Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 18

Тема. Річ Посполита.

Мета: показати, що на початок Нового часу Польща опинилася в особливому становищі, перетворившись на аграрно-сировинну базу мануфактурного виробництва країн Західної Європи, що, у свою чергу, вплинуло на соціально-політичне становище держави; з’ясувати хід Реформації в Польщі та її зовнішню політику; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати та аргументувати власну точку зору; сприяти правовому вихованню учнів.

Основні поняття: магнати, шляхта, фільварок, сейм, Люблінська унія, Берестейська унія, уніатська церква.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури, характерні риси державного устрою Речі Посполитої;

показувати на карті територію Речі Посполитої;

пояснювати значення понять: унія, шляхта, фільварок;

описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої;

порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах та Речі Посполитій.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Фільварково-панщинна система. Міста.

2. Шляхетська демократія. Реформація.

3. Зовнішня політика Польщі.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Що вам відомо з курсу історії України про соціально-економічне й політичне становище Польщі в XVI—XVII ст.?

2) Які землі входили до Польської держави в цей період? Покажіть їх на карті.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

На початку XVI ст. Польща була великою та могутньою державою. Крім польських земель до її складу входили землі, заселені білорусами, литовцями, німцями, українцями. Населення Польщі становило 5 млн осіб — навіть більше, ніж в Англії, а територія перевищувала розміри Франції та Іспанії разом узятих. Польща залишалася аграрною країною, а промисловість і торгівля були тут розвинені слабко. У Польщі займалися вирощуванням зерна. Через те, що велика кількість золота з Америки розійшлася Європою, ціни на хліб піднялися, і пшеницю почали вивозити до Європи. Це давало великі прибутки польським феодалам. У результаті захоплення турками великих територій у Південно-Східній Європі та внаслідок Великих географічних відкриттів міжнародні торговельні шляхи оминули польські землі, тому Польща почала перетворюватися на країну, яка постачала сільськогосподарську продукцію для промислових країн Європи, оскільки вирощувана тут пшениця не знаходила попиту на внутрішньому ринку.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Фільварково-панщинна система. Міста.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

Із твору М. Кромера «Польща»

...Вивозять від нас перш за все жито, пшеницю, овес й інші хліби, льон, хміль, волові шкіри, жир, мед, віск, янтар, смолу, поташ, деревину, дошки та інші предмети, які потрібні для будівництва суден і прикрашення будинків, а також пиво й траву для фарбування вовни та шовку. На волів, баранів і коней наших є попит не тільки в сусідніх, але й у далеких народів... Привозять звідусіль шовк, парчу, а також тонкі тканини з вовни й льону, оббивку та інші прикраси для стін, людей і коней, тобто ремісничі вироби, у виробництві яких Польща не має достатньої досконалості, хоча основну сировину навіть іншим народам постачає [3, с. 60—61].

Запитання до документа.

1) Як ви гадаєте, чому Польща не мала «достатньої досконалості» у виробництві промислових товарів?

2) Чому на початку XVI ст. саме Польща стала експортером товарного хліба для країн Європи?

Розповідь учителя.

У цих умовах землевласники починають привласнювати общинні й селянські землі та створювати великі господарства — фільварки.

Фільварок — це багатогалузеве феодальне господарство, яке ґрунтувалося на панщинній праці.

У 1557 р. уряд ухвалив «Уставу на волоки», яка проголосила землю власністю поміщиків, а міщанам було заборонено її купувати. У 1588 р. за Литовським статутом і земля, і залежні селяни стали власністю поміщиків. Відбулося «друге закріпачення» селян. Наприкінці XVI ст. панщина вже доходила до п’яти днів на тиждень. Тепер селян судили за панським судом: пан міг продати та вбити селянина в гніві, заплативши за це лише невеликий штраф. Більшість земель належала спочатку дрібним землевласникам — шляхті, але наприкінці XVI ст. землі перейшли у власність великих землевласників — магнатів. Деякі з них володіли сотнями містечок і тисячами сіл.

Складання таблиці.

Учні за допомогою вчителя складають таблицю «Фільваркове господарство».

Зразок таблиці.

Риси феодалізму

Риси капіталізму

Утворювалося шляхом привласнення общинних земель і селянських наділів;

засновувалося в маєтках феодалів;

використовувалася праця залежних селян-кріпаків;

використовувалися форми феодальної експлуатації селян, насамперед панщина

Було багатогалузевим господарством;

тут створювалися невеликі промислові підприємства для переробки сировини: млини, чинбарні, винокурні, крупорушки тощо;

товар виготовлявся на продаж, для задоволення потреб ринку;

товар виготовлявся задля отримання прибутку

2. Шляхетська демократія. Реформація.

Розповідь учителя.

У політичному відношенні Польща залишалася станово-представницькою монархією. Феодали намагалися тримати владу у своїх руках. Влада короля була слабкою та обмежувалася дворянським сеймом. Король навіть не мав постійної армії, тому залежав від шляхетського ополчення. Обмеженими були також його фінанси й землеволодіння.

У першій половині XVI ст. в Польщі починають поширюватися ідеї М. Лютера. Центром Реформації стає місто Ґданьськ, але король Сиґізмунд І, пославши туди військо, стратив багатьох ватажків заворушень. Міста в Польщі не стали центрами Реформації. Німці й поляки, що населяли міста, часто ворогували між собою. Більшість польських селян були католиками й не підтримували своїх панів. Реформація в Польщі перетворювалася на боротьбу за землі церкви. Сили Реформації були роздроблені, оскільки лютерани й католики не знаходили спільної мови. Католицизм у Польщі зберігся, а центром об’єднання католицьких сил став єзуїтський орден. Велику повагу серед польської шляхти мали єзуїтські школи, головна увага приділялася католицькому вихованню. Посилення католицизму призвело до переслідування людей іншої віри, насамперед православних.

Як уже зазначалося, королівська влада в Польщі була слабкою. Крім того, після смерті короля Сиґізмунда II Августа припинила існування династія Яґеллонів. Упродовж 15 наступних років королями обиралися француз Генріх Валуа, угорець Стефан Баторій, швед Сиґізмунд III, із якого й почалася нова династія Ваза.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують завдання.

Про Реформацію в Польщі

...Із заздрістю дивлячись на величезні земельні багатства церкви, шляхта разом із тим зазнавала чималих утисків і від привілеїв духівництва. Особливо ненависними для шляхти були десятина й духовна юрисдикція. Дратували її і щорічні платежі, що надходили з польських земель у розпорядження папської курії, а також постійне втручання Риму в польські справи...

До реформаційного руху приєдналася й значна частина польських магнатів. Вони розглядали Реформацію головним чином як спосіб перекласти на духівництво частину витрат на утримання державного апарату... і не відмовлялися від того, щоб розширити свої володіння шляхом конфіскації церковних земель [3, с. 62].

Завдання до документа.

1) Визначте особливості реформаційного руху в Польщі.

2) Які стани населення були учасниками Реформації? Чому?

3) Якими були наслідки Реформації в Польщі?

Бесіда за запитаннями.

1) Пригадайте з курсу історії України, якими були передумови об’єднання Польщі та Литви в єдину державу?

2) Що вам відомо про Люблінську унію?

3) Коли вона була укладена?

4) Якими були її наслідки?

Розповідь учителя.

За умовами Люблінської унії 1569 р. Польща та Литва об’єднувалися в єдину державу — Річ Посполиту. Загальним центральним органом ставав сейм. Король польський одночасно був і великим князем литовським, але кожна з цих двох частин мала свій суд, військо, бюджет. Українські землі тепер входили до складу Польської Речі Посполитої. Король був зобов’язаний кожні два роки збирати сейм, без якого не мав права видавати закони, оголошувати війну чи підписувати мир. Усі головні питання розв’язували сейми. Але існувало одне правило, за яким будь-яке рішення сейму могло стати недійсним. Це траплялося навіть тоді, коли лише один депутат скаже «вето» (забороняю). «Золота вольність» була головним постулатом держави, але часто це призводило до анархії. Шляхта мала право силою зброї скинути короля. Річ Посполита поділялася на воєводства, які складалися з повітів. До складу збройних сил входили шляхетське ополчення та найманці. Польськими військами командував коронний гетьман, а литовськими — литовський гетьман.

Таким чином, наприкінці XVI ст. в Польському королівстві остаточно сформувалася станово-представницька монархія. Влада короля обмежувалася сеймом, що складався з двох палат: Сенату й Посольської Ізби. До сенату входили магнати й вищі представники духівництва. Посольська Ізба складалася з представників шляхти — послів, яких обирали на місцевих сеймиках — зібраннях шляхти. На засідання сейму зрідка допускалися представники міст, але в ньому не мали права брати участі залежні селяни, що становили більшість населення країни. Як і в інших країнах Європи, польські королі прагнули зміцнення своєї влади й ослаблення впливу магнатів. Однак, на відміну від Західної Європи, де влада королів поступово посилювалася, у Польщі, а потім і в Речі Посполитій повноваження сейму, особливо нижньої палати — Посольської Ізби — значно розширювалися.

— Порівняйте владу польського короля та московського царя.

«Займи позицію».

Учитель ставить перед учнями завдання: Один із депутатів польського сейму так сказав про польського короля: «Король володарює, але не управляє». Чи погоджуєтеся ви з такою характеристикою державного ладу в Польщі? Свою думку обґрунтуйте.

Завдання розв’язується методом «займи позицію». Учні об’єднуються в три групи: перша — ті, хто підтримують думку депутата, друга — ті, хто не підтримують її, третя — ті, хто утримався. Презентація фактів на підтвердження своєї думки може проходити у вигляді дискусії. Причому можливий перехід учнів із однієї групи до іншої. Учні, які утрималися, у процесі дискусії мають також пристати до якоїсь позиції.

Бесіда за запитаннями.

1) Пригадайте, із яких причин і коли була укладена Берестейська церковна унія? Якими були її наслідки?

2) Яку церкву називають уніатською?

3. Зовнішня політика Польщі.

Робота за підручником.

Оскільки питання про зовнішню політику Польщі учням також частково знайоме, його опрацювання відбувається шляхом самостійної роботи учнів із матеріалом підручника (§ 14, п. 5). Також учні використовують таблицю «Зовнішня політика Польщі в XVI—XVII ст.».

Зовнішня політика Польщі

XVI ст.

XVII ст.

Експансія (збройне вторгнення та захоплення територій) в українські, російські, білоруські землі. У 1648—1654 рр. в Україні проти польської експансії спалахнула національно-визвольна війна);

об’єднання Польщі та Литви в одну державу — Річ Посполиту, згідно з Люблінською унією 1569 р.;

війна з Росією (1558—1583 рр.), у результаті якої Лівонія перейшла під владу Польщі

Інтервенція Польщі в Росії (1604—1612, 1617—1618 рр.). Поляки були вигнані, але Росія віддала Польщі Смоленськ і частину територій на заході; російсько-польська війна 1654—1667 рр., що завершилася возз’єднанням значної частини України з Росією та поверненням Смоленська; Війни Польщі зі Швецією за узбережжя Балтійського моря. Під час Північної війни (1655—1660 рр.) Польща втратила частину земель у Східній Прибалтиці, захоплених Швецією, відмовилася від Східної Пруссії на користь Прусської держави;

війни з Османською імперією та її васалом — Кримським ханством — в основному за українські землі. Війни велися протягом XVII ст. зі змінним успіхом. У 1621 р. відбулася успішна для Польщі війна з Туреччиною (Хотинська). Польщу підтримали українські козаки. Османська імперія в 1623 р. підписала з Польщею мир, згідно з яким кордон між державами був установлений по Дністру

Бесіда за запитаннями.

1) Що вам відомо про Лівонську війну?

2) Які ще держави, крім Польщі, брали участь у цій війні?

3) Якими були її наслідки для Польщі?

4) Які відносини були в Польщі з Московською державою після Лівонської війни?

5) Із якою метою Польща здійснювала експансію на Схід? Чим вона закінчилася для Польщі?

6) Які відносини були в Польщі з Туреччиною?

7) Що призвело до польсько-турецьких війн XVII ст.?

8) Якими були їхні наслідки?

9) Як ви гадаєте, чи вплинула така зовнішня політика Польщі на поступовий занепад країни та припинення її існування у XVIII ст. як самостійної держави? Свою відповідь обґрунтуйте.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Узагальнююче завдання.

Заповніть пропуски в тексті.

1) Населення Польщі на початку XVI ст. становило ... млн осіб.

2) Польща була ... країною.

3) Основною сільськогосподарською культурою, яку експортувала Польща, була ... .

4) Великі землевласники в Польщі називалися ... .

5) Дрібні землевласники називалися ... .

6) Товарне господарство поміщиків мало назву ... .

7) Польща об’єдналася з Литвою у федеративну державу ... .

8) Загальним центральним органом влади в Речі Посполитій став ... .

9) Люблінська унія була укладена в ... р.

10) Берестейська унія була укладена в ... р.

11) Право представника шляхти припинити роботу сейму називалося ... .

12) Сиґізмунд III започаткував нову династію ... .

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 16 підручника.

2) Поміркуйте, чому сучасники назвали Люблінську унію «Союзом коня та вершника»? Хто з них був конем, а хто вершником? Свою відповідь обґрунтуйте.