весь простір від Чаринг-кросс до Вестмінстерського мосту був заповнений народом, а всі погляди були звернені на дерев’яний поміст, оббитий чорним сукном. Загін кінноти оточував його.

Після полудня вітер розігнав сірі хмари та з’явилося неяскраве зимове сонце. Раптом натовп стих: із банкетного залу відчинилося велике вікно, і з нього прямо на поміст вийшов Карл І. Він був блідим, але здавався спокійним. Глашатай прочитав вирок: «Карл Стюарт як тиран, зрадник, убивця та ворог доброго народу буде страчений через обезголовлювання». Непевними руками Карл зняв із себе плащ і високі регалії — орден Святого Георга й орден Підв’язки — і віддав їх єпископу. Потім, прихиливши коліно, він поклав голову на низький чурбан. Блиснула сокира ката... Крізь натовп пройшов приглушений вдих — кат підняв і показав народові голову короля [3, с. 90].

Запитання до документа.

1) Які законодавчі акти були прийняті новим парламентом?

3) У чиїх інтересах це проводилося?

4) Які ще питання, на вашу думку, необхідно було розв’язати парламенту?

5) Як ви вважаєте, чи була необхідною після розгрому сил роялістів страта короля?

6) Поміркуйте, як могли розвивалися події Англійської революції, якби короля не було страчено?

Розповідь учителя.

Неврожаї 1648 р., військовий тягар викликали появу «діггерів» (копачів), що виступали проти приватної власності. О. Кромвель, коли прочитав проект ідеального суспільства, розробленого представником діггерів Вінстенлі, сказав: «Якщо республіка приречена на страждання, то нехай краще вона страждає від багатих, ніж від бідних. Бо коли панують бідні..., тоді вони схожі на бурю, яка знищує все й нічого за собою не залишає!». Почалися переслідування діггерів і пригноблення левеллерів.

Два походи до Шотландії, яка визнавала королем Карла II (сина Карла І), змусили її приєднатися до Англії. Повстання ж у католицькій Ірландії було придушене ще жорстокіше. Деякі села майже повністю були знищені, його жителі виселені, а їх місце зайняли колоністи з Англії.

Перемога над Нідерландами додала сил О. Кромвелю, який за підтримки армії вирішив провести чистку парламенту, навести твердий порядок. Із загоном воїнів він увійшов до парламенту і повиганяв депутатів, звинувативши їх у пияцтві та розпусті. Так розпочався протекторат О. Кромвеля. Маючи титул лорда-протектора (захисника), він правив Англією як справжній монарх. У країні заборонялися свято Пасхи й Трійці, недільні гуляння, традиційні кінські перегони й півнячі бої. Тут також зросли ціни й податки. Парламент був настільки покірним, що навіть запропонував О. Кромвелю корону, але в того вистачило глузду не приймати її. Щоправда, перед смертю він проголосив сина спадкоємцем, але той «не був ані воїном, ані священиком», не мав батькової вдачі, тому зрікся влади.

— Як ви гадаєте, чому англійська республіка, що була проголошена після страти короля, проіснувала так недовго?

Заможні торговці, промисловці, великі землевласники були зацікавлені в збереженні твердої влади. Генерал Джордж Монк, що правив Шотландією після її приєднання до Англії, був переконаний у необхідності відновлення королівської влади. Увійшовши зі своїми військами до Лондона, він запросив Карла II, який жив у Голландії, на англійський престол.

Карл II, повернувшись до Англії, відновив англіканську церкву, а деяких прибічників революції було страчено. Він шукав підтримки у французького короля Людовіка XIV. У парламенті проти короля виникла опозиція, яку називали віґи, а прибічники Стюартів називалися торі. За свого правління Карл II тричі розпускав парламент, а розпустивши його вчетверте, наказав стратити лідера опозиції та правив уже як абсолютний монарх. Перед смертю він прийняв католицтво.

Його брат Яків II ще активніше підтримував цю віру, призначивши багатьох католиків офіцерами в армії та урядовцями, але це викликало невдоволення як віґів, так і торі. Вони надіслали листа дочці Якова II, протестантці Марії, та її чоловікові — правителю Голландії Вільгельму Оранському, запрошуючи їх на англійський престол. На кораблі Вільгельма, що пристав до берегів Англії, красувався англійський прапор із написом «За протестантську релігію та вільний парламент». Яків відправив родину до Франції, а потім і сам, передумавши захищатися, кинувся тікати. Але перед цим він власноруч кинув у Темзу велику державну печатку. Йому пощастило вибратися з Англії, утікши від рибалок, що піймали його на узбережжі.

Заступаючи на престол, Вільгельм підписав у 1689 р. «Білль про права», за яким установлювався такий порядок, коли влада короля обмежувалася парламентом. Англія стала обмеженою (конституційною) монархією. Ці події завершили англійську революцію, у результаті якої влада перейшла до рук торговельно-промислової буржуазії, «нового дворянства» та великих землевласників.

Бесіда за запитаннями.

1) Чому великі землевласники вирішили реставрувати династію Стюартів?

2) Як ви гадаєте, якими були основні причини остаточного усунення Стюартів від влади?

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

Із «Білля про права», 1689 р.

І тому зазначені духовні й світські лорди та громади заявляють таке:

1. Що передбачувана влада припиняти закони чи виконання законів королівським велінням без згоди парламенту незаконні.

2. Що передбачувана влада вилучення із законів королівським велінням так, як вони привласнювалися донедавна, незаконна.

4. Що збирання коштів на користь і з розпорядження короля через нібито прерогативи без згоди парламенту, чи на більш тривалий час, чи іншим порядком, ніж установлене парламентом, незаконно.

6. Що набір та утримання постійного війська в межах королівства в мирний час інакше, як за згодою парламенту, є поза законом.

8. Що вибори в члени парламенту мають бути вільними.

9. Що свобода слова, суперечок та актів у парламенті не має зазнавати утисків і бути контрольованою в якому-небудь іншому суді чи місці, крім парламенту [6, с. 50].

Запитання до документа.

1) Чиї інтереси захищав «Білль про права»? Доведіть свою думку, спираючись на документ.

2) Чим конституційна монархія відрізняється від абсолютної?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

«Прес».

Учні за допомогою методу «пресу»* дають відповідь на запитання: Чи можна Англійську революцію назвати буржуазною?

* Зразок див. урок № 3.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 17 підручника.

2) Скласти хронологічну таблицю «Перебіг революції в Англії».

Зразок таблиці.

Дата

Подія

3 листопада 1640 р.

Скликання Карлом І «Довгого» парламенту, спричинене невдалою війною короля в Шотландії та потребою в нових податках, які затверджувалися тільки парламентом

1640—1642 рр.

«Мирне» засідання парламенту, прийняття ним низки законів: заборона королем збирати податки без згоди парламенту; знищення каральних органів; страта головних радників короля


Закінчення таблиці

Дата

Подія

Прийняття «Великої Ремонстрації» — документа, у якому обґрунтовувалися буржуазні принципи недоторканості особи та її власності, визначалося право парламенту контролювати діяльність королівських міністрів

Початок 1642 р.

Залишення королем Лондона й формування ним армії роялістів, прихильників короля — кавалерів. Формування армії парламенту — «круглоголових»

1642 р.

Початок військових дій між арміями короля та парламенту. Поразка парламентської армії. Початок створення армії «нового зразка» на чолі з О. Кромвелем

14 червня 1645 р.

Битва біля Нейзбі. Розгром О. Кромвелем королівської армії. Утеча Карла І до Шотландії

30 січня 1649 р.

Страта короля Карла І

Кінець 40-х — початок 50-х рр. XVII ст.

Проголошення Англії республікою на чолі з О. Кромвелем. Конфіскація земель короля, феодальної знаті та церкви, продаж їх «новому дворянству», які стали її власниками

1658 р.

Смерть О. Кромвеля. Зміцнення влади генерала Монка. Переговори із сином короля принцом Уельським

1660 р.

Вступ армії генерала Монка до Лондона. Вибори до парламенту. Прихід до влади Карла II. Зменшення повноважень короля