Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

УРОК 23

ТЕМА. ДЕРЖАВИ БАСЕЙНУ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я

Очікувані результати

Після уроку учні:

  • розповідатимуть про виникнення італійських міст-комун;
  • знатимуть етапи утворення Іспанської держави;
  • показуватимуть на карті міста-держави Італії, Папську державу, Неаполітанське королівство та Іспанію.

Основні дати і події:

  • 1479 р. — утворення об’єднаного королівства Іспанії;
  • 1492 р. — завершення Реконкісти в Іспанії

Основні поняття: «міста-держави», «комуни», «заколот чомпі», «Папська область», «дож», «Реконкіста», «кортеси».

Імена історичних діячів: Лоренцо Медичі, Джироламо Савонарола; Фердінанд, Ізабелла.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація опорних знань

Учитель заслуховує відповіді учнів на питання домашнього завдання.

Запитання для бесіди

  • 1. Назвіть причини Сторічної війни.
  • 2. Які підсумки і значення Сторічної війни?
  • 3. Чому Франції вдалося виграти війну?

Робота з картою

  • 1. Покажіть на карті території, що належали англійській короні перед початком війни і після її закінчення.
  • 2. Покажіть місця основних битв.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Пригадайте, які міста у Давньому світі називали полісами?
  • 2. Чим міста-держави відрізнялися від звичайних середньовічних міст?
  • 3. Кому підпорядковувалися міста за часів Середньовіччя? Хто ними керував?
  • 4. Поясніть поняття «міста-комуни».

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Середньовічна Італія

Учитель. Упродовж всього Середньовіччя в Італії так і не була створена єдина держава. Але тут з часів Давнього Риму існували міста, які змогли відродити свою минулу могутність, до того ж виникли й нові. Римські міста забезпечували хрестоносців зброєю, одягом, кораблями, продовольством. Це сприяло збагаченню їх скарбниці.

X—XI століття для італійських міст — час боротьби з сеньйорами за права комуни. Багато міст отримали ці права. Під владу міста-комуни переходила сільська округа і замки феодалів. Так виникали своєрідні міста-держави, в яких комуна відігравала роль столиці.

Спочатку для ухвалення законів та інших важливих рішень скликалися збори за участі дорослих чоловіків, а пізніше — лише заможних. Ці збори отримали назву Велика рада. За виконанням рішень стежив уповноважений — подеста. Іноді подеста зосереджував у своїх руках всю повноту влади, так виникали тиранія і тирани. Приклад такого тиранії — правління сім’ї Медичі у Флоренції.

Робота з атласом і картою

Знайдіть і назвіть за картою найбільш відомі італійські міста-держави.

Групова самостійна робота

Клас ділиться на п’ять груп. Кожна з груп отримує завдання підготувати коротке повідомлення про одне з італійських міст-держав (Генуя, Венеція, Флоренція, Папська держава, Неаполітанське королівство).

Повідомлення готується за планом:

  • 1) Географічне положення.
  • 2) Причини розквіту або занепаду.
  • 3) Форма управління.
  • 4) Головні історичні події.

Джерелом інформації може бути основний або додатковий підручник, матеріал, спеціально підготовлений вчителем (Тексти 1, 2, 3 та 4), історичний довідник або енциклопедія.

На роботу відводиться не більше 10 хв. після чого старший групи презентує результат роботи групи (1—2 хв.). Решта учнів, слухаючи виступ, заповнюють таблицю та роблять висновок про стан розвитку італійських міст-держав. (Якщо час на уроці не дозволяє цього зробити, учні заповнюють таблицю удома, використовуючи допомогу однокласників і матеріал підручника.)

Питання

Генуя

Венеція

Флоренція

Папська область

Неаполітанське королівство

Географічне положення

Причини розквіту або занепаду

Форма управління

Основні історичні події

2. Середньовічна Іспанія

Розповідь вчителя з використанням опорної схеми «Утворення об’єднаного Іспанського королівства».

Опорна схема

У 1479 р. унаслідок династичного браку Ізабелли Кастильської та Фердинанда Арагонського утворилося об’єднане Іспанське королівство. Щоб з’ясувати, якими шляхами відбувалося об’єднання, звернемося до схеми.

У XIV—XV ст. на Піренейському півострові існували держави — Кастилія, Арагон з Каталонією і Валенсією, Португалія, Наварра та останній оплот маврів на півострові Гранадський емірат. Після укладення шлюбного союзу між династіями Арагону і Кастилії, утворилася крупна монархічна держава, до якої увійшли Сицілія, Сардінія і Південна Італія.

У 1492 р. Фердинанд та Ізабелла звільнили від маврів Гранаду, а в 1512 р. приєднали Наварру. Спроба приєднати Португалію виявилася невдалою. Так завершилося об’єднання Іспанії.

Перемога Іспанії над еміратом у Гранаді означала завершення Реконкісти. Цього ж року Христофор Колумб відкрив Америку, що ознаменувало початок нового періоду всесвітньої історії.

V. Підсумки уроку

У середні віки Італія залишалася роздробленою державою, але міста-держави на її території розвивалися як економічні і політичні центри, суттєво впливаючи на європейські події. Водночас на Піренейському півострові відбувався процес формування єдиної централізованої держави, результатом якого стало виникнення об’єднаного Іспанського королівства.

VI. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф, пояснювати матеріал за опорною схемою.

2. Скласти кросворд з вивченої теми.

Роздавальний матеріал до уроку

Текст 1. Із «Хроніки» Джованні Біплані [20, С. 94-96]

Року від Різдва Христового 1333... була Флоренція такою могутньою, щасливою і благополучною, якою не була з 1300 р. і раніше...

Щодо величі та процвітання комуни Флоренції знаходимо при уважному вивченні, що за цих часів було у Флоренції близько 25000 людей від 15 до 60 років, здатних носити зброю, із них 1 500 — горожан-нобилів... Вважаю, що у Флоренції було до 90 000 чоловіків, жінок та дітей.., 1 500 іноземців, мандрівників та найманих солдатів. До числа цих жителів я не включаю священиків та ченців.... Хлопчиків та дівчат, які навчаються читання, налічується від 8 000 до 10 000; хлопчиків, які вивчають лічильну справу та арифметику в шести школах,— від 1 000 до 1 200; тих, що опановують граматику і логіку у чотирьох вищих школах, — від 550 до 600 чоловік. Церков тоді у Флоренції та у передмістях, враховуючи і монастирські, 110... Майстерень цеху Лана було 200 або навіть більше, і виробляли вони від 60 до 80 000 шматків сукна.., і жили цим ремеслом понад 30 000 чоловік. Знаходимо також, що за 30 років до цього було 300 майстерень або близько цього і виробляли вони у рік понад 100 000 шматків сукна, але ці сукна були грубіші і коштували вдвічі дешевше, оскільки тоді ще не привозили і не вміли обробляти англійську вовну, як це стало потім...

Міняльних та банківських домів було 80...

У колегії суддів налічувалось 80 чоловік,... лікарів та хірургів — 60, аптек — 100. Купців та дрібних торговців була сила-силенна; неможливо перелічити майстерень чоботарів; налічувалось 300 і більше купців, які торгували за межами Флоренції. Чимало було також інших майстрів та ремесел.

Текст 2. Із «Флорентійської історії» анонімного автора (XIV-XV ст.)

У день 23 липня (насправді повстання почалось 20 липня) у місті розпочалося повстання, яке підняв «худий» люд, тобто чомпі... Чомпі ж захопили палац, спалили виборчу урну і зібрали парламент. І призначили Мікеле ді Ландо, чесальника, гонфалоньєром справедливості, і керував він протягом 46 годин одноосібно, посилаючи від свого імені укази. Він обрав нижченазваних пріорів, а саме: трьох від старших цехів, трьох від молодших і двох від чомпі, які й управляли до 31 серпня 1378 р... Цей «худий» люд... рушив через усе місто, підпалюючи та грабуючи багато будинків, особливо деяких... сімей (багатих городян). Вони ходили містом з вінками з оливкових гілок на голові, з гучними криками, творили численні безумства, прагнучи помсти. Й не було нікого, хто насмілився б виступати проти нихчерез значну кількість та нещадність...

І чимало добрих городян втекли (і ховались) у таємних місцях. Й якщо підчас повстань вони вирішували, що хтось з городян є їхнім другом, вони проголошували його рицарем... І додали до (існуючих) ремісничих (цехів) ще три... і стало їх, таким чином, 24 цехи.

Текст 3. З «Історії Флоренції» Ніколо Макіавеллі

Цех суконників не повинен надалі запрошувати суддів з іншого міста; мають бути утворені три нові цехи: один для чесальників вовни і красильників, другий для цирульників, жилетників, кравців та інших швейних промислів, третій для незаможного люду; два члени сеньйори завжди повинні обиратися цими трьома новими цехами, а ще три — чотирнадцятьма молодшими цехами; сеньйорія повинна подбати про те, щоб у цих нових цехів були приміщення, де вони могли б збиратися; жодну людину, записану у ці цехи, не можна впродовж двох років примушувати сплачувати борг, якщо він менший, ніж п’ятдесят дукатів; ломбард не стягує процентів, і повертається тільки позичений капітал; засуджених і висланих слід пробачити.... Вони вимагали, до того ж, багато інших переваг для організаторів руху і, навпаки, наполягали на вигнанні своїх ворогів...

Текст 4. Смерть Савонароли

Савонаролу обвинувачували перед папою у тому, що він виголошував образливі проповіді щодо звичаїв духовенства і римської курії, сприяв чварам у місті й ухилився від католицького віровчення. Його викликали кілька разів у Рим з приводу цих звинувачень, але він щоразу знаходив причини, що виправдовували його відмову; нарешті папа у минулому році відлучив його від церкви. Це відлучення припинило на кілька місяців його проповіді... Справді, папа не дуже наполягав на звинуваченні Савонароли, і якщо він так суворо до нього поставився, то ця обставина пояснюється головним чином наполегливістю ворогів проповідника. Але Савонарола, гадаючи, що його мовчання зменшить його вплив..., знову піднявся на церковну кафедру, стверджуючи, що його відлучення противне волі Божій, завдає шкоди загальному добру, а через це несправедливе й не має сили; він нерозсудливо навіть почав засуджувати поведінку папи і римського двору. Ця сміливість налаштувала проти нього багатьох городян. Його вороги, кількість яких зростала з кожним днем серед народу, прилюдно засуджували його непокору і зухвалу поведінку... Інші стали на бік Савонароли... Декілька днів минуло в таких сварках; папа, розлючений на Савонаролу, погрожував у своєму гніві відлученням всьому місту, отже, магістрати визнали за потрібне заборонити сміливому проповідникові виступати публічно...

Скориставшись випадковим замішанням, вороги його, заручившись згодою верховного з магістратів, обложили монастир Св. Марка, захопили Савонаролу і двох близьких до нього ченців та відвели їх до в’язниці...

Савонаролу допитували, не застосувавши до нього особливо тяжких катувань, і його свідчення довели до загального відома. Відкинувши обвинувачення в поганій поведінці, користолюбстві, у зв’язках з іноземними державами, він сказав, що його ніхто не надихав згори у своїх пророцтвах, але що він робив їх, виходячи із власних висновків, які ґрунтуються на глибокому вивченні Святого Письма; що у даному разі у нього не було ніяких лихих намірів, ні бажання домагатися вищих церковних почестей і що єдиною його метою було сприяти скликанню Вселенського (церковного) собору, за допомогою якого можна було б реформувати звичаї духовенства...

Він повторив свої заяви навіть у присутності багатьох ченців свого ордену...

На підставі вироку генерала домініканців та єпископа Ромоліно, який був потім кардиналом Сорренто, комісаром папи, Савонарола і два інші ченці були позбавлені духовного сану і видані світській юстиції, яка засудила їх до повішення і спалення... Він помер мужньо, але не сказав жодного слова, на підставі якого можна було б судити про те, був він винний чи ні.