Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 1

Тема. Вступ.

Мета: ознайомити учнів із завданнями і структурою курсу, побудовою підручника, додатковою навчальною літературою та електронними ресурсами, критеріями й засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; визначити хронологічні межі й періодизацію історії Нового часу; розглянути політичну карту Європи та народонаселення; навчити учнів установлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати порівняльну таблицю «Характеристика епохи Середньовіччя та Нового часу»; розвивати вміння висловлювати власну думку; сприяти появі в учнів зацікавленості до ще одного періоду в історії людства — епохи Нового часу.

Основні поняття: Нова історія, цивілізація, капіталізм, буржуазія та наймані працівники, банк, біржа, абсолютизм, Реформація, товар, мануфактура.

Обладнання: картки із завданнями, таблиці, ілюстрації підручника.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати хронологічні межі історії Нового часу;

визначати періодизацію історії Нового часу;

характеризувати соціальні, економічні, науково-технічні, політичні та ідеологічні зміни, що лягли в основу переходу від феодалізму до капіталізму, аграрно-ремісничої цивілізації Середньовіччя до індустріальної цивілізації Нового часу;

установлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати порівняльну таблицю.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Місце та значення епохи Нового часу у всесвітній історії. Хронологічні межі та періодизація.

2. Завдання та структура курсу. Критерії оцінювання.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Що вивчає історія?

2) На які дві частини її поділяють?

3) Яку історію ви вивчали в попередніх класах?

4) На які періоди поділяється всесвітня історія?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель пропонує кільком учням накреслити на дошці схему й показати на ній періодизацію всесвітньої історії. Решта учнів також замальовують її в зошити, позначаючи періоди всесвітньої історії різними кольорами.

Зразок схеми.

За допомогою схеми учні визначають хронологічні межі Нової історії, а вчитель пояснює, із якими подіями або процесами пов’язують початок і закінчення цієї епохи. Він відзначає, що Нові часи — це період становлення та розвитку індустріального суспільства, початок якому поклало відчутне економічне піднесення наприкінці XV — на початку XVI ст., що, у свою чергу, сприяло зародженню нового капіталістичного суспільства. Закінчення цього періоду датується початком XX ст., коли завершується перехід від товарного до ринкового господарства та з’являються перші форми й засоби регулювання вільного ринку.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Місце та значення епохи Нового часу у всесвітній історії. Хронологічні межі та періодизація.

Розповідь учителя.

Нові часи — це епоха змін у житті суспільства. На її початку в XV—XVI ст. у багатьох державах ще продовжували панувати феодальні відносини, але також починають з’являтися нові явища: удосконалюються знаряддя праці, виробляється багато технічних винаходів, починається використання нових верстатів, механізмів, інструментів, покращується обробіток землі.

Завдання.

Учні опрацьовують таблицю* «Технічні винаходи та їх застосування», ілюстрації підручника** (рис. 2. Португальський корабель; рис. 3. Частина аркуша першої друкованої Біблії Ґутенберґа; рис. 5. Лиття гармат у XVI ст.), після чого дають відповіді на запитання.

Винаходи й удосконалення

Їх застосування та наслідки

Удосконалення в застосуванні водяного двигуна

Приведення в рух колесом молота або преса в майстерні;

піднімання руди й відкачування води із шахт; використання колеса для вдування повітря великими міхами в плавильну піч

Винахід домни

Одержання чавуну та сталі; збільшення виплавки металів

Удосконалення вогнепальної зброї

Виробництво нових видів вогнепальної зброї;

переворот у військовій справі, зменшення значення рицарської кінноти

Удосконалення кораблебудування та техніки мореплавства

Можливість здійснювати тривалі подорожі у відкрите море

Винахід книгодрукування

Можливість швидкого поширення здобутих людиною знань;

розвиток освіти й літератури

Винахід самопрядки й горизонтального ткацького верстата

Великі зрушення в текстильній промисловості;

прискорення процесу прядіння;

покращення якості пряжі

* Готується як роздавальний матеріал.

** Тут і далі всі посилання зроблені на підручник: Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. / С. В. Д’ячков, С. Д. Литовченко. — X.: Ранок-НТ, 2008.

Запитання.

1) Які технічні винаходи та вдосконалення були зроблені людиною в XV—XVI ст.? Які винаходи зображено на ілюстраціях?

2) Де їх застосовували?

3) Яке значення вони мали для розвитку господарства?

Учні доходять висновку, що ці технічні винаходи та вдосконалення привели до появи нових знарядь праці, ремесел і професій, підвищення кваліфікації виробників, а це, у свою чергу, обумовлює підвищення продуктивності праці в господарстві.

Розповідь учителя.

Усі зазначені вище зміни привели до зародження нових форм виробництва. Зростають міста, значного розвитку набувають торгівля, товарно-грошові відносини. Збільшується роль грошей, за них можна купити і знаряддя праці, і коштовні речі, і продукти харчування, і землю, і навіть робочу силу. Натуральне господарство руйнується, а його заступає ринкове. З’являються нові стани суспільства: буржуазія (від фр. bourg — «містечко») — люди, які накопичують гроші, а потім відкривають власне виробництво, і наймані робітники — люди, які продають свою робочу силу. Саме тому ранню стадію капіталізму називають періодом первісного нагромадження капіталу, а саме виробництво — товарним. Утворюються перші підприємства — мануфактури, які були засновані на ручній праці, але сам процес виробництва був розподілений на окремі операції.

У цей період починають з’являтися й нові форми організації торгівлі. Виникають біржі, на яких здійснювалися різноманітні торговельні операції, торговельні компанії — організації купців, банки — спеціальні підприємства, що зосереджували тимчасово вільні гроші, а потім здійснювали посередництво в кредиті або платежах.

Робота з ілюстрацією підручника.

Учні уважно розглядають рис. 4 «У нотаріуса. Видача грошей у борг під відсотки», після чого дають відповідь на запитання: Як ви гадаєте, чому діловому європейцю в той час завжди не вистачало грошей?

Розповідь учителя.

Змінюється також і форма політичної влади — станова монархія перетворюється на абсолютну. Це відбувається тому, що феодальній державі необхідно було пристосуватися до нових умов, адже, з одного боку, влада мала захищати інтереси дворянства, а з другого — не могла не враховувати інтересів буржуазії.

Також у період Нового часу відбувається піднесення культури, розширення освіти, розвиток наукових знань. Учені починають по-новому осмислювати походження світу, існуючі порядки. Із митців, учителів, лікарів, юристів, учених формується інтелігенція, що починає говорити про людину та її права, висуває вимоги соціальної рівності. Однак усе це суперечило церковним ученням, тому й сама церква в епоху Середньовіччя зазнає значних змін. Велика кількість людей почала протестувати проти католицької церкви, виступаючи за її здешевлення, спрощення обрядів, демократизацію та вимагаючи її реформування. Так виникає рух за перебудову католицької церкви — Реформація, і новий напрямок християнства — протестантизм.

Робота з новими поняттями.

Учитель організовує роботу учнів із новими поняттями. Учні отримують картки, на яких написане якесь поняття та запропоновані опорні слова, а визначення сховане за наліпкою. Вони мають у парах обговорити завдання і, використовуючи опорні слова, спробувати скласти визначення поняття.

Потім, під час перевірки завдання, учні відклеюють наліпки й порівнюють своє визначення з визначенням на картці.

Учитель допомагає їм виправити помилки й неточності, а учні записують правильні визначення всіх понять до зошита.

Зразок карток.

Картка № 1

Нова історія — період, всесвітня історія, перехід, феодалізм, капіталізм. (Нова історія — період всесвітньої історії, під час якого відбувся перехід від феодального до капіталістичного виробництва.)

Картка № 2

Цивілізація — рівень, ступінь, суспільство, розвиток, культура, народ, країни, історичний етап. (Цивілізація — рівень і ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури народу, країни чи групи країн на певному історичному етапі.)

Картка № 3

Капіталізм — устрій, приватна власність, буржуа, праця, наймані робітники, ринкова економіка. (Капіталізм — суспільний устрій, заснований на приватній власності буржуа-капіталіста, який використовує працю найманих робітників і діє в умовах ринкової економіки.)

Картка № 4

Мануфактура — капіталізм, підприємство, поділ праці, ручне виробництво. (Мануфактура — тип капіталістичного підприємства, на якому існує поділ праці на основі ручного виробництва.)

Картка № 5

Товар — виріб, продаж. (Товар — виріб, який виготовляється для продажу.)

Картка № 6

Банк — фінансова установа, вільні гроші, тимчасове користування, кредит, посередництво, платежі. (Банк — фінансова установа, яка зосереджує тимчасово вільні гроші і надає їх у тимчасове користування у вигляді кредитів, здійснює посередництво в платежах.)

Картка № 7

Біржа — установа, купівля, продаж, цінні товари. (Біржа — установа, у якій здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти або товарів.)

Картка № 8

Буржуазія — стан, населення, гроші, виробництво, товари, продаж. (Буржуазія — стан населення, який, накопичивши гроші, організовує власне виробництво товарів для продажу.)

Картка № 9

Найманий робітник — воля, людина, продаж, робоча сила. (Найманий робітник — вільна людина, яка продає свою робочу силу.)

Картка № 10

Абсолютизм — влада, руки, монарх. (Абсолютизм — зосередження всієї повноти влади в руках одного монарха.)

Картка № 11

Реформація — рух, перебудова, католицизм, церква. (Реформація — рух за перебудову католицької церкви.)

2. Завдання та структура курсу. Критерії оцінювання.

Методичні рекомендації.

1) Виділити головні особливості рубрик підручника на прикладі одного параграфа. (Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.)

2) Ознайомити учнів із додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими зошитами, запропонувати форми роботи з ними.

3) Ознайомити учнів із видами робіт для характеристики учнівської діяльності на уроках: відповіді на усні запитання; відповідь на письмові запитання та завдання; виконання домашніх завдань; виконання тестових завдань; участь у дидактичних іграх.

4) Ознайомити учнів із критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення уроків (за таблицею).

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти

2

Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше-пізніше»)

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — із тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту

II. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об’єкт

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); установити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватися за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в підручнику)

III. Достатній

7

Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти й картосхеми з опорою на їх легенду; установлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені в підручнику документи як джерело знань

Закінчення таблиці

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильні визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису й наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами в межах теми, установлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом

9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, узятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; установлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати здобуті знання

IV. Високий

10

Учень упевнено оперує здобутими знаннями та застосовує їх для розв’язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища та процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє та систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; установлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії

11

Учень володіє глибокими й міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження та переконливо їх аргументувати; аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навички роботи з історичною картою

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ

5) Ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.

Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів із певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із того чи іншого предмета.

Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем).

Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного оцінювання.

Типові форми тематичного оцінювання за способом установлення рівня навчальних досягнень учнів:

— усне (опитування, співбесіди тощо);

— письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо);

— електронне тестування.

Можливе також поєднання цих форм.

Для оцінювання, що проводиться в письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються в навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) учитель має ознайомити учнів із тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількістю та термінами проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); типовими запитаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників. Форми та тривалість (не більше ніж дві академічні години) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ).

Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.

Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих тематичних балів. При цьому мають ураховуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Складання таблиці.

Учні складають узагальнюючу таблицю «Характеристика епохи Середньовіччя та Нового часу».

Зразок таблиці.

Середньовіччя

Новий час

Економічне життя

Натуральне господарство

Ринкове господарство

Аграрне суспільство

Індустріальне суспільство

Основне багатство — земля

Основне багатство — гроші, капітал

Основні стани населення

Феодали — власники землі;

духівництво — служителі церкви;

селяни — залежні та вільні;

міщани — жителі міст

Буржуазія — підприємці-власники;

наймані робітники;

селяни;

інтелігенція;

духівництво

Політичне життя

Форма політичної влади — станова монархія;

утворення імперій та їхній розпад

Абсолютна монархія;

утворення національних держав і колоніальних імперій

Церква та культура

Панування релігії;

переслідування вчених

Початок панування науки;

піднесення культури;

започаткування основних прав і свобод людини

Узагальнююче завдання.

Учні дають узагальнену характеристик періоду Нових часів.

Зразок відповіді.

Нові часи

• Це період в історії людства від початку XVI до початку XX ст.;

• це період становлення та розвитку індустріального суспільства. Початок йому поклало відчутне економічне піднесення наприкінці XV — на початку XVI ст., яке свідчило про зародження нового капіталістичного суспільства. Закінчення цього періоду датується початком XX ст., коли завершується перехід від товарного до ринкового господарства та з’являються перші форми й засоби регулювання вільного ринку;

• це епоха змін у житті суспільства. На її початку в XV—XVI ст. у багатьох державах ще продовжували панувати феодальні відносини, але з’являються й нові явища: удосконалення знарядь праці, вироблення технічних винаходів, використання нових верстатів, механізмів, інструментів, покращення обробітку землі;

• це період змін і в інших сферах суспільства: політичному устрої, становищі церкви;

• поява нових станів населення, піднесення культури;

• на лінії часу період Нових часів займає місце між Середньовіччям і Новітніми часами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал «Вступ» підручника.

2) Підготувати повідомлення про подорожі X. Колумба та Ф. Маґеллана (двом учням).