Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 8 клас

СИСТЕМА УРОКІВ

УРОК 1

Тема. Вступ

Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою навчального курсу всесвітньої історії у 8 класі, його хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною, художньою та енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати зміни, які сталися у житті європейських держав наприкінці XV — І пол. XVII ст.

Обладнання: підручник, карта, історичний атлас.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття та терміни: «нова історія», «цивілізація», «індустріальне суспільство», «буржуазія», «наймані робочі», «мануфактура», «абсолютна монархія».

Основні дати та події:

  • кінець XV — початок XX ст. — доба Нової історії;
  • кінець XV — XVIII ст. — ранній Новий час;
  • XIX — початок XX ст. — пізній Новий час.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу всесвітньої історії, характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;
  • показувати на карті головні європейські держави;
  • порівнювати аграрне й індустріальне суспільства;
  • визначати становище католицької церкви в Європі;
  • використовувати методичний апарат підручника із всесвітньої історії для 8 класу;
  • познайомляться з методами пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1. Назвіть періоди історії, які ми вивчали.

2. Позначте події, які відбулися за часів Середньовіччя.

  • 1) Падіння Західної Римської імперії;
  • 2) виникнення цехового виробництва;
  • 3) формування абсолютної монархії;
  • 4) хрестові походи;
  • 5) виникнення християнства;
  • 6) утворення Священної Римської імперії;
  • 7) виникнення ісламу;
  • 8) виникнення великого машинного виробництва;
  • 9) Реформація;
  • 10) Столітня війна.

Відповідь: 2, 3, 4, 6, 7, 10.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ми з вами починаємо знайомитися з епохою, що ознаменувала початок докорінних змін у світі. Це — історія Нового часу. Чому ж цей період отримав назву «нового»? До цього часу над містами не диміли труби заводів і фабрик, не стукали залізними коліями колеса паровозів, не гуділи на річках пароплави. Міста були зовсім не такі, як зараз, — маленькі, небагатолюдні. У Новий час все докорінно змінюється.

У 7 класі, вивчаючи історію Середньовіччя, ми познайомилися з законами історичного розвитку. Один із них — закон прискорення історичного розвитку, згідно з яким кожний подальший період історичного розвитку коротший за попередній. Другий закон, або тенденція історії, свідчить, що народи та нації розвиваються з неоднаковою швидкістю (Кравченко А. И. Введение в социологию. — М., 1995. — С. 22—23).

Щоб відповісти на ці питання, скористайтеся стрічкою часу і картою атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання».

Робота з картою

Учитель. Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповідь на запитання.

  • 1. Назвіть європейські держави, які сформувалися до XV ст.
  • 2. Назвіть народи, які населяли Африку.
  • 3. Назвіть народи, які населяли Північну Америку

Для узагальнення вчитель може використовувати таблицю «Епохи всесвітньої історії та ступені розвитку людства».

Історія Давнього світу (кінець V ст. н. е.)

Історія середніх віків (V — кінець XV ст.)

Історія Нового часу (кінець XV — початок XX ст.)

Новітня історія (з початку XX ст.)

Становлення цивілізації, формування аграрно-ремісничої цивілізації

Розвинена аграрно-реміснича цивілізація

Перехід до індустріальної цивілізації / загибель індіанських цивілізацій

Розвинена індустріальна цивілізація

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Знайомство з підручником

Учитель демонструє підручник з історії Нового часу учням. При цьому він звертає їхню увагу на обкладинку, форзаци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на змісті й структурі навчального матеріалу, звертає увагу на хронологічні рамки періоду, що вивчається.

Учитель знайомить учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та атласами, робочими зошитами, пропонує приклади роботи з ними.

Знайомство з темами і критеріями оцінювання на уроках історії у 8 класі

Учитель. Програмою передбачено вивчення таких тем:

  • Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій.
  • Тема 2. Людина ранньої нової доби.
  • Тема 3. Реформація і Контрреформація.
  • Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст.
  • Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст.
  • Тема 6. Польська держава й Московське царство.
  • Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації.
  • Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки.
  • Тема 9. Східний світ.

Програмою передбачено 4 тематичних оцінювання.

Тематичне оцінювання № 1

  • Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій.
  • Тема 2. Людина ранньої нової доби.
  • Тема 3. Реформація і Контрреформація.
  • Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст.

Тематичне оцінювання № 2

  • Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст.
  • Тема 6. Польська держава й Московське царство.

Тематичне оцінювання № 3

  • Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації.
  • Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки.

Тематичне оцінювання № 4

  • Тема 9. Східний світ.

Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів (Баханов К. О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекті. — Харків: ВТ «Основа», 2005. — С. 98—100).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень може назвати одну—дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти

2

Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так—ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше—пізніше»)

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так—ні»); має загальне уявлення про історичну карту

II. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох—шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико—географічний об’єкт

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику)

III. Достатній

7

Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти й картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені в підручнику документи як джерело знань

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом

9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти й формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання

IV. Високий

10

Учень впевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв’язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії

11

Учень володіє глибокими й міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навички роботи з історичною картою

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета.

Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного оцінювання.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі, передбачається наявність зошитів, які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількістю і термінами проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).

Зміст епохи Нового часу

Учитель говорить про те, що епоха Нового часу має свій неповторний вигляд, вона різноманітна у своїх проявах і залишила нам багатоманітну історичну спадщину. Він звертає увагу учнів на те, що Новий час поділяється на окремі періоди:

  • перший — кінець XV — кінець XVIII ст. — вивчається у 8 класі;
  • другий — кінець XVIII — початок XX ст. — вивчається у 9 класі.

У перший період історії Нового часу відбувається формування основ індустріального суспільства (визначення записується у зошит).

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершений процес створення великої, технологічно розвиненої промисловості.

Прискорення розвитку виробництва спричинило вдосконалення старих і створення нових знарядь праці. У ХV ст. відбувся стрибок у розвитку техніки. Було винайдено верхньобійне колесо водяного двигуна (гірська справа, обробка металу, приведення в рух молота, преса). Із XIV ст. почали будувати домни. Водяне колесо використовувалося для піддування повітря у піч. З’явилися нові верстати (токарні, шліфувальні, гвинторізальні). З’явився механічний годинник. Розвивалася військова техніка: з’являється ручна вогнепальна зброя (мушкети), важкі та легкі гармати. Відбувся переворот у військовій справі: на зміну рицарському війську прийшла масова наймана армія. З’явилися компас, астролябія, каравела. Це сприяло активному дослідженню та освоєнню нових земель.

Удосконалення знарядь праці, технології призвели до поглиблення спеціалізації ремісників. Вони стали працювати не на замовлення, а на ринок. Виникає мануфактура (визначення записується у зошит; від рука + виготовлення) — велике підприємство, засноване на розподілі праці; хоча праця переважно ручна, але застосовувалися механізми, які рухалися за допомогою води або вітра. Збільшилася продуктивність праці, розширилася торгівля, почав формуватися національний і міжнародний ринок, підвищилися прибутки підприємців і купців. Виникли біржі — місце продажу товарів оптом. З’явилися перші банки — установи, що виконують функції посередника у кредитуванні та сплаті платежів (визначення записується в зошит).

У цей час з’являються нові прошарки суспільства: наймані робітники і буржуазія. Починається розвиток капіталістичних відносин.

Робота з підручником

Учитель пропонує прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на запитання.

  • 1. Розкрійте зміст поняття «капіталістичні відносини».
  • 2. Хто та як ставав найманим робітником?
  • 3. Яким чином формувався новий прошарок суспільства — буржуазія?

Учитель. Буржуазія, зміцнивши своє матеріальне становище, вступила у боротьбу з дворянством за владу. У цей час у ряді країн Європи відбулося зміцнення монархії, яка виступала посередником між дворянством і буржуазією. Монархія поступово трансформувалася в абсолютну.

Абсолютна монархія — повна, необмежена влада короля (визначення записується у зошит).

Водночас змінилося становище католицької церкви. Непорушність її позицій похитнула поява нових знань та цілей суспільства.

Знайомство з Інтернет-ресурсами

Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду.

Інтернет-адреси загального характеру:

  • www.britannica.com — енциклопедія «Британіка».
  • www.internetri.net — BCEBIDO: наука, освіта, технології.

Історичні та педагогічні сайти:

  • www.sociology.org — соціологічні науки.
  • https://www.sil.org/ — етнографічні дослідження.
  • https://www.iep.utm.edu/ — філософська енциклопедія.
  • www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів.
  • www.aboutislam.ws — іслам як він є.

Музеї:

  • www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія).
  • www.metmuseum.org — Музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк, США).
  • www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США).

V. Закріплення знань учнів

1. З числа наведених визначте дати, які відносяться до кінця XV—XVIII ст.

1) 988 р.

6) 1492 р.

2) 1015 р.

7) 1645 р.

3) 1154 р.

8) 1700 р.

4) 1312 р.

9) 1743 р.

5) 1411 р.

10) 1812 р.

Відповідь: 6, 7, 8, 9.

2. Із запропонованого переліку виберіть поняття, які характеризують індустріальну цивілізацію.

Натуральне господарство, основа господарства — землеробство, банк, абсолютизм, цех, мануфактура, збільшується кількість міського

населення, залежні селяни, капітал, повинності, станово-представницька монархія, найманий робітник, зарплата, феодал, формування національного ринку, більшість людей проживає в селах, формування машинної промисловості.

Відповідь. Банк, абсолютизм, мануфактура, збільшується кількість міського населення, капітал, найманий робітник, зарплата, формування національного ринку, формування машинної промисловості.

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Заповнити порівняльну таблицю «Аграрне та індустріальне суспільство», довільно обравши питання для порівняння.

Аграрне суспільство

Питання для порівняння

Індустріальне суспільство

3. Підготувати повідомлення про винаходи і технічні відкриття XVI—XVII ст.

4. Підготувати повідомлення про плавання X. Колумба, Васко да Гами, Фернандо Магеллана.