Серія «Мій конспект». «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 10

«ВЕСНА НАРОДІВ». РЕВОЛЮЦІЇ 1848–1849 РР. У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Навчальні цілі: показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848-1849 рр.; визначити причини поразки революцій та характеризувати їх особливості у країнах Європи; аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної та Західної Європи; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 25 лютого 1848 р. — проголошення республіки у Франції; січень-лютий 1848 р. — початок революції в Італії; 3 березня 1848 р. — початок революції в Німеччині; 13-15 березня 1848 р. — народне повстання у Відні; 14-18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні; березень 1848 — серпень 1849 р. — угорська революція; 23-26 червня 1848 р. — повстання робітників у Парижі; листопад 1848 р. — Конституція Другої республіки у Франції; 5 грудня 1848 р. — Конституція Пруссії; 7 березня 1849 р. — розпуск парламенту в Австрії; 22 серпня 1849 р. — завершення італійської революції; 2 грудня 1851 р. — державний переворот Луї Бонапарта; 1852-1870 рр. — Друга імперія у Франції.

Історичні особистості: Луї-Філіпп, Л. Е. Кавеньяк, Наполеон III, Фрідріх Вільгельм IV, Дж. Гарібальді, Л. Кошут, Фердінанд І, Франц-Йосиф, Дж. Мадзіні, К. Б. Кавур.

Обладнання: підручник, карта «Революції 1848-1849 рр. у Європі», електронний атлас (тема 4), індивідуальні атласи, контурні карти, таблиця «Причини, завдання, характер, рушійні сили революцій», фліп-чарти.

Поняття та терміни: «Друга республіка», «Друга імперія», «фінансова аристократія», «Тимчасовий уряд», «Установчі збори», «національні майстерні», «бонапартистський переворот», «лібералізм», «імперська Конституція», «рейхстаг», «весна народів», «Франкфуртський парламент», «Папська область», «Молода Італія».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

  • 1. Назвіть революції XVII — початку XIX ст. в Європі.
  • 2. Хто був рушійною силою цих революцій? Якими були їх підсумки?
  • 3. Яку європейську країну і чому можна назвати найбільш революційною?
  • 4. Скільки революцій відбулося до середини XIX ст. у Франції?

III. Мотивація навчальної діяльності

«Відкритий мікрофон»: метод асоціацій

Учитель. З якими ключовими словами у вас асоціюється будь-яка революція? Як ви собі її уявляєте?

Більш ґрунтовну інформацію ми отримаємо на сьогоднішньому уроці.

Представлення теми та очікуваних результатів.

IV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань

Урок базується на методиці роботи у малих групах. Кількість груп — 5 (за кількістю країн, що вивчаються).

Групи презентують події революції 1848-1849 рр. у своїх країнах за алгоритмом характеристики історичної події:

  • 1. Час та місце події.
  • 2. Причини та завдання.
  • 3. Учасники події, інтереси яких груп населення відстоювали.
  • 4. Основні події.
  • 5. Результати (наслідки).
  • 6. Значення.

Постановка проблемного завдання

  • Доведіть, що революція 1848-1849 рр. сприяла переходу до конституційних норм у суспільному житті провідних країн Європи.

Причини, характер та рушійні сили революцій 1848—1849 рр.

Самостійна робота з підручником

Кожна група аналізує одну країну, після чого презентує свою роботу. Результати роботи заносяться у таблицю на дошці.

Угорщина

Франція

Німеччина

Австрія

Італія

Причини революції

Завдання революції

Характер революції

Рушійні сили

Привід до революції

«Мозковий штурм»

Використовуючи заповнену таблицю, виділити спільні ознаки та відмінності революцій у різних країнах Європи.

Робота з історичним документом

Учні опрацьовують документ і дають відповідь на запитання.

Конституція Французької республіки 4 листопада 1848 р.

«Від імені французького, народу Національний збір прийняв... конституцію такого змісту:

— Франція (перетворюється) на республіку; французька республіка демократична, єдина і неподільна;

— Свобода, рівність і братство — її принципи. Сім’я, праця, власність, громадський порядок — її основи.

— Будь-яка власність недоторканна ...Відчуження власності (можливе)... за умови... її відшкодування.

— Ніколи не може бути знову застосована конфіскація майна.

— Конституція гарантує громадянам свободу праці...

— Будь-яка влада в державі походить від народу. Вона не може доручатися будь-кому з правом передавати її у спадок.

— Законодавча влада (належить) Національним зборам.

— Виборче право пряме, загальне і таємне.

— Виборці, незалежно від свого цензу, віком 21 року...

— Можуть бути обирані... всі виборці (чоловіки) від 25 років.

— Французький народ доручає виконавчу владу... президенту республіки.

— Президент обирається на 4 роки...

— Він має у своєму розпорядженні військову силу, але не має право особисто нею командувати.

— (Президент) призначає та усуває міністрів, дипломатичних агентів, головнокомандуючого флоту та армії, префекта, представників... колоній... прокурорів». (Молок А. И. Июньские дни в Париже. — М., 1948. — С. 43)

  • 1. Який державний устрій було встановлено у Франції?
  • 2. Якими були повноваження законодавчої та виконавчої влади?
  • 3. Визначте ставлення до приватної власності.

Основні події революцій

Коментована електронна презентація

Використовуючи матеріали електронного атласа (тема 4), учитель готує презентацію ілюстрацій: «Весна народів», «Париж у лютому 1848 р.», «Утеча Луї-Філіппа», «Повалення королівського трону», «Червнева революція в Парижі» тощо (Франція), «Засідання парламенту у Франкфурті», «Повстання в Берліні», «Прийняття прусської Конституції» (Німеччина); «Повсталі угорці проголошують незалежність країни», «Один з лідерів уряду Угорщини Лайош Кошут» (Угорщина) та інші.

Представники груп коментують ілюстрації, даючи коротку узагальнену характеристику основним революційним подіям у «своїй країні».

Робота з історичним атласом

Учні за допомогою карти історичного атласа «Революції 1848-1849 рр. у Європі» виконують завдання в контурній карті. Необхідно позначити:

  • 1) головні центри революційних рухів 1848-1849 рр.;
  • 2) території, охоплені національно-визвольною боротьбою;
  • 3) райони Німеччини, охоплені рухом за прийняття імперської конституції у травні 1849 р.;
  • 4) кордони Німецького союзу;
  • 5) збройні дії проти контрреволюції та іноземних інтервентів.

Опрацювання історичних термінів та понять

«Друга республіка», «Друга імперія», «бонапартистський переворот», «лібералізм», «імперська Конституція», «рейхстаг», «Весна народів», «Франкфуртський парламент», «Молода Італія».

Причини поразки та історичне значення революцій

Оформлення фліп-чартів груп

Кожна група за результатами власного дослідження письмово формулює на фліп-чарті по 4-5 причин поразки революції, притаманних кожній окремій країні.

Загальне обговорення

Визначити причин поразки, характерні для всіх досліджуваних країн.

V. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

Бесіда за питаннями

  • 1. Чому події 1848-1849 рр. у Європі називають «весною Європи»?
  • 2. Які завдання мали розв’язати революції? Чи розв’язали вони їх?
  • 3. Які події ознаменували початок революцій?
  • 4. На підставі чого Конституції, прийняті під час революцій, можна вважати демократичними?
  • 5. Чому європейські революції так і залишилися незавершеними?
  • 6. Завдяки чому революції прискорили суспільний прогрес?

Індивідуальна самостійна робота

Складання аналітичної таблиці на основі отриманих на уроці знань

Позитивні результати революцій

Негативні результати революцій

Взаємоперевірка заповнених таблиць.

VI. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія

Висновок учителя

Хоча у кожного народу і кожного покоління є свої найзаповітніші мрії та ідеали, у суспільстві існують і такі, які є актуальними і зрозуміли у всі часи: рівноправ’я, братерство, свобода, воля, справедливість, мир. Для досягнення цих ідеалів в усі часи люди ладні були жертвувати власним життям, піднімаючись на революційну боротьбу. Народ ніколи не здатний виступати таким потужним творцем історії, як під час революцій. У такі моменти він здатен творити чудеса. І європейські революції 1848-1849 років є тому найкращим підтвердженням.

Рефлексія з акцентом на розв’язанні проблемного завдання

Метод незакінченого речення «Я вважаю, що революції 1848-1849 рр. в Європі...»

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Закінчити заповнення порівняльної таблиці «Революції 1848-1849 рр. в Європі».

3. Скласти листа рідним від імені учасника революції в одній з європейських країн з викладом основних подій та своїми враженнями від побаченого.