Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 28

ТЕМА. УТВОРЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Очікувані результати

Після уроку учні:

  • матимуть уявлення про виникнення і розвиток Московського князівства;
  • даватимуть характеристику внутрішній та зовнішній політиці Івана III;
  • знатимуть структуру державного управління;
  • знатимуть про монголо-татарське іго;
  • розповідатимуть про битву на Калці, Куликовську битву;
  • характеризуватимуть діяльність московських князів;
  • показуватимуть на карті місця основних подій.

Основні поняття: «централізація», «боярська дума», «берестяні грамоти», «сказання», «літописи», «кормління», «намісник», «централізована держава», «монголо-татарське іго», «ярлик», «баскак».

Історичні діячі: Дмитро Донськой, Іван III, Афанасій Нікітін, Феофан Грек, Андрій Рубльов, Іван Калита.

Основні події:

  • 1380 р. — Куликовська битва;
  • 1480 р. — кінець ординського панування.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Цей етап уроку можна провести як «історичне фехтування» або у формі фронтальної бесіди з учнями.

Запитання для бесіди

  • 1. Назвіть найважливіші торгові й оборонні центри Північно-Східної Русі.
  • 2. Які факти можуть свідчити про високий розвиток у Новгороді ремесла і торгівлі?
  • 3. Яким було управління в Новгороді і Пскові?
  • 4. Які обов’язки покладалися на князя?
  • 5. Розкажіть про Невську битву.
  • 6. Розкажіть про битву на Чудському озері?
  • 7. Розкажіть про Олександра Невського.
  • 8. Яке руське князівство почало посилюватися в XII ст.?
  • 9. Які події пов’язують ім’я Андрія Боголюбського й столицю нашої держави?

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Перша згадка про Москву відноситься до 1147 р. У XIII ст. на території Русі встановлюється монголо-татарське іго. У цей час з невеликого містечка Москва перетворилося на велике князівство, князі якого вступили у боротьбу за ярлик на велике княжіння. Особливо Московське князівство посилилося за часів Івана Калити. Саме московський князь Дмитро Донськой завдав поразки монголо-татарам, але на цьому напади монголо-татар на Русь не припинилися, остаточно з ігом було покінчено у 1480 р.

Учитель пропонує учням за допомогою тексту підручника, історичних документів та інформативних текстів 1, 2 та 3 підготувати відповіді на питання, записані на дошці. Після відповіді на питання його стирають з дошки.

Гра «Табула раса»

1. Назвіть основні заняття монголів. Чому монголи так швидко пересувалися з місця на місце?

2. Розкажіть про організацію армії монголів.

3. Які території були завойовані монголами?

4. Які порядки були запроваджені завойовниками на підкорених територіях?

5. Завдяки чому армія монголів перемагала своїх супротивників?

6. Розкажіть про битви між російськими військами та монголами?

7. Коли та за яких обставин було покладено край монгольському пануванню?

Московське князівство від заснування до XIV—XV ст.

Після розпаду Київської Русі між князівствами Північно-Східної Русі — Тверським, Московським, Городецким та ін. — точилася боротьба за панування на цих руських землях. Політичним центром стає місто Твер, князі якого отримали ярлик на велике княжіння у Володимирі. Їхніми суперниками стають московські князі.

Учитель просить учнів зробити висновок про зміни у становищі Московського князівства.

Учитель. Позиції Москви значно закріпив онук Івана Калити Дмитро Іванович, який побудував навкруги Москви кам’яний кремль, завдяки чому місто перетворилося на незламну фортецю.

Подальший розвиток Московського князівства відбувався за Івана III.

Учитель пропонує подальшу роботу в групах. Клас поділяється на три групи, і капітани груп отримують завдання.

Московське князівство за Івана III

  • 1-а група — Зовнішня політика Івана III.
  • 2-а група — Внутрішня політика Івана III. Управління державою.
  • 3-я група — Культура Московського князівства.

Орієнтовні відповіді учнів

1-а група

1) Приєднання князівств: Ярославського, Рязанського та Новгородського.

2) Приєднання Карелії, територій у верхів’ях Ками, Приуралля.

3) Війна з Великим князівством Литовським за білоруські та українські землі, підкорення Вяземського та Чернігово-Сіверського князівств.

4) Звільнення від ординського іга.

2-а група

1) Посилення влади московського князя.

2) Ухвалення Судебника 1497 р.

3) Подальше закріпачення селян.

4) Великий князь — боярська дума — намісники.

3-я група

1) Феофан Грек.

2) Андрій Рубльов.

IV. Закріплення знань учнів

Тестові завдання

1. Відновіть хронологічну послідовність.

а) Правління Калити;

б) втрата зору Василем II;

в) Куликовська битва;

г) піднесення Москви.

2. У чому полягало історичне значення перемоги руських військ на Куликовому полі?

а) Руські війська вперше змогли здобути перемогу над татаро-монголами;

б) Північно-Східна Русь отримала повну незалежність;

в) перемога позитивно вплинула на об’єднавчий процес руських земель;

г) закріпилося міжнародне становище Північно-Східної Русі.

3. Визначте причини перемоги на Куликовому полі.

а) Успішно розроблений план битви московським князем Дмитром Івановичем;

б) чисельна перевага російських військ;

в) участь у битві майже всіх руських;

г) місячне затемнення, яке налякало ординське військо.

Відповіді: 1 б, а, г, в; 2 а; 3 а.

4. Розв’яжіть кросворд.

1) Відомий живописець Русі, візантійського походження. (Феофан)

2) Купець із Твері, що здійснив подорож до Персії та Індії. (Нікітін)

3) Перегородка з іконами у православному храмі. (Іконостас)

4) Відомий живописець Русі XV ст., творчості якого притаманні плавні лінії та спокійні тони. (Рубльов)

5) Поема, присвячена Куликовській битві. («Задонщина»)

6) Місто, де винайдено найбільше берестяних грамот. (Новгород)

7) Прізвисько московського князя Івана І. (Калита)

8) Боротьба за місце при князівському дворі. (Місництво)

9) Одна з найбільш відомих ікон роботи Андрія Рубльова. («Трійця»)

10) Щорічний опис подій. (Літопис)

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф.

2. Скласти питання-загадки для гри «Портретна галерея».

3. Підготувати розповідь від імені:

  • а) учасника Куликовської битви;
  • б) від імені монгольського баскака.

Роздавальний матеріал до уроку

Текст 1. З «Історії монголів» Плано Карпіні

Житла. Ставки в них круглі, виготовлені на зразок намету і зроблені з лозини і тонких палиць. Згори ж в середині ставки є кругле вікно, звідти потрапляє світло, а також для виходу диму, тому що всередині у них завжди розведений вогонь. Стіни ж і дахи вкриті повстю, двері зроблені також з повсті. Деякі ставки великі, а деякі малі — залежно від гідності та багатства людей. Деякі швидко розбираються і лагодяться, і переносяться на в’ючних тваринах, інші ж не можуть розбиратись, тому перевозяться на візках. Для менших при перевезенні на візку вистачає одного бика, для більших — три, чотири або навіть більше, відповідно до розміру візка, і, куди б вони не йшли — на війну або в інше місце, вони завжди перевозять їх із собою...

Пожива. Кобиляче молоко, якщо воно в них є, вони п’ють у величезній кількості, п’ють також овече, коров’яче та верблюже молоко. Вина, пива і меду в них нема, якщо цього не надішлють і не подарують інші народи... Вони також варять просо з водою, подрібнюючи його настільки, що можуть не їсти, а пити. Й кожний з них п’є вранці чашу або дві, і вдень вони більше нічого не їдять, а ввечері кожному дається трохи м’яса, і вони п’ють м’ясну юшку...

Заняття чоловіків та жінок. Чоловіки взагалі нічого не роблять, за винятком стріл, а також мають почасти дбати про стада; але вони полюють і вправляються у стрільбі, бо всі вони змалку є гарними стрільцями, і діти їх, коли їм два або три роки від роду, одразу ж починають їздити верхи і правують кіньми, і скачуть на них, і їм дається лук відповідно до їх віку, і вони вчаться пускати стріли, бо вони дуже спритні, а також сміливі.

Дівчата й жінки їздять верхи і вправно скачуть на конях, як чоловіки. Ми також бачили, як вони носили сагайдаки і луки. І, як чоловіки, так і жінки можуть їздити верхи довго і витривало. Стремена в них дуже короткі; коней вони дуже бережуть, до того ж вони посилено охороняють все майно. Дружини їх все роблять: кожухи, плаття, черевики і всі вироби зі шкіри, також вони правлять візками і лагодять їх, в’ючать верблюдів й у всіх справах дуже швидкі і спритні. Усі жінки носять штани, а деякі й стріляють, як чоловіки.

Військова справа. Про поділ війська скажемо таким чином: Чингісхан наказав, щоб на чолі десяти осіб був поставлений один (і він по-нашому називається десятником); а на чолі десяти десятків був поставлений один, який називається сотником, а на чолі десяти сотень був поставлений один, який називається тисячником, а на чолі десяти тисяч був поставлений один, і це число називається у них «тьма».

Зброю ж усі мусять мати таку: два або три луки або принаймні один гарний, і три великі сагайдаки, повні стріл, одну сокиру і мотузки, щоб тягти машини. Заможні ж мають мечі, гострі в кінці, що ріжуть тільки з одного боку і дещо криві...

У деяких з них є списи, і на шийці списа є гак, яким, якщо можуть, стягують людину з сідла... Залізні наконечники стріл вельми гострі і ріжуть з обох боків на зразок двосічного меча; і вони завжди носять при сагайдаку терпуги для загострення стріл... Щит в них зроблений з вербової чи іншої лози, але ми не думаємо, щоб вони носили їх інакше, як у таборі та для охорони імператора і князів, до того ж лише вночі...

Данина. Слід знати, що вони не укладають мир ні з якими людьми, якщо ті їм не підкоряються, тому що вони мають наказ від Чингісхана, щоб, якщо можна, підкорити собі всі народи. І ось чого татари вимагають від них: щоб вони йшли з ними воювати будь-кого, коли їм накажуть, і щоб вони давали їм десяту частину від усього: як від людей, так і від майна. Власне, вони відраховують десять підлітків і беруть одного і так само чинять й із дівчатами; вони відвозять їх до своєї країни і тримають за рабів... А якщо вони здобудуть повну владу над ними, то, що б не обіцяли їм, не виконують нічого, але намагаються зашкодити їм усілякими засобами, які тільки відповідно можуть знайти проти них.

Текст 2. Із Тверського літопису

В літо (1223). Через гріхи наші прийшли народи невідомі, про яких ніхто точно не знає, хто вони, і звідки прийшли, і яка їх мова, і з якого вони племені, і якої віри. І називають їх татарами, а дехто каже — таурменами, а інші — печенігами...

І прийшов хан Котян, князь половецький... в Галич до зятя свого, Мстислава.., кажучи: «Сьогодні нашу землю відняли, а вашу завтра прийдуть і візьмуть, і тому поможи нам...» Мстислав відправив до своїх братів, князів руських, по допомогу, кажучи так: «Допоможемо половцям, якщо ми не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам гірше буде від них...» І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області..., і, зібравши всіх руських воїнів, вирушили в похід проти татар. Коли вони прийшли до Дніпра на Заруб, до острова Варязького, почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших і прийшли не на вас. Але прийшли ми, прислані Богом, на конюхів та холопів своїх, на поганих половців, а ви укладете з нами мир. І якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що й вам вони чимало зла завдають, тому ми їх також б’ємо». Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар...

...І вийшли в поле, і зустрілись з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко у поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу і повернулись назад зі стадами. І звідти йшли руські полки за ними вісім днів до річки Калки і відправили зі сторожовим полком Яруна з половцями, а самі отаборилися. І тут вони зустрілись з татарськими дозорцями, і вбили татари Івана Дмитровича і з ним ще двох, а татари повернули назад. Князь же Мстислав Мстиславич Галицький звелів Данилі Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор, і, побачивши татарські полки, повернувся, і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишались у таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари.

І так зустрілись полки..., і була битва згубною через наші гріхи. І були переможені руські князі, і не було такого від початку Руської землі.

Князь же великий Мстислав Романович Київський і... Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборилися вони на горі над річкою Калкою, оскільки місце було кам’янисте, і влаштували вони загорожу з кілків. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б’ючи, до Дніпра...

Татари захопили укріплення і людей перебили, всі полягли тут кістками. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати; і так стогнали князі і життя своє закінчили... І був плач і стогін по всіх містах і селах...

Текст 3. З історичної повісті «Задонщина» про Куликовську битву 1380 р.

І промовив (після битви) князь великий Дмитрій Іванович: «Порахуйте, брати, скільки у нас воєвод не стало і скільки молодих людей?» Тоді відповідає Михайло Андрійович, московський боярин, князю Дмитру Івановичу: «Пане князе великий Дмитріє Івановичу! Немає в нас сорока бояр великих московських, дванадцяти князів білозерських, тридцяти бояр — новгородських посадників, двадцяти бояр коломенських, сорока бояр переяславських, двадцяти п’яти бояр костромських, тридцяти п’яти бояр Володимирських, п’ятдесяти бояр суздальських, сімдесяти бояр рязанських, сорока бояр муромських, тридцяти бояр ростовських, двадцяти трьох бояр дмитрівських, шестидесяти бояр Звенигородських, п’ятнадцяти бояр углицьких. А полягло в нас усієї дружини двісті п’ятдесят тисяч..., а татар загинуло сила-силенна».