Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 8 клас

Тема 6. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО

УРОК 17

Тема. Річ Посполита

Мета: ознайомити учнів з особливостями соціально-економічного та політичного розвитку Польщі, продовжити роботу з документами, схемами; виховувати повагу до минулого інших народів.

Основні поняття та терміни: «фільварок», «магнат», «шляхта», «сейм», «унія», «уніати», «експансія», «Річ Посполита», «Контрреформація».

Основні дати та події:

  • 1569 р. — утворення Речі Посполитої;
  • 1596 р. — Берестейська церковна унія.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований урок з елементами лабораторної роботи з текстом підручника.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  • показувати на карті територію Речі Посполитої;
  • порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах та у Речі Посполитій;
  • називати особливості державного ладу Речі Посполитої;
  • описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1. Визначте картину, автором якої був Леонардо да Вінчі.

а) «Нічна варта»;

б) «Сикстинська Мадонна»;

в) «Джоконда».

2. Визначте країну, де жив і працював Альбрехт Дюрер.

а) Італія;

б) Німеччина;

в) Голландія.

3. Визначте один з кращих творів Веласкеса.

а) «Пряхи»;

б) «Повернення блудного сина»;

в) «Даная».

4. Назвіть автора антирицарського романа.

а) Томас Мор;

б) Мітель Сервантес;

в) Вільям Шекспір.

5. Позначте ім’я ученого-астронома, якого за його переконання інквізиція засудила до страти на багатті.

а) Микола Копернік;

б) Джордано Бруно;

в) Галілео Галілей.

6. Визначте ім’я математика, який поєднав геометрію та алгебру.

а) Лев Математик;

б) Іван Федоров;

в) Рене Декарт.

7. Позначте твори живопису, автором яких є Рембрандт.

а) «Мадонна з квіткою»;

б) «Анатомія доктора Тульмана»;

в) «Мадонна у ґроті»;

г) «Сикстинська мадонна»

8. Позначте твори, автором яких є Мікеланджело Буонарроті.

а) «Афінська школа»

б) «Давид»;

в) «Магдалина, що кається»;

г) «Сикстинська капела».

9. Позначте з-поміж наведених варіантів твори В. Шекспіра.

а) «Сон у літню ніч»;

б) «Багато галасу даремно»;

в) «Зоряний вісник»;

г) «Про обертання небесних сфер».

10. Запишіть ім’я ученого, якому належать слова: «Спалити — не означає спростувати».

11. Запишіть ім’я коханої Дон Кіхота М. Сервантеса.

Відповіді: 1 в; 2 б; 3 а; 4 б; 5 б; 6 в; 7 б; 8 а, б; 9 а, б; 10 Джордано Бруно; 11 Дульсінея.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У той час, коли в Європі почало розвиватися мануфактурне виробництво, селяни ставали вільними, а влада королів у новоутворених державах набувала характеру абсолютизму, в Речі Посполитій час, здавалося, завмер на позначці «Середньовіччя».

III. Опрацювання нового навчального матеріалу

Утворення Річі Посполитої

Учитель. Після тривалих переговорів у 1569 р. відбулося об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського в одну державу.

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 1. Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)

Ми, Сигізмунд Август, ...оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на цю справу нашу думку і призначили без подальшого зволікання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському й литовському народам насамперед якомога більший і міцний мир і збереження в цілості.

На ...сеймі з’явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народів і, за нашим дозволом і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів (Історія України. Хрестоматія. 7—11 клас. — К., 1996 — С. 53).

  • 1. Поясніть поняття «унія».
  • 2. Назвіть спільні органи нової держави.
  • 3. Хто мав право засідати в сеймі?

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Польща у XVI—XVII ст.» виконати такі завдання.

  • 1. Покажіть місто, де була підписана унія про створення Речі Посполитої.
  • 2. Назвіть землі Литовського князівства, які увійшли до складу Польського королівства.

Державний устрій

Учитель. Найвищим органом влади став щорічний шляхетський сейм — збори панів-магнатів і шляхти. Сейм складався з двох палат. На сеймі обирали короля, який правив довічно, але не міг передавати трон у спадок. Пани мали право відкрито критикувати свого короля, мати власні військові загони й навіть оголошувати війну своєму государеві. На сеймі всі питання треба було вирішувати лише одностайно. Кожен пан володів правом «ліберум вето» — вільної заборони будь-яких королівських указів.

Король не мав постійної армії, його фінанси та землеволодіння були обмежені.

Робота зі схемою

Розповідь про державний устрій супроводжується демонстрацією схеми.

  • 1. Назвіть вид монархії, який склався у Польщі.
  • 2. Назвіть європейські держави, де влада короля була обмежена.

Економічний розвиток. Соціальні відносини

Учитель. У той час, як інші країни Європи вступили на шлях мануфактурного розвитку виробництва, Польща залишалася аграрною країною.

Практично всіма землями володіла землеробська знать — пани-магнати. Вони були повними господарями всіх селян і городян їхніх обширних володінь.

Близько 90 % жителів країни становили селяни і шляхтичі — дрібні лицарі-дворяни.

У Речі Посполитої було багато «міст» і «містечок», де проживали торговці і ремісники, які звалися міщанами.

У Польщі протягом XVI ст. відбувалося посилення кріпосного гніту.

Робота з історичними текстами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документом та виконати завдання.

Текст 2. Із «Уставу на волоки» (1557 р).

Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень: з чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо втретє прогуляє або через п’янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити.

Пустих волок підданим не орати; а якщо котрийсь, не вписаний до реєстру, посміє те вчинити, то збіжжя втратить до нашої стодоли (клуні) і за провину рубель (карбованець) грошей до казни нашої заплатить. А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти (з роботи), як заходить (сонце), а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом година, у полудень — година, надвечір — година; а котрі піню роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки спізнився, відробити має.

Фільварки хочемо мати, щоб вони скрізь були заведені, причому якнайбільшого розміру, при кожних замках і дворах наших, крім тих, де б ґрунти погані або не родючі були, — такі (ґрунти) наказати людьми осаджувати... (Історія України: Хрестоматія 7—11 клас. — К., 1996. — С. 53—54).

  • 1. На який термін визначалася робота селянину?
  • 2. Яке покарання несли селяни, якщо не виходили на роботу?
  • 3. Опишіть регламент роботи селянина.
  • 4. Поясніть поняття «фільварок».

Фільварок — поміщицьке господарство, засноване на панщинній праці селян. Зазвичай фільварок складався з 200—300 га кращої землі. До фільварку прикріплялися 30—40 селянських дворів.

Учитель. Основою виробництва було сільське господарство. Польські пани експортували пшеницю, ячмінь, овес, льон, хміль, сало, шкури, худобу. До Польщі завозили тканини, металеві вироби, предмети розкоші.

Реформація та Контрреформація в Польщі

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує самостійно ознайомитися з текстом підручника й відповісти на питання методом «Чиста дошка».

  • 1. Які напрямки реформаційних учень набули поширення у Польщі?
  • 2. Чому селяни не підтримали Реформацію?
  • 3. Як поставилися польські королі до руху Реформації?
  • 4. Розкажіть про діяльність Ордену єзуїтів у Польщі.

Зовнішня політика Речі Посполитої

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Польща у XVI—XVII ст.» відповісти на запитання.

  • 1. У яких напрямах здійснювалися походи польських королів?
  • 2. Назвіть залежні від Польщі території.
  • 3. Назвіть території, які одійшли до Речі Посполитої у результаті Лівонської війни.
  • 4. Назвіть території, які були приєднані до Речі Посполитої за Деулінським перемир’ям 1618 р.
  • 5. Назвіть території, які були приєднані до Речі Посполитої за Мітавським (1622) і Поляновським договорами (1634).

Учитель, підбиваючи підсумок, говорить про те, що польські феодали прагнули захопити землі на сході, закріпачити українські землі. Безперервні війни виснажували країну, підривали її політичне становище.

IV. Закріплення знань учнів

Учитель пропонує учням, використовуючи знання з історії України і знання, отримані на цьому уроці, відповісти на питання.

  • Як змінилося становище українських селян після проголошення Речі Посполитої?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про Івана Грозного.