Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 16

ТЕМА. ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ. ПОЯВА УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ

ВАРІАНТ 1

Мета: познайомити учнів з причинами роздробленості Київської Русі; підвести їх до розуміння причин і наслідків цього процесу, а саме — зв'язку між економічними відносинами та розвитком політичної надбудови; наголосити на подібності історичних процесів у Київській державі та в країнах Західної Європи; розвивати вміння аналізувати історичні факти та події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки; розвивати інтерес до історії країни.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, посібник, карти «Київська Русь у IX—XI ст.», «Роздробленість Київської Русі», словник-довідник, зошит-конспект, атласи.

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями та завданнями

1. Охарактеризуйте внутрішню політику князя Володимира Мономаха.

2. Якими фактами можна підтвердити зростання міжнародного авторитету Київської Русі?

3. У чому полягає історичне значення «Уставу» Володимира Мономаха?

Індивідуальне завдання

Учень на дошці записує план відповіді на питання «Діяльність Мстислава Володимировича».

II. Актуалізація опорних знань

Робота за картами й атласом. Бесіда

1. Порівняйте дві карти. Чим вони відрізняються?

2. Чим ви можете пояснити ці відмінності?

3. Як називається період історії, поданий на карті 2?

4. Згадайте, під час вивчення яких тем із всесвітньої історії ми зустрічалися з періодом феодальної роздробленості.

5. Назвіть причини роздробленості імперії Карла Великого.

Робота з формування поняття «політична роздробленість»

Учні записують у зошити визначення.

III. Вивчення нової теми

Проблема. Чому, на вашу думку, така велика держава, як Київська Русь, розпалася на окремі князівства?

1. Розповідь-бесіда про причини роздробленості Київської Русі

Повідомлення дати — 1132 рік та запис у літописі: «И роздерлася вся руська земля...».

Згадайте вивчене на минулому уроці. Про які події йдеться?

А тепер давайте разом визначимо причини роздробленості.

Метод «Мікрофон»

Учні висловлюють свої думки, спираючись на досвід вивченого раніше.

• Великі розміри території Русі.

• Зростання ролі міст як політичних і культурних центрів феодальних князівств.

• Розвиток великого феодального землеволодіння (вотчин).

• Натуральне господарство.

• Слабкі економічні зв'язки між князівствами.

• Відсутність чіткого порядку спадкування престолу.

• Створення апарату примусу в кожному великому феодальному володінні.

• Напади степових кочовиків.

• Занепад торгівлі з Візантією.

Запишіть причини роздробленості в зошити. Які з них, на вашу думку, були головними?

«Займи позицію»: процес роздробленості — явище:

а) позитивне;

б) негативне;

в) не визначився.

Чому сучасні історики стверджують, що Київська Русь не розпалася, а лише змінила форму державного устрою?

2. Робота за картами атласів і настінною картою

• Назвіть і покажіть на карті князівства, що існували на території сучасної України у II пол. XII ст.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші міста українських князівств.

Групова робота

Вивчивши матеріал підручника, посібника, словника-довідника, зошита-конспекту, підготуйте повідомлення про політичний та економічний розвиток князівств: група А — Київського; група Б — Переяславського; група В — Чернігово-Сіверського.

Повідомлення подати у формі розповіді від імені посланця Володимиро-Суздальського князя та за його дорученням. Кожна група записує дані до таблиці.

Удільні князівства Південно-Західної Русі XII—XIII ст.

Князівство

Політичний центр

Територія

Племінний склад

Князівські династії

Індивідуальні завдання

1) Візантійський купець, відвідавши Київ, так описує економічний та політичний розвиток Київського князівства своєму імператору. (Скласти опис.)

2) Чому, незважаючи на послаблення центральної влади Великого Київського князя, Київ продовжував відігравати традиційну для нього роль загальнодержавного центру?

IV. Закріплення та повторення нових знань і вмінь

Аналітична бесіда за запитаннями

1. Визначте наслідки роздробленості Київської держави (як негативні, так і позитивні).

2. Чому київські князі були прихильниками єдності Русі?

3. Чи можна було, на вашу думку, запобігти роздробленості Київської Русі? Доведіть це.

V. Підсумковий етап

Узагальнення вчителем відповідей учнів.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Вивчити записи в зошитах.

3. Творче завдання: «Період роздробленості — прогрес чи регрес в історії України?»

ВАРІАНТ 2

Мета: розкрити причини і сутність роздробленості; основні ознаки політичного і економічного розвитку земель Київської Русі у середині XII — першій половині XIII століття; показати згубні наслідки боротьби за київський стіл та ідею єдності Русі у «Слові о полку Ігоревім»; розвивати логічне мислення, вміння працювати з історичною картою, джерелами; виховувати інтерес до історії України та потребу у знаннях.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: карта «Політична роздробленість Київської держави»; ілюстрований збірник «Слово о полку Ігоревім»; таблиця.

Основні поняття і терміни: «роздробленість», «уділ», «вотчина», «усобиці».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1) Який заповіт перед смертю дав своїм синам Ярослав Мудрий і чи був він виконаний?

2) Коли відбувся і які рішення були прийняті на Любецькому з'їзді князів?

3) На що спрямував свою політику В. Мономах?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Отже, на Любецькому з'їзді 1097 р. було зроблено спробу припинити князівські усобиці, Володимир Мономах ще раз тимчасово об'єднав руські землі, але зупинити процес розпаду держави було неможливо. Чому ж все-таки розпалася Руська держава, ми дізнаємося з вами на уроці.

IV. Оголошення теми, мети уроку

Логічне завдання

Розпад Київської Русі — це закономірний процес чи випадковість? Доведіть або спростуйте дане твердження.

План

1. Причини державного відокремлення земель — князівств.

2. Розвиток і зміцнення місцевого державного апарату.

3. Київська земля.

4. Чернігово-Сіверське князівство.

5. Переяславське князівство.

6. Галицьке та Волинське князівство.

7. Ідея єдності Русі у «Слові о полку Ігоревім».

V. Інтерактивна вправа

1. Причини державного відокремлення земель

Поділ учнів на групи. Самостійна робота з підручником

1-а група. Економічні причини.

2-а група. Політичні причини.

3-я група. Соціальні причини.

При обговоренні даного питання заповнюється таблиця «Причини роздробленості Київської Русі».

Політичні

Економічні

Соціальні

Оцінювання відповідей вчитель здійснює під час роботи.

Словникова робота

Роздробленість — розчленування держави на безліч самостійних князівств.

2. Розвиток і зміцнення місцевого державного апарату

Бесіда-розповідь вчителя. Робота з картою

1) Чим відрізняється політична карта Київської Русі IX—XI ст. від карти часів ХІІ-ХІІІ ст.?

2) Назвіть князівства, що утворилися на теренах Київської Русі. Відповідаючи на запитання, учні працюють за методом «Прес», після чого їх робота оцінюється.

Працюючи з підручником, учні знаходять характерні ознаки місцевого управління і за методом «Коло ідей» їх називають.

1) Поява головних політичних центрів, якими володів старший князь.

2) Поділ великих князівств на менші, волості або погости.

3) Васальна залежність від старшого князя.

4) Зосередження в руках князя усієї повноти влади.

5) Опорою князя були дружинники, бояри.

6) Віче витіснялося боярськими радами.

7) Поява двох форм правління: монархій та боярських республік.

Завдання: порівняйте управління на місцях з управлінням Київською державою.

Учні роблять висновок, що удільні князі на місця перенесли модель управління Київської держави, утворивши «держави в державах».

Для опрацювання пп. 3—6 плану клас ділиться на чотири групи дослідників. Кожній групі дається завдання:

1-а група. Дослідити розвиток Київської землі й виділити основні риси.

2-а група. Дослідити розвиток Чернігово-Сіверської землі.

3-я група. Дослідити розвиток Переяславського князівства.

4-а група. Дослідити розвиток Галицького та Волинського князівств. Учні протягом 3 хв працюють з підручником, і лідер групи розкриває питання.

Завдання для всіх груп

Назвіть основні ознаки розвитку земель в період роздробленості.

Відповідь. Ознаки розвитку земель у період роздробленості.

1) Розвиток ремесла, торгівлі та сільського господарства.

2) Торгові зв'язки з іноземними державами.

3) Наявність великої кількості міст.

4) Формування феодальної залежності населення.

5) Початок боротьби за землі і зруйнування Київа у 1169 р.

7. Ідея єдності Русі у «Слові о полку Ігоревім»

Питання розглядається в процесі розповіді вчителя про «Слово о полку Ігоревім» або учневі дається випереджальне завдання. При розгляді використовується ілюстративний матеріал з альбому «Слово о полку Ігоревім». Оцінки виставляються протягом уроку.

VI. Закріплення знань

Учитель повертається до логічного завдання:

Отже, розпад Київської Русі — це було явище закономірне чи випадкове? На основі опрацьованого матеріалу на уроці кожна група висловлює свої думки за методом «Коло ідеї».

Це явище було закономірним, тому що:

1) Зросла феодальна власність на землю.

2) Посилився вплив місцевої знаті, що не могла унаслідувати Київський престол.

3) Здійснювалося економічне зміцнення земель.

4) Велася міжусобна боротьба, що ослабила центр.

5) Зміна європейських торговельних шляхів послабила Київ як центр великої держави.

6) Це був закономірний процес для всієї середньовічної Європи. Русь утворилася шляхом не завжди мирного об'єднання, а тому й розпалася.

За наявності часу можна ще розглянути наслідки роздробленості — позитивні й негативні — методом прогнозу, але за умови, що клас добре підготовлений.

Це питання можна розглянути на наступних уроках поступово.

VII. Підсумки уроку

Учитель. Отже, Київська Русь як цілісна держава перестала існувати. У цей час особливої ролі набуде Галицько-Волинська земля, про історію якої ми дізнаємося на наступному уроці.

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про князів Ярослава Осмомисла та Романа Мстиславовича.