Організація дистанційного навчання в школі

Розділ 2. Методичні рекомендації для основної та старшої школи

МОТИВАЦІЯ ТА НАВЧАЛЬНІ НАВИЧКИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ І СТАРШОЇ ШКОЛИ

На відміну від початкової, учні базової школи мають попередній навчальний досвід, який може допомогти їм у самоорганізації під час дистанційного навчання. При цьому важливо нагадати засадничі принципи такого навчання учням та батькам.

• Надзвичайно важливим є практикування мислення зростання, конструктивного ставлення до помилок та труднощів, уміння справлятися з прокрастинацією. За умов дистанційного навчання необхідно наголошувати на важливості метакогнітивних навичок, надавати інформацію про те, як їх можна практикувати та набувати.

• Уміння вчитися, зокрема організовувати власну навчальну діяльність, є надзвичайно корисним і дуже важливим для успішного дистанційного навчання. Потрібно навчитися відповідально планувати свій час, збалансувати навантаження між різними видами діяльності та відпочинку. Наприклад, можна вести щоденник навчання, у якому фіксувати час, витрачений на різні навчальні діяльності. Трохи згодом, після аналізу щоденника, учень побачить закономірності і краще плануватиме час на майбутнє. Варто звернути увагу учнів на те, що людський мозок не підтримує режиму багатозадачності, тож потрібно зосереджуватись на безпосередній діяльності і не намагатись поєднувати її з переглядом соціальних мереж чи переписуванням з друзями.

• Учитель/ка може запропонувати учням способи боротьби з прокрастинацією, наприклад “метод помідора”1, який полягає в тому, що навчання планується невеликими відрізками часу (близько 20 хвилин), упродовж кожного з яких блокується будь-яка можливість відволіктися від основного завдання. Найкраще для цього задіяти таймер — кухонний, у мобільному телефоні чи на веб-сайті (від кухонного таймера у вигляді помідорчика й походить назва методу). Після періоду навантаження йде невеликий період відпочинку (5-10 хвилин), упродовж яких можна відволіктись, переключитись на іншу діяльність (послухати музику, перекусити, випити води, переглянути соціальні мережі тощо). Важливо дотримуватись дисципліни і не відволікатись на ці речі впродовж часу, відведеного на активну роботу. Така побудова навчального часу дисциплінує й дозволяє отримати відчутний результат незалежно від настрою чи натхнення до навчання, які можуть самі по собі не з’явитися в умовах самостійного планування часу.

1 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_Pomodoro

• Труднощі є невід’ємною частиною навчального процесу, тому важливо наголосити на конструктивному ставленні до помилок та провалів, які неодмінно трапляються з кожним. Можна запропонувати кілька стратегій виходу з таких ситуацій, наприклад: пошукати інше джерело інформації, відео на цю тему, інший підручник (в інтернеті доступні електронні версії підручників різних авторів — можливо, учень/учениця краще сприйматиме інформацію в альтернативному поданні). Можна спробувати сформулювати проблему словесно або схемою — досить часто в процесі формулювання інформації людина натрапляє на правильну стежину міркувань. І в будь-якому разі необхідно розповідати про принципи гнучкого мислення зростання, за якого людина переконана в тому, що успіх можливий завдяки не вродженим талантам, а наполегливій систематичній практиці. Невдачі за такого підходу стають цінним ресурсом для подальшого вдосконалення, і таке ставлення дозволяє гідно впоратися з помилками, які обов’язково трапляються як у навчанні, так і в іншій діяльності.

• Не можна недооцінювати важливості дотримання принципів академічної доброчесності, самостійного виконання навчальних завдань, а також завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання. Варто наголосити на тому, що метою та результатом виконання завдань є не стільки оцінки, скільки набуття компетентностей. Можна спонукати учнів встановлювати власні цілі вивчення предмета чи окремої теми і фіксувати внесок кожного із завдань у досягнення тих цілей, відстежуючи прогрес та зростання власної майстерності.

Співпраця з учнями основної школи

Викликом дистанційного навчання для учнів основної школи є велика кількість предметів, які викладаються різними вчителями. Кожен педагог має власні підходи, методики, надає перевагу різним цифровим інструментам. Тому дуже важливо узгодити базові засади взаємодії, для того щоб не перевантажувати учнів надмірною кількістю платформ та засобів навчання.

Важливою і корисною для учнів буде допомога із встановленням чіткого розпорядку дня (з можливою варіативністю наповнення окремих блоків), укладення плану виконання завдань з різних предметів (зокрема, якщо школа пропонує асинхронний режим взаємодій).

Не зайвим буде узгодити (між усіма учасниками процесу) розуміння основних понять та термінів. Наприклад, опрацювати параграф означає: прочитати текст, відповісти на запитання після параграфа, скласти таблицю, карту понять, часову шкалу, інфографіку, скласти власне запитання до параграфа тощо. Усе це, по суті, різні завдання, які можуть бути виконані в результаті прочитання певного тексту. Тому дуже важливо конкретизувати очікуваний результат роботи, надавати чіткі інструкції щодо дій учнів для його досягнення.

Співпраця з учнями старшої школи

Дистанційне навчання для старшокласників відкриває можливість реалізувати власну навчальну траєкторію, зосередившись на тих предметах, які відповідають особистим зацікавленням. Так, оптимізація розкладу дозволить скоротити кількість різних предметів кожного дня і виділити більші часові блоки для підготовки кожного з уроків. При цьому важливо не перевантажувати учнів завданнями з тих предметів, які не вивчаються на профільному рівні відповідно до навчального плану класу. Особливо це стосується майбутніх випускників, активно зосереджених на підготовці до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.

Доцільно застосувати накопичувальну систему оцінювання, за якої учень може обрати, які саме завдання виконати для отримання достатнього бала. Можливість вибрати спосіб демонстрації опанування матеріалу підвищує мотивацію та власну відповідальність учня за результати навчання.

Окрім безпосередніх завдань від учителя/учительки, для учнів старших класів доречно надавати рекомендації щодо перегляду тематичних вебінарів, фрагментів або й цілих онлайн-курсів на доступних платформах дистанційного навчання. Такі види діяльності можна пропонувати щонайменше як альтернативні власним завданням учителів і з профільних предметів, і з тих, що вивчаються на рівні стандарту. Для організації обміну інформацією про подібні можливості можна організувати додаткові комунікаційні канали, чати, групи, в яких учні можуть описувати власні знахідки, ділитись посиланнями на цікаві ресурси, а також враженнями від роботи із ними.

МЕТОДИ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

За умов дистанційного навчання заняття можуть відбуватись синхронно чи асинхронно. Крім того, треба враховувати той факт, що в деяких випадках, зокрема й з об’єктивних причин, учні чи вчителі можуть узагалі не мати технічних можливостей для цифрової взаємодії.

Синхронна взаємодія

Цей тип взаємодії передбачає, що учні та вчителі працюють за попередньо укладеним та узгодженим розкладом, у якому враховано всі предмети навчального навантаження учня. При цьому доцільно дещо оптимізувати розклад порівняно з очним навчанням. Якщо урок у розкладі присутній 1 раз на тиждень, то достатньо виділити на онлайн-консультацію 20 хвилин на тиждень. Урок, який відбувається 2-3 рази на тиждень, можна трансформувати в 1-2 онлайн-уроки, доповнені самостійним опрацюванням матеріалів та виконанням завдань. Якщо дисципліна має 4 і більше уроків на тиждень — варто мати 2-3 онлайн-зустрічі.

Не варто планувати всі 45 хвилин уроку для очної взаємодії, адже певну частину заняття потрібно присвятити відпрацюванню вмінь та навичок, що можна реалізовувати в іншому режимі. Так само як і в ході очних занять, не варто відводити значну частину часу на лекційне повідомлення нового матеріалу, натомість варто урізноманітнювати спільну роботу інтерактивними методами, застосовуючи відповідні онлайнові сервіси та інструменти, роботу в менших групах, чергувати види діяльностей.

Доцільно запланувати щотижневі зустрічі класу з класним(ою) керівником/керівницею для обговорення загальних питань, взаємопідтримки. Можливо, до таких зустрічей зможе долучатись психолог чи соціальний педагог.

Необхідно врахувати: якщо на занятті не можуть бути присутні всі учні, не варто на ньому пояснювати новий матеріал або ж необхідно забезпечити запис викладення нової теми. На онлайновому занятті важливо не стільки викладати матеріал, скільки узгоджувати розуміння учнями поставлених завдань і з’ясовувати проблемні моменти, зокрема виявлені на попередніх етапах роботи.

Для синхронної взаємодії підходять такі платформи, як Zoom, Microsoft Teams, Google Meet, Skype тощо (див. “Засоби організації дистанційного навчання”).

Асинхронна взаємодія

Дистанційний режим роботи дозволяє скористатись перевагою гнучкого планування робочого часу та навантаження як для учнів, так і для вчителів. Це означає, що взаємодії відбуваються в асинхронному режимі, без усталених за розкладом онлайн-зустрічей.

Учитель/ка публікує перелік навчальних матеріалів, цифрових ресурсів, завдань, а учні опрацьовують їх у зручному для себе темпі, відповідно до вказаних термінів виконання. Очевидно, що такий режим вимагає від учнів більше навичок планування своєї роботи, що може бути викликом для деяких школярів. Учителю/учительці при цьому важливо раціонально спланувати й сформулювати покрокову інструкцію опрацювання теми та досягнення очікуваних результатів навчання. Необхідно передбачити час на консультації та повідомити графік доступності вчителя для надання допомоги в процесі індивідуальної роботи.

Завдання для асинхронного виконання можуть бути як індивідуальними, так і груповими, а також передбачати участь у спільних обговореннях у режимі текстових чи відеофорумів.

Якщо є можливість, варто надавати учням вибір у тому, як саме демонструвати опанування матеріалу певної теми: класичними завданнями з підручника чи робочого зошита або більш творчими видами діяльності: складанням власних завдань, запитань, скрінкастом як демонстрацією свого розв’язання задачі, створенням карти понять певної теми чи інфографіки до неї. Подібні завдання складно виконувати на типовому 45-хвилинному уроці, адже неможливо чітко спрогнозувати час, необхідний для кожного з учнів. Асинхронне навчання дозволяє відійти від похвилинної організації роботи й надає простір для індивідуальної творчості в ході виконання подібних завдань. Водночас варто передбачити й “безмашинні” варіанти виконання завдань, зменшуючи таким чином екранне навантаження на учня. Так, карту понять можна скласти на аркуші, так само й інфографіку.

Цифровий режим взаємодій, зокрема в асинхронному форматі, відкриває широкі можливості здійснювати диференційоване навчання, коли кожен/кожна учень/учениця чи група учнів отримує те завдання, яке відповідає їхньому рівню опанування теми, і переходить до наступного рівня лише після якісного закріплення попереднього. Синхронний режим, а також традиційна класно-урочна система зазвичай мало підходять для реалізації таких індивідуалізованих навчальних траєкторій.

Для асинхронної взаємодії підходять такі платформи, як Google Classroom, Moodle, Edmodo, Padlet тощо, на яких розміщуються посилання на різноманітні матеріали та діяльності (див. “Засоби організації дистанційного навчання”).

Щоб дізнатись більше про організацію дистанційного навчання натисніть тут:

Відсутність цифрових взаємодій

У деяких випадках, на жаль, неможливо організувати дистанційне навчання з застосуванням цифрових технологій. У такому разі вчитель/ка повідомляє перелік, обсяг, послідовність вивчення тем за наявним в учня підручником, а також перелік завдань, які необхідно ви конати для досягнення передбачених результатів навчання. Якщо є змога, відбувається комунікація телефоном чи поштою, проте основну частину навчальної діяльності учень здійснює самостійно. Після повернення до звичних форм навчання таким учням необхідно надати особливу підтримку, скласти план індивідуальної діагностики та корекції результатів навчання.

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

Формуючи розклад занять на час дистанційного навчання, найбільш доцільно комбінувати різні режими взаємодій: синхронний, асинхронний, з використанням як доступних підручників, посібників, робочих зошитів, так і онлайн-ресурсів та сервісів. Вирішуючи, яким каналом комунікації варто скористатись у тому чи іншому випадку, варто враховувати наявність та доступність якісного інтернет-сигналу в усіх учасників групи, а також можливі перешкоди в доступі до цифрової техніки, зокрема за жорстким розкладом.

Якщо можливо забезпечити присутність більшості учнів на онлайн-заняттях, доцільно проводити відеоуроки. Для відсутніх необхідно дублювати матеріал відеозаписами (якщо цифрові пристрої та Інтернет доступні) або посиланнями на фрагменти підручників (для безмашинного опрацювання). Навчальні обговорення можуть бути синхронними (із застосуванням відео- чи аудіозв’язку) або асинхронними — відео-, аудіо- чи текстовими конференціями, чатами, форумами. За відсутності інших платформ можна організувати навчальні комунікації в системі обміну миттєвими повідомленнями чи електронною поштою, проте ці засоби більше підходять для індивідуальних консультацій, а не групової діяльності.

Наведемо приклад трансформації очного розкладу уроків у дистанційний на прикладі розкладу учня 7 класу.

Оскільки формування нового розкладу має стосунок до всіх учителів закладу освіти, доцільно розробляти графік синхронних онлайн-занять на основі вже затвердженого розкладу на навчальний рік. Наприклад, якщо проаналізувати типове навантаження учня 7 класу (див. табл. 1), то побачимо, що можна оптимізувати кількість онлайн-зустрічей з більшості предметів (див. табл. 2). Такі уроки можуть розпочинатись за тим же графіком, що й передбачені розкладом заняття, проте тривалість їх може бути меншою (за умови доповнення їх асинхронними видами навчальної діяльності). Якщо можливо, варто оптимізувати загальний час навчального дня, скоротивши “вікна” між окремими уроками. У такому розкладі можна врахувати також графік трансляції уроків на телебаченні.

Перелік предметів не змінюється, хоча деякі з них цілком реально перенести в повністю асинхронний режим взаємодій. Таким чином, замість щоденних 7 уроків маємо розклад у середньому на 3-4 уроки щодня, доповнені самостійною роботою над навчальними завданнями в асинхронному режимі.

ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК

Обов’язковим етапом навчального процесу є надання та отримання зворотного зв’язку, незалежно від того, яку комунікаційну чи навчальну платформу обрано для дистанційного навчання. Зворотний зв’язок може бути автоматизованим (наприклад, аналіз правильності відповідей тесту), або вчитель/ка надає його індивідуально.

Переважна більшість систем організації дистанційного навчання дають можливість не лише виставити певні бали, але й прокоментувати їх. Варто прагнути надавати індивідуальний зворотний зв’язок, навіть за наявності автоматичної перевірки, адже саме таким чином можна повідомити учневі про необхідність повторно переглянути певні фрагменти навчального матеріалу чи вказати на помилковість певної навички.

Доцільно працювати з хмарними сервісами, щоб можна було надавати зворотний зв’язок безпосередньо в учнівській роботі. Так, облікові записи Google та Microsoft (див. “Засоби та інструментарій дистанційного навчання”) надають можливість створювати текстові документи, електронні таблиці, презентації, зображення онлайн. Учитель/ка може долучитись до інформаційного продукту, створеного учнем, і прокоментувати окремі фрагменти, або запропонувати ідеї для покращення роботи загалом. Такий спосіб взаємодії простіший, аніж обмін фотографіями чи окремими файлами.

За умов асинхронної організації дистанційного навчання коментарі зворотного зв’язку стають єдиним простором для особистісної взаємодії вчителя/вчительки з конкретним учнем/ученицею, тож ці коментарі мають бути позитивними і спонукати до покращення, а не відлякувати й карати.

Зворотний зв’язок має надаватись так, щоб вчасно зупинити закріплення неправильних практик і спрямувати учня до розвитку необхідних умінь та навичок. Варто відзначати вдалі фрагменти роботи, водночас не уникаючи конструктивної критики, коли є необхідність у корекції.

Існує правило “сендвіча” — розміщувати критику між двома позитивними репліками, наприклад: “Дякую за вчасну роботу, але перевір ще раз коефіцієнти у третьому завданні. Впевнена, що ти впораєшся!” Добрий зворотний зв’язок допомагає підтримати мотивацію учня/учениці до вдосконалення своєї роботи та докладання більших зусиль, що позитивно впливає на результати й успішність.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ

Повідомляючи учням завдання, окрім чіткої інструкції щодо порядку його виконання, вчитель/ка має повідомити термін, до якого потрібно здати цю роботу. Необхідно надавати учням достатньо часу на виконання завдань, з урахуванням можливих труднощів під час роботи з незнайомими платформами, перебоями функціонування інтернету. Важливо не допускати перевантаження учнів завданнями з різних предметів, а дотримуватись збалансованого та узгодженого підходу між усіма вчителями, які працюють у певному класі. Варто пам’ятати, що в дистанційному режимі учням потрібно більше часу, ніж у класі, щоб упоратись із більшістю завдань. Доцільно диференціювати завдання, позначати деякі з них як необов’язкові або рекомендувати їх лише для окремих учнів.

Деяку частину завдань можна не оцінювати, лише фіксувати факт їх виконання. Наприклад, це можна робити у вигляді тесту, запитаннями якого можуть бути задачі зі збірника практичних вправ (учень надсилає власні остаточні відповіді). Можна укласти інтерактивні вправи, після правильного виконання яких учень отримує кодові слова, з яких потрібно скласти цілу фразу.

Якщо ж важливо перевірити правильність ходу думок учня, то варто скористатись або синхронним режимом взаємодій, або відеозаписом процесу розв’язання. Можна також скласти тест, у якому потрібно надавати не лише остаточну відповідь, але й проміжні. Такий тест може виконувати не лише контрольну, але й навчальну функцію: якщо учень самостійно не зміг виконати завдання, необхідність виконання покрокових дій спонукатиме до правильного алгоритму роботи.

Доцільно застосовувати методи самоперевірки, а також взаємної перевірки учнів, надаючи їм критерії оцінювання та створюючи середовище коментування робіт (наприклад, у сервісах Google: документах, презентаціях, блогах тощо). Такі форми роботи ефективніші, якщо учні до початку дистанційного навчання мали аналогічний досвід під час уроків.

Не можна недооцінювати важливість застосування принципів формувального оцінювання під час роботи в дистанційному форматі. Учні набагато частіше потребують не стільки оцінки в балах, скільки повідомлення про те, які частини завдання виконані добре, а які потребують удосконалення. Дуже корисно надавати критерії оцінювання роботи, рубрики, перевірні списки — разом із формулюванням завдання, щоб учні могли зорієнтуватись, у якому напрямку рухатись і на що звернути особливу увагу. Формувальне оцінювання має допомогти учням моніторити власний прогрес та рефлексувати щодо свого навчання. Тому виконані роботи доцільно супроводжувати зворотним зв’язком у вигляді коментарів і виставлених балів відповідно до критеріїв оцінювання.

Досить часто під час дистанційної роботи виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Важливо нагадувати про правила та відповідальність за їх порушення перед виконанням завдань.

Можна скористатись цифровими можливостями перемішування порядку запитань та варіантів відповідей у ході тестування, а також використовувати різні варіанти завдань. Хоча електронні платформи дозволяють налаштувати жорсткі умови прийому завдань (обмеження часу виконання тестів та кількості спроб), не варто ними зловживати, зважаючи на нерівність технічних умов роботи учнів.

Забезпечити абсолютну неможливість плагіату та списування в умовах дистанційного навчання дуже складно, тому варто зосередити зусилля на тому, щоб пропонувати такі завдання, які не можуть бути запозичені в інших — написати власну думку, описати процес розв’язання своїми словами, навести приклад чи дібрати ілюстрацію. Можна створювати галереї робіт учнів — демонстрація власної творчості часто спонукає до більш відповідальної та ретельної підготовки.

“Низький поріг, висока стеля, широкі стіни” — це ті характеристики завдань, які найкраще підходять для дистанційного навчання (зрештою, для очного також).

Низький поріг означає, що завдання доступне і досяжне для кожного учня. Ситуація успіху в поєднанні з підтримувальним зворотним зв’язком мотивує до виконання подальших завдань. Висока стеля передбачає, що завдання має кілька рівнів і не обмежує учнів, які можуть зробити більше й краще. Широкі стіни творять простір для власного вибору учня, показують застосовність теми в різних ситуаціях, передбачають творчий підхід до завдання. За умов дистанційного чи змішаного навчання такі завдання найкраще підтримують навчальну мотивацію учнів.

ВІД УПОРЯДНИЦЬ

Цей посібник став відповіддю на пандемію коронавірусу і вимушений карантин в українських школах навесні 2020 року, коли українські діти понад два місяці не мали змоги відвідувати школи, а вчителі та вчительки вимушено й прискорено опановували технології та підходи дистанційного навчання. Однак ми впевнені, що рекомендації наших методисток, а також досвід багатьох учителів/учительок-практиків не лише будуть корисними для дистанційного закінчення 2019/2020 навчального року, а й стануть джерелом цікавих ідей для використання в очному навчанні.

Станом на травень 2020 року Міністерство освіти і науки України працює над оновленням Положення про дистанційне навчання, щоб зробити його нормативною базою не лише для роботи учнів та сімей, які свідомо обирають дистанційну форму, а й для застосування в усіх школах на випадок щорічних карантинів через сезонні ГРВІ чи повторні спалахи коронавірусу.

Серед принципів Нової української школи — вчитися впродовж життя. Учительство, яке демонструє здатність навчатися новому — найкращий приклад для учнівства і джерело натхнення для розвитку.

ГО “Смарт освіта” дякує всім вчителькам і вчителям, чиї робота, мотивація, турбота про дітей та їхню освіту під час карантину весни 2020 року надихнули нас на створення цього посібника.

Упорядниці: Іванна Коберник, Зоя Звиняцьківська Редакторка: Зоя Звиняцьківська

Літературний редактор: Роман Трифонов Дизайн і верстка: Гліб Муха

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Міжнародний фонд «Відродження» - одна з найбільших українських благодійних фундацій, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 200 мільйонів доларів США. Фонд заснований філантропом Джорджем Соросом і є частиною міжнародної мережі Фундацій відкритого суспільства (Open Society Foundations).

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст