Усі уроки до курсу «Історія України». 8 клас

УРОК 27

Тема. Урок узагальнення та систематизації знань за темою «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. Відродження Української держави»

Мета: повторити й узагальнити вивчений матеріал з даної теми, а саме: причини, хід та результати Національно-визвольної війни українського народу сер. XVII ст., а також утворення Української козацької держави; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору, працювати з джерелами інформації.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна», «Українська гетьманська держава».

Обладнання: картки з документами та кросвордами, портрети історичних діячів, карта.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

Даний урок проходить у вигляді гри-змагання трьох команд. Тобто протягом всього уроку учні працюють у групах. На початку уроку вчитель ділить учнів на три групи, використовуючи лічилку. Далі вчитель пояснює учням правила гри. Адже досягти результату можна за умови, якщо всі учасники знають правила гри і їх дотримуються:

  • 1. За кожну правильну відповідь командам нараховуються бали (скільки балів та за який конкурс, можна оголосити вже під час проведення змагання), також можна отримати додаткові бали за доповнення.
  • 2. Всі учні з команди мають працювати, бо через них у команди знімаються бали за принципом: за кожного учня — один бал.
  • 3. Учні команди, яка переможе, за урок отримують оцінки, вищі на один бал.
  • 4. За порушення правил гри з команди знімаються бали: за кожне порушення — один бал.

Далі командири команд отримують завдання: виставити оцінки всім членам своєї команди за роботу на уроці.

Потім розпочинається гра, яка складається з шести конкурсних завдань.

II. Основна частина уроку

Завдання 1. «Історична розминка»

Кожній команді пропонується по 8 запитань, які передбачають знання дат Національно-визвольної війни. Учні дають короткі точні відповіді. Часу на обдумування немає. За кожну правильну відповідь нараховується один бал.

1-а команда

  • 1. Якого року розпочинається Національно-визвольна війна? (1648)
  • 2. Коли Хмельницький уклав угоду з кримським ханом? (Лютий 1648 р.)
  • 3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом фортеці Збараж? (Червень—серпень 1649 р.)
  • 4. Назвіть місяць і рік укладення Зборівського перемир’я. (Серпень 1649 р.).
  • 5. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я. (Вересень 1651 р.)
  • 6. Яка битва в ході Національно-визвольної війни сталася у травні 1652 р.? (Битва під Батогом)
  • 7. Назвіть рік, коли почалася російсько-польська війна. (1654)
  • 8. Хто очолював козацькі війська під час воєнних дій на території Білорусії у 1654—1655 рр.? (Іван Золотаренко)

2-а команда

  • 1. Коли відбулися битви на Жовтих Водах і під Корсунем? (Травень 1648 р.)
  • 2. В якому місяці 1648 року Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва? (Грудень)
  • 3. Коли утворюється Українська козацька держава Гетьманщина? (1648—1649)
  • 4. Якого року командувачами польської армії було призначено М. Потоцького і М. Калиновського? (1650)
  • 5. Яка битва часів Національно-визвольної війни сталася 18—30 червня 1651 р.? (Битва під Берестечком)
  • 6. Протягом якого періоду тривала облога Жванця на Поділлі? (Вересень—грудень 1653 р.)
  • 7. Якого року починається шведсько-польська війна? (1655)
  • 8. Хто командував російськими військами, що прийшли на допомогу козакам до Умані. (Воєвода Василь Шереметьєв)

3-я команда

  • 1. Коли відбулася битва під Пилявцями? (Вересень 1648 р.)
  • 2. В який період проходила облога українським військом Львова і Замостя? (Вересень—жовтень 1648 р.)
  • 3. Якого року проводилися розкопки на місці Берестецької битви? (1970)
  • 4. Назвіть рік, коли відбувся перший молдавський похід Б. Хмельницького. (1650)
  • 5. Якого року був укладений молдавсько-український союз? (1652)
  • 6. Коли відбулася Переяславська рада? (Січень 1654 р.)
  • 7. Коли були укладені Березневі статті? (Березень 1654 р.)
  • 8. Якого року козацька армія вдруге взяла в облогу Львів? (1655 р.)

Завдання 2. «Із глибини віків»

Командам на парти роздаються картки з текстом документів. Учні повинні проаналізувати документ, визначити, про яку причину Національно-визвольної війни у ньому йдеться, й коротко схарактеризувати її. Максимальна оцінка цього конкурсу — 5 балів.

1-а команда

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі

«Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне впровадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів: у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

2-а команда

Документ 2. Зі скарги Б. Хмельницького до польського короля

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають...»

3-я команда

Документ 3. Із «Літопису Самійла Величка»

«...Коли переможцям у завойованих землях волю велику дати, то вони мимохідь підданих та завойованих починають озлобляти і їх права з діда-прадіда топтати. І заради цього, коли яка земля, що підлегла королівству (коли терпіти несила), виявить непокору у чомусь, то нужду розглянути нетрібно, хоч вона й заслуговує кари, треба милосердя мати і карою не переборщити, в страху невільницькому не тримати та, довівши до розпачу, дощенту не ламати; бо ж хіба може бути твердою присяга, ґвалтом вирвана, хіба той не зрадить, хто вічно під страхом проживає?»

Завдання 3. «Упізнай подію»

Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні вгадати, про яку з подій Національно-визвольної війни йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримує бали. За кожну правильну відповідь нараховується один бал. Додаткові два бали команда отримує, якщо визначить значення цієї події.

  • 1. «Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)
  • 2. «Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. І... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем)
  • 3. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями)
  • 4. «Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з другого боку. ...Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога Львова)
  • 5. «Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста... Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його». (В’їзд Хмельницького до Києва)
  • 6. «Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)
  • 7. «Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)
  • 8. «Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці... Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко». (Битва під Батогом)
  • 9. «Гетьман із старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)

Завдання 4. «Упізнай героя»

На парти учням роздають картки з портретами (по два на кожну команду) відомих історичних діячів часів Національно-визвольної війни (без підпису). Учні повинні вгадати, хто зображений на портреті, і визначити місце кожного діяча в перебігу Національно-визвольної війни. Максимально за цей конкурс можна отримати шість балів.

Завдання 5. «Твоя точка зору»

Кожна команда повинна методом «ПРЕС» висловити свою точку зору на запитання.

1-а команда

Як ви вважаєте, Переяславський договір 1654 року був «примхою волі гетьмана» чи «незаконнонародженим дитям інтриги купки старшини», як це стверджують деякі дослідники?

2-а команда

Чи справедливі звинувачення гетьмана Б. Хмельницького в тому, що, пішовши на угоду з Росією, він нібито позбавив Україну незалежності?

3-я команда

Українсько-московський договір 1654 р. — це:

  • а) «унія» двох незалежних держав;
  • б) «васальна залежність» України від Росії;
  • в) «автономія» України у складі Росії;
  • г) «возз’єднання» українського і російського народів;
  • д) «військовий союз» між Україною і Росією?

Командам надається одна хвилина на обдумування завдання. Слово має тільки один учень, який висловлює точку зору команди. Максимальна оцінка в конкурсі — 5 балів.

Завдання 6. «Розгадай кросворд»

Командам пропонується розгадати однакові кросворди, які на картках роздаються на парти. На виконання цього завдання дається 5 хв. За кожне правильно вгадане слово нараховується один бал.

  • 1. Ім’я гетьмана, який очолив Національно-визвольну війну. (Богдан)
  • 2. Місто на Чернігівщині, жителі якого пустили козаків до міста, виривши підземний хід, — ____ — Сіверський. (Новгород)
  • 3. Зборівський ____ 1649 р. (Договір)
  • 4. Він командував польсько-литовським військом, яке у 1651 р. увійшло до Києва. (Радзивілл)
  • 5. Молдавський воєвода, тесть Тимофія Хмельницького. (Лупул)
  • 6. Місто в Західній Україні, яке було здобуте М. Кривоносом у жовтні 1648 р. (Львів)
  • 7. Одна із назв Української козацької держави — ____ Запорозьке (Військо)
  • 8. Фортеця на річці Буг, де потрапило в облогу військо Мартина Пушкаря. (Охматів)
  • 9. Ім’я польського короля. (Владислав)
  • 10. Чигиринський полковник, один зі сподвижників Б. Хмельницького. (Вершняк)
  • 11. Фортеця, споруджена поляками на Дніпрі. (Кодак)
  • 12. Соратник Хмельницького. (Кривоніс)
  • 13. Адміністративно-територіальна одиниця Української козацької держави. (Сотня)
  • 14. Ім’я ще одного польського короля — ____ Казимир. (Ян)
  • 15. ____-визвольна війна. (Національно)
  • 16. Місто, в якому Хмельницький в кінці 1648 р. видав універсал з вимогою до поляків. (Острог)
  • 17. Головний орган влади в Українській козацькій державі — ____ рада. (Генеральна)

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки гри, оголошує переможця. Погоджує оцінки з командирами команд, а потім оголошує їх. Учні команди-переможниці отримують оцінки, на один бал вищі.

III. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми за підручником, підготуватися до тематичного оцінювання.