Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 14

ТЕМА. СТАНОВИЩЕ У ДЕРЖАВІ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

ВАРІАНТ 1

Мета: ознайомити учнів з періодом міжкнязівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославовичів та зміцнення її за Володимира Мономаха, розвивати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати навички роботи в малих групах, вчити робити власні висновки, аргументовано висловлювати думки, виховувати почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Обладнання: Лях Р., Темірова Н. Історія України / Підручник. 7 клас; Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1992. — С. 92—104; Крип'якевич І. Історія України. — Львів, 1992. — С. 56—66; Полонська-Василенко Н. Історія України, — К., 1993, — Т. 1. — С. 133—143; портрет Володимира Мономаха; картки із завданнями для груп; різнокольорові жетони. Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організація учнівського колективу

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим. Із таким ім'ям він назавжди залишився в історії нашої батьківщини. Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних...». За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князювання. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

Пригадайте, який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

III. Представлення теми та очікуваних результатів

Очікувані результати

По закінченні уроку ви зможете:

• пояснити, з якою метою відбувся з'їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;

• дати оцінку діяльності Ярославовичів та Володимиру Мономаху;

• визначити причини занепаду Київської держави;

• вдосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи в малих групах.

IV. Інтерактивні вправи

Для подальшої роботи на уроці вчитель за допомогою різнокольорових жетонів ділить учнів на 5 робочих груп і пропонує кожній групі обрати лідера. Лідери вибирають запропоновані вчителем завдання і спільно з членами групи намагаються відшукати відповідні на поставлені перед групою питання.

Завдання групі № 1

Спробуйте дослідити, опрацювавши запропоновані історичні джерела, яким було становище Руських земель після смерті Ярослава, і дайте відповіді на такі запитання:

1. У чому полягав принцип старшинства, запропонований Ярославом Мудрим?

2. Чи мав Ізяслав Ярославич особистий авторитет для ролі старшого князя? Доведіть свою думку.

3. Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

Завдання групі № 2

Проаналізуйте, чому загострювалися суперечності між старшими Ярославичами, і дайте відповідь на запитання:

1. У чому полягав запропонований Ярославичами принцип ротації влади?

2. Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?

3. Які рішення було прийнято на з'їзді в місті Любечі?

Завдання групі № 3

Тезисно постарайтесь викласти свої роздуми про роль особистості в історії. Складіть історичні портрети (за пам'яткою):

1. Ізяслава Ярославовича.

2. Святополка Ярославовича.

3. Святополка Ізяславовича.

Завдання групі № 4

Постарайтесь відшукати факти, які б підтвердили думку, що між давніми князями дотатарської доби після Ярослава Мудрого не було гідніших князів за Володимира Мономаха. Назвіть якості, які були притаманні Мономаху як політику, полководцю і людині.

Завдання групі № 5

Ви — вчені-дослідники, які намагаються встановити основні причини занепаду Київської Русі та перетворення її на конфедерацію руських князівств. Визначте, які з причин призвели до розпаду Київської держави на удільні князівства.

Вчитель повідомляє учасникам груп, що на самостійну роботу їм відводиться 6—7 хвилин. Лідерам вручається «Пам'ятка» щодо організації роботи в групі усіх учасників. Після підготовки груп учні звітують про свою групову роботу у формі «Акваріуму». По черзі групи займають місце в центрі класного приміщення і повідомляють про результати своїх досліджень іншим учасникам.

Учитель. Отже, ми з вами спробували проаналізувати основні тенденції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, проаналізували державницьку діяльність Володимира Мономаха, а тепер я попрошу кожного з вас відповісти на запитання:

Князь Володимир Мономах продовжував політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого чи здійснював власну політику, що різко відрізнялась від політики його попередників?

Учні за допомогою методу «Прес» висловлюють свої думки, а потім займають відповідну позицію.

Вчитель пропонує підняти жетони тим учням, які в ході розгляду запитання змінили своє ставлення до Володимира Мономаха і його політичного курсу

V. Оцінювання результатів уроку

Учням пропонуються оціночні листи за 12-бальною системою. Здійснюється взаємооцінювання.

VI. Домашнє завдання

Повторити тему; підготуватись до письмового тематичного оцінювання.

ВАРІАНТ 2

Мета: формувати компетентність учнів з теми, вдосконалювати основні учнівські компетенції.

Завдання: використовуючи матеріали додаткової літератури, формувати уявлення про події XI — початку XII ст., розвивати логічні компетенції (визначення причинно-наслідкових зв'язків, аналіз) та оціночні компетенції; донести учням думку про циклічність перебігу історичних подій, виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини.

Основні дати: 1060 р., 1068 р., 1097 р., 1113—1125 рр., 1125—1132 рр.

Основні поняття: уділ, вотчина, торки, половці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель. Продовжуємо дослідження подій історії Київської Русі IX—XII ст. на основі вивченого матеріалу, закінчуємо таблицю «Діяльність київських князів», будуємо лінію розвитку Київської Русі.

II. Актуалізація опорних знань

— Але спершу повторимо основні дати, поняття, персоналії.

П’ятихвилинка

I варіант

988 р., 1019 р., 1036 р., 882 р., уділ, закуп, закон.

II варіант

996 р., 1051 р., 1054 р., 945 р., посадник, смерд, закон.

Робота зі схемою Намалюйте логічну схему:

— внутрішня політика Володимира I;

— внутрішня політика Ярослава Мудрого;

— виділити спільні ознаки у політиці Ярослава і Володимира.

Опитування

1) У чому полягало історичне значення запровадження християнства?

2) У чому полягало історичне значення прийняття збірника законів «Руська Правда»?

3) Назвіть наслідки ліквідації половецької загрози.

III. Вивчення нової теми

Учитель. Князь Ярослав Мудрий помер, створивши особливий принцип престолонаслідування. Розгляньте, будь ласка, дві схеми і знайдіть відповіді на питання (див. схеми 1 і 2).

Схема 1

Схема 2

1) З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?

2) До яких наслідків могла призвести така система?

Учитель. Нова система викликала конфлікт між дядьками і небожами. Але Ярослав наділив кожного сина уділом. Знайдіть на карті розташування земель, що належали спадкоємцям Ярослава, і покажіть їх на контурній карті.

Жоден з братів не хотів поступитися владою, тож формується компромісна система. Пригадайте, що таке дуумвірат. У Русі ж склався тріумвірат — спільне правління трьох осіб: Ізяслава, Святослава, Всеволода. (Пишемо у словники.) Але війни між братами не закінчились. (Знайомство з документом)

Чому це сталося? Війни між правителями окремих частин однієї держави називають міжусобними (записуємо у словниках).

Самостійна робота із завданням

Знайти відповіді на питання.

1) Чому політика Ізяслава викликала невдоволення киян?

2) Коли відбулося повстання?

3) Які наслідки воно мало?

(Відповіді учнів, походу роботи відбувається корекція.)

— Кияни підняли повстання, бо з'явились нові вороги — половці. Позначимо на контурних картах місце їх розташування. Послухаємо доповідь, знайдемо відповіді на питання:

1) Чому руські князі зазнали поразки на р. Альті?

2) Чому кияни звернулись по допомогу саме до князя?

3) Що послужило причиною запрошення на київський стіл Всеслава, князя половецького?

Учитель. Великі проблеми і загроза загибелі держави спонукали князів зібратися у 1097 р. на з'їзд у місті Любечі. Князі домовились про припинення міжусобної війни, проголошувалася політична єдність країни, вотчина визнавалася володінням певної князівської лінії. Проте міжусобиці все одно не припинилися.

IV. Закріплення одержаних знань

Учитель. Які будуть пропозиції щодо завершення графіка? (Учні висловлюють власні думки, мотивують, домальовують графік.)

1) Чому кияни підняли повстання?

2) Чому зазнали поразки Ярославичі на р. Альті?

3) У чому полягало історичне значення Любецького з'їзду князів?

V. Підсумки уроку

Оцінювання відповідей учнів.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника, нові поняття, хронологію.