7 клас

Орієнтовна к-сть годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

ВСТУП

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: знає правила безпеки у фізичному кабінеті; розташування й призначення основних зон шкільного фізичного кабінету та свого робочого місця.

Діяльнісний компонент: дотримується правил безпечної поведінки під час роботи з фізичними приладами й обладнанням. Ціннісний компонент: усвідомлює роль шкільного кабінету та значення фізичних приладів у навчанні фізики, відповідальність за поведінку у фізичному кабінеті

Фізика як навчальний предмет у школі.

Фізичні прилади, фізичний експеримент і фізичні досліди. Правила безпеки під час роботи з фізичним обладнанням та у фізичному кабінеті

Розділ 1.

ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ

7

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: називає характерні ознаки фізичних явищ, їхню відмінність від біологічних, хімічних інших явищ;

наводить приклади фізичних явищ, фізичних тіл і фізичних величин;

знає символи й одиниці основних фізичних величин;

розуміє основні положення атомно-молекулярного вчення;

розуміє відмінності між речовиною і полем.

Діяльнісний компонент: записує значення фізичної величини, використовує префікси для утворення кратних і частинних одиниць;

користується найпростішими засобами вимірювання;

визначає ціну поділки шкали;

порівнює значення фізичних величин;

вимірює лінійні розміри тіл, об’єми твердих тіл, рідин і сипких матеріалів;

проводить досліди (індивідуально та в групі) за власним планом або за інструкцією за допомогою вчителя, аналізує результати, робить висновки.

Ціннісний компонент: усвідомлює, як нові знання співвідносяться з наявними;

висловлює судження про роль спостереження і досліду в пізнанні довкілля

Фізика як фундаментальна наука про природу.

Речовина і поле. Основні" положення атомно-молекулярного вчення. Початкові відомості про будову атома.

Фізичні тіла й фізичні явища.

Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин.

Лабораторні роботи № 1. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу.

№ 2. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і сипких матеріалів.

№ 3. Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.

Демонстрації

1. Приклади фізичних явищ: механічних, теплових, електричних, світлових тощо.

2. Моделі молекул.

3. Приклади застосування фізичних явищ у техніці.

4. Засоби вимірювання

1

Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву й впливу фізичних явищ на здоров’я й безпеку життєдіяльності, вирішення проблем довкілля, ощаливого використання природних ресурсів тощо

Розділ 2.

МЕХАНІЧНИЙ РУХ

17

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: називає види механічного руху;

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (швидкість, період обертання, переміщення, амплітуда коливань, період та частота коливань) і вміє обрати її одиницю;

називає вживані одиниці часу, шляху, швидкості, періоду обертання, періоду та частоти коливань;

описує фізичну величину відповідно до узагальнених планів;

розуміє відносність руху.

Діяльнісний компонент: уміє застосовувати поняття «матеріальна точка» та визначати межі застосування цієї фізичної моделі;

розрізняє види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла;

уміє описати механічний рух графічно й аналітично і провести його аналіз;

розраховує пройдений тілом шлях, визначає

швидкість руху, період обертання, частоту коливань нитяного маятника під час розв’язання фізичних задач різного типу;

представляє результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків;

використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

Ціннісний компонент: усвідомлює цінність знань про механічний рух для власного розвитку й безпеки

Механічний рух. Відносність руху.

Тіло відліку. Система відліку. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях. Переміщення.

Прямолінійний рівномірний рух. Швидкість руху. Графіки руху.

Прямолінійний нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху.

Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання.

Коливальний рух. Амплітуда коливань. Період і частота коливань. Маятники.

Лабораторні роботи

№ 4. Визначення періоду обертання тіла.

№ 5. Дослідження коливань нитяного маятника.

Демонстрації

1. Різні види механічного руху.

2. Відносність руху, форми траєкторії, швидкості

1

Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи на аналіз механічного руху учасників дорожнього руху та його наслідки для власної безпеки; задачі з прикладами логістики пасажирських і вантажних перевезень в Україні й світі; уміння вибрати оптимальну траєкторію руху в конкретних життєвих ситуаціях

Розділ 3.

ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА

26

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: знає і описує фізичні явища і процеси (інерція, деформація, тяжіння, тертя, тиск);

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (маса, густина речовини, сила, коефіцієнт тертя, тиск, сила тиску) та вміє обрати її одиницю;

формулює закони Гука, Паскаля, Архімеда; знає умову плавання тіл; пояснює причини виникнення атмосферного тиску та його залежність від висоти, залежність сили пружності від деформації; залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини;

знає і розуміє будову та принцип дії динамометра, манометра, барометра, терезів.

Діяльнісний компонент: застосовує закони Гука, Паскаля, Архімеда, умови плавання тіл, формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, сили тиску, виштовхувальної сили під час розв’язування різних видів чи типів задач і виконання лабораторних робіт;

здатен (здатна) запропонувати способи зменшення/збільшення сили тертя, сили пружності, тиску в практичних ситуаціях;

графічно зображує сили; користується динамометром, терезами; читає покази пікали манометра, барометра;

використовує набуті знання в навчальній і практичній діяльності.

Ціннісний компонент: висловлює судження про роль внеску вчених-фізиків у розвиток і становлення механіки та техніки;

оцінює практичне значення застосування законів і закономірностей у природі та техніці

Явище інерції. Інертність тіла. Маса тіла. Густина речовини.

Взаємодія тіл. Сила. Деформація. Сила пружності. Закон Гука. Динамометр.

Додавання сил. Рівнодійна. Графічне зображення Сил.

Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість.

Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці.

Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску.

Тиск рідин і газів. Закон Паскаля. Сполучені посудини. Манометри.

Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску. Барометри.

Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда.

Лабораторні роботи

№ 6. Вимірювання маси тіл.

№ 7. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин).

№ 8. Дослідження пружних властивостей тіл.

№ 9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.

№ 10. З’ясування умов плавання тіла.

Демонстрації

1. Досліди, що ілюструють явища інерції та взаємодії тіл.

2. Деформація тіл.

3. Додавання сил, спрямованих уздовж однієї прямої.

4. Прояви та вимірювання сил тертя ковзання, кочення, спокою.

5. Способи зменшення й збільшення сили тертя.

6. Залежність тиску від значення сили та площі.

7. Передавання тиску рідинами й газами.

8. Тиск рідини на дно і стінки посудини.

9. Зміна тиску в рідині з глибиною.

10. Сполучені посудини.

11. Вимірювання атмосферного тиску.

12. Будова і дія манометра.

13. Дія архімедової сили в рідинах і газах.

14. Рівність архімедової сили вазі витісненої рідини в об’ємі зануреної частини тіла.

15. Плавання тіл

1

Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи і задачі на аналіз явища інерції, сил тертя і пружності, їхні наслідки для власної безпеки; матеріали з досягнення українських конструкторів у суднобудуванні, повітроплаванні тощо

Розділ 4.

МЕХАНІЧНА РОБОТА ТА ЕНЕРГІЯ

11

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (механічна робота, потужність, кінетична і потенціальна енергія, момент сили, коефіцієнт корисної дії) і вміє обрати її одиницю;

розуміє сутність закону збереження механічної енергії, умову рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів; знає різновиди важеля.

Діяльнісний компонент: застосовує закон збереження енергії та формули роботи, потужності, ККД простого механізму, кінетичної енергії тіла, потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею Землі, деформованого тіла, моменту сили під час розв’язування задач різних типів і виконання лабораторних робіт, у практичній діяльності;

користується простими механізмами (важіль, нерухомий та рухомий блоки, похила площина);

використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

Ціннісний компонент: оцінює прояви закону збереження механічної енергії в природі, техніці, побуті;

оцінює ефективність використання простих механізмів;

оцінює роль видатних учених у розвитку знань про перетворення енергії

Механічна робота. Потужність. Механічна енергія та її види.

Закон збереження енергії в механічних процесах та його практичне застосування.

Прості механізми. Момент сили. Важіль. Умова рівноваги важеля.

Коефіцієнт корисної дії простих механізмів.

Лабораторні роботи

№ 11. Вивчення умови рівноваги важеля.

№ 12. Визначення ККД простого механізму.

Демонстрації

1. Перетворення механічної енергії.

2. Умови рівноваги тіл.

3. Важіль.

4. Рухомий і нерухомий блоки.

5. Похила площина.

6. Використання простих механізмів

1

Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи й задачі на застосування закону збереження енергії, розрахунок параметрів простих механізмів, умов їх безпечного використання; інформаційні матеріали про досягнення українських конструкторів у машинобудуванні й будівництві