Серія «Мій конспект». «Історія стародавнього світу». 6 клас

УРОК 45

ТЕМА. ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В IV—II СТ. ДО Н. Е. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

Мета: сформувати уявлення про утворення, розквіт і занепад елліністичних держав, елліністичну культуру; розкрити причини її досягнень; розвивати вміння порівнювати, працювати з текстом, аналізувати; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу (К., 2006), Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу (К., 2006), роздавальний матеріал, історичні джерела до теми.

Поняття: «еллінізм», «діадохи», «Мусейон», «сім чудес світу».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Учитель пропонує учням пригадати, які території входили до складу імперії Александра Македонського.

III. Вивчення нового матеріалу

Робота над поняттям

Еллінізм — це об’єднання давньогрецької та давньосхідної цивілізацій в єдину систему держав.

Учитель розповідає про розпад імперії Адександра Македонського, показуючи території на карті.

Працюємо з підручником

Прочитати текст підручника (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, С. 193; Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, С. 198-199) та охарактеризувати найбільші елліністичні держави.

Завдання

Співвіднесіть династії з державами, в яких вони правили.

1) Птолемеї

А) Вавилон та Сирія

2) Селевкіди

Б) Мала Азія, Пергам

3) Атталіди

В) Македонія, Греція

4) Антігоніди

Г) Єгипет

Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б; 4 В.

Працюємо з таблицею «Елліністична культура»

Опрацювати відповідний матеріал підручника (Голованов С., Костирко С., С. 193-195; Шалагінова О., Шалагінов Б., С. 199-201) й заповнити таблицю.

Назва галузі

Відомі діячі

Досягнення та здобутки

Філософія

Медицина

Математика

Скульптура

Архітектура

Робота в групах

Прочитати описи шостого і сьомого чудес світу і складіть невелику розповідь. Під час опису бажано використовувати ілюстрації із зображенням Колоса Родоського та маяка на острові Фарос.

Чудо шосте. Колос Родоський

Острів Родос лежить серед безкрайнього моря. Тут стоїть Колос, створений за подобою Геліоса, променистого бога сонця. Статуя була, за повідомленнями деяких античних авторів, 30 чи 40 метрів заввишки. Колос Родоський був заважкий навіть для самої землі. Вона-бо витримала його на собі всього близько п’ятдесяти років. А тоді повалила. «Навіть лежачи, був він ще чудом світу», — писав Пліній.

Творцем Родоського Колоса був Харес Ліндський.

Над своєю статуєю Харес працював 12 років. Споруджений Колос був 281 р. до н. е., а звалився під час землетрусу 225 р. до н. е.

Чудо сьоме. Маяк на острові Фарос

А маяк на острові Фарос поблизу Александры збудував кнідський архітектор Сострат.

Фарос — це малий видовжений острів, розташований поблизу берега, який захищає гавань, що має два входи. Найдальший виступ острова утворює скелю, оточену морем. На тій скелі стоїть гідна подиву багатоповерхова вежа, збудована з білого каменю, яка зветься так само, як і острів. Збудував її Сострат, царів приятель, щоб сприяти безпечному руху мореплавців, як про це сказано в написі: «Сострат із Кніда, син Дексіфана, богам, які охороняють мореплавців». Бо берег з обох боків не має пристані, і він до того ж низький, оточений скелями та мілинами; тому тут потрібний високий знак, який видно було б з моря, щоб мореплавці легко могли знайти вхід у гавань».

Маяк той од землі до вершини мав 180 метрів. Вежа у 180 метрів, що височить на скелі посеред морських хвиль, повинна була викликати подив античного світу. Вона викликала б подив навіть і в наші дні.

Ця споруда мала форму квадрата, сторони якого дорівнювали 180-190 метрів. На цій основі, вочевидь, стояв великий одноповерховий палац з чотирма наріжними вежами. Маяк був збудований приблизно 300-280 рр. до н. е. Маяк декілька разів зазнавав руйнувань внаслідок землетрусів. Землетрус 1326 р. зруйнував його остаточно.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  • 1. Поясніть, у чому полягає значення періоду еллінізму.
  • 2. Визначте переможця серед тих, хто назве більше імен представників доби еллінізму.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, § 36, С. 192-195; Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, § 41, С. 196-201).

2. Скласти по три запитання за темою «Стародавня Греція доби еллінізму».