Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 29

ТЕМА. ТУРЕЧЧИНА

Очікувані результати

Після уроку учні:

  • знатимуть про виникнення й розвиток імперії Османа;
  • показуватимуть на карті кордони Османської держави, місця найважливіших подій;
  • називатимуть країни, завойовані турками;
  • даватимуть характеристику Османській державі.

Основні поняття: «турки-сельджуки», «Османська імперія», «султан», «шейх», «дервіш», «яничари», «візир», «Муфтій».

Історичні діячі: Осман, Мілош Обіліч, Баязед І, Мехмед II.

Основні події:

  • 1243 р. — розпад Сельджуцького султанату;
  • XIII ст. — утворення Османської держави;
  • 1389 р. — Косівська битва.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мікрофон» дати визначення поняттям: «процес централізації», «боярська дума», «берестяні грамоти», «сказання», «літописи», «кормління», «намісник», «централізована держава», «монголо-татарське ярмо», «ярлик», «баскак».

Працюємо з історичними постатями

1. Цей російський князь не відзначався войовничістю, був розумним, хитрим і вертким. Ці якості й допомагали йому, коли доводилося мати справу з ворогом. Він зміг отримати ярлик на велике княжіння; постійно дбав про внутрішню та зовнішню безпеку свого князівства, суворо переслідував розбійників і злодіїв, що нападали на купців. Мав прізвисько від назви мішка з грошима. (Іван Калита)

2. За описом літопису, він був високим на зріст, широкоплечий, міцної статури, з шапкою чорного волосся та великою бородою. Хоробрий воїн, завжди ходив у бій у перших рядах. Розумний. Наказав будувати «град Москву камен». Здобув значну перемогу над Ордою. (Дмитро Донськой)

3. За описами літописців, він був високим на зріст, мав привабливу зовнішність, був людиною розсудливого розуму, діяв обережно, поступово відступаючи перед очевидною небезпекою. Остаточно підпорядкував Новгород владі Москви, прийняв титул «государя всія Русі». Звільнив руські землі від ординського іга. (Іван III)

4. Художник-іконописець, приїхав на Русь з Візантії, працював у Новгороді та Москві. Лінії художника називали блискавками. (Феофан Грек)

5. Учень Феофана Грека, який створив свій неповторний стиль, прийняв чернечий постриг, написав ікону «Трійця». (Андрій Рубльов)

6. Тверський купець. Вирушив Волгою до країн Сходу. Побував у Персії та Індії. Написав книгу про свої мандри. (Афанасій Нікітін)

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. У XIII ст. в Малій Азії під владою правителя Османа утворилася держава турок, які називали себе турками-османами. Глава цієї держави почав називати себе султаном. З невеликої держави незабаром утворилася величезна імперія. Європейські держави знов рушили в хрестові походи, однак тепер проти турків.

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Турецькі завоювання та утворення Османської імперії» та відповісти на питання, виконавши завдання.

  • 1. Покажіть територію володінь султана Османа.
  • 2. Назвіть напрями, за якими відбувалися завойовницькі походи.
  • 3. Хто з турецьких султанів здійснив найбільш вдалі загарбницькі походи?

1. Утворення турецької держави

Учитель. Близько 1000 року в Європі з’явилися нові племена — турки-сельджуки. Вони захопили Середню Азію, Персію, Сирію, Ірак. Потім вирушили на Візантію. Свої володіння у Малій Азії вони назвали Римом (учені називають їх Сельджукський султанат).

У 1243 році султанат розпався на окремі князівства, одне з яких й очолив Осман.

Збройні сили імперії Османа перевищували армії європейських країн.

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ підручника та дати відповіді на питання.

Що дозволило туркам-османам завоювати значні території?

Орієнтовні відповіді учнів

  • 1) Основне заняття турецьких феодалів — війна.
  • 2) Численна армія, відмінна кіннота, артилерія.
  • 3) Іслам проголошував війну проти невірних священним обов’язком мусульман.
  • 4) Усобиці у Візантії та в Європі.

2. Завоювання турків-османів

Учитель пропонує учням розглянути ілюстрації із зображенням турецьких воїнів і скласти усний опис.

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Турецькі завоювання та утворення Османської імперії» та відповісти на питання, виконавши завдання.

  • 1) Назвіть держави, завойовані турками-османами.
  • 2) Назвіть васальні території імперії Османа.
  • 3) Назвіть місця найважливіших битв.

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами, відповісти на питання та виконати завдання.

Текст 1. Битва на Косовом поле [20, С. 38]

Как пришел в себя слуга Милутин,

Начала расспрашивать царица:

«Что на поле Косовом случилось?»

Ей слуга Милутин отвечает:

«Все на поле Косовом остались,

Где погиб царь сербский, славный Лазарь,

Много копий там переломалось,

Много копий — сербских и турецких.

Стойко сербы князя защищали,

Юг-Богдан погиб в той битве первым,

Только-только началася битва.

Восемь Юговичей там погибли,

Братьев ни один из них не предал,

До конца они в бою рубились.

Оставался целым только Бошко,

Он скакал со знаменем по полю,

Разгонял он янычар турецких,

Словно сокол голубей пугливых.

Там, где крови было по колено,

Встретил гибель банович Страхиня,

Милош тоже там погиб, царица,

У Ситницы, у реки студеной,

Где погибло очень много турок,

Зарубил султана он Мурада

И посек двенадцать тысяч турок.

Пусть господь спасет весь род его!»

Текст 2. Указ Баязеда I [20, С. 38-39]

Коли дійде до вас фірман, так буде відомо, що після перемоги, здобутої... у Косові, мій батько султан Мурад... цілий та неушкоджений повернувся з поля битви, до шатра, високого аж до неба, й у той час, як ми переживали найбільшу радість, дивлячись, як відрубані голови банів валялися під кінськими копитами, як одні стоять із зв’язаними руками, а інші з пробитими м’язами, — раптом абсолютно несподівано хтось, на ім’я Мілош Обіліч, з лукавством сказав, що він прийняв іслам, благаючи прийняти його до лав звитяжного війська. І, коли був допущений поцілувати ногу світлого государя, замість того, щоб це виконати, безстрашно направив він у славне тіло дуже світлого царя отруєний ніж, прихований у рукаві, і, завдавши йому тяжкої рани, напоїв його мученицьким шербетом... З надійними людьми відправив я носилки з тілом мого батька, щоб поховати його в Бруссі. Коли прибуде тіло, ви його поховаєте, нікому не сказавши про те, що трапилося, навпаки, покажете перед народом знаки перемоги, щоб вороги не могли нічого помітити.

Запитання до текстів 1 та 2

  • 1) Про яку подію йдеться у документах?
  • 2) Знайдіть на карті місце подій.
  • 3) Якого року відбулися вказані події?
  • 4) Що ви можете сказати про Мілоша Обіліча?
  • 5) З кого складалося військо турків, згадане в документах?

Учитель. Яничари становили гвардію султана. Як готували ці добірні війська, ви дізнаєтеся, прочитавши документ.

Текст 3. Яничари [20, С. 43-44]

Яничари в усій турецькій області у великій пошані: вони у турецького султана дворяни і піша гвардія, яких має султан 12 000... Яничар цих набирають з дітей християнського народу, що живуть під турецькою владою. Набирають їх по кілька сотень через два роки на третій, малих хлопців років восьми, дев’яти та десяти, і спеціально призначені лікарі мають роздивитися обличчя кожного й визначити, до чого кожен хлопчик може бути з часом придатний. Найкращих беруть на службу турецькому султану, решту розбирають паші та інші турецькі начальники. Інші — тупоголові, продаються за дукат в Анатолію й до Азії до певного часу, років до 18, але не пізніше 20 років, і живуть там у нужді. Зростають у холоді, у голоді, у спекоті, у наготі, та усі з ними поводяться, як із псами... І всіх їх, як виповниться їм близько 20 років, натерпляться вони горя, обгорять на сонці й звикнуть до всякої роботи, — привозять до Стамбула з усіх місць, куди вони були розподілені. Тут найміцніших і найсуворіших з них записують до молодших яничар і віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молодші привчаються стріляти, рубати шаблями, кидати списи, скакати через рови, лазити на стіни і виконувати всяку службу, яку накаже старший. Кожний перебуває у повній покорі у свого старшого й повинен йому варити страву, колоти дрова і виконувати всяке його бажання доти, доки немає війни. А хто піде зі старшими на війну, повинен служити тому, за ким він записаний: розбивати намети, ходити за верблюдами, дивитися за в’юками і все робити, яка б не трапилася необхідність у роботі. А коли відбудуться битва або напад, вони йдуть попереду; тут один перед іншим намагаються себе проявити. Потім тих із молодих людей, хто покаже свою хоробрість, приймають до чину старших яничар... З них потім виходять жорстокі лиходії, й з усіх турецьких солдатів вони найбільш безжальні до християн. У бою ці люди непереборні, вони найнадійніша охорона турецького султана.

Запитання до тексту

  • 1) З кого набирали майбутніх яничар?
  • 2) Які випробування повинні були пройти хлопці, перш ніж потрапити в яничари?
  • 3) Як ви думаєте, чому саме яничари вважалися найбільш безжальними воїнами?

Учитель. Пригадайте, яка держава тривалий час була наймогутнішою в Малій Азії. Які події описані в документі?

Текст 4. Сучасний текст

Перш ніж султан почав облогу, імператор надіслав йому пропозицію взяти собі всі міста та їхні околиці навколо Стамбула, але залишити йому, імператору, місто, за що імператор платитиме султану щорічну дань. Але султан не погодився з цими пропозиціям, сказавши, що шабля — його релігія нерозлучна, і зажадав, щоб імператор здав йому місто. Отримавши відмову, імператор встановив на баштах і стінах артилерію та воїнів, озброєних мушкетами і великими запасами смоли.

До кінця першого дня, до настання ночі султан наказав встановити у необхідних місцях батареї і почав наступ на місто за допомогою яничар, а як тільки гармати були встановлені, він наказав піддати стіни сильному обстрілу, не кажучи вже про безперервний град стріл і каміння, що кидали метальні машини, які, подібно дощу, засипали місто.

У цей час прибули два великі кораблі, послані на допомогу імператору франками, і висадили значне підкріплення, яке швидко проникло в місто.

Оскільки місто оточено стінами з трьох сторін, то піддавати його облозі з суші — гаяти час. Доводилося знаходити засоби для атаки його з моря. Це було важко, тому що гавань між Галатою та Стамбулом була так надійно захищена ланцюгом, що через нього не могло пройти жодне судно. Тоді султану спала думка перетягнути галери по землі від нового замка, що позаду Галати, до крайньої частини гавані і таким шляхом напасти на місто з боку моря, піддавши його гарматному обстрілу.

Місто було захоплено, і війська, увійшовши до нього, піддали його крові й розбою...

Запитання до тексту

  • 1) Про яку подію йдеться у документах?
  • 2) Знайдіть на карті місце подій.
  • 3) Якого року відбулися наведені події?

З. Ставлення завойовників до підкорених народів

Учитель. Пропонує прочитати відповідний розділ підручника та історичні документи й висловити свою думку щодо ставлення завойовників до підкорених народів.

Текст 5. XVI ст. З праці Вацлава Братислава «Пригоди»

Гассан-паша вчинив набіг на (балканську країну) Хорватію... і дуже урочисто пригнав у Стамбул 300 християнських бранців... Другого дня рано-вранці десяту частину цих невільників відвели до султана, а решту відправили на ринок... Сумно було спостерігати на тому торжищі, як там продають і забирають християн (один купить матір, другий — дітей, інший — малих хлопчиків, ще хтось — дівчат) та як усі рідні розлучаються один з одним, прямуючи у різних напрямках у неволю, щоб уже не бачитися до самої смерті.

Текст 6. З нотаток сербського письменника XV ст. Костянтина Михайловича про ставлення турок до підлеглого християнського населення

Султану платять дань щороку з кожної християнської голови — один золотий; у рік султан отримує цієї данини декілька сотень тисяч. Якщо ж військо султана йде землею, де живуть християни, то ніхто з воїнів не сміє труїти посіви, завдавати будь-якої шкоди або без оплати у когось будь-що взяти, навіть якщо цього було мало, що коштувало менше дрібної монети. Турецькі володарі... не бажають, щоб бідним був заподіяний збиток, як мусульманам, так і християнам. Християни, які перебувають під владою султана, повинні поставити десятки тисяч в’ючних тварин або коней, провіант, віддаючи це своїми руками, після чого над ними володарюють по справедливості, не заподіюючи шкоди.

Запитання до текстів 5 та 6

  • Яким було ставлення завойовників до підкорених народів?

IV. Оцінювання знань учнів

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф.

2. Підготувати розповідь від імені:

  • а) турецького яничара про життя воїна;
  • б) про битву на Косовому полі від імені воїна-серба.