Організація дистанційного навчання в школі

Частина II. Методи дистанційного навчання школярів різного віку

Розділ 1. Методичні рекомендації для початкової школи

ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ НАВИЧОК УЧНІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ТА КОМУНІКАЦІЯ З БАТЬКАМИ

Як зазначалось вище (див. “Методологія дистанційного навчання”), рівень готовності до самостійної роботи в учнів початкових класів нижчий, ніж в учнів основної та старшої школи. Організовувати роботу найменших учнів мають дорослі, але саме організовувати, а не виконувати завдання за дитину. Тому первинна комунікація вчителя/вчительки початкових класів з батьками з організаційних питань має бути довшою і тривалішою, з поступовою передачею відповідальності дітям за процес навчання.

Чимало вчителів недооцінюють значення встановлення взаємин з батьками своїх учнів. Батьки можуть стати найкращими друзями для вчителя/вчительки, і вони ж можуть бути опонентом. За чотири роки навчання в початковій школі вчителю/вчительці варто встановити міцні стосунки з батьками учнів, яких він/вона навчає.

Найкращий спосіб уникнути непорозумінь з батьками — чіткі правила спілкування, які варто запропонувати з самого початку навчання. Чим більше інформації отримуватимуть батьки, тим більше вони відчуватимуть себе частиною команди. Якщо батьки розумітимуть, що і навіщо робить учитель/ка, вони довірятимуть йому/їй і процес навчання відбуватиметься комфортніше для всіх сторін. Ефективне спілкування батьків і вчителів завжди має починатися з позитиву та довіри, це має вирішальне значення. Якщо батьки отримуватимуть інформацію від учителя/учительки, ймовірність того, що щось неправильно трактується в процесі навчання, знижується.

Обов'язково спілкуйтеся часто! Поширена помилка вчителів і початкових класів, і основної та старшої школи — це недостатня комунікація або звернення лише тоді, коли виникають проблеми.

Для того, щоб спілкування було послідовним, воно також повинне вписуватися в насичений графік учителя/учительки. Зважаючи на обставини, домовтеся з батьками учнів, як і коли ви будете підтримувати зв’язок з ними, визначте години й канали для спілкування: електронні листи, веб-конференції, групи в соціальних мережах, Viber чи інші засоби. Обговоріть з ними правила навчання, розклад уроків тощо. Діти початкової школи тільки вчаться працювати самостійно. Не в усіх дітей усе виходить одразу, тому слід давати багато спроб.

Під час розмови з батьками (за будь-якої форми навчання) запевніть їх: усе, що стосується їхньої дитини, є конфіденційним і ви як учитель/ка початкових класів завжди зважаєте на інтереси своїх учнів.

РЕЖИМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Дистанційне навчання може здійснюватись у двох режимах: синхронному (всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб-середовищі) чи асинхронному (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів графіком). Відмінністю між синхронним і асинхронним режимами є миттєві повідомлення та негайний зворотний зв’язок. Асинхронний режим не дає можливості такого типу взаємодії.

Синхронний режим дозволяє співпрацювати в режимі реального часу. Перевага синхронного режиму в тому, що можна залучати учасників миттєво та у визначений час.

Не потрібно копіювати класно-урочну систему в онлайн-форматі. Так само не підійде і традиційна структура уроку. В дистанційному уроці ефективніше запланувати: мінімум пояснень, максимум інтерактиву.

Не варто починати дистанційне навчання з нової теми. Поки діти призвичаюватимуться до нових умов, ефективніше розпочати з повторення й закріплення знайомих дітям тем. У ході підготовки до онлайн-уроків учителю/учительці слід урахувати, що надати в повному обсязі навчальний матеріал, як це передбачено в реальному часі, не вдасться. Виокремте найголовніше, те, про що дитина має дізнатися та чого навчитися саме в цьому класі, не говоріть загальних фраз і не давайте матеріалу, який ви планували включити в очне навчання з пропедевтичною метою.

Завдання варто створювати таким чином, щоб вони були орієнтовані на взаємодію з учнями. Слід пам’ятати, що викладання матеріалу протягом 35-40 хвилин є неефективним, тож не варто розраховувати на такий час — треба орієнтуватись на менший.

Учні долучаються до вчителя за розкладом. Визначається час початку кожного уроку. Учням надаються чіткі інструкції. Частину уроку можна використати для відеопояснення нового матеріалу залежно від теми, з урахуванням вікових особливостей дітей.

Важливо прорахувати свої дії та види робіт, передбачити час на розв’язування практичних завдань, використовуючи при цьому різні інструменти дистанційного навчання, врахувати результати роботи та зворотний зв’язок. Не варто витрачати час на організаційні моменти або каліграфічні хвилинки, виконання уже знайомих вправ або завдань, які мають чіткий алгоритм. При цьому необхідно зважати на рівень сформованих компетентностей, пізнавальної активності та темп учнів. Треба пам’ятати: діти різні, інформацію сприймають теж по-різному, відповідно, і завдання мають бути різними.

При підготовці до уроку учителю важливо збалансовано поєднувати цифрові завдання, роботу з підручником та робочим зошитом. Особливу увагу варто приділити практичним завданням, при виконанні яких не передбачається користування електронними ресурсами.

Під час дистанційного навчання в синхронному режимі, коли діти нерухомо сидять біля екрана, не забуваймо про чергування розумової активності з фізичною, пропонуючи руханки та ігри, проводячи гімнастику для очей.

Решта роботи відбувається в асинхронному режимі: учні, одержавши вказівки, самостійно виконують завдання. Асинхронний режим дозволяє розміщувати навчальні матеріали в інтернеті, й учні працюють у зручний для себе час, спілкуючись один з одним та вчителем/вчителькою через дискусійні дошки, форуми чи електронну пошту.

Асинхронний режим може включати в себе різноманітні засоби інформації, аудіо- та відеоуроки (але не обмежуватись ними). За допомогою асинхронного режиму навчання учень/учениця може працювати у власному темпі та в зручний для себе час.

Учителю/учительці важливо зазначити терміни виконання завдань, надіслані для зворотного зв’язку, надати орієнтовний розклад уроків для учнів, щоб вони мали уявлення про те, що їм слід робити і коли.

Асинхронний режим застосовується до різних форм цифрового та онлайнового навчання. Наприклад, учитель/ка може записувати власні короткі відеоуроки, пояснення або навчальні завдання на основі ігор, які учні виконують самостійно.

Асинхронний режим включає:

  • записані презентації, такі як слайд-шоу та відео;
  • електронну пошту;
  • дошки для обговорень;
  • групи в соціальних мережах або Viber.

Перевагами асинхронного навчання є незалежність, гнучкість, індивідуальний темп. В асинхронному режимі учень може працювати у власному темпі, що складно при синхронному навчанні.

Зазначимо, що у виборі режиму навчання зазвичай оптимальним є змішаний підхід, який може допомогти вчителю об’єднати переваги синхронного та асинхронного режимів, навчання в режимах онлайн та офлайн. У результаті, з одного боку, учні тримаються більш-менш звичного для них розкладу, а з іншого — вони не перевантажені онлайн-присутністю.

Додатково варто запропонувати щоденні зустрічі в конкретний час для тих учнів, кому потрібна консультація.

Якщо у класі є діти, в яких немає доступу до електронних ресурсів, то основне навчання для таких учнів відбувається за підручником. Завдання передаються телефоном чи іншими доступними засобами спілкування. Важливо, щоб завдання були максимально деталізовані, містили не лише перелік, а й роз’яснення порядку опрацювання тем і виконання завдань. Учителям варто врахувати, що така дитина ще більше за однолітків обмежена в спілкуванні, тому в разі можливості варто передбачити для таких дітей індивідуальні консультації і враховувати, що такій дитині після повернення до очного навчання знадобиться додаткова підтримка.

Щоб дізнатись більше про організацію дистанційної освіти для першачків, натисніть тут:

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

Складаючи розклад уроків за будь-якого режиму, необхідно враховувати такі умови:

  • забезпечення якнайбільш рівномірного навантаження на учасників освітнього процесу;
  • забезпечення гнучкості графіка навантаження, розміщення уроків з урахуванням базових вимог.

Починати краще з меншої кількості уроків, поступово їхню кількість можна збільшувати. Важливо знайти баланс, щоб не було ані замало, ані забагато. Під час організації дистанційного навчання потрібно відштовхуватися від того рівня знань, умінь і навичок, який учні мали до карантину.

Орієнтовний розклад (для 1 класу)

Час

Пн

Вт

Ср

Чт

Пт

1

10.00-10.20

Українська мова

Я досліджую світ

Мистецтво

Українська мова

Українська мова

2

10.20-10.30

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

3

10.30-10.50

Математика

Математика

Українська мова

Я досліджую світ

Математика

4

10.50-11.00

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

5

11.00-11.20

Іноземна мова

Українська мова

Математика

Іноземна мова

Я досліджую світ

6

11.20-12.30

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

Перерва

7

12.30-13.00

Робота в асинхронному режимі (розподіляє вчитель на власний розсуд)

Робота в асинхронному режимі (розподіляє вчитель на власний розсуд)

Робота в асинхронному режимі (розподіляє вчитель на власний розсуд)

Робота в асинхронному режимі (розподіляє вчитель на власний розсуд)

Робота в асинхронному режимі (розподіляє вчитель на власний розсуд)

Завдання для асинхронного опрацювання мають бути диференційовані, практико-орієнтовані та творчі. Учителям варто чітко прогнозувати час, який знадобиться учням для виконання завдань.

ОРІЄНТОВНИМ ГРАФІК РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ/ВЧИТЕЛЬКИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

При дистанційному навчанні значну частину свого часу вчитель/ка витрачає на підготовку до уроку та аналіз власної діяльності. Вчитель/ка не мусить працювати цілодобово і має дбати про себе, щоб не допустити професійного вигорання і перевтоми. Наводимо орієнтовний графік роботи вчителя.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ

Оцінювання — процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних програм. Орієнтиром для оцінювання в Типових освітніх програмах є очікувані результати навчання здобувачів. Вчителю варто скоригувати календарно-тематичне планування, визначити основний матеріал і той, що підлягає повторенню або пропедевтиці. Краще зосередитись на обов’язковому матеріалі, якій учні мають засвоїти саме в цьому класі. Під час організації контролю та оцінювання найголовніше — переконатися, що всі зрозуміли базові підходи і правила. Без цього рухатись уперед не вийде.

Саме тому в умовах дистанційного навчання, коли значну частину матеріалу учні мають проходити самостійно, особливої ваги набуває формувальне оцінювання. Важливо якомога частіше давати учням зворотний зв’язок: відзначати успіхи, щоб зберігати мотивацію, надавати поради про те, що потребує додаткового опрацювання, хвалити за помилки, якщо вони виявлені самим(ою) учнем/ученицею.

Не варто розглядати оцінювання як інструмент покарання або заохочення учнів. Основною метою оцінювання має бути покращення навчання. За допомогою оцінювання вчитель/ка визначає труднощі, які виникли в учнів, їхні сильні та слабкі сторони, а також загальне розуміння ними навчального матеріалу. Крім того, оцінювання допомагає вчителю відкоригувати свої методи викладання, щоб забезпечити максимальну ефективність навчання для кожного учня.

З огляду на автономію закладів освіти в контролі та оцінюванні результатів навчання учнів, слід зважати на можливості кожного учасника освітнього процесу. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання на предмет їхньої відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Заклад освіти має право визначити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання учнів. Рішення треба обговорити на онлайн-конференції методичного об’єднання закладу й виробити спільні підходи до оцінювання результатів навчання, а також визначити терміни проведення та оцінювання підсумкових контрольних робіт для учнів, які не мали технічної змоги пройти онлайн-навчання та оцінювання. Як зазначено в наказі Міністерства освіти і науки від 14.07.2015 № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 30 липня 2015 р. за № 924/27369, переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти (крім перших та других класів) до наступного класу здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів (вихованців) згідно з рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти, що впродовж п’яти робочих днів з дати прийняття має бути оприлюднене на його інформаційному стенді.

Після повернення до очного навчання слід продіагностувати готовність учнів і скоригувати календарно-тематичне планування залежно від їхніх потреб. Оцінювання результатів навчання учнів 1-2 класів має формувальний характер та здійснюється вербально. Головна мета формувального (поточного) оцінювання — підтримати кожного учня в процесі навчання. Формувальне оцінювання на відстані є складним, але можливим. Важливим фактором при цьому є розуміння матеріалу учнями та надання змістовних відгуків учителем.

Мета формувального оцінювання результатів навчання учнів початкових класів має відповідати навчальній меті, якої можна досягти. Результати навчання окремого учня/учениці порівнюються з його/їі попередніми результатами, а не з результатами інших дітей класу. Пам’ятайте: учні, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей. Відзначення навіть найменших успіхів є важливою підтримкою для всіх дітей, особливо молодших школярів.

Під час оцінювання навчальних результатів учнів важливим є зворотний зв’язок між учителем/учителькою та учнем/ученицею. Для цього потрібно:

  • спільно з’ясувати зміст зробленого;
  • порівняти реальні результати з очікуваними;
  • проаналізувати, чому сталося так, а не інакше;
  • зробити спільні висновки;
  • обговорити нові теми для обмірковування;
  • встановити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти в майбутньому,
  • скласти план подальших дій.

Пам’ятайте: діти, особливо молодші школярі, дуже чутливо сприймають зворотний зв’язок, якщо він полягає лише у виправленні помилок. Водночас вони будуть вдячні за спільний аналіз причин труднощів у виконанні завдань. Інколи дитині потрібно лише додаткове пояснення, інколи причини труднощів лежать в емоційній площині. Обговорюйте разом з учнями шляхи подолання їхніх складнощів у навчанні. Підтримка вчителя/вчительки і його/їі розуміння — величезний ресурс для розвитку дитини, для формування навичок наполегливості й самостійності.

Оптимальним способом оцінювання в умовах дистанційного навчання є оцінювання в режимі онлайн — якщо є технічна можливість, то на дистанційних платформах, на яких існує така функція. Працюючи на платформах, учні можуть посперечатися з однокласниками, обговорити проблеми, висловити власну думку, побачити і почути їхню думку про свої досягнення (взаємооцінювання). Учитель/ка може запропонувати учням поміркувати про власне оцінювання, попросити учнів оцінити своїзнання з теми, порівняти з тим, що вони знали, і визначити, що нове дізнались (самооцінювання).

Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання під час оцінювання, що проводиться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі. Це можуть бути письмові роботи (самостійні й контрольні, перекази, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також навчальний проект, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо. У разі потреби завдання учнів можна контролювати через будь-який месенджер, що забезпечує відеозв’язок (Zoom, Skype тощо). Оскільки на сьогодні не розроблено єдину систему оцінювання для дистанційної форми навчання, учасники освітнього процесу за домовленістю можуть користуватися тими засобами, які комфортні для всіх.

Під час контролю та оцінювання обов’язково зважати на рівень здоров’я учнів та загальний досвід дистанційного навчання, а також на технічні проблеми, які можуть виникати під час виконання завдань. Важливо надавати дітям більше спроб і часу на виконання контрольних завдань.

З метою оцінити індивідуальні досягнення учнів може бути використано метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо — це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування вміння учнів ставити цілі, планувати й організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Для створення портфоліо немає встановлених правил і вимог. Основна суть портфоліо полягає в тому, щоб показати, на що здатні учні. Способи оформлення портфоліо можуть бути різними: від відбору найкращих досягнень з предмета до накопичення всіх робіт, виконаних учнем за рік.

Вимоги до очікуваних результатів навчання учнів 1-4 класів використовуються для формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання. Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання в 1-4 класах відбувається лише в кінці навчального року та обліковується у свідоцтві досягнень для 1-2 класів та в табелі навчальних досягнень для 3-4 класів.

Якщо дитина під час дистанційного навчання не мала доступу до інтернету й цифрових ресурсів, її рівень знань оцінюється після відновлення очного навчання. Якщо дистанційне навчання тривале і є можливість та готовність до співпраці з боку батьків чи законних представників дитини, виконані роботи дитини можуть бути надіслані вчителю поштою.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Діяльність дитини з особливими освітніми потребами оцінюється не лише з позиції набутих знань, а насамперед — з позиції прогресивного розвитку.

Для успішної реалізації дистанційного навчання надзвичайно важливими є:

  • залучення батьків до консультування щодо особливостей організації процесу дистанційного навчання;
  • повторення та актуалізація раніше вивченого матеріалу;
  • урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до стану її здоров'я;
  • моніторинг динаміки втомлюваності;
  • дотримання режиму дня, заснованого на наукових рекомендаціях;
  • спокій, упевненість і позитивні емоції педагогів та батьків.

Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня/учениці з особливими освітніми потребами, який/яка навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (у разі потреби).

Щоб дізнатися більше про організацію дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами, натисніть тут: