Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас

ВАРІАНТ 2

ТЕМА. СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО*

Мета: продовжити вивчення культури епохи Середньовіччя, з’ясувати основні риси культури, розглянути архітектурні стилі, а також особливості культури арабського світу.

Завдання: вчитися аналізувати історичні факти й події; оцінювати значення історичних подій, явищ; порівнювати архітектурні стилі, визначати відмінне; давати оцінку, характеристику пам’яткам культури; визначати їх значення та місце в історичному процесі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами рольових ігор.

Обладнання: стенд «Сьогодні на уроці» — картини з альбому «Історія культури»: собор Паризької Богоматері, будівництво храму готичного стилю, собор у Вормсі, собор у Кельні, загальна панорама середньовічного міста, зображення мечеті.

ХІД РОБОТИ

I. Організаційна частина уроку

II. Викладення нового матеріалу

1. Середньовічна література

Розгляд розпочинається з бесіди.

  • 1) Нагадайте, коли виникло книгодрукування.
  • 2) Хто його започаткував?
  • 3) Якою була тематика перших книг? Чому?

Учитель. Та перші видання були не лише релігійної тематики.

* Урок розроблений Дудар Т. Ю.

Робота в групах з використанням методу «Спільний проект»

Учні з’ясовують основні напрямки середньовічної літератури. (Кожна група розглядає один напрямок.) По завершенні роботи групи звітують й на дошці записують свій напрям у вигляді схеми.

  • І-а група. Охарактеризувати героїчний епос, використовуючи текст підручника.
  • ІІ-а група. Охарактеризувати рицарську літературу.
  • ІІІ-я група. Охарактеризувати міську літературу.

2. Картина світу середньовічної людини

Учитель. Чим можна пояснити розмаїття напрямків середньовічної літератури?

Розгляньте малюнки «Бій Олександра Великого з перевертнями», XIII століття; «Диявол пожирає людину», XII століття, (підручник Крижанівського, С. 118.)

  • 1) Що зображено на малюнках?
  • 2) Чи викликають у вас ці малюнки страх. Чому?
  • 3) Чому ці малюнки були створені в епоху Середньовіччя? Про що це свідчить?
  • 4) Яким середньовічна людина уявляла світ відповідно до малюнка?

(Учні зазначають, що середньовічна людина відчувала страх перед потойбічними силами, в усьому вбачала підступність диявола. Людина боялася згрішити. Але й тут був засіб — сповідь. Людина вірила в забобони.)

Учитель. Чим можна пояснити забобонність середньовічної людини? Чи могла середньовічна людина уявити світ по-іншому? Чому?

3. Архітектура та мистецтво

Переходячи до наступного питання, учні згадують:

  • 1) Що таке архітектура?
  • 2) Які найбільші споруди будували в містах? (Храми)
  • 3) Згадайте, яким був їх зовнішній вигляд. Чому більшість споруд Європи XI—XII ст. мали вигляд замків, фортець?

Учитель пояснює, що на той час ці споруди будувалися в романському стилі.

Рольова гра

Дійові особи: мандрівник Вірус та середньовічний Архітектор.

Гра відбувається біля стенду з картинами «Собори романського й готичного стилів».

Учитель. Давайте, мандруючи разом з Вірусом, з’ясуємо, що нового з’явилося в архітектурі XIII ст.

Вірус. Здається, я потрапив на будівництво. Але що це таке? Я опинився поряд з величною, надзвичайної краси спорудою. Треба дізнатися, хто і що тут будує.

Архітектор. Я — архітектор цього собору. Одержавши добрі знання в школі, я і мої помічники розробили нову техніку, яка дозволяє нам піднятися нагору і зводити високі споруди. Ось подивись — ескіз майбутнього собору.

Учитель розповідає, що цей стиль називається готичним. Визначаються основні риси готичного та романського стилів порівняно із зображенням собору Паризької Богоматері у Франції та з храмом у Вормсі. Ознаки записуються учнями в зошит.

Готичний стиль

Романський стиль

стрілчасті арки

масивність

високі башти

приземкуватість

значна кількість великих вікон

масивні колони

вітражі

товсті стіни

зовнішня легкість споруди

мозаїка

Учитель. Усередині готичного собору було багато світла, що проникало крізь довгасті вікна, прикрашені вітражами — декоративними композиціями з кольорового скла. Давайте на хвилину відчуємо той дух, що панував у храмі.

Звучить музика Баха. Далі вчитель пояснює, чому готичні храми називали «Біблією в камені».

— Готичний стиль вплинув на всі види мистецтва, у тому числі й на письмо. Літери готичного письма почали витягувати вгору і надламувати, наче від подуву сильного вітру. (Учні дивляться зображення на стенді.)

У XIII ст. завершилось оформлення готичного стилю в книжковій мініатюрі. Композиції мініатюр чітко побудовані, фарби яскраві. На полях книжки художники малювали рослини або геометричні орнаменти.

А зараз за допомогою Віруса перенесемося із Європи на Схід.

Тихо лунають східні мотиви, вчитель зачитує одну із казок «1000 та однієї ночі» де є опис міста чи палацу.

4. Культура арабського світу

Учитель. До складу халіфату входили землі з традиціями грецької і римської культур. Народившись з поєднання власного доісламського минулого і традицій інших давніх цивілізацій, культура арабів досягла великих успіхів в багатьох галузях знань і творчості. Арабські дослідники зробили значний внесок у розвиток медицини, географії, історії, астрономії, літератури. Арабські поети оспівували військові подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі склав велику поему «Книга царів», присвячену подвигам легендарних героїв. Складались дивовижні казки, які увійшли до всім відомої збірки «1000 і одна ніч».

Запитання

  • 1) Можливо, хтось із вас читав ці казки?
  • 2) Що найбільше сподобалося в казках?
  • 3) Що їх об’єднує?

Учитель. Ми бачимо, які чудові, казково багаті міста Сходу. І це було насправді, а не лише в казках.

Продовжимо подорож арабським містом, а допоможе нам у цьому мусульманин Алі.

Учень біля стенду з арабськими спорудами.

Алі. Як правило, в центрі арабського міста знаходилась мечеть — храм мусульман.

Учні переглядають зображення мечеті Купол Скали, VII ст. Учень пояснює, чому ця мечеть має саме таку назву.

Алі. У мечеті мусульмани розміщувались рядами, ніби військо, що вишикувалося обличчям у бік Мекки, й молилися. Такий храм вміщував тисячі людей.

Учні переглядають зображення Великої Мечеті Омейядів в Дамаску.

Поряд з мечеттю будували мінарет — високу башту, з якої священик закликав мусульман до молитви. (Учні переглядають зображення мінарету аль-Мальвія, Великої мечеті Мутавакіля в Самарі.)

Мечеть відігравала роль головного центру міста, тут чинили суд, влаштовували наукові дискусії, призначалися ділові зустрічі, читалися лекції та проповіді.

А тепер зверніть увагу на красу і неперевершеність палацу Альгамбра в Гранаді. Легкі колони утримують на собі перекриття.

Учитель показує учням зображення замку Коср аль-Хейр аль Гарбі в Йорданії.

Учитель. Це, так званий, «замок пустелі» — резиденція халіфів, побудований далеко від багатолюдних міських центрів. Сьогодні, можливо, він здається нам безрадісним і суворим, але тоді, в ті давні часи, ці замки постачалися водою, біля них були побудовані канали, підземні сховища для води, тут обробляли землю й вирощували чудові сади.

Запитання для бесіди

  • 1) Що, на вашу думку, об’єднує всі ці споруди у зовнішньому вигляді?
  • 2) Чи схожі вони на споруди, з якими ви вже знайомилися раніше?
  • 3) Чим це можна пояснити?
  • 4) Чи є схожість з європейськими спорудами?

Учні доходять думки, що всі ці споруди нагадують фортеці, оточені глухими стінами, і схожі на споруди романського стилю. Вчитель повинен наголосити, що схожість з романським стилем не є випадковою, оскільки перші мечеті араби перебудовували із перших християнських базилік. А зовнішня суворість — особливість арабського стилю. Всередині ж споруди були багато прикрашені мармуром, мозаїкою і позолотою.

Учитель. Араби вважали мистецтвом не лише архітектуру, а й каліграфію. Головними святинями в ісламі є не ікони, а старі рукописні Корани. Бога в ісламі зображувати не можна, але позначати його буквами і знаками дозволялося, тому каліграфія перетворилась в одну із форм орнаменту. В мистецтві, особливо в оздобленні храмів, набув розвитку геометричний орнамент, який складався із знаків. Наприклад, слово «Аллах» позначалося 4-мя вертикальними лініями, які схематично виражали літери цього арабського слова.

Таким чином, ми бачимо, що араби створили прекрасну і своєрідну культуру, яка увібрала деякі елементи античності та середньовічної Європи.

III. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Давайте з’ясуємо, що нового ви дізналися сьогодні на уроці.

Учні працюють методом «Незакінченого речення...».

Висновок. Ось і завершили ми знайомство з культурою Середньовіччя. Побачили, що в цей період поширюється освіта, завдяки появі міських шкіл та університетів. В архітектурі зароджується новий стиль — готичний. Отже, світ не стояв на місці. Досягнення в галузі культури в епоху Середньовіччя мали велике значення для подальшого розвитку людства. Університети, засновані в XII—XIII ст., існують і сьогодні. Серед них світової слави зажили Оксфордський та Кембриджський в Англії, Паризький університет Сорбонна. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, зробило книгу доступною для людей. Храми Середньовіччя зберігають своє значення як пам’ятники світової культури.

IV. Оцінювання знань учнів

V. Домашнє завдання

Повторити відповідний матеріал теми, підготуватися до тематичної атестації.