Посібник для вчителя. Всесвітня історія. Новий час (XV—XVIII ст.). 8 клас

ПЕРЕДМОВА

Четвертий рік в Україні здійснюється перехід на навчання за новими програмами й підручниками. Вимогою часу є те, що учні мають не просто запам’ятовувати дати, імена, події, факти, а й навчатися мислити, оцінювати та аналізувати, спираючись на свідчення з минулого. Вони мають не тільки знати, а й ефективно застосовувати свої знання на практиці.

Практика свідчить, що на уроці краще запам’ятовується той матеріал, із яким учні працюють, аналізують його, роблять висновки, узагальнення, порівняння, висловлюють власну точку зору, власні думки, самостійно пояснюють історичні події та явища. Знання, здобуті таким чином, добре засвоюються. Найкраще цьому сприяє використання історичних джерел безпосередньо на уроках засвоєння нових знань.

До процесу навчання дуже широко впроваджуються інноваційні форми й методи навчання, суть яких зводиться до такого висновку: виступ учителя перед класом слід замінити на більш активне залучення учнів до процесу навчання. Учні мають учитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні історичні джерела. Від того, які історичні джерела використовує вчитель на уроці й наскільки ефективно він організує роботу з ними, і буде залежати успішне засвоєння знань учнями.

Під час роботи з історичними джерелами слід урахувати те, що сучасні учні здобувають історичну інформацію не тільки на уроках історії, а й із телебачення, фільмів, Інтернету, радіо, газет, журналів, часописів, книг, від членів родині, друзів і знайомих. Часто вони зустрічаються з різними точками зору щодо трактування тих чи інших історичних подій. Тому на уроках також слід відійти від однобічного тлумачення історичних джерел, оцінювання історичних подій і процесів. Необхідно навчити учнів сприймати історичний процес як явище неординарне, а також дати зрозуміти, що оцінка історичного явища може мати різні трактування. На уроках історії учні мають учитися розуміти ці оцінки, а також усвідомити, що із часом вони можуть змінюватися, оскільки з’являються зміни в житті суспільства, суспільній свідомості, політиці. Існування різних точок зору щодо історичних явищ, використання різних історичних джерел на уроках часто спричиняє дебати й дискусії, а це, у свою чергу, спонукає учнів учитися формулювати власні думки та судження, шукати власний шлях розв’язання якоїсь проблеми. Чим краще учень навчиться робити це на уроці, тим ретельніше він шукатиме власний вихід зі складної ситуації і в повсякденному житті.

За словами Е. Герагті, «метою викладання історії є не передавання загальноприйнятих істин про минуле, а залучення учнів до процесу реконструкції та пояснення цього минулого. Для досягнення цієї мети суттєвим є використання та аналіз найрізноманітніших джерел. Такі вправи одночасно і стимулюють розумову активність учнів, і значно розвивають їх знання та навички».

Отже, як ми бачимо, наголос на використанні історичних джерел робиться не тільки в нашій українській освіті, а й у європейській. Це — одна з найголовніших рис нового напрямку у викладанні історії в сучасній школі, оскільки історичні джерела є не просто компонентом історії, вони також навчають учнів мислити самостійно, висловлювати власну точку зору.

Проте перш ніж організовувати роботу на уроці з історичними джерелами, слід знати, що джерела можуть бути різних видів. По-перше, це текстові джерела: історичні документи (газети, журнали, щоденники, постанови, розпорядження та ін.), які служать першоджерелами, а також праці істориків, що містять другорядні свідчення. Отже, усі документи можна поділити на дві групи: первинні та вторинні. До первинних історичних джерел належать ті, які несуть нам інформацію від очевидців та учасників подій. Це можуть бути, наприклад, спогади, мемуари, свідчення. Також до первинних належать і документи, які видавалися органами влади. А що стосується праць істориків, заяв політиків, статей журналістів, наукових праць учених і текстів підручника, то все це — вторинні джерела, оскільки вони містять коментарі та оцінку історичних явищ і подій. По-друге, це візуальні джерела (рисунки, картини, карикатури, фотографії, фільми). Також необхідно правильно організувати роботу на уроці з історичними джерелами, ретельно спланувати її. Ось кілька порад:

1) Спочатку необхідно визначити, із якою метою ви збираєтеся використати на уроці історичні джерела. Це може бути: розвивати вміння аналізувати матеріал, робити висновки, викликати інтерес до певних історичних явищ, подій або історичної постаті, показати різні погляди на трактування якоїсь події, викликати повагу до цих поглядів, навчити учнів висловлювати власну точку зору, порівнювати історичні явища та ін. Але слід запам’ятати таке правило: у кожному окремому випадку використання історичних джерел слід зосередитися на одній меті та не намагатися розв’язати відразу кілька.

2) Далі слід обрати вид діяльності учнів при роботі з історичними джерелами, щоб досягти поставленої мети. Це може бути індивідуальне дослідження або робота в групах, аналіз або обговорення, дебати, дискусії або порівняння, рольові ігри або змагання тощо.

3) Потім іде етап ретельного підбору власне самих джерел, які ви хочете використати на уроці. Слід урахувати вік учнів, щоб джерела не виявилися для них занадто складними, оскільки це може відбити в них бажання працювати на уроці. Потрібно також слідкувати, щоб джерела були не дуже великими за обсягом.

4) Необхідно також указати учням назву джерела, його автора, час написання, а також доповнити його більш детальною розповіддю про історію його створення та автора, якщо ця інформація необхідна в конкретному випадку й потрібна учням для виконання завдання.

5) Перш ніж учні розпочнуть роботу з джерелами, потрібно надати їм необхідну інформацію щодо джерела, щоб вони змогли успішно виконати завдання. Ці знання може дати учням учитель у вигляді усної розповіді або ж за допомогою тексту підручника, залежно від конкретної ситуації.

6) Також необхідно ретельно розподілити час роботи з документом. Треба визначити, скільки часу необхідно учням для роботи з документом і виконання поставленого завдання, а скільки часу потрібно для того, щоб показати свої результати.

7) І, нарешті, потрібно дуже уважно й ретельно підібрати запитання та завдання, які учні будуть виконувати, працюючи з документами. Від цього значною мірою залежатиме успіх у досягненні поставленої мети. Недостатньо продумані завдання можуть виявитися для учнів занадто складними, нудними, нецікавими, і в результаті користі від них буде зовсім мало. Натомість добре продумані, ретельно підібрані завдання, що ставлять чітку мету, будуть дуже корисними для учнів, розвиватимуть їхні вміння та навички. Завдання можуть бути такого типу:

• Дайте відповідь на запитання ...

• Визначте причини (основні події, етапи, періоди) ...

• Проаналізуйте джерело за таким планом ...

• Проаналізуйте джерело та зробіть висновки про ...

• Проаналізуйте джерело та розкрийте суть такої проблеми ...

• Проаналізуйте та узагальніть питання про ...

• Розкрийте суть питання про ...

• Розкрийте сутність поглядів на ...

До цього переліку запитань також слід додати завдання, які б спонукали учнів формулювати власні погляди та висловлювати власну точку зору. Це можуть бути запитання типу:

• Як ви гадаєте, хто є автором цього документа (картини, рисунка тощо)? Чому?

• Як ви гадаєте, коли був створений цей документ (написана картина, зроблена фотографія тощо)? Чому?

• У зв’язку з якими подіями був створений цей документ?

• Для кого був призначений цей документ?

• Чому автори надали такої форми своєму твору?

• Для кого призначене це історичне джерело?

• Яке призначення воно мало виконувати?

• Як ви гадаєте, де вперше міг бути опублікований цей документ? Чому?

• Чи можна вірити інформації, запропонованій у цьому документі, та робити на неї посилання? Чому?

• Чи можна вважати запропоновану інформацію історичним джерелом? Чому?

• Порівняйте цей документ (картину, рисунок тощо) із ...

• Чи погоджуєтеся ви з оцінкою цієї події, яка пропонується в документі?

• Чи маєте ви власну точку зору щодо цієї проблеми?

• Яке враження на вас справив цей документ (картина, рисунок, фотографія тощо)?

• Сформулюйте власне ставлення до цього історичного джерела.

Правильно організована робота на уроці, правильний підбір історичних джерел і завдань до них, ретельно спланований час сприятимуть успіху, а сам процес викликатиме в учнів інтерес і зацікавленість до історії. Вони краще розумітимуть історію та захоплюватимуться нею, також розвиватимуться їхні вміння та навички. Від того, наскільки грамотно буде організована робота з історичними джерелами, і залежатиме остаточний результат, а також формуватиметься ставлення учнів до навчальної літератури. Тоді роль історичного документа як інформаційного джерела та джерела, яке оцінює історичний факт і його суть, аналізує, спонукає учнів висловлювати власне ставлення до нього, буде розкрита повною мірою.

Найбільш поширеними і звичними для учнів є текстові джерела. Це можуть бути офіційні документи, газетне повідомлення, свідчення очевидців або учасників якихось певних історичних подій, їхні погляди, відомості дослідника, газетне або журнальне повідомлення та ін. Ці історичні джерела відрізняються одне від одного походженням, авторством, ставленням автора до тієї чи іншої події. Тому для детального аналізу документа можна запропонувати учням дати відповідь на такі запитання:

• Назвіть вид документа.

• Хто є його автором (приватна або посадова особа, якої національності, професії, чи має відношення до політики тощо) і як це впливає на його ставлення до події?

• Чи є автор очевидцем або учасником описаної події?

• Визначте час написання документа стосовно описаної події.

• Проаналізуйте документ і визначте: чи автор просто повідомляє нам про якусь подію, описує її, чи документ містить якісь висновки, узагальнення, зроблені автором.

• Чи об’єктивно викладаються події, про які йдеться в документі, і чи можна вважати його достовірним джерелом інформації?

Як було вже зазначено, у сучасних умовах є можливість користуватися різними видами текстових історичних джерел, які несуть нам різну історичну інформацію, містять різні оцінки, нерідко навіть однієї історичної події. Тому виникає питання: наскільки можна довіряти цьому історичному документу? Чи містить він справді достовірну інформацію? Не секрет, що в деяких документах можуть приховуватися певні історичні факти або, навпаки, звертатися увага на якісь другорядні деталі. Працюючи з такими джерелами, учні мають знати, із якою метою, хто й для кого їх створював, чи можна їм довіряти, чи несуть вони дійсно правдиву інформацію, чи містять об’єктивну оцінку історичної події. Але саме з допомогою таких джерел можна показати існування різних точок зору щодо трактування певної історичної події та спонукати учнів висловлювати власні думки та з власної точки зору оцінити ту саму подію.

Для успішної організації роботи з історичними джерелами важливе значення має застосування різноманітних видів роботи на уроці, саме таких, які спонукатимуть учнів до активної праці. Це може бути індивідуальна, парна або групова робота. Що стосується групової роботи, то тут учитель може використати різні способи об’єднання учнів у групи: навмисний, коли вчитель об’єднує учнів у групи за власним вибором, і випадковий, коли учні об’єднуються в групи за кольором, днем тижня, місяцем, номером і т. ін. Для роботи з документами слід використовувати роздавальні картки, які містять власне сам текст документа та завдання до нього. Дуже ефективні при роботі з документами класні дискусії, під час яких учні розвивають уміння не тільки висловлювати та відстоювати власну точку зору, аналізувати певну історичну подію та виражати власне ставлення до неї, а й навчаються культури спілкування, отримують комунікативні навички: уміння вислуховувати опонента, обмін інформацією, досягнення згоди й уникнення конфліктів. Також необхідно розробити критерії оцінювання й ознайомити з ними учнів, що спонукатиме їх до активної роботи на уроці.

У посібнику запропоновано розробки уроків зі всесвітньої історії для 8 класу за підручником С. В. Д’ячкова та С. Д. Литовченка. Конспекти уроків написані в традиційній формі, але основна увага приділяється роботі з джерелами інформації, значна кількість яких узята з різноманітних посібників і підручників, компакт дисків. Автор прагнув зробити акцент саме на роботі з джерелами інформації, тому цей посібник може бути використаний як самодостатній, так і дидактичний. У посібнику розміщена значна кількість схем, таблиць, кросвордів, що сприятиме активності учнів на уроці.

Пропонований посібник складений відповідно до чинної навчальної програми зі всесвітньої історії для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів і сучасних вимог до викладання історії. У ньому враховані особистісно орієнтовані педагогічні технології навчання. Сучасна історична освіта вимагає від учителя творчого підходу до планування уроку, добору завдань і запитань для контролю рівня навчальних досягнень учнів.

Основна мета даного посібника — допомогти вчителеві в розробці поурочних конспектів уроків шкільного курсу. У кожній поурочній розробці використовуються елементи інтерактивних технологій, різноманітні методичні прийоми, що сприяють розумінню учнями закономірностей історичного процесу, засвоєнню понять і термінів, оволодінню вміннями й навичками роботи з підручниками, історичними документами, таблицями тощо.

Привнесення елементів інтерактивних технологій робить уроки цікавими та насиченими, що дозволяє залучати до роботи на уроці учнів усього класу, адже тільки активний пізнавальний процес може забезпечити успішне навчання.

Поурочні плани подані в розгорнутому вигляді, щоб продемонструвати в деталях, яким бачить урок автор посібника. Більшість поданих розробок, звичайно ж, можуть коригуватися вчителем, який може привносити до кожного уроку елемент творчості, доповнюючи вже запропонований. При застосуванні представлених розробок на практиці в учителя з’являються широкі можливості для творчої діяльності під час проведення уроків.

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

1

Вступ

Тема 1. Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізацій

2

Відкриття європейців

Називати час подорожей Ф. Маґеллана та В. да Ґами, відкриття Америки X. Колумбом; імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; порівнювати технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; показувати на карті основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців; пояснювати значення поняття Великі географічні відкриття; описувати подорожі європейців; висловлювати судження щодо характеру та значення Великих географічних відкриттів

3

Завоювання Нового Світу

Називати головні європейські держави; порівнювати картину світу, життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; показувати на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи; пояснювати значення понять: колонія, меркантилізм, «нові дворяни», утопія, абсолютизм; наводити приклади руйнування середньовічного устрою, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців; висловлювати судження щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах

Тема 2. Людина ранньої Нової доби

4

Матеріальний світ і суспільство

Називати характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу, політичної структури та політичної думки; порівнювати картину світу, життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; показувати на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи; пояснювати значення понять: меркантилізм, «нові дворяни», абсолютизм; описувати місто раннього Нового часу, життя й побут людини Нового часу; наводити приклади руйнування середньовічного устрою, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців; висловлювати судження щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах

Продовження таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

5

Повсякденне життя Західної Європи

Називати характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу; порівнювати життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; показувати на карті головні європейські країни та етноси; описувати місто раннього Нового часу, життя та побут людини Нового часу; наводити приклади руйнування середньовічного устрою, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців; висловлювати судження щодо змін у соціально-економічному житті

Тема 3. Реформація та Контрреформація

6

Реформація

Називати час Реформації, імена видатних постатей цього періоду (М. Лютер, Т. Мюнцер), характерні риси реформаційних учень; показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков; пояснювати значення понять: Реформація, протестантизм; описувати протестантську церкву; наводити приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві; висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Реформації

7

Поширення Реформації.Контрреформація

Називати час Реформації, імена видатних постатей цього періоду (Ж. Кальвін, І. Лойола), характерні риси реформаційних учень, Контрреформації; показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков; пояснювати значення понять: Реформація, Контрреформація, протестантизм, кальвінізм, єзуїти; описувати протестантську церкву; порівнювати реформаційні вчення; наводити приклади контрреформаційних заходів католицької церкви; висловлювати судження щодо значення Реформації

8*

Узагальнення знань за темами 1—3 «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій», «Людина ранньої Нової доби», «Реформація та Контрреформація»

Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.

9

Франція в XVI — першій половині XVIIст.

Називати час релігійних війн у Франції, правління кардинала Рішельє, імена видатних постатей цього періоду (Рішельє, Генріх IV); показувати на карті територію Франції; пояснювати значення поняття релігійні війни; описувати двір абсолютного монарха

* Проводиться за наявності часу.

Продовження таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

10

Злет і падіння Іспанської держави

Називати характерні риси абсолютної монархії; показувати на карті території основних західноєвропейських держав

11

Нідерланди:народженняреспубліки

Називати час національно-визвольної війни в Нідерландах, імена видатних постатей цього періоду (В. Оранський), характерні риси національно-визвольної війни; показувати на карті перебіг національно-визвольної війни в Нідерландах; пояснювати значення поняття національно-визвольна війна; наводити приклади національно-визвольного характеру війни в Нідерландах; висловлювати судження щодо національно-визвольної війни в Нідерландах

12

Піднесення Англії в XVI ст.

Називати час правління Єлизавети І, імена видатних постатей цього періоду (Єлизавета І); характерні риси абсолютної монархії в Англії; показувати на карті територію Англії; пояснювати значення поняття Реформація; описувати двір абсолютного монарха; порівнювати абсолютну монархію Франції та Англії

13

Міжнародні відносини в першій половині XVII ст.

Називати дати Тридцятилітньої війни, імена видатних постатей цього періоду; показувати на карті перебіг Тридцятилітньої війни; висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Тридцятилітньої війни

14*

Узагальнення знань за темою 4 «Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.»

15

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів за темами 1—4 «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій», «Людина ранньої Нової доби», «Реформація та Контрреформація», «Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.»

Тема 5. Культура Західної Європи XVI — першої половини XVII ст.

16

Мистецтво Високого Відродження в Італії. Північне Відродження

Називати час епохи Відродження, імена видатних митців та їх найвідоміші творіння, характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії; показувати на карті найвизначніші культурні центри; пояснювати значення понять: Відродження, гуманізм, натурфілософія; описувати найвизначніші пам’ятки культури; порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя, італійське та Північне Відродження; наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва; висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби

* У разі непроведення уроку № 8 узагальнення відбувається за темами 1—4.

Продовження таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

17

Освіта, наука та література епохи Відродження

Називати час епохи Відродження, імена видатних митців та їх найвідоміші творіння, характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії; показувати на карті найвизначніші культурні центри; пояснювати значення понять: Відродження, гуманізм, натурфілософія; описувати найвизначніші пам’ятки культури; порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя, італійське та Північне Відродження; наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва; висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби

Тема 6. Польська держава та Московське царство

18

Річ Посполита

Називати дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни; основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури, характерні риси державного устрою Речі Посполитої; показувати на карті територію Речі Посполитої; пояснювати значення понять: унія, шляхта, фільварок; описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої; порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій

19

Московська держава за Івана IV

Називати дати правління та реформи Івана IV, основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури, характерні риси державної влади за Івана IV, російсько-українських відносин; показувати на карті територію завоювання Івана IV Грозного; пояснювати значення поняття опричнина, самодержавство

20

Московська держава в XVII ст.

Називати дати становлення династії Романових, основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси російсько-українських відносин; пояснювати значення понять: церковний розкол, самодержавство

21

Узагальнення знань за темами 5, 6 «Культура Західної Європи XVI — першої половини XVII ст.», «Польська держава та Московське царство»

22

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів за темами 5, 6 «Культура Західної Європи XVI — першої половини XVII ст.», «Польська держава та Московське царство»

Продовження таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

Тема 7. Криза «старого порядку». Початок модернізації

23

Англійська революція

24

Промислова революція в Англії

Пояснювати значення поняття технічний прогрес; наводити приклади технічного прогресу

25

Франція за часів Людовіка XIV

Називати імена видатних постатей цього періоду (Людовік XIV), характерні риси абсолютної монархії; описувати двір абсолютного монарха

Тема 8. Епоха Просвітництва

26

Просвітництво й абсолютизм. Розвиток культури епохи Просвітництва

Називати час доби Просвітництва, найвидатніших представників епохи, характерні риси Просвітництва; пояснювати значення понять: Просвітництво, енциклопедисти, технічний прогрес; описувати пам’ятки епохи Просвітництва; порівнювати погляди просвітителів; наводити приклади нових цінностей у житті суспільства; висловлювати судження щодо значення епохи Просвітництва в історії людства

27

Австрія та Пруссія

28

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів за темами 7, 8 «Криза “старого порядку”. Початок модернізації», «Епоха Просвітництва»

Росія

29

Росія наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

Називати час правління Петра І, дати Північної війни, результати зовнішньої політики Петра І, реформи Петра І, характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І; показувати на карті територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.; пояснювати значення поняття імперія; описувати повсякденне життя в Росії у XVIII ст.; наводити приклади активної зовнішньої політики; висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії

30

Епоха Катерини II

Називати час правління Катерини II, дати поділів Речі Посполитої, результати зовнішньої політики Катерини II, характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Катерини II; показувати на карті територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.; пояснювати значення понять: «освічений абсолютизм»,

Продовження таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

імперія, палацові перевороти; описувати повсякденне життя в Росії у XVIII ст.; порівнювати політику Петра І та Катерини II; наводити приклади активної зовнішньої політики, «освіченого» правління; висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії

Сполучені Штати Америки

31

Створення США

Називати час утворення англійських колоній у Північній Америці, дату «Бостонського чаювання», прийняття Декларації незалежності та Конституції США, імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність; характерні риси політики Англії щодо колоній, Декларації незалежності та Конституції США; показувати на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність; пояснювати значення понять: колонія, метрополія, Декларація, Конституція, республіка, федерація; описувати становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність; порівнювати державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці; наводити приклади особливостей демократичного устрою США; висловлювати судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність

32

Узагальнення знань за темами 7, 8 «Криза “старого порядку”. Початок модернізації», «ЕпохаПросвітництва», «Росія», «Сполучені Штати Америки»

Тема 9. Східний світ

33

Османська імперія.Персія

Називати основні здобутки культури, релігії Сходу, характерні риси державного устрою, час розгрому турецької армії під Віднем, основні здобутки культури; характерні риси державного устрою; показувати на карті території Османської імперії; пояснювати значення понять: імперія, іслам; описувати пам’ятки культури; порівнювати європейську та східні цивілізації; наводити приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру; висловлювати судження щодо особливостей Східного світу

Закінчення таблиці

№ уроку

Назва уроку

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до програми

34

Китай. Індія

Називати час заснування держави Великих Моголів в Індії, початок правління династії Цин у Китаї, основні здобутки культури, релігії, характерні риси державного устрою; показувати на карті територію Індії та Китаю; пояснювати значення понять: індуїзм, конфуціанство; описувати пам’ятки культури; наводити приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців, впливу культури Індії, Китаю на європейську культуру; висловлювати судження щодо особливостей Східного світу

35

Узагальнення знань за темою 9 «Східний світ»

36

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів за темами «Росія», «Сполучені Штати Америки», «Східний світ»

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст