Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

ТЕМА 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА ЗА ДОБИ ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

УРОК 13

ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ

Навчальні цілі: аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії, процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію; визначати причини франко-прусської війни; характеризувати життя та діяльність визначних особистостей періоду; застосовувати і пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні дати: 1849 р. — створення Прусського союзу; 1862 р. — призначення міністром-президентом Пруссії О. фон Бісмарка; 1864 р. — війна Пруссії та Австрії проти Данії; 1866 р. — австро-прусська війна; 1866—1867 рр. — утворення Північно-німецького союзу; 1870-1871 рр. — франко-прусська війна; 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії.

Історичні особистості: О. фон Бісмарк, Вільгельм І.

Обладнання: підручник, карта «Утворення національних держав в Італії та Німеччині», електронний атлас (тема 4), індивідуальні атласи, контурні карти.

Поняття та терміни: «Прусський союз», «Північнонімецький союз», «Німецька імперія», «національна держава», «рейхстаг», «бундесрат», «рейхсканцлер», «юнкер», «дуалістична монархія».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

  • 1. Яким було становище Пруссії після Віденського конгресу та напередодні революції 1848—1849 рр.?
  • 2. Яким було становище Австрії напередодні революції 1848—1849 рр.?
  • 3. Чи були серед причин революції в Німеччині та Австрії ті, що пов’язувалися з об’єднавчими процесами?
  • 4. Які ще завдання мала розв’язати революція?
  • 5. Чому вона зазнала поразки?

III. Мотивація навчальної діяльності

Метод «Картинна галерея»

Учитель демонструє ілюстрації: «Прусський міністр-президент Отто фон Бісмарк», «Прусський король Вільгельм І», «Австрійський імператор Франц-Йосиф І», «Штурм прусською піхотою датських укріплень», «Вільгельм І перед фортецею Седан», «Переговори про капітуляцію французької армії», «Проголошення Вільгельма І німецьким імператором».

Запитання

  • Що об’єднує історичних осіб та події, яких ви побачили на ілюстраціях?

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань

Економічний розвиток Німеччини середини XIX ст.

Постановка проблемного питання

  • Чому об’єднання Німеччини проходило «залізом і кров’ю»?

Метод «Коло ідей»

Визначення загальних ознак, що характеризували розвиток Німеччини до середини XIX ст.

  • 1. Політична роздробленість — 34 держави та 4 вільних міста.
  • 2. Боротьба між Австрією та Пруссією за гегемонію.
  • 3. Відсутність єдиного ринку.
  • 4. Юнкерське землеволодіння.
  • 5. Нерівномірність економічного розвитку різних регіонів.
  • 6. Відсутність єдиної армії, суду, фінансової системи.
  • 7. Монархізм.
  • 8. Штучне утворення — Німецький союз.
  • 9. «Прусський шлях» у сільському господарстві тощо.

Складання опорної схеми

«Початок промислового перевороту»

Підйом німецької економіки —> успішний розвиток промисловості (особливо металургійної та текстильної) —> укріплення економічних зв’язків усередині країни —> формування внутрішнього ринку —> будівництво залізниць —> істотні зрушення у сільському господарстві.

Проміжний висновок: все це вимагало розширення ринків збуту продукції та зумовлювало необхідність об’єднання країни.

Процес об’єднання Німеччини

Робота з підручником по групах

  • 1-а група: передумови та причини об’єднання Німеччини;
  • 2-а група: варіанти (концепції) об’єднання країни.

Презентація роботи груп.

1-а група «Передумови та причини об’єднання Німеччини»

  • 1. Нерозв’язаність питання про об’єднання Німеччини на Віденському конгресі.
  • 2. Популярність ідеї створення єдиної держави серед переважної більшості німців.
  • 3. Необхідність розширення ринків збуту.
  • 4. Протистояння зовнішнім загрозам.

2-а група «Концепції об’єднання Німеччини»

  • 1. Великогерманська концепція: об’єднання навколо Австро-Угорщини, Франкфуртський парламент;
  • 2. Малогерманська концепція: об’єднання навколо Пруссії, контроль Митного союзу.

Розповідь учителя про хід об’єднавчого процессу

Під час розповіді учні складають хронологічну таблицю.

Дата

Подія

1834 р.

Створення Митного союзу

1848-1849 рр.

Революції в німецьких державах, спроба об’єднання парламентським шляхом

1849 р.

Створення Прусського союзу

1850 р.

Франкфуртський парламент

1862 р.

Призначення міністром-президентом Пруссії Бісмарка

1864 р.

Датсько-німецька війна, перехід трьох держав під контроль Австрії та Пруссії

1866 р.

Австро-прусська війна, розширення території Пруссії. Створення Північнонімецького союзу з 22 держав

1867 р.

Конституція Північнонімецького союзу, передача всієї повноти влади прусському королю Вільгельму І

1870-1871 рр.

Франко-прусська війна. Передача Пруссії Ельзасу та Лотарингії

18 січня 1871 р.

Проголошення створення Німецької імперії (імператор — Вільгельм І, рейхсканцлер — О. фон Бісмарк)

Проміжний висновок: у процесі об’єднання Німеччини перемогла малогерманська концепція, яка проголошувала лідером об’єднання Пруссію. Перемога Пруссії була спричинена вищим рівнем розвитку держави.

Робота з картою

За допомогою карти історичного атласа показати:

  • 1) територію Прусського королівства у 1864 р.;
  • 2) похід пруссько-австрійських військ проти Данії у 1864 р.;
  • 3) дії прусських військ під час пруссько-австрійських війни 1866 р.;
  • 4) території, включені до складу Пруссії у 1865—1866 рр.;
  • 5) землі Німеччини, що увійшли до Північнонімецького союзу (1866);
  • 6) дії прусських військ під час франко-прусської війни 1870—1871 рр.;
  • 7) території, приєднані до Пруссії внаслідок франко-прусської війни;
  • 8) кордони Німецької імперії, утвореної 18 січня 1871 р.

Побудова схеми

«Організація вищої влади в Німецькій імперії»

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію

Інформація учителя

Поразки Австрії у численних війнах похитнули її становище та авторитет на міжнародній арені. Щоб хоч якось його підтримати та зберегти єдність імперії Франц-Йосиф йде на компроміс. У 1867 р. Австрійська імперія стає дуалістичною — Австро-Угорською імперією, що складається з двох незалежних одна від одної у внутрішніх справах держав — Австрії та Угорщини.

V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Вправа «Десять тез»

Учням слід записати десять опорних тез-висновків, які вони винесли з сьогоднішнього уроку.

Обговорення проблемного питання уроку.

VI. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія

Повернення до мотивації навчальної діяльності методом «Картинна галерея»: коментування експонатів картинної галереї.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Закінчити складання хронологічної таблиці.

3. Підготувати і повідомлення про життя і діяльність Дж. Гарібальді.