Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 28

КИТАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Навчальні цілі: пояснювати причини самоізоляції Китаю; висвітлювати наслідки європейського проникнення у Китай; розкривати причини піднесення національно-визвольного руху Китаю, з’ясовувати його особливості; аналізувати причини, перебіг та наслідки опіумних війн і тайпінського повстання.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 1644-1911 рр. — правління династії Цін; 1840-1842, 1856-1860 рр. — опіумні війни; 1850-1854 рр. — тайпінське повстання; 1895 р. — початок будівництва Китайсько-Східної залізниці, червень-вересень 1898 р. — «Сто днів реформ»; 1898-1900 рр. — повстання іхетуанів; 1900 р. — захоплення Китаю 8 союзними державами; 1900-1901 рр. — боксерське повстання.

Історичні особистості: Цзайтан, Ци Сі, Хун Сюцюань.

Обладнання: підручник, карти «Світу 1840-1880 рр.» та «Країни Південної та Східної Азії наприкінці XIX — на початку XX ст.», роздавальний матеріал або електронне джерело «Тайпінське повстання».

Поняття та терміни: «імперія Цін», «конфуціанство», «мандарин», «політика ізоляції», «опіумні війни», «тайпінське повстання», «Китайсько-Східна залізниця», «Сто днів реформ», «боксерське повстання».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Учнівські повідомлення

Прослухати повідомлення за темами: «Повстання сипаїв» та «Діяльність ІНК».

Гра «Дванадцять кроків» — «Назви країну»

Кроки-підказки

  • 1. Це країна багатої і давньої культури.
  • 2. Її оточують чотири моря.
  • 3. Тут протікає дві великі річки.
  • 4. У цій країні знаходиться одне з чудес світу.
  • 5. Тут винайшли висячі мости з бамбуку довжиною до 15 метрів.
  • 6. Медики цієї країни вміли ставити точний діагноз за пульсом.
  • 7. У 1279 р. була завойована монголами під керівництвом Хубілай-хана.
  • 8. Деякий час на чолі держави стояли маньчжурські імператори — богдихани.
  • 9. Тут винайдено акупунктуру — голковколювання та систему кровообігу.
  • 10. Протягом 1368-1644 рр. країною правила династія Мін.

II. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемних питань

  • 1. Чим національно-визвольний рух у Китаї відрізнявся від національно-визвольного руху в Індії?
  • 2. Чому західні країни мали об’єднатися для боротьби з китайськими повстанцями?

Представлення теми та очікуваних результатів.

III. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань

Китай у другій половині XIX ст.

Складання логічного ланцюжка

Учні слухають розповідь вчителя та складають логічний ланцюжок.

Династія Цин («чистий») —> 1644-1911 р. —> гальмування процесу розвитку держави через політику ізоляції.

Обезземелення селян —> зосередження землі в руках великих землевласників —> кабальні умови поземельної оренди —> економічний та політичний спад початку XIX ст. —> проникнення в країну колонізаторів —> перехід Англії до насильницьких дій з метою завоювання китайського ринку —> перша (1839-1842 рр.)та друга (1856-1860 рр.) «опіумні війни».

Складання логічного ланцюжка «Опіумні війни»

Складання ланцюжка за алгоритмом: причини; основні події, вимоги англійців; наслідки.

Формування проміжних висновків

Договори, нав’язані Китаю, були нерівноправними. Ці договори позбавляли Китай значної державної самостійності, перетворюючи його на постачальника дешевої сировини та робочої сили. Це призвело до розгортання національної боротьби не лише проти місцевих феодалів, а й проти іноземного панування.

Тайпінське повстання

Групова робота

Використовуючи розповідь учителя та матеріал підручника, скласти таблицю «Тайпінське повстання».

Причини та передумови

Послаблення влади імператора; погіршення становища селян; втручання іноземних держав

Спрямування

Проти маньчжурської династії

Мета

Розв’язати питання влади та земельних відносин

Керівник

Хун Сюцюань

Рушійні сили

Високодисциплінована та морально загартована армія (500 тис. солдат);

селяни, гірники, ремісники, купці та середні поміщики

Хід повстання

1850—1853 рр.— похід на Нанкін і перетворення міста на столицю Тайпінської («Небесної») держави;

1853—1855 рр. — похід на Пекін;

1853—1864 рр.— існування Тайпінської держави;

1856 р. — розкол тайпінів (на чолі з імператором Хун Сюцюань)

Причини поразки

Розкол тайпінів; допомога іноземних держав маньчжурам

Результати

Вплив на подальшу долю Китаю та всього визвольного руху на Сході;

змінено устрій Пінської монархії;

чергові привілеї іноземним державам

Презентація роботи груп, внесення уточнень до таблиці.

Робота з історичною картою

Показати райони, охоплені повстанням тайпінів.

Економічне проникнення в країну західних держав

Робота з підручником

Працюючи в парах, учні мають опрацювати матеріал підручника і скласти таблицю «Завоювання Китаю наприкінці XIX ст.».

  • 1-й учень: Німеччина і Франція;
  • 2-й учень: Росія, Великобританія, Японія.

Країна

Дата захоплення

Територія

Німеччина

1897 р.

область Цзянчжоу, порт Циндао, провінція Шаньдун

Франція

1885 р.

1898 р.

В’єтнам бухта Гуаньчжоувань, провінція Юньнань

Росія

1898 р.

1901 р.

Ляодунський півострів, Порт-Артур Манчжурія

Великобританія

1898 р.

порт Вейхайвей, басейн річки Янцзи

Японія

1895 р.

о-ва Тайвань, Пенхуледао

Повстання іхетуанів

Розповідь учителя

Поділ Китаю на сфери впливу іноземних держав викликав протест народу. У 1897 р. почалися селянські заворушення, які в 1898—1899 рр. охопили цілі області. Особливо яскраво антиколоніальний характер руху проявився в Шаньдуні — провінції, де господарювали німці. Безчинства і терор з їхнього боку стали причиною виступу. Були створені бойові загони під гаслом «боротьби за мир і справедливість» («іхетуань»), що почали боротьбу проти іноземців. «Боксерське повстання» (так називали іхетуанів за прихильність до кулачної боротьби) зазнало поразки, придушене військами восьми держав — Англії, Франції, Німеччини, США, Італії, Росії, Австро-Угорщини і Японії.

Робота з історичною картою

Показати на карті території, охоплені повстанням іхетуанів, та назвати події, що призвели до придушення повстання.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості.

  • а) Зростання населення і нестача посівних площ (землі);
  • б) підрив традиційних засад;
  • в) бідність та убозтво народу;
  • г) сваволя і здирство урядовців;
  • д) спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком.

Відповідь: а, в, г.

2. Відновіть хронологічну послідовність подій.

  • а) Селянська війна тайпінів;
  • б) І «опіумна війна»;
  • в) II «опіумна війна»;
  • г) проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської держави.

Відповідь: б — а — г — в.

V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Бесіда

  • 1. Назвіть держави, які здійснювали колоніальне вторгнення в Китай.
  • 2. Що вам відомо про «опіумні війни»?
  • 3. Що вам відомо про Хун Сюцюаня?
  • 4. Які держави брали участь у придушенні «боксерського повстання»?
  • 5. Чому боротьба китайського народу наприкінці XIX ст. зазнала поразки?

V. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія

Висновки: наприкінці XIX століття в Китаї панував іноземний капітал і поміщицьке землеволодіння. Країна залишалася напівколонією і сировинним придатком великих держав.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Творча робота «Уявіть собі». Уявіть, що вам надається можливість потрапити до Китаю часів «боксерського повстання» і зустрітися там з одним з іхетуанів. Про що б ви його запитали?

3. Випереджальні завдання: підготувати повідомлення за темою «Формування військових блоків в Європі».