Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 26

ТЕМА. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ «ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА»

Лабораторно-практична робота за темою «Монголи і Русь»

Мета: виявити характер залежності Русі від Золотої Орди, вплив Золотої Орди на соціально-економічний розвиток українських земель; розвивати вміння добувати та використовувати необхідну інформацію з писемних джерел для пояснення історичних явищ і подій.

Хід роботи

Згідно з попередніми описами.

Джерела

Із Никонівського літопису (XIV ст.)

«В тому ж році (1240 р.) прийшов хан Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості людей. І вся земля була переповнена татарами. Захопили тоді кияни татарина, в ім'я Таврула, і той назвав усіх великих князів, що були з Батиєм, і розказав про його незчисленну силу... Приставив Батий багато пороків (дати пояснення) до міста Києва біля Лядських воріт, бо там близько були хащі. Багато пороків било (в стіни) безперестанно, день і ніч, а городяни мужньо боролися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода. І послав Батий у Київ до городян з такими словами: «Якщо підкоритеся мені, буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждаєте і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили і проклинали його. Батий же дуже розгнівався і звелів з великою люттю іти на приступ міста. І так з допомогою великої кількості пороків пробили міські стіни і ввійшли в місто, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарили світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темрява від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни, але від великої втоми засіли на стінах міських. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли на них татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбігли із своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто

Київ, місяця грудня удень... А Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності. І почав Батий розпитувати про князя Данила, і сказали йому, що князь утік в Угорщину. Батий же посадив у місті Києві свого воєводу, а сам пішов до Володимира на Волинь»*.

З «Історії монголів» Плано Карпіні, посланця Папи Римського у Золотій Орді (1246 р.)

«Татари... пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Руській, зруйнували міста і фортеці, повбивали людей, обложили Київ, що був столицею Русі, і після довгої облоги вони взяли його і повбивали жителів міста; звідси, коли ми рухалися через їхню землю, ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, що лежали в полі; бо це місто було дуже велике і дуже багатолюдне, а тепер воно зведене майже нінащо; ледве існує там двісті домів, а людей тих держать вони в найтяжчому рабстві. Просуваючись сюди, вони своїми походами спустошили всю Русь.

...Вони ні з ким не укладають миру, виключаючи тих, які підкоряться їм; бо, як сказано вище, мають від Чингісхана наказ підкоряти собі всі народи, коли можна. І ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять і з дівчатами, яких відводять на свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, признають за звичаєм. Але, коли мають над ними повну владу, то ніколи не виконують даних обіцянок, а вишукують всілякі способи, щоб порушити їх. Коли я був на Русі, присланий був, як казали, від Куіншкана і Батия сарацин, і цей начальник у кожної людини, що мала трьох синів, брав одного. Чоловіків, що не мали дружин, вели з собою; це саме робили і з жінками, в яких не було законних чоловіків. Жебраків, які шукали собі засобів до існування жебрацтвом, також забирали. Решту ж, за їх звичаєм, переписавши, наказували, щоб кожний, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину, а саме: по шкурі білого ведмедя, чорного бобра, забула (соболя) і якогось чорного звірка, що живе в землі в норах, який я не знаю, як зветься по-латині, а по-німецьки називається він ільтіс, а по-польськи і по-руськи дохон, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить цієї данини, того відводять до татар, де він лишається в рабстві. Так само посилають вони за володільцями земель, наказуючи їм з'явитись до себе негайно; коли ж ті приїжджають, то їм не віддають ніякої належної шани, а поводяться з ними, наче з підлими людьми; вони змушені давати великі подарунки воєводам, їхнім жінкам, чиновникам, тисячникам і сотникам; усі татари взагалі, і навіть слуги їх, з великою надокучливістю просять у них подарунків, і не тільки в них, а й у послів, від них присланих. Інших же шукають нагоди вбити, як то зробили з Михайлом та іншими. З іншими поводяться ласкаво і дозволяють їм від'їжджати додому, а інших страчують напоями чи отрутою. Наміри ж їх полягають у тому, щоб самим володіти землею, а тому вишукують засобів винищувати благородних людей. Від тих же, кому дозволяють від'їжджати, вимагають синів чи братів, яких уже ніколи від себе не випускають, як то зробили з сином Ярослава і якогось герцога Аланського, і з багатьма іншими.

* Хрестоматія з історії України. — К., 1996. — С. 43-44.

А коли помре батько чи брат або спадкоємець, то сина чи брата ніколи не відпускають, а, навпаки, усю маєтність забирають собі, як то було при нас, з одним солангом. В землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків, волі яких повинні коритись як герцоги, так і взагалі всі. Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони невірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю і вбивають жителів сильною рукою татар, які за наказом правителя цієї землі приходять несподівано і раптом на них кидаються, — так сталося з одним містом, коли ми були в Татарській землі»*.

Завдання (до уривку з Никонівського літопису)

Рівень А

1. Визначте характерні ознаки тактики монгольських військ під час штурму міста.

2. Дайте оцінку діям захисників міста і його керівництва.

3. Які якості виявили захисники Києва під час облоги і штурму?

4. Чим завершилося взяття Києва монголо-татарами?

Рівень Б

Складіть розгорнутий план наведеного уривку.

Рівень В

Складіть простий план наведеного уривку літопису.

Завдання (до уривку з «Історії монголів»)

Рівень А

Які основні наслідки монголо-татарської навали для Русі?

Рівень Б

Назвіть основні напрями політики монголо-татар на підкорених землях та мету, яку вони переслідували, підкоряючи нові землі.

Рівень В

Чи можна назвати руські землі залежними від Золотої Орди? Свою думку обґрунтуйте, спираючись на документ.

* Хрестоматія з історії України. — К., 1996. — С. 43-44.

Методичні поради

Зміст лабораторно-практичної роботи охоплює лише частину навчального матеріалу і пов'язаний з досить великими за обсягом джерелами. Тому доцільно проводити роботу для окремих учнів або груп учнів як випереджальну із звітом про її виконання безпосередньо на уроці.