Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

УРОК № 13

Тема. Міжнародні відносини в першій половині XVII ст.

Мета: визначити причини Тридцятилітньої війни, довівши, що головна причина полягала в протиріччях, які були викликані переходом від феодалізму до капіталізму; розглянути її основні події, періоди та їхній характер; схарактеризувати результати та наслідки цієї війни для Європи; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів, виховувати непримиренне ставлення до війни як засобу розв’язання конфліктних ситуацій.

Основні поняття: війна, Тридцятилітня війна, Католицька ліга, Євангелічна унія, Вестфальський мир.

Обладнання: карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

називати дати Тридцятилітньої війни, імена видатних постатей цього періоду;

показувати на карті перебіг Тридцятилітньої війни;

висловлювати власне судження щодо причин, характеру та значення Тридцятилітньої війни;

удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Міжнародні відносини в Європі на початку XVII ст.

2. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій.

3. Наслідки війни.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1) Які протиріччя існували в Європі в другій половині XVI ст.?

2) Які держави претендували на панування в Європі?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Мозкова атака».

Учні методом «мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки, асоціації, які виникають у них при слові «війна». Їхні висловлювання фіксуються на дошці, а потім за допомогою вчителя виводиться значення поняття війна. (Війна — це суспільно-політичне явище, коли держава переходить від мирної зовнішньої політики до проведення її насильницькими методами.)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Міжнародні відносини в Європі на початку XVII ст.

Розповідь учителя*.

На початку XVI ст. імператором Священної Римської імперії було обрано Карла V, заповітною мрією якого було створення всесвітньої католицької імперії. Його герб прикрашав девіз «Усе далі!». До володінь імперії Карла V входили землі Австрії, Іспанії, Німеччини, Бургундії, Нідерландів, а також заморських територій.

Але Карлу V в його планах протистояли Франція та Англія. Протиріччя між ними тривали протягом усього століття. Карл V, а потім його син Філіпп II, зазнали низки поразок у боротьбі з протестантами в Німеччині та Нідерландах. Філіпп II здобув багато перемог у своїй політиці. Сюди можна зарахувати перемогу над турецьким флотом і приєднання Португалії. Але після поразки «Непереможної армади» біля берегів Англії він визнав, що не зміг утвердити панування Іспанії над країнами Європи. Після Карла V династія Габсбурґів розділилася на дві гілки — сина та брата. Одна з них правила в Німеччині.

Франція на початку XVII ст. готувалася до війни з Габсбурґами. 200-тисячна армія французів прямувала до Нідерландів та Італії, але смерть Генріха І завадила втілити ці плани в життя. Крім того, Франція прагнула відібрати у Священної Римської імперії Ельзас і Лотаринґію. Данія та Швеція намагалися закріпитися на Балтиці.

У самій Німеччині на початку XVII ст. загострилися суперечності між створеними Католицькою лігою та Євангелічною унією. Однак і в таборах самих католиків і протестантів не було єдності.

— Як ви гадаєте, що призвело до того, що в першій половині XVII ст. європейські держави були втягнуті у війну, яка тривала від 1618 до 1648 р., через що й була названа Тридцятилітньою?

Учитель має підвести учнів до думки, що причини війни полягали в протиріччях, які виникли між європейськими державами:

• боротьба між Францією та Англією з одного боку та імперією Габсбурґів з іншого за панування в Європі;

• країни Північної Європи (Нідерланди, Данія, Швеція) також не бажали зміцнення імперії Габсбурґів, але кожна з них прагнула панування на Балтійському морі;

• протиріччя всередині Священної Римської імперії.

* Супроводжується демонстрацією карти.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповіді на запитання.

Історик М. Барг про причини війни

Установлення політичної системи нової, буржуазної цивілізації в Нідерландах та Англії внесло зміни до розміщення військово-політичних сил у Європі. Політичним режимам решти країн Європи, які виражали єдиновладдя земельної знаті, було кинуто виклик. Якщо до цього додати ще й релігійний розкол континенту на країни протестантські та країни римо-католицькі, то стає ймовірним, яким складним вийшло тут сплетіння протиріч, особливо в першій половині XVII ст.

У складному клубку протиріч... провідною ниткою було протистояння Іспанії й Нідерландів, два варіанти державності: імперської та національної, а на мові релігійній — Контрреформації (Іспанія, Габсбурґи) та Реформації (Нідерланди, Англія та ін.) [3, с. 45].

Запитання до документа.

1) Чи погоджуєтеся ви з думкою історика М. Барга, що основною причиною війни було протиріччя між країнами, які стали на капіталістичний шлях розвитку (Англія, Нідерланди та ін.) та країнами, у яких ще панували феодальні відносини (Іспанія, Німеччина)? (Доцільно виконувати методом «пресу»*).

2) Чи можна на основі цього стверджувати, що Тридцятилітня війна — це боротьба капіталізму з феодалізмом?

* Зразок див. урок № 3.

2. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій.

Розповідь учителя.

Приводом до початку воєнних дій стали події в Чехії. Навесні 1618 р. габсбурзька влада заборонила тут протестантську віра, також ішов наступ і на чеську культуру, тому невдоволення населення зростало. Одного разу натовп людей увірвався до палацу Празького Граду й викинув із вікна двох членів королівського уряду — Фердінанда II Габсбурґа та їхнього секретаря (але, упавши з 18-метрової висоти до рову, вони залишилися живими). Так розпочалася перша загальноєвропейська війна. У цій війні можна виділити чотири етапи: чеський, данський, шведський і франко-шведський.

Робота з джерелами інформації.

Питання про перебіг війни вивчається шляхом об’єднання учнів у чотири групи для опрацювання певного періоду війни за підручником (§ 11, п. 2—4) та джерелами інформації. Першій групі пропонується дослідити чеській період війни, другій — данський, третій — шведський і четвертій — франко-шведський. Для цього учням надаються 5 хв, після чого вони дають відповіді на запитання.

ПЕРША ГРУПА

Про перший період війни

Чехія не могла довго втриматися проти наступаючих австрійських, баварських та іспанських військ. У 1620 р. все було закінчено. У битві біля Білої гори, яка тривала лише кілька годин, чеське військо зазнало цілковитої поразки. Наступаюча іспанська піхота гнала перед собою протестантські загони, що хаотично розбігалися.

...Фрідріх навіть не намагався чинити в Празі опір. Єдине, що його цікавило, — порятунок власного майна. У той час як авангард імперських військ наближався до Праги, у празькому замку спішно пакували коштовності... [3, с. 46].

Запитання до документа.

1) На чию користь закінчився перший період війни?

2) У чому полягають головні причини поразки Чехії?

3) Якими були наслідки першого періоду війни?

ДРУГА ГРУПА

Про другий період війни

Данський король Кристіан IV виступив на чолі 60-тисячної армії проти Валленштейна й Тіллі. Після деяких невеликих сутичок його армія була вщент розгромлена військом Тіллі при Люттері в серпні 1626 р. Король утратив 8 тис. осіб, половину офіцерського складу, увесь обоз та артилерію та змушений був відступити на свою територію. Із цього моменту Крістіан IV практично вийшов із війни... [3, с. 46—47].

Запитання та завдання до документа.

1) Хто такий Альбрехт Валленштейн? Що вам про нього відомо?

2) Як ви розумієте його висловлювання «Війна годує війну»?

3) Хто надав допомогу данському королю Крістіану IV? Чому?

4) На чию користь завершився другий період війни?

5) Назвіть причини поразки Крістіана IV.

ТРЕТЯ ГРУПА

Про загибель Густава-Адольфа при Лютцені

Ранковий туман затримав початок атаки шведів, і це дало можливість підійти деяким валленштейнівським загонам. Нарешті Густав-Адольф наказав розпочати атаку, і трубачі зіграли лютеровський гімн «Господь — наша сила». Першою ж атакою шведська піхота вибила імперських мушкетерів, які сиділи вздовж дороги. На правому фланзі Густав-Адольф особисто повів в атаку фінських кірасир. Але в центрі А. Валленштейн організував контрнаступ і відкинув шведську піхоту з великими втратами на початковий рубіж. Густав-Адольф поспішив сюди, щоб особисто підготувати атаку. Але короткозорий король під’їхав дуже близько до ворога. Його помітили й засипали градом куль. Одна з них поранила Густава-Адольфа в руку, інша — у голову, кулею зачепило коня, який став на диби й скинув короля на землю. У сутичці, яка розгорілася, людей, що супроводжували Густава, убили або прогнали. А кавалеристи ворога з пістолетів та ударами холодної зброї вбили короля. Вони навіть не здогадувалися, ким є вмираючий [3, с. 47].

Запитання до документа.

1) Із якою метою шведські війська прибули до Північної Німеччини?

2) Що нового вніс Густав-Адольф в організацію війська?

3) Історики й досі сперечаються, кого слід визнати переможцем у битві під Лютценом. Хоча війська А. Валленштейна відступили до Швеції, але у Відні була відслужена меса «Тебе, Боже, хвалимо», а в Мадриді організовано виставу «Смерть шведського короля». Якої думки дотримуєтеся ви?

4) На чию користь закінчився третій період війни?

ЧЕТВЕРТА ГРУПА

Із донесення думи міста Преслау

Через те що війна вже багато років не дає землеробу працювати, життя до того подорожчало, що тепер скрізь чути стогін, крики та виття голодуючих. Люди їдять собак, котів. Голод лютує з такою жорстокістю, що люди кидаються один на одного... [4, с. 87].

Запитання до документа.

1) Яка держава вступила до війни на четвертому етапі та на чиєму боці?

2) Що вам відомо про участь українського козацтва у війні?

3) Які факти свідчать про те, що ця тривала війна призвела до виснаження обох сторін?

4) На чиєму боці був успіх у цьому періоді війни?

5) На чию користь закінчився четвертий період війни?

3. Наслідки війни.

Робота з таблицею*.

Учитель демонструє учням таблицю «Умови Вестфальського миру», укладення якого 24 жовтня 1648 р. підбило підсумки тридцятилітньої боротьби.

Назва країни

Умови миру

Швеція

Отримала всю Західну та частину Східної Померанії, до неї відійшли також архієпископства Бремен і Ферден, місто Вісмар;

дістала право контролювати гирла великих річок — Везери, Ельби й Одеру;

швейцарські королі відтепер мали право втручатися в імперські справи;

отримала величезну грошову компенсацію;

перетворилася на велику європейську державу

Франція

Отримала Ельзас і три лотаринзькі єпископства — Мец, Туль, Верден;

під її контроль перейшли десять імперських міст

Нідерланди та Швейцарія

Визнана їхня повна незалежність

Німеччина

Закріплено її політичну роздробленість ще на 200 років;

сама імперія перетворювалася на формальне об’єднання розрізнених територій на чолі зі спільним монархом і рейхстагом;

великі німецькі держави збільшили свої володіння за рахунок дрібних князівств;

були визнані рівноправними всі віри

* Супроводжується демонстрацією карти.

Запитання для обговорення.

Чи погоджуєтеся ви з таким висновком, що умови Вестфальського миру підбили політичний підсумок не тільки воєнній боротьбі, а й епосі протиборства реформаційних сил та їхніх противників у цілому? Свою думку обґрунтуйте.

Розповідь учителя.

Тридцятилітня війна мала тяжкі наслідки для Німеччини. Населення імперії зменшилося із 16 до 6 млн осіб. Кількість жителів Чехії зменшилася з 2,5 млн до 7000 тис. осіб. На десятки кілометрів можна було не зустріти жодної людини. Сотні сіл зникли, ниви не оброблялися, торгівлі та промисловості було завдано великої шкоди. Практично всі міста й села були в руїнах, у країні панувала чума, а канібалізм і трупоїдство стали звичним явищем. На межі знищення перебувала й національна культура.

— Поміркуйте, які наслідки мала Тридцятилітня війна для інших європейських держав?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Узагальнююче завдання.

Із поданого переліку подій Тридцятилітньої війни виберіть ті, які стосуються першого, другого, третього й четвертого її періодів і занесіть їхні порядкові номери до таблиці.

1) Позбавлення імператора Фердінанда II влади над Чехією; 2) висадка шведського короля Густава-Адольфа в Північній Німеччині; 3) вступ до війни Франції; 4) вторгнення А. Валленштейна в Данію; 5) перемога чеських військ над армією Габсбурґів; 6) битва біля Білої гори; 7) поразка військ імперії в битві під Лейпциґом; 8) вступ Густава-Адольфа до Мюнхена; 9) вигнання із Чехії всіх протестантів; 10) наступ данського короля Крістіана IV; 11) виснаження обох сторін; 12) отримання Данією допомоги від Нідерландів та Англії; 13) участь українських козаків в облозі фортеці Дюнкерк; 14) загибель Густава-Адольфа в битві під Лютценом; 15) формування А. Валленштейном багатотисячної армії; 16) зобов’язання Данії не втручатися в справи Німеччини; 17) убивство А. Валленштейна; 18) перемінний успіх у воєнних діях.

Перший період

Другий період

Третій період

Четвертий період

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал § 13 підручника.

2) Повторити матеріал § 7—12 підручника, підготуватися до уроку узагальнення.

3) Скласти хронологічну таблицю «Періоди Тридцятилітньої війни».

Зразок таблиці.

Назва періоду (роки)

Події

Чеський (1618—1624 рр.)

Обрання нового уряду в Чехії. Позбавлення Фердінанда II влади над Чехією. Похід чеських військ на Відень. Союз Фердінанда II та Католицької ліги. Битва біля Білої Гори, поразка чеських військ (1620 р.)

Закінчення таблиці

Назва періоду (роки)

Події

Данський (1625—1629 рр.)

Вступ до війни данського короля Крістіана IV. Утворення найманого війська А. Валленштейном, яке здобуло низку перемог у Північній Німеччині й Данії. Поразка Крістіана IV

Шведський (1630—1635 рр.)

Висадка шведської армії на чолі з Густавом-Адольфом на півночі Німеччини. Перемога Густава-Адольфа під Лейпциґом (1631 р.), під Ауґсбургом (1632 р.), вступ до Мюнхена. Загибель Густава-Адольфа під Лютценом. Поразка шведської армії (1634 р.)

Франко-шведський (1635—1648 рр.)

Швеція розпочинає війну в Німеччині, Франція — в Іспанії. Розгортання партизанської війни в Німеччині. Поразка Габсбурґів. Укладення Вестфальського миру