Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 19

Тема. Московська держава за Івана IV.

Мета: показати, що звільнення від монголо-татарського ярма створило сприятливі умови для розширення території та зростання Московської держави й перетворення її на одну з великих держав Європи; схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Івана IV, правління якого врешті-решт призвело до глибокої кризи всередині держави; розвивати в учнів уміння аналізувати матеріал, робити висновки, порівняння, давати характеристику історичному діячу, висловлювати власну точку зору; виховання комунікативних навичок у процесі спілкування.

Основні поняття: вотчина, маєток, станово-представницька монархія, прикази, опричнина, самодержавство.

Обладнання: карта, портрет Івана IV Грозного, джерела інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати дати правління та реформи Івана IV, основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури, характерні риси державної влади за Івана IV, російсько-українських відносин;

показувати на карті територію держави за Івана IV Грозного;

пояснювати значення понять: опричнина, самодержавство;

удосконалити вміння аналізувати матеріал, робити висновки, порівняння, давати характеристику історичному діячу, вести дискусію, висловлювати власну точку зору.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Зміцнення Московського царства.

2. Внутрішня політика Івана IV.

3. Зовнішня політика Івана IV.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Пригадайте, що вам відомо про утворення Московської держави?

2) Як розгорталася боротьба з монголо-татарами в XV ст.? Якими були її наслідки?

3) Як розширила свої кордони Московська держава в XV ст.? Схарактеризуйте її державне управління.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя*.

Після повалення монголо-татарського ярма відбувається подальше зміцнення Московської держави. У XVI ст., за Василя III, до її складу було приєднано нові землі. Із приєднанням нових земель відбувалося зміцнення й самої держави.

— Знайдіть і покажіть на карті землі, приєднані до Московської держави за Василя III. (Учні знаходять на карті Псковську республіку, Рязанське князівство, Смоленськ, Чернігово-Сіверщину.)

* Супроводжується демонстрацією карти.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Зміцнення Московського царства.

Розповідь учителя.

Відбувалися зміни в розвитку господарства. Почали використовуватися землі нових районів. Селяни розселялися на окраїнних територіях. Розвивалися ремесла, зростала торгівля, у тому числі з іноземними державами. На початку XVI ст. основною грошовою одиницею став рубль. Пізніше з’явилася копійка, на якій був зображений вершник зі списом (до цього був вершник із шаблею).

У державі збільшувалися податки, більшість яких сплачували селяни. Землеволодіння було вотчинне, що передавалося до нащадків, і поміщицьке, яке дворяни отримували за службу московському государю. Влада государя посилилася. Багато питань він уже розв’язував самостійно, без Боярської думи, керуючись принципом «Воля государя є воля Божа». Усіх своїх підданих государ уважав рабами, яких за найменшу провину міг позбавити не тільки майна, але й життя.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Яку різницю ви вбачаєте між маєтком і вотчиною? Спробуйте пояснити походження цих назв.

2) Які факти свідчать про формування російського абсолютизму?

2. Внутрішня політика Івана IV.

Розповідь учителя.

Коли помер Василь III, його сину Івану виповнилося три роки. Державою правила його мати Олена Глинська разом зі своїми родичами. Бояри почали між собою боротьбу за владу, учиняючи жорстокі розправи з противниками. Уряд Глинської прагнув стримувати бояр-кормленщиків і підвищував роль дворянства в місцевому управлінні. Для цього вводилися губні старости (губа — адміністративний округ) зі служилих людей. Вони займалися розглядом кримінальних справ, хоча раніше це було обов’язком бояр. Такий стан речей викликав невдоволення серед багатьох бояр, і Олена Глинська була отруєна. Ніхто вже не стримував боярського свавілля. Населення страждало від здирств і пограбувань. Кошти державної скарбниці привласнювалися боярами.

У 17 років Івана було вінчано на царство, і саме він офіційно взяв титул царя (від слова цезар — імператор у Давньому Римі). Дістаючи владу від митрополита, Іван нібито отримав її від Бога: «Немає влади, якщо влада не від Бога». Авторитет царя тепер прирівнювався до влади імператорів. У цей час поширилася думка про те, що Москва — це «третій Рим», і після Риму та Константинополя вона стане центром усього християнського світу. За підтримку влади царя церква отримала додаткові землі. Будь-яке вільнодумство переслідувалося так само, як і інквізицією в Західній Європі.

Робота з документом та ілюстрацією.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та картину В. Васнєцова «Цар Іван Грозний», після чого виконують завдання.

Історик В. Ключевський про Івана IV

Іван рано осиротів, на четвертому році втратив батька, а на восьмому — матір. Він із дитинства бачив себе серед чужих людей. У душу його рано й глибоко укарбувалося й на все життя збереглося почуття сирітства, залишеності, самотності... Звідси його боязкість, що стала основною рисою його характеру... Іван із малого віку засвоїв звичку ходити озираючись і прислуховуючись. Це розвинуло в нього підозрілість, яка з роками перетворилася на глибоку недовіру до людей. У дитинстві йому часто доводилося відчувати байдужість або зневагу з боку оточуючих... Жахливі сцени боярського свавілля і насильства, серед яких зростав Іван, були його першими політичними враженнями. Вони перетворили його боязкість на нервову лякливість, із якої з роками розвинулася схильність перебільшувати небезпеку... Іван рано звик думати, що його оточують лише вороги... [9, с. 41].

Завдання до документа.

1) Поміркуйте, які риси характеру й погляди виніс Іван Грозний із дитинства?

2) Уважно розгляньте картину В. Васнєцова «Цар Іван Грозний». Які риси його характеру ви можете назвати за цим портретом?

Завдання для обговорення.

Учні уважно розглядають ілюстрації* «Держава — символ царської влади» й «Шапка Мономаха» та дають відповідь на запитання: Як відомо, «Шапкою Мономаха» вінчалися на царство всі московські князі й царі до Петра І. Пригадайте, звідки походить ця традиція?

* За наявності необхідної ілюстрації.

Розповідь учителя.

За Івана IV відбувається зміцнення влади царя та централізація державного управління. Товариші Івана IV стали радниками в державних справах. Їх стали називати «Вибраною радою». Хоча цар і мало кому довіряв, але цінував розумних людей. Такими й були Олексій Адашев, Андрій Курбський, священик Сільвестр і митрополит Макарій. Але підозрілість Івана IV призвела до того, що «Вибрана рада» припинила своє існування, проте вони встигли провести деякі реформи, які зміцнили централізовану державу.

Розповідь учителя**.

За Івана IV вперше був скликаний Земський собор. У ньому брали участь усі соціальні стани, крім селян. Почала утверджуватися станово-представницька монархія.

Станово-представницька монархія — поєднання влади монарха зі зборами представників різних станів.

Новий Судебник обмежував владу намісників над дворянами. Селянин міг перейти до іншого господаря тільки за тиждень до або тиждень після Юрієва дня (26 листопада за старим стилем), заплативши значно більшу суму. Сформувалися центральні органи влади управління — прикази. Наприклад, Помісний відав землеволодінням, Посольський — зовнішньою політикою, Розбійний розглядав кримінальні справи. У приказах служили незнатні, але освічені люди.

Започатковувалося постійне військо, яке спочатку налічувало 3000 стрільців. У вільний час вони могли займатися торгівлею та промислами. Для всіх бояр-вотчинників і дворян запроваджувалася обов’язкова військова служба. Іван IV мав й особисту гвардію — Обрану тисячу. Він критикував церковні порядки: «Попи й церковні причетники завжди п’яні та без страху стоять і лаються, сваряться, й усякі слова непотрібні виходять із їхніх вуст, і миряни, бачачи їхнє свавілля, діють так само». Собор заборонив ченцям пити горілку. їм дозволялося вживати лише виноградне вино, пиво й мед.

Собор заборонив спілкуватися з іноземцями, оскільки «руські люди запозичують від них погані звичаї».

Церкві заборонялося купувати й продавати землі без царського дозволу. Собор також заборонив займатися лихварством.

** Супроводжується демонстрацією схеми «Реформи Івана IV» (див. с. 186).

Бесіда за запитаннями.

1) Із якою метою здійснювалися реформи Івана IV?

2) Як можна довести, що реформи сприяли зміцненню влади царя?

Розповідь учителя.

У грудні 1564 р. Іван IV, завантаживши на санки ікони та хрести, посуд, одяг, державну скарбницю, з усією родиною виїхав із Москви за 100 км в Александрову слободу. Цілий місяць від царя не було жодної звістки, москвичі почали хвилюватися. Нарешті цар надіслав грамоти, у яких звинувачував бояр у зраді, тому через них залишав правління. Народ, якому також прочитали ці грамоти, «слізно» просив митрополита вмовити царя повернутися. Той погодився за умови, що він буде судити й карати зрадників сам, без Боярської думи. Крім того цар забажав, щоб йому виділили в особливе володіння частину державних земель — опричнину.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

Про опричнину

Цар указав, які вулиці в Москві, міста, повіти й волості в країні відходять до опричнини. На цій території він улаштував особливий опричний двір з особливим управлінням. Решта території називалася земщиною та залишалася під владою Боярської думи. Стало в державі дві землі, дві влади, але обидві перебували під пильним поглядом самого царя. Так Іван Грозний почав криваву боротьбу за зміцнення своєї влади в державі.

Спочатку загін опричників налічував близько тисячі відібраних Іваном Грозним вірних йому людей. Крім дворян тут були й знатні вельможі. Кількість опричників зростала, але постійною опричною гвардією Івана IV Грозного було 300 осіб. Із них цар створив щось на кшталт чернечого ордена. Цих відбірних головорізів він став називати «іноками», а себе — «ігуменом» [3, с. 51—52].

Завдання до документа.

Поясніть, що таке опричнина та з якою метою вона вводилася царем?

Розповідь учителя.

В опричнині цар одержав абсолютну владу. Боярська дума була розігнана, а проти бояр проводився жорстокий терор. Опричне військо в 1570—1572 рр. здійснило похід усією країною, розорюючи міста, знищуючи населення, придушуючи повстання та залякуючи непокірних. Насильство, страти стали звичним явищем. Навіть митрополит, який відмовився під час служби благословити царя, пізніше був убитий Малютою Скуратовим — вірним підданим Івана IV.

У народі Івана прозвали Грозним. Виконавці його волі, опричники, одягнені в чорні ряси ченців, наводили жах на населення всієї держави. Люди тікали, боячись за свої родини. Майже 80 % землі на півночі не оброблялося. Це сталося після того, як опричне військо розорило Новгородську та Псковську землю. Грабуючи всіх без розбору, убиваючи невинних, спалюючи й руйнуючи будівлі, вони виконували волю царя.

Але опричники були сміливими тільки проти беззбройних людей. Від військ кримського хана, який неодноразово нападав на Московське царство, вони тікали. І коли кримчани зчинили напад на Москву, спаливши її дощенту, цар молився в Ростові. Але врешті-решт кримчани були розгромлені земськими військами, після чого цар навіть заборонив слово «опричнина», а опричників тепер сам страчував, як вони це робили в недавні часи.

Бесіда за запитання та завданнями.

1) Визначте вплив опричнини: а) на господарство держави; б) обороноздатність; в) владу царя; г) становище бояр.

2) Чому в народі Івана IV прозвали Грозним?

3. Зовнішня політика Івана IV.

Робота в групах.

Питання про зовнішню політику Івана III вивчається шляхом об’єднання учнів у групи для опрацювання матеріалу підручника (§ 15, п. 3). Першій групі пропонується дослідити завоювання Казанського та Астраханського ханств, другій — похід Єрмака й приєднання Західного Сибіру та третій — Лівонську війну.

Під час виконання завдання можна також використати рис. 7 «В. Суриков. Підкорення Сибіру Єрмаком».

Бесіда за запитання та завданнями.

1) Якими були основні напрямки зовнішньої політики Івана IV?

2) Чим була викликана необхідність завоювання Казанського та Астраханського ханств?

3) Розкажіть про походи російського війська на Казань та Астрахань.

4) Якою була мета походу Єрмака в Сибір?

5) Якими були наслідки цього походу та його значення?

6) Що дало Московському царству завоювання Сибіру?

7) Із якою метою Московія вела Лівонську війну?

8) Якими були її наслідки?

9) Порівняйте наслідки Лівонської війни з причинами, що її викликали. Яку нерозв’язану проблему для Московського царства залишила Лівонська війна?

10) Чому Лівонська війна закінчилася для Москви безрезультатно?

11) Покажіть на карті землі, які були приєднані Іваном Грозним.

Розповідь учителя.

Отже, до зовнішньої політики Івана IV Грозного належали:

• приєднання до Росії Казанського й Астраханського ханств (військовим шляхом);

• прийняття в російське підданство Удмуртії та Башкири (добровільно);

• приєднання до Росії Західного Сибіру (унаслідок війни із Сибірським ханством);

• Лівонська війна (1558—1583 рр.) за Балтійське узбережжя з Лівонським орденом, Литвою, Польщею, Швецією (закінчилася поразкою Росії).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Узагальнююче завдання.

Чи погоджуєтеся ви з думкою, що правління Івана IV Грозного призвело до кризи всередині держави? Чому?

«Займи позицію».

Учитель ставить перед учнями завдання: Російський історик В. Ключевський писав про Івана IV Грозного: «Цар був видатний письменник, мабуть, навіть влучний політичний мислитель, але він не був державним діячем... Грозний цар більше задумував, ніж робив, сильніше діяв на уяву й нерви своїх сучасників, ніж на сучасний йому державний устрій». Чи погоджуєтеся ви з такою характеристикою Івана IV? Свою думку доведіть, назвавши факти, які підтверджують або заперечують цю думку.

Завдання розв’язується методом «займи позицію». Учні об’єднуються в три групи: перша — ті, хто підтримують думку В. Ключевського, друга — ті, хто не підтримують її, третя — ті, хто утримався. Презентація фактів на підтвердження власної думки може проходити у вигляді дискусії. Крім того, можливий перехід учнів із однієї групи до іншої. Учні, які утрималися, у процесі дискусії мають також пристати до якоїсь позиції.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 15 підручника.

2) Скласти історичний портрет Івана IV Грозного за планом (зразок див. урок № 8).