Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 8 клас

Словник

Авантюра (фр. — пригода) — справа, зроблена без урахування реальних сил та умов, приречена на провал, на невдачу.

Аграрне суспільство — перший вид створеної людьми цивілізації. Його ознаки: 1) основою господарства є землеробство. Переважна більшість людей живе у селах, веде натуральне господарство. Товарно-грошові відносини розвиваються, як правило, лише в містах; 2) суспільство складається з окремих станів, права та обов’язки людини визначаються її походженням; 3) більшість населення зазвичай не має політичних прав. На управління державою може впливати лише землевласницька знать; 4) культура та світогляд більшості людей перебували під впливом релігії, традицій і звичаїв предків. У суспільстві мало освічених людей.

Алегорія (гр.) — іносказання.

Амуніція — речі (окрім зброї та одягу) військовослужбовця (ранець, патронні сумки та ін.).

Англіканство — національне віросповідання, що прийшло на зміну католицизму під час Реформації в Англії. Главою англіканської церкви став король.

Ансамбль (фр. — разом) — взаємна узгодженість, довершене ціле.

Античність (лат.) — стародавній; стосується історії стародавніх Греції та Рима.

Архітектура (гр. — будівник) — будівельне мистецтво, архітектура, мистецтво проектувати й будувати.

Аскетизм — зречення земних, «грішних», задоволень заради порятунку душі.

Бабур — засновник держави Великих Моголів

Банк — установа, яка зберігає гроші вкладників, надає кредити та виступає у ролі посередника під час платежів і грошових розрахунків клієнтів.

Батрак — найманий робітник у сільському господарстві.

Башибузуки — допоміжні війська турецької армії.

Богдихан — титул китайського імператора після маньчжурського завоювання.

Бойкот — утримування від купівлі певних товарів або взагалі припинення відносин з будь-ким.

Бояри — крупні феодали, вищий шар служилих людей: воєводи, глави наказів або члени Боярської думи за царя (походження слова не встановлено).

Буддизм — найстародавніша світова релігія. Виникла у V—IV ст. до н. е. у долині Гангу. їі засновник — принц Сидхартха Гаутама, що став після тривалого духовного самопоглиблення Буддою (просвітленим). Будда стверджував, що життя — це страждання, яке породжується безліччю людських бажань. Щоб позбутися страждань, треба подолати всі свої бажання й слідувати «серединним шляхом», уникаючи крайнощів, тоді душа потрапляє до нірвани — стану спокою та щастя. Буддизм швидко розповсюдився серед нижчих шарів індійського суспільства. Такий успіх нового навчання визначався тим, що буддизм вперше був звернений до людини не як до представника придворного угрупування (клану), а як до особи, здатної до розвитку й самовдосконалення. Будда вчив, що жінки нарівні з чоловіків можуть досягти духовної досконалості. Для Будди важливі тільки особисті заслуги людини: мудрість, доброта, спокій. Роблячи добрі вчинки, людина наближає себе до Прояснення, творячи злі справи — прирікає себе на череду болісних перероджень, на хвороби, бідність.

Бюрократія — чиновницький апарат.

Васали китайської імперії — Корея, В’єтнам, Тибет.

Віги — організована група супротивників влади короля в Англії, згодом — політична партія.

Відродження — епоха у розвитку європейської культури (XIV—XVI ст.), для якої характерним є відродження інтересу до людини, звернення до спадщини античності, філософії гуманізму.

Візир — титул глави уряду в мусульманських країнах.

Вотчина — повна спадкова власність (землі, які передавалися за спадком).

Гайдуки — загони народних месників (партизан), що боролися на Балканах, виступаючи проти панування Османа.

Галера — старовинний тип військового весельного судна (застосовувалися до поч. XVIII ст.).

Гармонія — співзвучність, мелодійність, розміреність.

Гаубиця — артилерійське знаряддя, яке використовується головним чином для руйнування зміцнень супротивника і для стрільби навісним вогнем по закритій цілі.

Гези — жебраки — партизани в Нідерландах.

Генеральні штати — найвищий станово-представницький орган у Франції, що складався з депутатів трьох станів. Основною його задачею було затвердження податків, пропонованих королем.

Геній (лат.) — вищий ступінь творчої обдарованості.

Гравюра — вирізане на дошці, на металевій пластині та ін. зображення.

Громадянська війна — війна між жителями однієї держави за владу в країні.

Гугеноти — так називали французьких протестантів, які сповідували кальвінізм.

Гуманізм — філософія, що вступила у суперечку з християнським аскетизмом Церкви. Гуманісти оголошували людину досконалим створінням, відмовлялися протиставляти душу й тіло, оголошуючи їх однаково прекрасними. Поети Данте та Петрарка, художники Джотто й Донателло звернулися до забутих витворів мистецтва античної цивілізації.

Даосизм — вчення про Дао-шляхи. Його створення вчені приписують китайському мудрецю Лао-цзи, що жив в VI—V ст. до н. е. Згідно з віруваннями стародавніх китайців, весь світовий простір заповнювала пара. В якийсь момент ця пара розділилася на два початки — інь (темне й холодне) та янь (тепле й світле). Інь породило землю, а янь — небо. Ці два початки, взаємодіючи між собою, підтримують гармонію, рівновагу у Всесвіті. Дао — це джерело всього, що є на світі, воно вічне й незмінно. Кожному Дао відводить своє місце, проникає у суть всіх речей і непомітно для всіх спрямовує на потрібний та правильний шлях. Дао — це закон, якому треба неухильно слідувати. Не «кичись заслугами, не принижуй слабого, живи у мирі та згоді з іншими, не бажай багатства й розкоші, не кради, не вбивай, задовольняйся тим, що у тебе є», — ось основні правила, які ведуть до благополуччя. Основна суть лаоського навчання зводиться до однієї фрази: «Слідуй встановленому природою порядку і будеш здоровий та щасливий».

Дворянство мантії — вихідці з середовища урядовців, що купили титул.

Дворянство шпаги — дрібномаєтне дворянство у Франції.

Декларація — урочисте проголошення основних принципів.

Делійський султанат — держава, що виникла в результаті вторгнення арабів.

Демократія — народовладдя.

Держава — організація, що керує суспільством, людьми, які проживають на певній території (у межах держави). У кожній державі існують: апарат управління (урядовці), система законів (право), служби захисту законного порядку, армія, збір податків.

Деспот (повелитель) — необмежений та жорстокий володар, цар, що править не за законом, а свавільно.

Джагири — земельні подарунки.

Джентрі — дрібномаєтні дворяни-землевласники в Англії.

Джизья — податок, який сплачувало все немусульманське населення в мусульманських державах.

Диван — державна рада у мусульманських країнах, що складалася з вищих сановників.

Династія Цин (1644—1911) — керували країною 270 років — союз китайських військових з маньчжурами.

Диспут (лат.) — міркувати, розбирати, сперечатися.

Догмати — основні положення віри, що вважаються незаперечними та незмінними.

Драма (гр. — дія) — твір, написаний у розмовній формі для театру (для постановки на сцені). Драма — будь-яка приголомшлива подія у житті.

Друга столиця Китаю — Нанкин.

Емір — князь у мусульманських країнах.

Емпіризм (гр. — досвід) — пізнання світу через життєвий досвід.

Енциклопедія — наукова й довідкова допомога, вперше створена у Китаї, давала систематичне уявлення про будь-яку галузь знань.

Епос — героїчні оповіді.

Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого в 1534 р. в Парижі іспанцем Ігнатієм Лойолою для боротьби з Реформацією.

Єретик — людина, що виступає проти певних догматів релігійного вчення.

Залежні селяни — землероби-общинники, які живуть на землі феодала-сеньйора, мають право на довічне володіння наділом і ведення власного господарства, але зобов’язані платити за це оброк і відбувати на панщину на користь свого феодала.

Зміна дат відкрита під час кругосвітніх подорожей. Загальноприйнятим є те, що коли кораблі йдуть зі сходу, то під час перетину лінії зміни дат, яка проходить умовно меридіаном Гринвіча, один день рахують двічі. А коли корабель йде із заходу, то пропускають один день.

Ідальго — дрібні та середні лицарі Іспанії, які брали участь у завоюванні нових земель.

Ідеал (гр. — поняття) — вища досконалість.

Імпічмент — порядок залучення до відповідальності та судового розгляду справ про злочини вищих посадовців США, у тому числі президента. Питання про залучення до відповідальності вирішує палата представників Конгресу, а розгляд справи та виголошення вироку здійснює Сенат.

Індуїзм — релігія, що виникла у давнину в Індії. Ця релігія визнає тисячі богів, головними з яких є Брахма (творець), Вішну (хранитель) і Шива (руйнівник). На честь кожного з богів у різних містах Індії зведені храми. Кожний індус, що сповідає індуїзм, може підносити молитви тому божеству, якому поклоняється він сам, його каста, його земляки. В результаті всередині індуїзму уживається безліч різних навчань. Тут одночасно співіснують «Кама Сутра» — наука про любовну насолоду й учення йогів про аскетичне життя відлюдника, що звільняє душу для спілкування з вищими силами.

Індульгенція — грамота про прощення гріхів.

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершений процес створення крупної, технологічно розвиненої промисловості.

Індустрія — діяльність; промисловість.

Інквізиція — особливий церковний суд у католицьких країнах.

Кальвінізм — один з напрямів протестантизму, заснований Жаном Кальвіном, творцем вчення про «божественне призначення».

Канцлер — начальник королівської канцелярії.

Капітал — основні багатства (земля, дома, знаряддя праці, гроші), що приносять прибуток.

Капіталіст (буржуа, підприємець) — власник капіталу, який організовує виробництво або торгівлю з метою отримати прибуток, використовуючи працю найманих робітників. Розпоряджаючись прибутком, капіталіст частину її виділяє на зарплату робітникам, а решта стає його доходом.

Капіталістичні відносини — суспільно-господарські зв’язки між людьми, які передбачають конкуренцію на ринку між приватними власниками капіталів (основних багатств), відносини між капіталістами та найманими робітниками.

Каравела — морське однопалубне трищоглове судно, що з’явилося у XII ст. Каравела мала косі вітрила, які дозволяли їй йти проти вітру під «гострим» кутом «зиґзаґом» (правим і лівим галсами). Ці судна були маневрені, легкі й швидкохідні. За попутного вітру каравела робила до 12 вузлів (22 км) на годину. Каравели втратили своє значення наприкінці XVII ст.

Касти — замкнені групи індійського суспільства, які, за принципами індуїзму, об’єднуються згідно з походженням і певним заняттям людей, що входять до них.

Колегія — орган центрального управління в Росії.

Колегія (коллеж) — вищий навчальний заклад.

Колоніальна війна — суперечка між великими державами за перерозподіл колоніальних володінь.

Колоніальна імперія — держава, яка володіє колоніями в різних частинах світу.

Колонія — залежна територія, що перебуває під верховним управлінням метрополії. Тубільна колонія — колонія, в якій більшість населення складають корінні жителі, відмінні від жителів метрополії. Переселенська колонія — колонія, в якій більшість населення — переселенці з метрополії або їхні нащадки.

Комедія (іт.) — драматичний твір веселого, життєрадісного характеру.

Компас був винайдений у Китаї та застосовувався за дві тисячі років до н. е. для орієнтування у пустелях Центральної Азії. У ньому намагнічена стрілка плавала на пробці в судині з водою. В Європі застосовується з XII ст. Тільки на початку XIV ст. компас набув сучасного вигляду (стрілка на вістрі голки) і почав використовуватися у морській справі.

Конгрес — представницька нарада, з’їзд, у США — назва парламенту.

Конкіста — завоювання — назва періоду завоювання Мексики, Центральної та Південної Америки іспанцями та португальцями.

Конкістадори — завойовники нових земель для іспанської корони.

Конкуренція — суперництво підприємців за більш вигідні умови виробництва та продажу товарів.

Конституція — Основний Закон держави, що визначає його устрій. Контракт — договір, угода.

Контрреформація — боротьба католицької церкви з проявами незгоди з її догматами.

Конфуціанство — світогляд, розроблений старокитайським мудрецем Конфуцієм, основа політичного пристрою китайського суспільства.

Кріпацтво — право феодалів не відпускати залежних селян-землеробів зі своєї землі.

Курфюрсти — наймогутніші князі-виборці у Німеччині.

Лаг — прилад для визначення швидкості руху судна. Уперше був застосований Магелланом під час навколосвітнього плавання. До нього відстань визначалася на око.

Ландтаг (рада землі) — станово-представницький орган у німецьких князівствах.

«Ліві» — прихильники змін у державному ладі.

Лінкор — найкрупніші та озброєні знаряддями великого калібру кораблі, що призначалися для бою в «лінії баталії».

Лірика — віддзеркалення життя шляхом зображення людських переживань, частіше за все у віршах.

Лі Цзичен (1606—1645) — керівник селянського повстання у Китаї.

Логарифм (гр.) — показник ступеня, до якого потрібно піднести будь-яке певне число, щоб отримати дане число.

Лютеранин — вчення про «виправдання вірою», розроблене Мартіном Лютером.

Магнати (у Польщі) — землевласницька знать, нащадки польських і литовських вельмож, староруських бояр і князів.

Маєток — землі, отримані палацовими й військовими слугами (дворяни — люди їхнього двору) за службу та на час служби.

Манускрипти — стародавні рукописи.

Мануфактура — рання форма індустріального виробництва, заснована на розподілі ручної праці робітників на окремі операції.

Маньчжури — завойовники Китаю.

Медресе — мусульманська школа.

Меса — прийнята католицькою церквою назва літургії.

Метиси — нащадки від змішаних шлюбів індійців та європейців.

Метрополія — ядро колоніальної імперії, територія, на якій склалася держава та народ, що приступив до захоплення колоній.

Мечеть — мусульманський храм.

Митрополит — старший епископ, який керує групою єпархій; у православній церкві — вищий духовний сан.

Мініатюра (фр.) — живопис малого розміру.

Мобілізація (лат. — рухомий) — заклик на військову службу; приведення збройних сил у цілковиту бойову готовність.

Монархія абсолютна — форма правління, за якої правителю (монарху) належить необмежена законодавча, виконавча та судова влада.

Монархія конституційна — форма правління, за якої влада монарха обмежена законом — Конституцією та обраним законодавчим органом влади — парламентом.

Монархія станово-представницька — форма правління, за якої монарх керує країною, спираючись на рішення зборів та виборних представників станів.

Мортира — короткоствольне артилерійське знаряддя для навісної стрільби.

Муедзин — служитель культу у мусульман, який, стоячи на мінареті, скликає всіх на молитву.

Найманий робітник — людина, що добровільно наймається на роботу до капіталіста та отримує за свою працю заробітну платню.

Намісник-інтендант — керівник провінції у Франції.

Натуральне господарство — господарство, в якому майже все необхідне для життя проводиться всередині не для продажу, а для власного споживання.

Наука — один із засобів пізнання світу за допомогою існуючих знань. Наука поступово накопичує факти (явища та зв’язки між ними) і намагається дати їм теоретичне (уявне) пояснення. Спочатку вчений висуває гіпотезу, а потім намагається її довести або спростувати за допомогою досвіду, експерименту, доказів, спостерігаючи за навколишнім світом. Наприкінці вчений відкриває закон — зв’язок, що повторюється між явищами навколишнього світу.

Нація — спільність мови, території, економіки і культури.

Нейтралітет — невтручання у чужі суперечки; становище держави, що не втручається у війну між іншими країнами та зберігає з ними мирні відносини.

Нова історія — це епоха, коли формувалися основи індустріального суспільства.

Обгороджування — у XVI—XVII ст. примусове вигнання англійських селян з земель, які обгороджувалися огорожами та віддавалися під пасовища для овець.

Оброк — натуральні й грошові платежі селян-землевласників своїм сеньйорам - феодалам.

Орден — організація з певним статутом.

Оренда — наймання або передача майна в тимчасове користування за визначену платню, оформлена договором.

Ост-Індська компанія — компанія, заснована англійцями для торгівлі в Індії.

Памфлет — стаття, книжка на злободенну тему.

Панщина — безкоштовна примусова праця залежних селян-землеробів у господарстві феодала.

Патріарх (прабатько, родоначальник) — з 1589 р. глава російської православної церкви. Патріархи уселенські — назва глав православних християнських церков.

Паупери (від лат. «паупер» — бідний) — жебраки.

Пейзаж — жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є природа.

Підприємець — те саме, що й капіталіст.

Плантація — крупне землеробське господарство.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця на Русі (з XIII ст.) — складався з міста й підлеглих йому волостей.

Податок — збір на користь держави.

Політика — одна зі сфер життя суспільства. Всі відносини, що виникають між людьми у процесі управління державою. Внутрішня політика — всі події та відносини, пов’язані з внутрішнім життям держави. Зовнішня політика — всі події, пов’язані з відносинами між державами.

Політичні партії — організації, які виражають думки різних верств населення та борються за їхні голоси перед кожними виборами.

Портрет — зображення будь-якої людини або групи людей, існуючих або існуючих насправді.

«Праві» — прихильники збереження старих порядків у державі.

Президент — виборний глава держави.

Пресвітеріанство — особливий варіант кальвінізму, що затвердився у Шотландії.

Прикази — органи центрального управління у XVI—XVII ст. у Московському царстві.

Принцип — початкова ідея.

Програма — виклад мети і вимог.

Промисловий переворот — заміна ручної праці машинним, внаслідок чого на зміну мануфактурі приходять фабрики.

Протекторат — система, що постала в Англії після 1653 року. Главою держави оголошувався лорд-протектор («захисник»), що не обмежений законами та спирається на військову силу.

Протекціонізм — покровительство з боку держави з метю створення сприятливих умов для розвитку власної промисловості й торгівлі.

Раджа — князь в Індії.

Ранг — ступінь, чин, спеціальне звання.

Реалізм (від лат. «реаліс» — дійсний, речовинний) — об’єктивне відображення дійсності, правда життя, втілена за допомогою різних стилів і видів мистецтва.

Революція — корінний насильний переворот у державному, господарському та суспільному житті країни.

Регламент — статут, зведення правил.

Регулярна армія — постійна професійна армія, що складається з солдатів та офіцерів, які отримали військову підготовку, однаково озброєних та обмундированих, службовців на підставі статутів, що перебувають на повному державному забезпеченні.

Рейхстаг — збір представників Священної Римської імперії.

Рента (лат. — віддана) — регулярно отримуваний дохід з землі, що не вимагає від її власника підприємницької діяльності.

Республіка — форма правління, за якої главою держави вважається виборна особа, а джерелом влади — громадяни держави.

Реставрація — відновлення монархічного правління.

Ринок — система постійних торгових зв’язків, яка охоплює частину країни, країну в цілому, увесь світ.

Риторика (гр.) — теорія красномовства; наука про ораторське мистецтво.

Роксолана (Настя Лісовська) — дружина Сулеймана II, дочка галицького священика.

Самодержавство — монархічна форма правління в Росії, коли носієві верховної влади — царю, імператору належали верховні права у законодавстві, у верховному управлінні та у вищому суді.

«Священна ліга» — антитурецька коаліція країн Австрії, Польщі, Венеції, Московська держава та ін.

Сейм (польск.) — назва станово-представницького органу влади.

Синаї — турецький архітектор, створив безліч будівель, у тому числі 80 мечетей.

Синод — збір.

Стани — групи населення країни, кожна з яких відрізнялася своїми певними правами та обов’язками в суспільстві. Класичний приклад — Франція. Тут «перший» стан (духівництво) та «другий» (дворянство) — привілейовані («непідподатні» — не сплачували податки або користувалися пільгами) та «третій» стан (селянство, буржуазія та ін.) — «податні» (сплачували податки).

Станово-представницька монархія — форма феодальної держави, за якої королівська влада поєднувалася зі зборами представників станів. Ці збори володіли дорадчими, а іноді й законодавчими правами. Станово-представницька монархія була звичайною формою держави в Європі після того, як утворилися стани (парламент в Англії з 1265 р., Генеральні штати у Франції з 1302 р., сейм у Польщі з XIV ст., Земський собор у Московському царстві з середини XVI ст. та ін.).

Стихія (гр. — елемент) — явище, що виявляє себе як нічим не стримувана сила.

Сулейман І (1495—1566, 1520) — названий турками Законодавець за створення зводу законів, європейці надали йому титул Прекрасний.

Технічний прогрес — розвиток техніки і винахідництва.

Тиран — правитель, що діє свавіллям і насильством; жорстока людина, мучитель.

Титан (гр.) — людина виняткового духу, розуму, таланту та ін.

Тімар — земельне подарунок за військову службу.

Торі — прихильники короля у парламенті, згодом — політична партія в Англії.

Трагедія (гр.) — драматичний твір, що зображає вкрай гострі життєві конфлікти.

Традиція — звичай, порядок, правила поведінки, що переходять з покоління у покоління.

Фабрика — крупне промислове підприємство, засноване на використанні машинного виробництва.

Фаворит — 1) улюбленець; 2) особа, якій протегує могутня або впливова людина.

Факторія — торговельне поселення за межами метрополії.

Фанатизм — пристрасна відданість своїм віруванням, поєднана з крайнім неприйняттям чужих поглядів.

Фармакологія — наука про дію ліків на організм.

Фатехпур-Сикрі — град небесний.

Федеральна держава — союзна держава, кожна частина якої зберігає деякі власні державні права.

Фельдмаршал — вищий військовий чин у деяких арміях.

Феод — земельне володіння, подароване сеньйором своєму васалу. Феодал — власник феода.

Феодальний маєток — велике земельне господарство, що належить феодалу, основний дохід якому приносить земля, на якій працюють залежні від феодала-землевласника селяни-землероби.

Феодальні відносини — загальногосподарські зв’язки між людьми, які передбачають васальні (службові) стосунки між умовними власниками землі (феодів) і право феодалів на оброк й панщину від залежних селян.

Фермер — заможний селянин, що володіє фермою та власним господарством.

Філологія — наука про мову та літературу.

Філософія — наука про закони розвитку природи та суспільства.

Фільварк (хутір) — польське найменування товарного поміщицького господарства (панської запашки), в якому використовувалася примусова праця залежних селян.

Форт — замкнене військове зміцнення (самостійне або в складі фортеці).

Фрегат — трищогловий військовий корабель, другий за величиною після лінкора; мав 2 батарейні палуби (до 60 гармат); за швидкістю перевершував лінкор.

Фреска (іт.) — розпис стін водяними фарбами по свіжій штукатурці.

Функція, функціонування — діяльність.

Хаджі Халіфі — турецький історик і географ.

Хінді — основна мова Індостану.

Ценз — фіксована грошова платня за землю.

Цивілізація — рівень матеріальної та духовної культури, досягнутий суспільством.

Шляхтичі — стан польсько-литовських лицарів-дворян.

Штат — невелика адміністративно-територіальна одиниця у складі деяких держав, має свої закони.

Штатгальтер — намісник Голландії.

Юнкер — дворянин-землевласник у Німеччині.

Яничари — гвардія султана.