Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

ТЕМА 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ XVIII СТ. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН

УРОК 2

ФРАНЦІЯ НАПЕРЕДОДНІ РЕВОЛЮЦІЇ

Навчальні цілі: встановлювати хронологічну послідовність подій; показувати на карті кордони країн Європи наприкінці XVIII — на початку XIXст., територію Франції; характеризувати соціально-економічний і політичний розвиток країни напередодні революції, особливості станового устрою французького суспільства, діяльність королівської влади; визначати основні ознаки кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці XVIII ст., причини Французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва; аналізувати життя французів напередодні революції; висловлювати власну думку з приводу ідей революції щодо соціальної справедливості у суспільстві; працювати з історичними документами, аналізувати й узагальнювати їх; давати характеристику визначним особистостям цього періоду; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 1751-1780 рр.—видання «Енциклопедії»; 1774-1792 рр. — правління Людовіка XVI; 14 липня 1789 р. — початок революції; 26 серпня 1789 р. — ухвалення Декларації прав людини і громадянина; 3 вересня 1791 р. — затвердження першої Конституції Франції; 10 серпня 1792 р. — повалення монархії.

Історичні особистості: Людовік XVI, Вольтер, Ш. Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Ж. Мелье, Д. Дідро.

Обладнання: підручник, історична карта та атлас, електронний атлас із всесвітньої історії (9 клас).

Поняття та терміни: «феодально-абсолютистський лад», «становий устрій», «санкюлоти», «Просвітництво», «Енциклопедія».

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

Учитель організовує робочі місця, перевіряє наявність в учнів підручників, зошитів, атласів та інших необхідних матеріалів, письмових приладів.

II. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми

Перевірка таблиці «Основні зміни другого періоду нової історії».

Робота з історичними поняттями

З’ясувати визначення поняття «революція» та алгоритм вивчення революцій (причини, учасники, основні події, результати і наслідки).

«Мозковий штурм»

  • 1. Чому, перш ніж розглядати історичну подію, треба з’ясувати її причини?
  • 2. Чи бувають безпричинні революції?
  • 3. Які причини здебільшого переважали в ході відомих вам революцій?

III. Мотивація навчальної діяльності

Робота з картою

За допомогою карти історичного атласа «Французька революція кінця XVIII ст.» учні здійснюють уявну подорож, відповідаючи на запитання:

  • 1. Куди ми з вами вирушили і чому екскурсія має відбутися саме тут?
  • 2. Що вам відомо про розвиток Франції у XVIII ст.?
  • 3. Чому вивчення другого періоду нової історії ми починаємо з вивчення саме цієї держави?

Почуте підсумовується короткою розповіддю учителя про події, які вивчатимуться протягом наступних уроків, та про їх значення в історії людства.

IV. Представлення теми та очікуваних результатів

Учитель оголошує тему уроку, формулює очікувані результати.

V. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань

Постановка проблемного запитання

  • Чи була революція у Франції кінця XVIII ст. неминучою?

Французьке суспільство наприкінці XVIII ст. Соціально-економічний та політичний розвиток Франції

Учитель у своїй розповіді робить акцент на аграрному характері економіки Франції та відсутності відчутних змін у XVIII ст. Презентація ілюстрацій електронного атласа (Людовік XV, Людовік XVI, королева Марія-Антуанетта, карикатура на французьке суспільство XVIII ст., карикатура «Пробудження третього стану» тощо).

Складання таблиці «Стани французького суспільства»

Король

Не сплачували податків

І стан

Духівництво

Єпископи, архієпископи

II стан

Дворянство (Дворянство шпаги і дворянство мантії)

Верхівка державного апарату, армії, керівники провінцій, більшість офіцерів

III стан

Інше населення

Буржуазія, банкіри, ремісники, дрібні торговці, купці, підприємці, робітники, селяни

Сплачували податки, виконували повинності, не мали ніяких політичних прав

Запитання

  • 1. Чому перший і другий стани влаштовував існуючий стан речей?
  • 2. Чим були невдоволені представники третього стану?
  • 3. Чому заможні буржуа та банкіри, більш заможні, ніж деякі дворяни, входили до складу третього стану разом з бідним ремісниками і селянами і нарівні з ними сплачували податки?

Складання схеми «За що і кому сплачували податки селяни»

Самостійна робота за методом «Навчаючи — вчуся»

Розбившись на пари, перший учень за підручником опрацьовує питання, а потім переповідає його другому учню, який по ходу розповіді робить короткі записи у зошиті. Потім учні міняються ролями.

  • 1-й учень: коротка характеристика стану сільського господарства;
  • 2-й учень: коротка характеристика розвитку промисловості.

Робота з історичним документом

Учні опрацьовують документ і дають відповіді на запитання.

Уривок із твору англійського мандрівника та економіста Артура Юнга

«Проїжджаючи через Пейрак, ми зустріли масу жебраків...

У селянок відсутні панчохи, черевики, а у землеробів під час роботи немає на ногах не те що дерев’яного, а навіть будь-якого взуття. Ця потреба підриває в корені народний добробут, бо широке споживання серед бідняків важливіше, ніж серед багатих; становище бідняків, яке примушує їх утримуватися від придбання шкіряних і бавовняних виробів, слід визнати злом, що спричиняє надзвичайно важливі наслідки». (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640-1870. — СПб., 1998. — С. 145-146.)

  • 1. Як ви вважаєте, про які наслідки попереджає А. Юнг?
  • 2. Чому А. Юнг вважає найважливішим поширення споживання промислових товарів серед бідняків?
  • 3. Що, на ваш погляд, заважало розвиткові промисловості у Франції?
  • 4. Оцініть стан внутрішнього ринку Франції.

Доба Просвітництва

Презентація індивідуальних випереджальних завдань, під час якої учні заповнюють таблицю «Основні ідеї просвітителів».

Ставлення просвітителів

Ш.-Л. Монтеск’є

Вольтер

Ж.-Ж. Руссо

Ж. Meльє

До людини

До держави

До приватної власності

До релігії та церкви

Завдання

  • Використовуючи матеріал таблиці, поясніть, які ідеї просвітителів вплинули на розвиток революції. На що вони були спрямовані?

Причини революції

Метод «Коло ідей»

Використовуючи отриману інформацію, учні формулюють причини, завдання та характер Великої французької революції.

Завдання: ліквідувати феодальні порядки, абсолютну монархію, становий лад у країні.

Характер: буржуазно-демократичний.

VI. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Обґрунтування власної думки

Серед наведених положень оберіть ті, які, на вашу думку, найбільше вплинули на розгортання революції. Свою думку обґрунтуйте.

  • 1. Митні кордони між провінціями.
  • 2. Становий поділ французького суспільства.
  • 3. Бідність основного стану населення.
  • 4. Величезний бюрократичний апарат.
  • 5. Свавілля королівської влади, абсолютна монархія.
  • 6. Цехові обмеження.
  • 7. Чиновницький контроль над усіма сферами життя.
  • 8. Фінансова криза.

VII. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія

Метод «Прес»

Учні дають відповідь на проблемне запитання: Чи була революція у Франції кінця XVIII ст. неминучою?

  • Я вважаю...
  • Тому що...
  • Наприклад...
  • Таким чином...

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа.

2. Творче завдання: обґрунтуйте власну думку з приводу того, ідеї кого із просвітителів вам видалися найбільш прогресивними. Які цінності, проголошені ними, не втратили сьогодні своєї актуальності?