Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 9

РОСІЯ. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ І РУХИ

Навчальні цілі: встановлювати хронологічну послідовність подій; характеризувати економічне та політичне становище Росії після Віденського конгресу; називати причини, мету та значення суспільних рухів першої половини XIX ст.; аналізувати й порівнювати програмові вимоги суспільно-політичних течій; висловлювати власне судження щодо впливу ідей декабристів на майбутнє Росії; давати характеристику визначним особистостям періоду.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 1801-1825 рр. — правління Олександра І; 1803 р. — «Указ про вільних землеробів»; 1812 р. — Вітчизняна війна; 1816 р. — виникнення «Союзу порятунку»; 1818 р.— заснування «Союзу благоденства»; 1821-1825 рр. — виникнення Південного й Північного товариств; 14 грудня 1825 р. — повстання у Петербурзі; 29 грудня 1825 р. — початок повстання Чернігівського полку; 1830 р. — повстання в Польщі; 1849 р. — арешт петрашевців.

Історичні особистості: Олександр І, О. Аракчеев, М. Муравйов, С. Трубецькой, К. Рилєєв, П. Пестель, М. Бестужев-Рюмін, Микола І, П. Чаадаев, О. Герцен, М. Огарьов, В. Бєлінський, М. Петрашевський.

Поняття та терміни: «військові поселення», «Вітчизняна війна», «декабристи», «Південне та Північне товариства», «Руська правда», «слов’янофіли», «західники», «радикали», «консерватори», «охоронці», «теорія офіційної народності», теорія «общинного соціалізму», «Полярна зірка», «Колокол», «петрашевці».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Пишемо твір за темою «Історична мандрівка Російською імперією початку XIX ст.», відповідаючи на питання:

  • 1. Якою була територія Російської держави?
  • 2. Який суспільний лад панував у країні?
  • 3. Назвіть її форму правління та державного устрою.
  • 4. Які порядки панували у той час у Росії?
  • 5. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток.
  • 6. Яку роль вона відігравала у світі?
  • 7. Як вплинула на розвиток Росії Вітчизняна війна 1812 р.?

III. Мотивація навчальної діяльності

Створення інтриги

Про цих діячів дослідники казали, що вони «явили собою особливий, новий тип людини, відмінний від усього того, що знала попередня історія». Представники вищих верств російської еліти, вони полишили багатство і добробут, навіть знехтували власним життям заради перемоги ідей свободи, рівності, братства. Про цих людей йтиметься на сьогоднішньому уроці.

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань Росія на початку XIX ст.

Міні-лекція учителя про передумови зростання суспільного руху в Росії, під час якої учні мають скласти опорний конспект.

Повстання декабристів у Росії

Постановка проблемного питання

  • Чому буржуазні революції в країнах Західної Європи очолювала буржуазія, а у Російській імперії — дворяни?

Учнівське повідомлення про декабристів

На підставі отриманої інформації учні визначають причин виникнення руху декабристів.

  • 1. Небажання самодержавства здійснити зміни в суспільстві.
  • 2. Знайомство з суспільно-політичним та економічним життям провідних європейських країн під час закордонного походу.
  • 3. Усвідомлення переваг республіканського ладу над монархічним.
  • 4. Усвідомлення необхідності скасувати кріпацтво та ін. Робота з історичним документом

Учні мають опрацювати і порівняти програмові документи Північного та Південного товариств декабристів за планом.

  • 1. Назви програм.
  • 2. Автори.
  • 3. Яким бачили майбутнє Росії?
  • 4. Як пропонували розв’язати аграрне питання?
  • 5. Програма якої організації відрізнялась більшим радикалізмом?

Програмові документи декабристів

Організація, програма, автори

Політичний устрій

Аграрне питання

Національне питання

«Північне товариство» Конституція М. Муравйов

Ліквідація самодержавства, встановлення конституційної монархії

Звільнення селян без землі, збереження поміщицького землеволодіння

В Україні передбачалося створення двох «держав»: Української (зі столицею у Харкові) та Чорноморської (зі столицею у Києві)

«Південне товариство» «Руська правда» П. Пестель

Встановлення республіки. Фізичне знищення членів царської родини. Збереження єдиної централізованої держави, запровадження цензури, створення таємної поліції

Скасування кріпацтва, наділення селян землею

Заперечувалося право на самовизначення народів Росії, крім польського. Кавказькі народи підлягали примусовому розселенню, цигани та євреї — виселенню

«Товариство об’єднаних слов’ян» «Правила» брати Борисови

Скасування самодержавства. Створення всеслов’янської федеративної держави, демократичне представницьке правління

Скасування кріпацтва

Єдність та рівноправ’я всіх слов’янських народів

Запитання

  • Програма якого товариства була радикальнішою та більш прогресивною для свого часу? Чому?

Розповідь учителя про події 14 грудня 1825 року у Петербурзі та повстання Чернігівського полка.

Бесіда

  • 1. Хто відіграв провідну роль під час повстань?
  • 2. Чому декабристам не вдалося втілити у життя свій план?
  • 3. Чому повстання декабристів зазнало поразки?
  • 4. Як царизм покарав повстанців?
  • 5. У чому значення повстання декабристів для подальшого розвитку країни?

Обговорення проблемного питання

Учитель. У провідних країнах Західної Європи активно розвивалися буржуазні відносини, а в Росії переважав феодально-кріпосницький лад. Російська буржуазія була малочисленою, а тому занадто слабкою для того, щоб очолити революцію.

Суспільні рухи 40—50-х років XIX ст.

Розповідь учителя

Після придушення повстання декабристів у країні посилилась реакції. Микола І жорстоко придушував будь-яку спробу непокори і зміни існуючого ладу. Але це вже не могло зупинити прогресивно мислячих людей різних верств та станів. Вони об’єднувалися у таємні гуртки і намагалися визначати, як у подальшому має відбуватися розвиток Росії. Окрім дворян, до складу цих гуртків входили представники духовенства, міщан, інтелігенції, чиновники. Тому новий період суспільно-політичної думки отримав назву різночинного. Серед різночинців існувало кілька течій: західники, слов’янофіли, радикали тощо.

Самостійна робота у групах

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника за темами:

  • 1-а група: західники;
  • 2-а група: слов’янофіли;
  • 3-я група: радикали;
  • 4-а група: національно-визвольний рух.

План роботи

  • 1. Визначення поняття.
  • 2. Головні ідеї.
  • 3. Лідери.
  • 4. Шлях розвитку Росії та її місце в історії.

Презентація роботи груп.

Бесіда на закріплення

  • Яким бачили майбутнє держави представники суспільних рухів 40-50 рр. XIX ст.?

V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Письмова робота

Міні-твір-роздум на 10-12 речень: «Повстання 14 грудня 1825 р. — це революція, військовий чи палацовий переворот»?

VI. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія

Метод «Займи позицію»

Олександр Герцен вважав, що декабристи — «це якісь богатирі, викувані зі сталі, воїни-сподвижники, що свідомо йшли на смерть, щоб розбудити до нового життя молоді покоління».

Володимир Ключевський стверджував, що декабристи — це «історична випадковість, що обросла легендами».

Учням слід посісти одну з позицій, обґрунтувавши свій вибір.

  • 1. Погоджуюся з О. Герценом.
  • 2. Погоджуюся з В. Ключевським.
  • 3. Не погоджуюсь ні з ким.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника;

2. За допомогою різноманітних джерел підготувати інформацію про подальшу долю декабристів та їхніх родин.

3. Дати відповідь на запитання: «Як би склалася доля Росії в разі перемоги декабристів?»

4. Випереджальне завдання. Учні утворюють малі групи і готують презентації про революційні події у країнах Європи під час революції 1848-1848 рр.:

  • 1-а група — революційні події у Франції;
  • 2-а група — революційні події в Німеччині;
  • 3-я група — революційні події в Австрії;
  • 4-а група — революційні події в Угорщині;
  • 5-а група — революційні події в Італії.