Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 17

ТЕМА. ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГАЛИЦЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВ

ВАРІАНТ 1

Мета: розкрити процес утворення держави на Галицьких і Волинських землях, роль особистості в історії та довести, що вона стала спадкоємицею Київської Русі; розвивати логічне мислення, уміння давати характеристику історичному діячеві, виховувати повагу до минулого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта «Політична роздробленість Київської держави», довідник Котляра «Шляхами віків», підручник юного історика Л. Котенко, навчальні посібники.

Основні дати: 1199 р. — об'єднання Галичини і Волині в єдину державу. Особистість в історії: Ростислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, Володимир Ярославович.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Бесіда вчителя

1) Назвіть основні причини роздробленості.

2) Які основні адміністративні одиниці утворилися на теренах Київської Русі?

3) Чому розпад Київської Русі є закономірним явищем?

4) Назвіть позитивні й негативні наслідки роздробленості.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

— Отже, серед усіх земель провідну роль починає відігравати Галицько-Волинське князівство. Як воно утворилося, хто був його творцем, чим воно відоме в історії, ми сьогодні дізнаємось на уроці.

III. Представлення теми мети уроку

Логічне завдання

Чи випадково Галицька земля однією з перших відокремилася від Київської Русі?

IV. Інтерактивна вправа

1. Робота з картою

1) Де розташована Галицька земля, Волинська земля?

2) З якими державами вони мали кордони?

3) Які особливості сприяли економічному розвитку Галицьких та Волинських земель?

2. Міні-лекція вчителя про історію Галицького та Волинського князівств

— У II пол. XI ст. відбулося формування Галицького князівства — за часів онука Ярослава Мудрого Ростислава була започаткована династія галицьких князів.

X — І половина XI ст. — центром Волині стало місто Володимир, засноване київським князем Володимиром Святославовичем, і тому київські князі дивилися на неї як на власну спадщину, не бажаючи її віддавати. Волинь управлялася з Києва, і лише за внука Мономаха Ізяслава Мстиславовича землі стали їх спадковою вотчиною.

1-а група. Які наслідки мала боротьба між нащадками Ростислава?

2-а група. Чим закінчилася боротьба між київськими і волинськими князями?

— Отже, як ви бачите, боротьба ослабила князівства, а тому подолати її наслідки змогла лише сильна особа, якою став Ярослав Осмомисл у Галичі.

Учні заслуховують інформацію про Ярослава Осмомисла (домашнє завдання).

Робота в групах

1-а група. Скласти схему «Основні напрямки внутрішньої політики Ярослава Осмомисла».

2-а група. Доповнює схему 1-ої групи, аналізуючи зовнішньополітичну діяльність Ярослава Осмомисла.

3-я група. Спираючись на текст підручника, досліджує питання «Боротьба з боярською опорою та її наслідки».

Групи звітують про свою роботу за допомогою методу «Мікрофон».

Учитель. На жаль, по смерті Ярослава Осмомисла припинилася і його династія. Про те, яка доля спіткала у подальшому Галицьке князівство, ви дізнаєтеся на наступному уроці.

V. Закріплення знань, умінь, навичок

1. Пригадайте, коли і як утворилися князівства Галицьке і Волинське.

2. Визначте їх географічне положення.

2. Чому князя Ярослава історичні джерела називають «Осьмомислом»?

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Утворення Монгольської держави» та «Чингізхан».

ВАРІАНТ 2

Лабораторно-практична робота за темою «Народні виступи IX—XII ст.»

Мета: виявити характерні ознаки народних виступів часів Київської Русі; розвивати в учнів уміння на основі самостійного аналізу історичного джерела визначати причини і результати виступів, порівнювати аналогічні події, узагальнювати здобуту інформацію.

Хід роботи

Згідно з попередніми описами.

Джерела

З «Літопису Руського» (поч. XII ст.)

«У рік 945. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми».

І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ].

Та, коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить».

І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Ізкоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало...

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і перемогли половці...

Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши [послів] до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб'ємося з ними».

Але Ізяслав цього не послухав...

...Друга половина людей прийшла од погреба, відкривши погріб. І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем».

Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же, бачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава із поруба в п'ятнадцятий день вересня і поставили його [князем] посеред княжого двора. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи...

«У рік 1113... Преставився благовірний князь Михайло, званий Святополком, місяця квітня в шістнадцятий день... А княгиня його [Варвара] велике розділила багатство монастирям, і попам, і убогим, так що дивувалися всі люди, бо такої милості ніхто [не] може вчинити.

А назавтра, в сімнадцятий день, кияни вчинили раду [і] послали послів до Володимира (Мономаха — авт.), говорячи: «Піди, княже, на стіл отчий і дідний». Це почувши, Володимир вельми тужив, але не пішов, горюючи за братом. Кияни тим часом розграбували двір Путяти, [Вишатича], тисяцького, і пішли на жидів і розграбували їх.

І послали знову кияни [послів] до Володимира...

...Володимир пішов у Київ»*.

Завдання

Рівень А

Порівняйте події, про які йдеться в літописі, проаналізуйте причини, перебіг і наслідки, зробіть загальні висновки.

Рівень Б

Прочитайте уривки з літопису, з'ясуйте причини народних виступів, їхні наслідки. Здобуті відомості зазначте в таблиці «Народні виступи в Київській Русі».

Рік, місце

Причини

Перебіг

Наслідки

Порівняйте ці події та зробіть загальний висновок.

Рівень В

Користуйтеся для виконання роботи завданням рівня Б. У висновках визначте, що спільне між усіма цими виступами. Проти чого вони були спрямовані?

Методичні поради

Робота проводиться за класичним зразком. Можливі комбінації варіантів залежно від умов, про які йшлося у статті «Дослідницька робота учнів як складова сучасного навчання історії в школі» на С. 5—32.

* Літопис Руський: Пер. з давньоруської Л. Є. Махновця. — К., 1989. — С. 30, 104—105, 170-172.