Тема. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ Нори

Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, обґрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіозапис «Тарантели»; таблиця «Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори».

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про “Ляльковий дім”». Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

1. Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок просила Нора в чоловіка на Різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні Різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що просить Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке «диво» очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)

IV. Формування вмінь і навичок

1. Слово вчителя

— Драма «Ляльковий дім» мала ще й іншу назву — «Нора». Отже, у центрі уваги драматурга — Нора, дружина адвоката Хельмера. Оскільки це «п’єса про людську душу», то можна говорити про її прояви — зовнішні та приховані, внутрішні. Розглянемо таблицю.

Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори

Зовнішні, відкриті	Прояви	Внутрішні, таємні
Молода, енергійна, весела, безтурботна	У зовнішньому вигляді	Серйозна, відповідальна, економна, змучена серйозними проблемами (зокрема боргу)
Думає про задоволення, про те, як розважити свого чоловіка, довести йому своє кохання	У поведінці	Думає про те, як зберегти таємницю, багато працює, щоб покрити витрату грошей на погашення боргу
Дбає про своє «родинне гніздечко», грається з дітьми	У вчинках	Підробляє вексель, щоб урятувати чоловіка; розповідає подрузі, бо не відчуває підтримки чоловіка, дуже самотня; рішуче пориває з чоловіком, зрозумівши, що вона для нього лише «лялька»
Любить, догоджає, інколи через силу	У ставленні до чоловіка	Очікує на «диво»
Любить над усе, дбає про їхнє виховання, розвиток	Ц ставленні до дітей	Боїться, що її «злочин» вплине на них, уважає себе негідною їх виховувати
Дружелюбна, добра, співчутлива	У ставленні до інших	Доброзичлива, готова допомогти

2. Міні-диспут

○ Чи згодні ви з тим, що Нора — «жахлива матір», адже покинула трьох дітей заради утвердження свого «Я»?

3. Продовження слова вчителя

— Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

1) Чи любив Хельмер свою дружину?