Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 27

ТЕМА. ПІВНІЧНО-СХІДНА РУСЬ

Очікувані результати

Після уроку учні:

  • знатимуть про історію міст Північно-Східної Русі — Пскова та Новгорода, їхній вічовий устрій;
  • показуватимуть на карті міста Псков, Новгород, Москву, Володимир;
  • знатимуть про діяльність князів Юрія Долгорукого та Андрія Боголюбського.

Основні поняття: «Новгородська республіка», «централізована держава». Історичні діячі: Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський.

Основні події:

  • 1147 р. — перша письмова згадка про Москву;
  • 1169 р. — захоплення Києва Андрієм Боголюбським;
  • 1240 р. — Невська битва.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Працюємо з персоналіями

1. Професор Празького університету, проповідник, вважав, що священики та миряни рівні перед богом. Викликаний на церковне зібрання та звинувачений в єресі. Спалений на вогнищі. Прах кинутий у води Рейну. (Ян Гус)

2. Послідовник чеського проповідника, чашник. Стояв на чолі війська повстанців. Не програв жодної битви; навіть повністю втративши зір, керував битвами таборитов. (Ян Жижка)

3. Перший польський князь, який почав правити одноосібно. Організував декілька походів на Чехію та Русь. Проголосив себе королем. (Болеслав І Хоробрий)

4. Відважний воїн, але жорстокий і підступний правитель. Об’єднав литовські землі. Прийняв християнство. З рук Папи Римського отримав королівський титул, але, зміцнившись, зрікся всього. Воював за незалежність Литви. (Міндовг)

5. Цей литовський князь посів польський престол, запровадив католицьку віру. (Ягайло)

«Хронологічне лото»

Співвіднесіть дати та події.

1

2

1) Грюнвальдська битва

а) 1222 р.

2) «Золота булла»

б) 1320 р.

3) Спалення Яна Гуса

в) 1526 р.

4) Відродження королівської влади в Польщі

г) 1415 р.

5) Гуситський рух

Д) 1410 р.

6) Чехія та частина Угорщини увійшли до складу Австрії

е) 1419-1434 рр.

Відповідь: 1 д; 2 а; 3 г; 4 б; 5 е; 6 в.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Північний схід Русі не так часто потерпав від нападів ворогів. Життя в цьому регіоні було відносно безпечним. Саме тут виросло місто, яке шанобливо називали Пан — великий Новгород.

1. Володимиро-Суздальське князівство

Учитель. За часів роздробленості Русі на території Північно-Східної Русі утворилося Володимиро-Суздальське князівство. Першим самостійним князем у ньому став Юрій Долгорукий. Своє прізвисько він отримав через те, що намагався захопити навіть такі далекі від Суздаля міста, як Київ і Новгород.

До часу князювання Юрія Довгорукого відноситься перша згадка про Москву.

Після Юрія Долгорукого князівський престол посів його син Андрій Боголюбський.

Андрій Боголюбський у 1169 р. захопив і пограбував Київ.

Учитель пропонує учням прочитати документ і дати відповіді на питання.

Текст 1. Здобуття Києва військом князя Андрія Боголюбського

Тієї ж зими послав Андрій сина свого Мстислава з полками своїми із Суздаля на Київського князя на Мстислава на Ізяславича, з Ростовці й з Володимирці та Суждалці, і їхніх князів 11... В літо (1169)... Й поможе бог Андрійовичу Мстиславу з братами, й взяша Київ. Мстислав же Ізяславич бежа із Києва на Василев. Взято ж було Київ місяця березня в 8, і грабували за 2 дні весь град, й Поділля, й Гору, й монастирі, й Софію, й Десятинну Богородицю, й не було помилування нікому же нізвідкіля же, церквам, що палали, селянам, яких убивали..., жінки забрані були в полон, розлучені от мужів своїх, младенці ридали, дивлячись на матерів своїх... взяша іменія (майна) множество, й церкви обнажиша иконами й книгами й ризами... й була в Києві... й скорбота неутешима, й сльози непрестані.

Запитання для бесіди

  • 1) Хто брав участь у захопленні Києва?
  • 2) Як поводилися загарбники з населенням, святинями Києва?
  • 3) Як на вашу думку, з якою метою було піддано Київ руйнуванню?

Учитель. Після смерті Андрія Боголюбського володимиро-суздальським князем став Всеволод Велике Гніздо, по смерті якого князівство розділилося на окремі частини.

2. Пан — великий Новгород

Учитель. Новгород розташовувався на головному торговому шляху «з варяг у греки». Річка Волхов поділила місто на дві частини: Торгову (тут містилися крамниці і ринкова площа) та Софійську (тут був розташований головний храм міста — Софійський собор).

На новгородському ринку торгували руськими та іноземними товарами.

Учитель пропонує учням розглянути карту атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу у X—XV ст.» та визначити, з якими країнами торгували новгородські купці та які товари можна було зустріти на місцевому ринку.

— Я пропоную вашій увазі текст з історії Новгорода, складений у наш час. З нього ви дізнаєтеся, які ремесла були найбільш розвиненими у Новгороді.

Текст 2. Ремесло в Новгороді.

У Новгороді було дуже розвинене залізодільне, теслярське, гончарне та інші ремесла. Великих успіхів досягло суднобудування: будували не тільки човни, але й великі кораблі, здатні здійснювати дальні плавання.

У давньому Новгороді було дуже поширене художнє різьблення по дереву та кістці.

Високої майстерності досягли ювеліри у техніці перегородчастої емалі. На золоту або срібну пластинку наносили малюнок з припаяною до неї тонкою золотою тяганиною — перегородками. Зроблені таким чином осередки заповнювали різнокольоровою емаллю. Яскраві фарби емалі збереглися до наших днів.

Новгородські вулиці, починаючи з X ст., вкривали дерев’яними мостовими. Ці мостові складалися з широких дощок, які щільно укладали упоперек вулиці на підкладені довгі колоди. Коли мостова зношувалася або опускалася у землю, зверху укладали нову. На деяких новгородських вулицях археологи знайшли до 28 рядів укладених одна на одну мостових. Спеціальні дерев’яні труби для стоку води та осушення ґрунту прокладалися під землею. У Новгороді був побудований Софійський собор — одна з найкрасивіших споруд міста (М. В. Нечкина, П. С. Лейбенгруб. История СССР. — М., 1982. - С. 68).

Орієнтовні відповіді учнів

Новгородці торгували дорогим хутром, сріблом, воском, льоном, коноплями, моржовим жиром, ювелірними виробами, залізними виробами; купували хліб, дорогі сукна, вина, мідь, олово, фрукти, солодощі, прянощі.

Торгували з Німеччиною, Англією, Скандинавією, Візантією, Персією, Індією.

Учитель. Купці та бояри — великі землевласники — були «кращими людьми» у Новгороді. Вони тримали у руках управління Новгородською землею. З числа знатних бояр обирався посадник — головний правитель Новгорода та тисяцький — його заступник. Згодом у Новгороді почали обирати й архієпископа. Велику роль в управлінні містом відігравало віче — схід самостійних господарів міста. Князів запрошували до міста, укладаючи з ними договір. В разі невдоволення князем його проганяли.

Учитель пропонує учням прочитати документ і дати відповіді на питання.

Текст 3. Із Новгородського першого літопису [20, С. 98-99]

У 1136 р. новгородці покликали псковичів і задумали вигнати князя свого Всеволода (Мстиславича); посадили його в єпископському дворі із дружиною, дітьми і тещею, місяця травня 28, і сторожа зі зброєю пильнувала його вдень і вночі, 30 чоловіків щоденно. Сидів він два місяці, і відпустили його з міста липня 15, а прийняли його сина Володимира. А ось у чому звинувачували його:

  • не береже смердів;
  • прагнув посісти стіл у Переяславлі;
  • втік з поля битви поперед всіх, а через те багато загинуло...

Влітку 1137, на початку року, 7 березня... втік Костянтин-посадник до Всеволода, і декілька інших добрих мужів, і дали посадничати у Новгороді Якуну Мирославичу. Того ж літа прийшов князь Всеволод Мстиславич до Пскова з наміром посісти знову стіл свій у Новгороді, покликали його потай новгородські і псковські мужи, його прихильники: «Йди, князю, тебе знову хочуть». І, як стало відомо, що Всеволод у Пскові з братом Святополком, і великий заколот був у Новгороді, ... і грабували будинки їх, Костянтина, Нежати і багатьох інших, та ще й шукали прихильників Всеволода з бояр, з них узяли по півтори тисячі гривень та віддали їх купцям для спорядження на війну.

Запитання до тексту

  • У чому полягали особливості стосунків князя та жителів Новгорода?

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ підручника і відповісти на питання, записані на дошці.

Гра «Табула раса»

1. Де збиралося віче?

2. Хто давав сигнал до скликання віче?

3. Які питання вирішувало віче?

4. Які виборні посади існували у Новгороді?

5. Які обов’язки були покладені на князя у Новгороді?

6. Чому Новгород називають боярською республікою?

3. Псков

Учитель. Неподалік від Новгорода розташовувався Псков. Історія Пскова налічує понад тисячу років.

Зручні водні шляхи сприяли швидкому зростанню міста. Псков почав своє життя як оборонна фортеця на рубежах Руської землі. Разом з новгородцями вони боронилися від шведських лицарів під командуванням Біргера. Шведські феодали прагнули розширити свої володіння за рахунок фінських і прибалтійських земель, які лежали у сфері інтересів князівств Північно-Східної Русі.

Учитель пропонує прочитати документ про битву зі шведами.

Текст 4. Повість про житіє Олександра Невського*

Почувши про таку доблесть князя Олександра, король з північної землі подумав про себе: «Піду і завоюю землю Олександрову». І зібрав силу велику, і наповнив багато кораблів полками своїми, рушив із величезним військом, палаючи духом ратним. І прийшов він до Неви, сп’янілий безумством, і відправив послів своїх, пишаючись собою, до Новгорода, до князя Олександра, кажучи: «Якщо можеш, захищайся, бо я вже тут і розоряю землю твою».

Олександр же, почувши такі слова, розгорівся серцем та увійшов до церкви Святої Софії, і, впавши на коліна перед вівтарем, почав молитися. Князь же, вийшовши з церкви, осушив сльози і почав підбадьорювати дружину свою, кажучи: «Не в силі Бог, але у правді».

...І була січа велика з латинянами, і перебив їх (князь Олександр) силу-силенну, і самому королю (шведському генералу) залишив слід на лиці гострим своїм списом.

Тут же в полку Олександровому відзначилося шестеро мужів хоробрих, які завзято билися поруч із ним.

Один — на ймення Гаврило Олексич. Цей напав на корабель і... в’їхав по містках... до самого корабля. І побігли всі перед ним... Інший — новгородець на ім’я Меша. Цей піший із дружиною своєю напав на кораблі та потопив три з них. (Вороги) потім повернулися і скинули його з містків з конем у Неву. Він же... відтіля вибрався неушкодженим і знову напав на них, і бився з самим воєводою, який був в оточенні воїнів.

Новгородець на ймення Збислав Якунович неодноразово нападав на військо їх і бився однією сокирою, не знаючи страху... І багато загинуло від руки його, й дивувалися силі його й мужності...

З молодшої дружини — на ймення Сава. Цей напав на велике, золотоверхе шатро і підрубав стовп шатровий...

Про все це я чув від пана свого Олександра та від інших, хто тоді брав участь у тій січі.

Запитання до тексту

  • 1) Де видбулася битва між руським військом та шведськими рицарями?
  • 2) Назвіть учасників ціх події.
  • 3) Як літописець характеризує Олександра?

* Древнерусская литература: Хрестоматия для 5—9кл. общеобраз. школ / Сост. О. В. Творогов. - М., 2002. - С. 132-133.

Учитель. За перемогу у цій битві Олександр отримав прізвисько Іжевський. Новгородці та псковичі разом відстоювали землю руську від нашестя іноземних загарбників. Під командуванням князя Олександра Невського вони здобули перемогу й на Чудському озері. 5 квітня 1242 р. Олександр вступив у битву з головними силами Тевтонського ордену. Окрім сил Тевтонського ордену, псковичі та новгородці розгромили Лівонський орден. Великий магістр Лівонського ордену вирішив більше не воювати більше зі Псковом та Новгородом.

4. Органи влади у Пскові та Новгороді

Учитель. У Пскові, як і у Новгороді, існувало віче. Віче було головним органом влади. Основну роль під час вирішення усіх питань відігравали бояри. Але у Пскові існували відмінності від новгородської республіки. Тут не було таких великих землевласників, як у Новгороді. До середини XIV ст. Псков відокремився від Новгорода. Політична незалежність Пскова надала можливість посилити оборонну міць і забезпечити руській землі захист від хрестоносців. Місто мало важливе значення як один із центрів торгівлі.

У 1510 р. вічовий лад Пскова був ліквідований, і він увійшов до складу Московського князівства.

IV. Закріплення знань учнів

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мікрофон» дати визначення поняттям: посадник, тисяцький, гість, владика, дружина, боярська республіка.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти розповідь про захоплення Києва Андрієм Боголюбським від імені киянина.

3. Скласти питання з теми для «історичного фехтування».