Усі уроки до курсу «Історія України». 8 клас

УРОК 13

Тема. Церковне життя після Берестейської унії

Мета: охарактеризувати становище греко-католицької та православної церков після Берестейської унії, а також дати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування церковного життя; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення.

Основні поняття: «право ставропігії».

Обладнання: схеми, таблиці, документи, ілюстрації, портрети Іова Борецького та Петра Могили.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні;
  • характеризувати становище греко-католицької та православної церков після Берестейської унії;
  • називати діячів культурно-церковного життя;
  • давати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування церковного життя;
  • на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

  • 1. Яким було становище православної церкви в другій половині XVI ст.?
  • 2. Чому з’явилася ідея про унію православної та католицької церков? На яких умовах пропонувалося здійснити унію?
  • 3. Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську церкву? Чому?
  • 4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.

II. Мотивація навчальної діяльності

Робота з документом

Документ 1. Із промови українського православного шляхтича Лаврентія Деревинського

«Придивися ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім наших міст, коїться у Львові? Хто сповідує грецьку віру і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятий до цеху. Не дозволяється поважати за церковним обрядом тіло померлого і відкрито приходити до хворого з тайними Божими...» (Власов В. Історія України: Підручник для 8 класу. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 61—62)

Завдання

  • 1. На основі даного документа схарактеризуйте вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.
  • 2. Які зміни сталися в становищі Української православної церкви? Учитель підсумовує виступи учнів.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Берестейська унія стала тією подією, яка на багато років визначила особливості церковного життя в Україні. Вона замислювалася з метою подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до розколу українців. Унія ще більше погіршила становище православної церкви і спричинила посилення боротьби на її захист. Цю боротьбу очолювали православні церковні братства, що домоглися права ставропігії. Це право мали Львівське, Луцьке та Київське братства. Право ставропігії — право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріарху.

Становище новоствореної греко-католицької (уніатської) церкви теж залишалося складним. Уніатські священики не отримали обіцяних прав, рівність уніатської і католицької церков не була досягнута. Українці ставилися до греко-католицької церкви як до чужої. До того ж її використовували католики в боротьбі з православними.

Ці всі суперечності ще більше ускладнювали й без того складне становище православної церкви в Україні. На захист православ’я стали запорожці, які підтримували братства коштами та військовою силою.

Робота з документом

Документ 2

«Покровителями й оборонцями братств стали запорожці, а найбільше допомагав Сагайдачний. Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне було тоді українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита і єпископів, щоб наглядали за священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К: Проза, 1994. — С. 72)

Запитання

  • 1. Як ви вважаєте, чому козацтво стало на захист православ’я?
  • 2. Яку підтримку воно надавало православній церкві?

Учитель. Таким чином, у православних колах, які були пов’язані з Київським братством і Військом Запорозьким, народився план відновлення православної ієрархи’, оминаючи королівську владу. З цією метою вирішено було скористатися приїздом у Київ у 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана.

Відновлення православної ієрархії стало можливим насамперед завдяки політичній і військовій підтримці запорожців, які виступили в авангарді боротьби за релігійні права та свободи українського народу.

Робота в групах

Клас поділяється на три групи.

  • 1-а група працює з історичною довідкою та документом, які характеризують діяльність Іова Борецького.
  • 2-а та 3-я групи працюють із джерелами інформації, які характеризують діяльність Петра Могили. На виконання завдання їм відводиться 5 хвилин, а потім учні демонструють результати своєї роботи.

1-а група

Історична довідка

Іов (Іван) Борецький

  • Український церковний, політичний і освітній діяч;
  • народився на Львівщині, навчався у Львівській братській школі, а потім за кордоном;
  • працював учителем, а потім ректором Львівської братської школи;
  • у 1618 р. був обраний настоятелем Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві;
  • У 1620 р. висвячений митрополитом;
  • великі надії покладав на розвиток освіти та книгодрукування, заснував Київську братську школу і був її покровителем.

Документ 3. Із «Порад до благочестя» Іова Борецького

«Треба жити свято і управляти довіреною вам паствою за церковними правилами, обирати на посади людей достойних і ревнителів благочестя для гарантій успіху в боротьбі з католицизмом, запроваджувати братства й школи, відкривати друкарні, при потребі скликати собори для розв’язання церковних справ, намагатися відвернути від переходу в унію передусім українську шляхту, яка через своє відступництво завдає шкоди церкві й вірі православній».

Завдання

  • 1. На основі даного документа визначте, які шляхи пропонував Борецький, щоб подолати кризовий стан православної церкви.
  • 2. Що він зробив для того, щоб вивести церкву з такого стану?

Учитель. У 1632 р. по смерті Сигізмунда III відбулися вибори нового польського короля. Ним став його син Владислав IV, який прагнув заволодіти ще й короною московського царя. Для війни з Московською державою йому потрібна була підтримка православного населення Речі Посполитої, насамперед запорозьких козаків.

У 1632 р. були складені так звані «Пункти для заспокоєння руського народу». Згідно з цим документом узаконювалися кілька православних єпархій. За православними визнавалися свобода богослужіння, право споруджувати церкви і шпиталі, засновувати школи, друкарні і братства.

Легалізація православної церкви відкрила шлях до її організаційного зміцнення.

2-а група

Історична довідка

Петро Могила

  • Народився 1596 року в сім’ї молдовського господаря, навчався у Львівській братській школі, а потім у європейських університетах;
  • служив у польському війську, брав участь у битві під Хотином, але згодом постригся в ченці;
  • у 1627 р. затверджений архімандритом Києво-Печерської лаври, а 1632 року — митрополитом Київським і Галицьким;
  • був видатним богословом і організатором;
  • з його ім’ям пов’язана нова доба в історії Української православної церкви.

Документ 4. Із обітниці Петра Могили

«Я, Петро Могила, милістю Божою і за власного своєю мовою умислив фундувати школи, аби молодь у побожності, у звичаях добрих, у науках вільних навчена була... на користь і втіху православного роду».

Завдання

  • 1. Охарактеризуйте історичного діяча Петра Могилу за вже відомим вам планом.
  • 2. На прикладі його діяльності визначте, яку роль відігравала православна церква у житті України першої половини XVII ст.?

3-я група

Історична довідка

Церква Спаса на Берестові

Церква була споруджена наир. XI — на початку XII ст. як головний храм Спасо-Преображенського монастиря й заміська резиденція київських князів. Під час навали хана Батия церкву було зруйновано і відбудовано потім у XV ст. На початку XVII ст. вона стала греко-католицькою. Православним її повернув у 1631 р. Петро Могила, віддавши за неї одну зі своїх вотчин. Для відбудови церкви він запросив грецьких майстрів, які оновили храм, оздобивши його фресками.

Завдання

  • 1. Як джерела характеризують діяльність Петра Могили?
  • 2. У чому полягало значення його діяльності для України?

Розповідь учителя

Після легалізації православної церкви у 1632—1633 рр. уніати отримали сім, а православні п’ять єпархій. Становище уніатської церкви ускладнилося. З одного боку, їй протистояла узаконена й організаційно зміцніла православна церква. З іншого боку, уніатське духовенство зіткнулося з опором представників католицького духовенства, які були невдоволені тим, що уніати позбавляли їх прибутків, оскільки переманювали до себе віруючих.

У 30-х роках XVII ст. політичне становище уніатської церкви стало вкрай хитким. Вона не змогла залучити до унії всіх українців і білорусів. Це й примусило польський уряд розпочати співпрацю з православною церквою і прийняти «Пункти для заспокоєння руського народу».

У 1621 р. з пропозицією примирення уніатської та православної церков виступив Й.-В. Рутський. Цю пропозицію підтримав Сигізмунд III. Нею зацікавилися деякі православні церковники — І. Борецький, М. Смотрицький, П. Могила.

Спроба об’єднати православних та уніатів в одну церкву виявилася невдалою.

По-перше, після Берестейського собору 1596 р. в українському суспільстві стався досить глибокий розкол між прихильниками обох Церков.

По-друге, створення окремого патріархату для українців та білорусів не відповідало інтересам папського Риму.

Завдання

  • 1. Які робилися спроби порозуміння між православною та греко-католицькою церквами в першій половині XVII ст.?
  • 2. Хто був ініціаторами цих спроб?
  • 3. Чому вони були невдалими?

IV. Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант

  • 1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді привела до ____ .
  • 2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається ____ .
  • 3. Коли в 1620 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх Феофан, то до нього звернулись представники від усього українського громадянства з проханням ____ .
  • 4. У сан київського митрополита було висвячено ____ .
  • 5. У 1632 р. були укладені так звані «Пункти для ____ ».
  • 6. 1632 р. митрополитом Київським і Галицьким був затверджений ____ .
  • 7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у ____ .
  • 8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили ____ .
  • 9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви ____ .
  • 10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. розглядалося питання про ____ .

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.